У році, що минає Україна майже не з'являлася на радарах ключових міжнародних партнерів. Причиною цього стала не тільки пандемія коронавірусу, а й кадрові перестановки у низці країн Європи і в США .
Згасанню інтересу до України сприяли і суперечливі рішення української влади-зокрема, за минулий рік в Україні було прийнято ряд політичних рішень, які поставили під сумнів ефективність раніше проведених в країні реформ.
Експерти, опитані Главредом, розповіли, яким буде вплив основних міжнародних гравців, США, Британії, ЄС і Китаю на Україну в 2021 році і куди нам потрібно рухатися, щоб повернути до себе інтерес на міжнародній арені.
У 2021 році рівень зацікавленості залишиться приблизно таким самим, як і в 2020-му: ні Китай, ні США, ні європейські країни не мають глибокої зацікавленості в Україні і розуміння, що з нею робити. Міжнародна маргіналізація України, яка триває останні кілька років, продовжиться і наступного року.
Якісь події створюють для України можливості, але ними тільки належить скористатися. Наприклад, у випадку з Байденом, Україні потрібно знати, як правильно і вигідно для себе зіграти на його антиросійських настроях і тяжінні до нас, щоб залишитися хоча б у полі зору зовнішньої політики США. Трансформація НАТО також вигідна Україні, але у нас поки немає навіть планів по конвертуванню цих можливостей в практичну площину. У Великобританії поки немає розуміння, які у неї можуть бути в нашій країні інтереси, тому говорити про перспективи можна буде не раніше середини 2021 року, коли зовнішня політика Королівства після Брексіта оформиться остаточно.
Також не буде в 2021 році і переорієнтації на схід. Україна поки не здатна сформувати порядок денний для східного ринку, де зовсім інша культура і комунікація, для яких потрібно задіяти абсолютно відмінні ресурси в порівнянні з Заходом. Якісь поверхневі контакти і візити українського керівництва в країни Азії в 2021 році були б не зайвими, але далі цього навряд чи піде.
Головне, що гальмуватиме будь-які міжнародні ініціативи - внутрішньополітичні проблеми самої України. Але якщо буде хоча б визначено, до чого ми прагнемо і які для цього знадобляться ресурси на різних напрямах, хто наші друзі і вороги в стратегічному плані, то у 2021 році цього буде достатньо, щоб протягом наступних кількох років проводити цілісну зовнішню політику.
В Україні завищені очікування до США з приводу приходу Джо Байдена до влади. Але треба бути прагматичними - особливих змін у відносинах України і США в 2021 році очікувати марно. Принаймні, в першій половині року. Наскільки мені відомо, Зеленський в цей час намагатиметься організувати свій візит до США, і можливо, саме в перші півроку після інавгурації Байдена Україну відвідає і новий віце-президент США Камала Харріс.
Весь наступний рік США будуть зайняті питаннями внутрішньої політики. Тому Україна не буде знаходитися у фокусі їхньої уваги. Позиція американців по Україні проста - робіть реформи, якщо хочете, ніхто вас не буде змушувати боротися з корупцією.
Усе залежить від Зеленського та його команди - якщо вони й надалі імітуватимуть реформи, поглиблюватимуть співпрацю з олігархами, то залученість західних партнерів у процеси в Україні й надалі слабшатиме. Це буде проявлятися, в першу чергу, у зменшенні фінансової допомоги Україні та структурної підтримки інших реформ. Зокрема, наступний рік буде ключовим у питанні реформи оборонного комплексу, тобто від реформи Укроборонпрому залежатиме залученість європейських та американських партнерів. Тому, як би це не звучало, але "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих".
У відносинах з Євросоюзом протягом 2021 року Україні варто очікувати поступового згортання контактів. Весь наступний рік буде проходити під впливом наслідків коронавірусу і виходу з карантину. Тому ми, на жаль, випадемо з їхнього поля зору.
Швидше за все, у нас також виникнуть проблеми з угодою про асоціацію з ЄС - через так звану локалізацію виробництва. Законодавство, яке планують прийняти у нас, абсолютно лобістське і не вирішує проблем українських виробників. Воно скептично сприйняте Єврокомісією і якщо його ухвалять, то далі розмовляти про всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС буде недоречно, що може стати для нас точкою неповернення.
Незважаючи на візити, переговори і зустрічі Зеленського в Європі, результатів від них - нуль. Відбувається формальний "нагул" статистики без наслідків - ні про що конкретне на цих зустрічах не домовляються. Тому наступного року варто очікувати скорочення кількості візитів до ЄС-витрачати час на порожні розмови у Європи немає настрою.
Крім того, після активізації США і повернення американської політики на європейський континент внаслідок перемоги Байдена, у них буде набагато більше клопоту: Америка, з одного боку, приносить певну політичну стабільність, а з іншого - політичну експансію. Тому ЄС у 2021 році буде більше зацікавлений в США і Азії, а Україна випаде з політичного контексту європейського континенту.
Перемога Байдена стане проблемою і особисто для Зеленського, бо американський президент не забуде того, що було зроблено проти нього і його сина. США почнуть більш ретельно звертати увагу на виконання зобов'язань, які Україна раніше брала на себе (зокрема, щодо антикорупційної діяльності) і навряд чи ці оцінки будуть для нас позитивними.
У 2021 році відносини України з Китаєм майже не зміняться. Китайці продумують все на десятиліття вперед, а не на рік, як ми. І те, що вони затверджують на черговому з'їзді Компартії, залишається незмінним протягом, щонайменше, п'яти наступних років. Пекін і далі втілюватиме свою глобальну програму "Один пояс - один шлях", але Україна фактично залишається за її межами.
У будь-якому випадку, китайська експансія, економічна і політична, нічого хорошого нам не принесе. Основні технології, які цікавили Китай в Україні, вони вже від нас вивезли. Єдина проблема, яку продовжить вирішувати Пекін в Україні, буде пов'язана з підприємством Мотор Січ і саме від цього залежатиме поглиблення україно-китайських відносин. Але з точки зору національної безпеки ми не можемо віддати Китаю таке високотехнологічне підприємство, від якого критично залежить українська військова промисловість.
Що стосується суперника Китаю, США, то тут, навпаки, можна сподіватися на налагодження відносин. Очевидно, Байден поверне Україну в зону стратегічних інтересів США. А це означає, що США будуть більш уважними до питань національної безпеки України і чинитимуть більший тиск на РФ. Відбуватиметься і посилення фінансової допомоги Україні, включно з військовою.
Ще однією перспективою на 2021 рік може стати зближення України з НАТО. Завдання Байдена полягає в зміцненні Альянсу, позиції якого були ослаблені і внутрішніми протиріччями, і військово-політичною обстановкою, зокрема, в Чорноморському регіоні. І, очевидно, США повернуться саме сюди як до одного з пріоритетних напрямів. Для нас це означатиме збільшення військової присутності у вигляді збільшення кількості кораблів у Чорному морі, розширення спільних навчань, що дозволить утримувати РФ від її реваншистської політики.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
