Без допомоги США Україні загрожує заморозка війни з Росією - Мусієнко

8 лютого 2024, 19:50оновлено 10 лютого, 13:56
Без своєчасної допомоги від США Україні загрожує позиційна війна, а в перспективі - заморозка війни з Росією, переконаний експерт.
Без допомоги США Україні загрожує заморозка війни з Росією - Мусієнко
Захоплення Авдіївки Путін спробує подати як перемогу до виборів в РФ - Мусієнко / Главред

Президент Володимир Зеленський заявив, що близько 26% території України досі знаходяться під російською окупацією, однак армія РФ не здатна на серйозні просування на лінії фронту. Тим не менш, ворог активізувався на Донецькому напрямку, намагається захопити Авдіївку та закріпитися біля Часового Яру.

В інтервʼю Главреду керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, чи матиме Україна сили для наступу впродовж 2024 року, чи є шанс у ЗСУ зайти до Криму у 2024 році та чи може Україна втратити контроль над Авдіївкою.
*Примітка Главреда: інтерв'ю було записано до голосування в Сенаті США за надання допомоги Україні

Президент Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв'ю окреслив ситуацію на фронті як "стагнацію". Чи варто найближчим часом очікувати на прорив та зміни на користь України?

Думаю, термін "стагнація" пов'язаний зі складною ситуацією, яка у нас склалася. Зараз ворог атакує, нам потрібно відбити ці численні атаки і потім мати можливість діяти, можливо, навіть готуватись до власного наступу. Але стагнація пов'язана не з успішною ситуацією для ворога, а з нестачею озброєнь, снарядів, боєприпасів, яких нам потрібно більше. Ми чекаємо літаки, ракети Taurus. А враховуючи те, що президент давав інтерв'ю італійському медіа, то це ще був і заклик до наших західних партнерів, адже Італія буде головувати у "Великій сімці". І інтерв'ю італійському мовнику важливе з точки зору впливу на італійську аудиторію, їхній істеблішмент та політикум.

Характеризуючи ситуацію на фронті загалом, стагнація полягає більше у відсутності зброї, ніж у перебуванні України у глухому куті. Ворог володіє ініціативою, особливо на Сході, російські війська ведуть наступальні дії. Основні напрямки удару, де найбільше спроб проривати наші позиції і атакувати – це Куп'янський та Авдіївський напрямки. Дещо зменшилась кількість атак, порівняно з попереднім періодом, на Бахмутському напрямку, але там теж гаряче. Так само, як і фактично по всьому Сходу і навіть на Півдні, де ворог намагається повернути втрачені позиції внаслідок українського наступу 2023 року – у Роботиному та Вербовому. Разом з тим, українські війська завдають надзвичайно великих втрат ворогу – російські війська втрачають у великій кількості техніку та бронемашини. Зокрема, під Авдіївкою росіяни у великий кількості втрачають не лише живу силу, а саме танки. У противника є незначні тактичні успіхи (і, можливо, будуть ще), але попри все українські сили продовжують протидіяти РФ і доволі ефективно стримувати натиск ворога. Там, де не вистачає артилерії, її нестачу компенсують дронами, які отримують за рахунок волонтерів та того, що надає держава. Але ворога стримують, і у такій активності ворог буде перебувати ще приблизно до кінця березня. Надалі його наступальна активність вичерпається. Кінець березня – це максимум.

Дивіться інтервʼю Олександра Мусієнка Главреду про ситуацію на фронті:

Тобто це може співпасти в часі з виборами у Росії?

Так, абсолютно. Навіть якщо подивитися за циклами наступу російських військ, то, по-перше, характерною ознакою є наступ взимку. По-друге, з моменту повномасштабного вторгнення 2 роки тому, коли російські війська наступали в кінці зими, їхня наступальна активність впала в липні. Тобто минуло 5 місяців. Потім, у 2022-2023 якраз 4-5 місяців тривала як кампанія в районі Бахмута, так і наступальна кампанія ворога загалом. Якщо відштовхуватися від того, що поточний російський наступ розпочався у другій половині жовтня, то приблизно в другій половині березня він піде на спад.

Це – математичні розрахунки, які чітко працюють. Вони підтверджуються і ситуацією з резервами, які ворог втрачає і спалює у великий кількості, з їхніми втратами і тим, що вони не встигають компенсувати ці втрати за рахунок мобілізованих. Це підтверджує і очільник української розвідки Кирило Буданов. Ми пройдемо цей етап, відіб'ємо ці атаки, і питання в наступному – що далі робитимемо ми?

Виходити в наступ – це правильний план для того, щоб через тактичні успіхи розвинути оперативні. Але для цього, знов-таки, потрібне озброєння, забезпечення.

Тобто потрібен пакет допомоги від Сполучених Штатів. Це дуже важливо, адже пакет допомоги від США і збільшені пакети допомоги від країн Європи, а також нарощування виробництва зброї Україною спільно з партнерами могли б дати світло для виходу із тунелю стагнації.

Наскільки процес просування може сповільнитися, якщо Україні не нададуть допомогу від США?

Попри те, що Європа зараз робить дуже багато для підтримки України (а країни ЄС взяли на себе роль того, хто підставив плече Україні в цей складний період), разом з тим американське лідерство є важливим. Якщо Європа буде готова до кінця 2024 року виробити 1,2 млн снарядів, а у 2025-му – за умови стабільного фінансування, буде пакет допомоги від США та запущене американське виробництво 1,5 млн снарядів, Європа може підтримувати Україну для ведення ефективних оборонних дій. Що стосується можливостей розвитку кампанії для ведення наступальних дій, для цього дуже важлива підтримка Сполучених Штатів. Звичайно, чим довше США зволікають з допомогою, тим більший відбиток це може мати на фронті. Зараз ми тримаємось за рахунок поставок пакетів допомоги, які були передані раніше (наприклад, завдяки ним ми отримали GLSDB та інші види озброєнь), але цього нам може вистачити до середини весни, наприклад, до травня. А далі нам потрібно, щоб ці постачання активніше фінансувалися Сполученими Штатами.

Коли ви говорили про спад активності наступу росіян, я хотіла б уточнити – чи є якась програма максимум, яку вони за цей час планують виконати? Чого саме вони можуть досягти, оскільки на носі вибори і Путіну так чи інакше потрібна якась, бодай маленька перемога.

Максимальні цілі в цій кампанії наступу на Сході для РФ залишаються незмінними – повноцінне захоплення усієї території Донецької Луганської областей з виходом на адмінкордони, відновлення тих рубежів, які вони втратили внаслідок українського наступу (Роботине, Вербове) та вирівнювання лінії фронту, а також витіснення позицій наших військ з лівобережжя Херсонщини. Звичайно, в разі успіху захоплення Куп'янська і, фактично, лівобережжя річки Оскол. Чи можуть вони досягти оперативно-стратегічного прориву? Ні. Я думаю, що враховуючи тенденції, у такого рівня операції вони не досягнуть успіху, але певні тактичні успіхи ворога ще можливі. Вони можуть статися або на Куп'янському напрямку, або на Авдіївському, або, можливо, Мар'їнському, де росіяни можуть просунутись, але це не буде виходом на адмінмежі Донецької області. Попри те, що зараз РФ кидає ва-банк всі резерви, аби досягти тактичних перемог.

Можна допустити варіант, коли росіяни побачать, що їм не вдається провести повномасштабні дії і розвинути цей наступ з двох флангів, з району Куп'янська з півночі і з півдня Авдіївки, і тоді вони сконцентруються все-таки на Авдіївському напрямку і спробують захопити Авдіївку. Тоді захоплення міста та контроль навколишнього плацдарму буде подаватися як велике досягнення – мовляв, дивіться, ми відсунули українські війська.

Цього тижня має відбутися голосування у Сполучених Штатах щодо допомоги Україні в тому числі. Якщо ця допомога не буде проголосована, з якими проблемами ми можемо стикнутися найближчим часом?

Я щиро сподіваюся, що ця допомога буде проголосована. Я тут все-таки зберігаю оптимізм, хоча реалізм полягає у тому, що ситуація (зокрема, з кордоном), яка наразі склалася в США, йде на користь республіканцям і можливому кандидату в президенти США Дональду Трампу. Усе це прив'язується до угоди про безпеку кордону. Вочевидь, республіканці, особливо ті, які прихильні до Трампа, хочуть використати цю ситуацію по максимуму, з максимальним приверненням уваги, і тягнути з допомогою якомога довше, наскільки їм це дозволяє час. Що вони і роблять, власне кажучи. Тому тут є ризики в тому, що політична боротьба, внутрішня пов'язана з виборами, може бути проти нас, тому що вона внутрішньополітична, тож деякі рішення будуть затягуватися. Але я сподіваюся, що рішення про допомогу буде.

Ми можемо стикнутися з певними труднощами, це зрозуміло. Тому що нам потрібно більше зброї, аби говорити про можливе ведення певних наступальних дій у 2024 році. Європа, Японія у будь-якому випадку будуть страхувати. Я не виключаю, що до допомоги долучиться і Південна Корея, яка теж буде підтримувати Україну і разом країни будуть продовжувати переконувати, зокрема, і республіканців. Зараз дуже активно представники Консервативної партії Великої Британії їздили з візитами саме до республіканців, які підтримують Трампа, а також інші політики, які продовжують чинити тиск на республіканців (в хорошому сенсі), щоб вони це рішення ухвалили. Тим більше, є багато представників Республіканської партії США, які підтримують рішення про надання допомоги Україні. Зрештою, ця крига не є настільки міцною, достатньо буде незначного поштовху, щоб вона скресла і все пішло за своєю течією. Ризики того, що США будуть затягувати з допомогою Україні, існують, але сподіваюсь, що це буде недовго. І що, зрештою, американські національні інтереси, які полягають у підтримці Європи та триманні першості, переважать. Загалом, нам вистачатиме ресурсів триматися, щоб відбити ці атаки ворога. А потім російським військам теж буде потрібен час на відновлення боєздатності, перегрупування та доукомплектування тих втрат, яких вони зазнали внаслідок своїх численних штурмів. Тому вони теж не будуть в кращих кондиціях для наступу. Завдання мінімум – отримати ресурси, які нам надасть Європа на оборону, і завдання максимум на цей рік – щоб Сполучені Штати долучились і проголосували, аби ми мали ресурси на певні локальні наступальні дії.

Чим для України загрозлива позиційна війна – наскільки ви оцінюєте такі ризики, і як довго в такому випадку вона буде тривати?

Справа в тому, що основні плюси стратегічної чи глухої оборони, як її ще називають, чи навіть активної оборони полягають у тому, що маючи оборонні рубежі та споруди можна маневрово та швидко оборонятися, застосовуючи меншу кількість ресурсів, а також мати час накопичувати сили для того, щоб відновити в майбутньому наступальні дії (наприклад, у 2025 році). І це дуже хороша стратегія, яка має право на життя, і вона до певної міри дієва (за умови, що у 2025 році в нас буде зброя, боєприпаси та люди для того, щоб вести наступальні дії).

Однак оборона може перейти в таку позиційну війну, з якої, зрештою, буде важко вийти. Перебувати рік в обороні можна, і можна триматись.

Оборона завжди має два завдання: виснажити ворога і підготувати власні сили, щоб мати можливість перейти в наступ і виконати певні завдання по деокупації та знищенню армії противника. І ось тут є ризики в тому, що ми не маємо впевненості, що на 2025 рік ми отримаємо забезпечення, і за 2024 рік наростимо ресурси настільки, щоб здійснити прорив.

Позиційна оборона ризикована тим, що з неї можна і не вийти у певний момент. Тобто вона настільки може розтягнутися і потім зведеться до того, що інтенсивність конфлікту просто почне згасати. І тоді ми дійдемо до стадії заморожений конфлікту.

Саме тому є ідея проведення бодай локальних, але тактичних наступальних операцій вже у 2024 році. Щоб і суспільство розуміло, і не було деморалізації, що війна затягнеться і на 2025, 2026, 2027 роки. І щоб наші партнери бачили, що ми, вочевидь, не готові до позиційної заморозки війни і прагнемо дещо більшого – як мінімум, відвоювати певні території на півдні з гарантуванням безпеки наших морських шляхів і коридорів.

До речі, Буданов, про якого ви згадували на початку, заявляв про можливість нового українського наступу навесні. Де, на вашу думку, росіяни зараз найбільш слабкі, і якими загалом ви вбачаєте перспективи нового наступу?

З того, що зараз є на лінії фронту, однією з перспективних ділянок, за умови підтримки нашого угрупування силами протиповітряної оборони, броньованої техніки, просування я вбачаю розширення плацдарму на лівобережжі Херсонщини з виходом до адмінкордону з окупованим Кримом. Відповідно, коли в нас будуть F-16 з далекобійними ракетами, з’являться "Тауруси", вже, ймовірно, з'явилися GLSDB (тому що оголошення про їхнє постачання завжди роблять із запізненням з міркувань безпеки), у нас буде вогнева підтримка, щоб продовжувати операції по враженню військових об'єктів ворога у Криму, аби розчищати дорогу для ведення наступальних дій у цьому напрямку. І це напрямок заходу з флангу в тил ворожому угрупованню з негативними наслідками для російських військ.

Захід до Криму в такому випадку можливий? Як скоро він може відбутися?

Важко сказати, тому що все буде залежати від розвитку ситуації – від того, наскільки нам вдасться забезпечити темп операції, чи буде в нас підтримка. Але як мінімум до того, щоб дійти до адмінмежі з Кримом і мати можливість завдавати удари більшою кількістю видів озброєння по більшій кількості об’єктів і потужніше бити по ворогові в Криму, ми маємо можливості і шанси ще цього року.

Давайте ще трохи повернемося на Донбас. Як ви оцінюєте ризики втрату контролю над Авдіївкою на даний час, і що отримає Росія, якщо їй вдасться принаймні закріпитися там?

Такі ризики існують, і їх не можна відкидати. Ситуація там динамічна – ворог наступає великими силами, ми обороняємося, і наші підрозділи роблять все, що можуть у цій ситуації. Але у ворога є певні тактичні успіхи, особливо на півдні – вони намагаються зайти в Авдіївку, поновлюють атаки на Авдіївський коксохім. І, звичайно, це відбувається постійно, з великою кількістю зброї, авіації та FPV-дронів. Але наші сили тримаються вже фактично 4 місяці. Якщо ворог задіє ще певні сили, які він ризикне перекинути з іншого напрямку, з Бахмутського чи інших, щоб спробувати прорватися, то ризик прориву існує, але все покажуть тільки бойові дії. Якщо допустити сценарій, за якого ворог може захопити Авдіївку, то це відкриває перед ними певні можливості з точки зору ландшафту. Тому що там рівнини, і нашим силам доведеться утримувати певні рубежі подалі від Авдіївки, щоб не давати ворогові можливості обіймати висоти. Але це не дає росіянам можливості стрімко розвинути наступ і просуватися далі. Тому що російські війська, які захоплюють Авдіївку, будуть надто виснажені на цьому напрямку. Так само, як це було з Бахмутом, бо росіяни тоді говорили, що після Бахмута підуть на Дніпро, але вони не змогли зайти навіть у Часів Яр. Так, у Часовому Яру, на відміну від Авдіївки, висоти, і на нас там працює ландшафт. І складнощі створює рівнина, яка вносить певні корективи у подальшу побудову лінію оборони, яка може бути дещо віддаленою від Авдіївки.

Ризиків того, що ворог після Авдіївки зміг би розвинути свої оперативні успіхи і рушити ледь не до адмінмеж Донецької області, на цьому етапі я не бачу.

Ще одна гаряча точка на Донецькому напрямку це якраз Часів Яр, про який ви згадали. Зараз там також тривають активні бої, і на жаль, є певні просування у росіян. Як ви вважаєте, чи здатні ці просування у перспективі дати можливості росіянам для виходу на адмінкордони Донецької області?

Наразі про захоплення Часового Яру не йдеться, судячи з того, як впевнено наші сили там тримають удар і відбивають численні атаки. Звичайно, на цьому напрямку також потрібно більше артилерії, більше снарядів і боєприпасів – це факт. Але навіть той військовий контингент, який там зараз діє, дуже добре виконують свої завдання, іноді контратакують та дають зустрічні бої.

Тобто сьогодні ризики захоплення Часового Яру дещо менші, ніж для Авдіївки. Але, звичайно, втратити висот у цьому районі було б недобре для нас, тому що там ворог зміг би розташувати певну свою артилерію, і нам, відповідно, довелось би вести контрбатарейну боротьбу з інших позицій, і це було би робити важче.

Хто такий Олександр Мусієнко

Олександр Мусієнко - блогер і експерт. Є головою недержавної організації "Центр військово-правових досліджень". Виступає в якості експерта в ефірах телеканалів, пише My.ua.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти