У понеділок, 23 серпня, у Києві відбувся установчий саміт Кримської платформи - заходу, ініційованого президентом України Володимиром Зеленським з метою мирної деокупації півострова Крим. Однак його навряд чи можна назвати успішним - про це свідчить як представництво європейських країн, більшість яких надіслали свої делегації "для галочки", так і підписана декларація про наміри, виконання якої не варто очікувати найближчим часом.
Хто приїхав на саміт
Всього у заході взяли участь представники 46 країн. Але перших осіб держав серед них виявилося не так багато. Зокрема, до Києва для участі в Кримській платформі прилетіли президенти тільки дев'яти країн - Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови, Словенії, Фінляндії. Чотири держави - Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція - надіслали своїх прем'єр-міністрів, і ще дві - Чехія і Швейцарія - відправили до Києва голів парламентів.
Ряд держав, зокрема, Туреччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія - були представлені на рівні міністрів закордонних справ, від Португалії був присутній міністр оборони.
Від США на Кримській платформі була присутня особистий посланник президента Джо Байдена - міністр енергетики Дженніфер Гренголм.
Примітно, що міністрів, віддалених від проблематики, надіслали й інші ключові партнери України. Зокрема, Німеччину, незважаючи на візит днем раніше канцлера ФРН Ангели Меркель, представив навіть не глава МЗС, присутність якого обговорювалася напередодні, а міністр економіки та енергетики Петер Альтмайер. Франція, яка раніше мала намір надіслати главу свого міжнародного відомства, теж обмежилася присутністю непрофільного міністра торгівлі. Тому ж прикладу послідувала і Великобританія, яка замість міністра оборони в останній момент знизила свою присутність до рівня чиновника міністерства закордонних справ - представника у справах Європи і Америки МЗС Венді Мортон.
"Міністр закордонних справ у будь–якому уряді - це особа зі спеціальним рангом: і права, і авторитет, і повноваження у нього завжди вищі, ніж у інших міністрів. Але тут проблема у специфіці заходу. Просто міністр, який не є причетним до теми заходу – це як демонстрація того, що тема глибоко байдужа і участь всього лише формальна. Заміну міністра закордонних справ на міністра оборони або спецпредставника уряду ще можна було б якось зрозуміти, хоч це і вважається пониженням представництва. Але коли надсилають міністра енергетики, який відразу ж, не особливо ховаючись, веде переговори - це ознака того, що до самої акції поставилися з неприйняттям", - пояснив Главреду політичний аналітик, експерт з питань міжнародної політики, колишній народний депутат України Тарас Чорновіл.
І додав, що більшість країн могла відмовитися від високого представництва через відсутність конкретики в наповненні саміту, тому що захід, ймовірно, був сприйнятий як суто декларативний.
"Це - поганий знак для України, який демонструє небажання підтримувати раніше задекларовану проукраїнську позицію. Фактично країни знову повернулися до стадії глибокої занепокоєності", - вважає Чорновіл.
Водночас, за словами політичного та економічного експерта Тараса Загороднього, представництво інших країн на саміті Кримської платформи показало справжнє коло союзників України.
"Країни, чиї президенти і прем'єр-міністри були присутні на саміті, розглядають Україну, в тому числі, як спосіб захисту себе. І навколо цього надалі можна вибудовувати відносини з цими країнами. У той же час, рівень присутності Німеччини, Франції та ряду інших країн Євросоюзу показав, що Україні потрібно вибудовувати з ЄС прагматичні відносини – якщо від нас чогось хочуть, ми повинні отримати щось натомість",- вважає Загородній.
Про що говорили
Після того, як саміт відкрила співачка Джамала, вступне слово взяв президент Зеленський. Він заявив про те, що питання Криму не повинно зникнути з міжнародного порядку денного ще на сім років. "Тому ми пропонуємо вже сьогодні зосередитися на практичній роботі і координації зусиль з дуже конкретних питань, серед них, перш за все, посилення санкцій, і захист прав людини, і подолання екологічних та економічних наслідків окупації, забезпечення свободи навігації в чорному і Азовському морях", - сказав Зеленський і закликав країн-учасників визначити своїх уповноважених представників, які будуть підтримувати зв'язок зі створеним офісом Кримської платформи і координувати його роботу.
Крім того, Зеленський публічно визнав, що Україні навряд чи вдасться самостійно повернути Крим.
"Ми усвідомлюємо, що наодинці наша незалежна країна, Україна, ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні та підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова. Сьогодні необхідні подальші дієві кроки для звільнення Криму, наші спільні зусилля змогли б позбутися збройної агресії і зупинити агресію на тимчасово окупованих територіях, і це не тільки Крим – це і тимчасово окуповані території українського Донбасу", - заявив Зеленський гостям саміту.
читайте такожЖорсткі звинувачення і загроза нових санкцій проти РФ: що говорили учасники Кримської платформиАле незважаючи на заданий українським президентом тон бесіди, багато хто з тих, хто виступав на саміті говорив про те, хто на що здатний – тема Криму виявилася далеко не першою у списку обговорюваних.
Зокрема, крім загальних фраз про необхідність деокупації Криму, посилення санкцій проти Росії, запрошені гості багато говорили "про своє" - так, президент Угорщини Янош Адер говорив про утиски угорської нацменшини, утримавшись від будь-якої критики Росії. "Ми підтримуємо Україну на шляху до просування до вирішення цього конфлікту, і думаю, що нам треба набагато більше терпимості і наполегливості, щоб у мирний спосіб вирішити питання Криму", - додав глава Угорщини.
У свою чергу, представник Німеччини змістив акцент у бік газового питання. "Ми не дозволимо перетворити Крим на сліпу пляму на карті. Ми абсолютно разом з Україною, разом з нею, і ми разом засуджуємо цю анексію, і ми закликаємо до нових переговорів, до відновлення державних кордонів", - заявив Альтмаєр.
Ключовим результатом саміту стало підписання всіма учасниками декларації, якою зафіксовано невизнання незаконної анексії Криму Росією, зобов'язання розглянути додаткові політичні, дипломатичні обмежувальні санкції щодо Росії у разі подальшої агресії, а також об'єднання зусиль усіх країн-учасниць платформи для зміцнення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні.
Крім того, цим документом вперше на міжнародному рівні Російська Федерація визнана державою-окупантом і, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вона повинна негайно припинити порушення прав людини в окупованому Криму, забезпечити вже зараз безперешкодний доступ до Криму для міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій.
На думку Чорновола, як і очікувалося, текст декларації не несе в собі ніякої конкретики. А тому підписаний документ не має ніякої юридичної сили. "Декларації є волевиявленням їх підписантів. Як правило, коли підписують декларацію, цим демонструють свою згоду з позиціями і готовність до дій, які описані в подібних документах. Тому хтось надалі повинен буде на їх виконанні", - зазначив Чорновіл, додавши, що надалі зрушення в питанні Криму безпосередньо залежатимуть від подальших дій української влади.
Росія продовжить погрожувати Україні, але лише словесно
Варто зазначити, що захід був жорстко сприйнятий Росією – зокрема, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав саміт антиросійським і "надзвичайно недружнім заходом".
Однак, як запевняють експерти, опитані Главредом, чекати від Росії будь-якої жорсткої реакції, і, тим більше, рішучих заходів у питанні Криму - передчасно.
читайте також"Активно обговорювала і коментувала": Зеленський підколів РФ, покликавши на Кримську платформу"Реакція Росії підтверджує, що незважаючи на всі їхні розмови, Крим ніколи не буде визнаний російським. Але Росія більше нічого не може зробити – хіба що кричати в сказі", - переконаний Тарас Загородній.
"Якихось дій з боку РФ навряд чи варто очікувати - все обмежиться заявами. Але сам факт проведення Кримської платформи Росію дуже дратує, а значить в цьому плані мета досягнута", - погоджується з колегою і політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
