Микола Маломуж

Найбільш мудра політика — зберігати нормальні і дружні відносини України і Білорусі, навіть при тому, що Білорусь входить до складу союзних держав. У нас багато спільних інтересів, які ми можемо розвивати, і Лукашенко на це йде. Часто він займає відмінну від російської позицію щодо України. І завжди це потрібно розумно використовувати.
Водночас він ніколи не піде на пряму конфронтацію з Росією. Не потрібно мати ілюзій, що це станеться найближчими роками. Тому з нашого боку потрібно використовувати мистецтво ефективних офіційних і неофіційних відносин з Білоруссю в інтересах України.

Можна чітко стверджувати, що направлення в Україну білоруських миротворців не вирішить проблему Донбасу. Натомість це відкриє додаткові перспективі для Росії щодо контролю за допомогою такого миротворчого контингенту наших територій.
Тож реальний миротворчий контингент повинен бути під егідою ООН та складатися з представників незалежних країн.

Представники "ДНР" і "ЛНР" неодноразово заявляли про «новітні розробки» в області оборони, які, за їхніми словами, мали стати вирішальними у протидії Збройним силам України. На сьогодні практично всі підприємства воєнно-промислового комплексу на території, підконтрольній бойовиками, знецінені або вивезені в Росію. Там залишилися і функціонують тільки ремонтні виробництва. Тому жодної «чудо-зброї» у бойовиків немає, і протистояти ЗСУ без допомоги Росії вони не зможуть.

Переговори Путіна з Медведчуком, а також із ватажками "ЛНР" і "ДНР" — це демонстрація «миротворчої позиції» Путіна. Цими діями Путін хоче продемонструвати свою здатність вирішувати питання, пов’язані не тільки з обміном полоненими, але й зі сприянням вирішенню Мінських угод.
З іншого боку, ці дії показують прямий вплив президента Росії на лідерів бойовиків. Загалом, це чергова гра перед майбутніми переговорами і зустрічами на найвищому рівні з керівництвом США і ЄС. А, в цілому, Росія буде намагатися тримати контроль над цими територіями.

Є не тільки повідомлення ЗМІ про офшори українських можновладців, включаючи президента України, але й надходять нові оперативні дані від керівників спецслужб США, Великобританії і Німеччини та фінансових розвідок про виведення капіталу за кордон українськими олігархами, політиками з оточення президента, а також про виведення державних бюджетних і кредитних коштів за кордон за злочинними схемами за участі українських можновладців.
Ці злочини обов’язково будуть розслідуватися новою українською владою. Поряд із цим, іноземні партнери вказують на те, що вони також готові в межах національного законодавства розслідувати такі злочини українців.
Загалом оприлюднення такої інформації про офшори — це сигнал і попередження українським можновладцям і пов’язаним із ними олігархам.

Сьогодні за тіньовими і злочинними схемами через східні кордони України за різними каналами надходять  різні за обсягом партії контрабандних, у тому числі наркотичних товарів. По суті, це стало прибутковим бізнесом.
Все це можна припинити, змінивши структуру влади і правоохоронних структур шляхом проведення виборів і призначення на посади високоморальних професіоналів. Але це може статися тільки тоді, коли ми виберемо нового президента, за новими правилами — парламент, призначимо новий професійний уряд, а громадянське суспільство стане основним контролером їхніх дій.

Я неодноразово за останні півроку бував у США, де спілкувався з керівниками цієї країни, і через два тижні виїжджаю повторно.
На всіх рівнях — від Трампа до керівників спецслужб, конгресменів та сенаторів — чую незадоволення чинною владою у зв’язку з провалом проведення реформ, системною корупцією, домінуванням криміналу в Україні та формуванням тіньових схем. Особливо акцентується увага на нездатності нинішньої влади врегулювати ситуацію на сході.
Тому зміна цієї ситуації керівництвом США вважається нагальною потребою.

Я підтримую контакти з командою Трампа. І разом із американцями, європейцями та представниками інших країн "Великої двадцятки" ми відпрацьовуємо модель врегулювання як глобальних світових проблем, так і проблем України.
Тому в даній ситуації Трамп не зможе за нашою спиною домовитися з Путіним на шкоду інтересам України. Трамп мені особисто казав про те, що він буде відстоювати територіальну цілісність України і сприяти поверненню територій жорстким, але мирним шляхом.

Загроза ядерної війни на сьогодні носить глобальний характер. І позиція КНДР може бути тільки детонатором для її розгортання. Але в таку війну можуть бути втягнуті різні країни світу.
Тому на сьогодні вже створена робоча група на рівні країн "Великої двадцятки", яка працює на недопущення ядерної війни та інших глобальних загроз. Я є учасником цієї групи.

На сьогодні найбільші виклики для світу створюють КНДР, Росія, Сирія, Афганістан, Ірак, Іран та "Ісламська держава". До цієї теми прикута увага всього світу. Відпрацьовується модель не тільки стримування цих країн, але й формування міжнародних запобіжників: юридичних, безпекових, технологічних та інших.

Заяви ватажків ОРДЛО Плотницького і Захарченка щодо входження «республік» до складу Росії не мають перспектив. На це не піде сама ж Росія. Тому що це буде відвертий акт окупації.
З іншого боку, міжнародне співтовариство готове виступити єдиним фронтом проти таких дій. Якщо це станеться, це буде приводом не для заяв, а для реальних жорстких дипломатичних, економічних, фінансових і навіть оборонних впливів на бойовиків та РФ.

Ми маємо давню історію стосунків із Польщею, і протиріч в трактуванні історичних українсько-польських подій вистачає. Але ефективна робота на упередження з боку української влади та діалог із поляками на рівні президентів, урядів, парламентів, церков, культурних діячів та громадськості призводили б до порозуміння з обох боків і допомагала б уникнути будь-які ескалації конфлікту та втручання "третіх сил". Сьогодні українська влада втратила відчуття реальності і можливих загроз, чим користуються як антиукраїнські сили в Польщі, так і "треті сили".

Щодо розміщення 20 тисяч миротворців ООН на території, контрольованій бойовиками, хочу зазначити, що проблема не буде вирішена. Їхня діяльність буде обмежена, і Росія обов’язково включить до складу цього контингенту своїх представників. В іншому випадку Росія це просто заблокує в Раді безпеки ООН.
Тому проблему повернення територій потрібно вирішувати не контингентами, а глибокою системною роботою з глобальними країнами світу, які в союзі з Україною змусять Росію піти з цих територій.

На сьогодні українська влада з так званими Мінськими угодами зайшла у глухий кут. І це веде до довготермінового «замороження» конфлікту.
Без нової ефективної моделі вирішити проблему неможливо.
Цього року, перебуваючи на неофіційних форумах у Брюсселі, Німеччині та в США, більшість країн глобального рівня (США, ЄС, Китай, Японія, Індія, Бразилія) погодилися з тим, що потрібно провести нові глобальні зустрічі (типу Гельсінських угод) для визначення шляхів подолання глобальних загроз світу, включаючи недопущення ядерної війни та реалізацію «дорожніх карт» щодо окремих «гарячих» регіонів — України, Сирії, Афганістану, а також щодо ядерної програми та «Ісламської держави».
Ми працюємо в цьому форматі, і це може бути ефективною альтернативою Мінським угодам.
Що стосується термінів реалізації, то на це піде до одного року.

Перед президентськими виборами в Росії риторика Кремля щодо Донбасу буде змінюватися у напрямку заяв щодо готовності вирішення проблем. Будуть окремі демонстрації активних дій, наприклад, щодо сприяння обміну полоненими. При цьому будуть висуватися вимоги звільнення тих людей, в яких зацікавлена Росія. Така демонстрація буде як для росіян, так і для міжнародної спільноти. Путін буде намагатися показати, що він — не яструб, а миротворець. І російська пропаганда буде формувати саме такий імідж його як кандидата в президенти.

На сьогодні в Україні активно діють як спецслужби, так і різні радикальні й кримінальні структури, яких готували знищувати своїх опонентів або організовувати кримінальні розбірки. У зв’язку з тим, що робота розвідувальних, контррозвідувальних і правоохоронних органів по багатьох напрямках знецінена за рахунок вимивання професіоналів і втрати оперативних позицій за кордоном і в Україні, ми й маємо такі наслідки. Спецслужби та правоохоронні органі зобов’язані, згідно з законом, виявити та упередити такі резонансні вбивства та захисти простих людей. Цього, на жаль, не відбувається. Сьогодні ситуація потребує негайного повернення в ці структури спецслужб та правоохоронних органів професіоналів високого рівня, які працюватимуть не на політиків чи владу, а будуть відстоювати інтереси та безпеку простих громадян.

Білорусь, на жаль, йде в фарватері політики Росії, тож вона на Генасамблеї інакше голосувати не може. Для об’єктивності ведення переговорів, особливо на вищому рівні, переговорним майданчиком повинна бути обрана столиця однієї з нейтральних країн: Гельсінкі або Женева. Це буде забезпечувати ефективний переговорний процес, недопущення будь-яких впливів та контролю над учасниками переговорів.
На даний момент Лукашенко має роздвоєну позицію, тому тільки за його легальними діями треба судити про його позицію щодо Україні.

Загострення ситуації з Польщею може призвести до жорсткої позиції проти України у двосторонніх відносинах, в тому числі в Євросоюзі. Є загроза створення «антиукраїнського поясу» на Заході, куди можуть увійти, окрім Польщі, Румунія, Угорщина, Сербія та деякі інші країни.
Причина — не стільки в Росії, а скільки в нашій неефективній зовнішній політиці. Глибоке знання ситуації і робота на упередження забезпечать недопущення таких протиріч. Ескалація напруженості стосунків із переліченими країнами може призвести до формування загрози втрати окремих західних областей України.

За оперативною інформацією, Росія і бойовики не планують масштабних наступальних операцій перед новорічними святами, але окремі провокації будуть продовжуватися. Світовій спільноті буде демонструватися зниження бойової активності і досягнення якихось домовленостей на свята.
Інакше активні військові операції повністю викриють реальні наміри бойовиків і Росії, і це призведе до потужної міжнародної консолідації проти них.
Тим більше, наші ЗСУ не допустять жодних проривів, і бойовики про це знають.

Навчаннями "Захід-2017" Росія прагнула продемонструвати НАТО свої сили. Ніякого масштабного наступу на Україну чи інші країни не передбачалося. Водночас низка політиків України використали ці навчання для нагнітання ситуації. Думаю, така позиція не сприяла стабільності і в нашій державі, і на міжнародному рівні.
Водночас Росія продемонструвала, що вона готова проводити активні операції на будь-якій території. Практично зараз уже йде "холодна війна".

З урахуванням критичної ситуації в країні в системі безпеки, оборони, економіки, наявності системної корупції і криміналу та неефективної зовнішньої політики, особливо пов’язаної з припиненням війни і відновленням територій, я прийняв рішення балотуватися на наступних строкових або дострокових (в залежності від суспільно-політичної ситуації) виборах президента. На сьогодні за три роки у Всенародний рух під егідою Народних зборів України ми об’єднали представників громадських, професійних, інтелектуальних, військових, релігійних, міжнародних організацій та представників усіх 24 областей України для проведення системних змін у державі, в першу чергу, встановлення миру, формування нової моделі демократії з прийняттям всенародної конституції, реалізації розробленої нами програми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки, формування високої системи соціального забезпечення, моралі, культури, розвитку всіх регіонів Україні, гармонізації відносин між регіонами, релігіями, націями та вибудовування нової системи міжнародних відносин. Ця програма проголошена 27 жовтня цього року в «Українському домі» за участю 510 керівників всеукраїнських організацій та областей України.
Після президентських виборів всенародно буде прийнята нова конституція на референдумі. За новими правилами і з новою ЦВК пройдуть вибори до парламенту. Буде сформована антикризова програма і антикризовий уряд, який за сім років виведе країну на передовий рівень розвитку. Але, в першу чергу, я врегулюю ситуацію на сході за участю моїх глибоких контактів з лідерами країн "Великої двадцятки".

Я займався багато років проблемою Придністров’я і можу стверджувати, що воно не увійде до складу Росії і не стане частиною України. Це — молдовська територія. І перспектива її повернення до Молдови в статусі автономії є цілком реальною.
Після зміни влади в Україні ми ініціюємо процес повернення Молдові Придністров’я за участю ЄС, США, Росії та України, а також самих Молдови та Придністров’я. Програма вже є. Молдовани та представники Придністров’я з цим згідні.

Більше «здачі територій» не буде. Провина за втрату Криму лежить на українській владі, яка не змогла протистояти Росії та сепаратистським силам.
Через п’ять років зміна системи влади і суспільних відносин дозволить України завершити мирний процес, вийти на високі стандарти життя людей та стати гідним гравцем на міжнародному рівні.

У програмі системних змін у державі стартом повинні бути президентські вибори і новий президент зі стратегічною програмою розвитку держави. Після виборів президента представники громадянського суспільства виносять на всенародний референдум нову конституцію як базову модель зміни суспільних відносин і всіх інституцій влади, де передбачається нова модель безпеки, економіки, самоврядування, система виборів, формування ЦВК, ідентифікація персональних даних виборця, зняття імунітету з президента, парламентарів та суддів, жорстка відповідальність посадових осіб за виконання своїх зобов’язань та системний контроль за їхньою діяльністю представниками громадянського суспільства.
Все повинно відбутися протягом року-півтора. Разом із тим, за новими правилами мають пройти вибори до парламенту за відкритими списками і під контролем громади. Має сформуватися професійний уряд з числа розробників як стратегічних, так і галузевих проектів, які вже сьогодні напрацьовані, та формування антикризової програми на сім років.
Основний орієнтир — за сім років Україна повинна стати однією з передових країн світу, а люди — мати стандарти життя на рівні європейських.

Консолідація країн світу щодо формування нового світопорядку на основі миру, прийняття юридично зобов’язуючих документів щодо країн, територій, недопущення глобальних і регіональних війн і конфліктів, створить передумови по недопущенню реалізації будь-яких агресивних планів Росії та інших країн.
Під час останніх контактів із представниками більше 80 країн світу в Берліні, Брюсселі, США я обговорював ці питання, і на даний момент існує не тільки бажання для таких спільних дій, але й уже напрацьовуються реальні проекти програм. Тому перед світовими загрозами представники іноземних держав будуть готові до консолідації своїх сил та спільних дій.

На сьогодні в Бессарабії проблема не стільки у військових, а скільки в наявності представників спецслужб та правоохоронних органів. Необхідно їх терміново збільшити, особливо професіоналів.

Я вважаю, що всі загиблі воїни в будь-яких точках світу гідні пам’яті про них, навіть якщо це будуть трагічні сторінки нашої історії. Тому якщо це пам’ятники загиблим воїнам, нашим громадянам, їх треба шанувати.

На сьогодні не тільки спецслужби, але й державні політичні та інші структури мають агентуру Кремля, а виявити їх можуть лише ефективні професіонали, які сьогодні там не знаходяться. Локально проблему не вирішити — потрібні системні зміни і у владі, і у спецслужбах, тоді будемо виявляти агентів Кремля.

По Закарпаттю, як і по інших регіонах, дійсно є проблема щодо можливої активізації національних та навіть сепаратистських рухів. Водночас ефективна робота влада по формуванню економічної, соціальної, національно-культурної складової, а також робота спецслужб може упередити будь-які загрози. Якщо ми пустимо ситуацію на самоплив, тим більше, якщо її загострювати та розбурхувати, то вона може мати негативні наслідки як для громадян цих областей, так і для наших відносин із країнами-сусідами. Сильна держава забезпечує ідентифікацію себе українцями будь-якої нації, включаючи закарпатців.