Більше 90 років називалося на честь комдива-бандита СРСР - що це за місто України

Ви дізнаєтеся:

• Яку назву мав Подільськ у турецьких документах
• Чому в 1925 році місто отримало нову назву
• Коли місто отримало свою теперішню назву

Місто, яке сьогодні відоме як Подільськ, має історію, тісно пов’язану зі змінами імперій, кордонів і епох. Виникнувши наприкінці XVIII століття як невелике османське село, воно згодом перетворилося на важливий транспортний вузол Півдня України.

Главред дізнався, історію міста Подільськ.

Як виникло місто Подільськ

Перша письмова згадка про поселення датована 1779 роком у турецьких документах під назвою Бірзула. Спершу це було невелике село в складі Османської імперії. Після підписання Ясського мирного договору 1791 року землі перейшли до Російської імперії. Протягом XIX століття Бірзула входила до складу різних адміністративних утворень - від Новоросійської до Херсонської губернії.

Що перетворило село на важливий транспортний вузол

Справжній розвиток містечко отримало в середині XIX століття з будівництвом залізниці Одеса - Балта. Лінія запрацювала у 1865 році і Бірзула стала важливим транспортним вузлом. Залізниця приваблювала робочу силу з різних регіонів України, Росії та Молдови.

Рекомендуємо:

Колись було найбільшим в Європі: де знаходиться найдовше село в Україні

Економіка швидко зростала: працювали цегельний завод, млин, численні склади та торгові точки. На початку XX століття тут з’явилися перші освітні заклади, зокрема гімназія, що свідчило про культурний розвиток громади.

Коли місто отримало нову назву і чому

У 1925 році місто втратило свою історичну назву і стало Котовськимна честь радянського військового діяча Григорія Котовського.

Григорій Котовський (1881–1925) - постать неоднозначна та суперечлива. У царські часи він був кримінальним злочинцем, лідером бандитського угруповання та "нальотчиком", який неодноразово втікав із тюрем, розповіли на каналі "Історія для дорослих". Під час революційних подій він приєднався до більшовиків, ставши червоним командиром.

Радянська пропаганда перетворила його на "бесстрашного героя громадянської війни", хоча його методи боротьби часто нагадували звичайний розбій. Він був убитий за загадкових обставин у 1925 році, після чого радянська влада вирішила увічнити його ім'я в назві Бірзули.

Дивіться відео про Григорія Котовського:

Статус міста Котовськ отримав у 1938 році, але незабаром мирне життя перервала Друга світова війна. Місто опинилося під окупацією німецько-румунських військ, увійшовши до складу губернаторства Трансністрія. Після війни місто знову зробило ставку на локомотивне депо, яке десятиліттями залишалося головним "годувальником" регіону.

У рамках декомунізації 12 травня 2016 року місто Котовськ було перейменовано на Подільськ, зважаючи на те, що розташоване воно на південному сході Подільської височини, у межах історичного Поділля.

Чим унікальний подільський мавзолей

Мало хто знає, що у Подільську розташований один із двох мавзолеїв на території України (інший - Миколи Пирогова у Вінниці). Це могила-склеп із підземною усипальницею Григорія Котовського. Його тіло було забальзамоване за аналогією до тіла Леніна.

Під час війни окупанти розграбували мавзолей, а тіло Котовського місцеві жителі переховували в підвалах. У 1965 році споруду відновили у вигляді стели. Попри закони про декомунізацію, мавзолей досі існує, оскільки Міністерство культури класифікує його як місце поховання, що захищає споруду від демонтажу без спеціальних дозволів родини.

Яким є сучасний Подільськ

У 2016 році місто нарешті скинуло радянські шати та отримало назву Подільськ, що підкреслює його приналежність до історичного регіону. Тепер це великий адміністративний центр за 188 кілометрів від Одеси.

Подільськ залишається ключовим транспортним вузлом, що з’єднує залізницею та автошляхами напрямок Київ - Одеса з виходом до країн Південно-Східної Європи. Місто залізничників продовжує жити, зберігаючи свою унікальну історію, де османське коріння переплітається з українською сучасністю.

Вас також може зацікавити:

• Туристи дивуються, дізнавшись правду: де насправді виріс Степан Бандера
• Забуті професії, які здаються вигадкою: ким працювали українці 100 років тому
• Як українка стала останньою принцесою Кореї - випадкова зустріч змінила історію

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред