Давній міф спростовано: чому подвиг Сусаніна вигадка та до чого тут українець

Ви дізнаєтесь:

• Чому міф про Сусаніна поширили у Росії
• Який подвиг справжнього українського героя залишився поза увагою

За легендою, Іван Сусанін навмисно завів польський загін у густе лісове болото, жертвуючи життям за порятунок царя Михайла Романова під час Смутного часу.

Главред вирішив детально розглянути справжню історію та міфологію навколо образу Сусаніна.

Однак відомий український культуролог Богдан-Олег Горобчук на каналі "Культуртригер" ставить під сумнів цю поширену версію.

Горобчук з посиланням на дослідження українського історика Миколи Костомарова доводить, що справжній подвиг відбувся не з Іваном Сусаніним і не на користь російського царя, а був учинений українським козацьким отаманом Микитою Галаганом. Саме він у період визвольної війни Богдана Хмельницького (1648–1654) навмисно завів польське військо в пастку.

Рекомендуємо:

Таємниці Лисенка: що приховує історія батька української музики

Експерт підкреслює, що образ Сусаніна було сфальсифіковано на початку XIX століття з метою легітимації династії Романових, а також увиразнення ідеології самодержавства та православ’я у Російській імперії.

Цей міф отримав широке поширення завдяки поемам, операм М. Глінки ("Життя за царя"), скульптурам, картинам і навіть був включений до російських шкільних підручників.

Таким чином, він вирішив наголосити на важливості визнання справжнього героя — Микити Галагана, який досі залишається майже невідомим у популярній історії.

Відео на каналі "Культуртригер" кидає виклик традиційному російському міфу, показуючи, що реальні подвиги у Смутний час пов’язані з українськими козаками, а Сусанінський міф слугує лише пропагандистськими цілями.

Детальніше про розвінчання російського міфу дивіться у відео.

Чиитайте також:

• Сторінки життя Миколи Леонтовича: що приховувала радянська влада
• Що казав легендарний французький поет 19 століття про Україну — актуально й сьогодні
• Майже 40 років очолював державу - хто керував Україною найдовше в історії

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред