Україна зіпсувала Росії урочистості та радість із приводу анексії нових українських територій, коли буквально через пару годин після шабашу в Кремлі українська влада подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк повідомив, що протягом перших 48 годин із моменту підписання заявки десять країн-членів Альянсу виступили за це. Як сказав Подоляк, в основному це країни, які "добре пам'ятають отруйні кігті Російської імперії": Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Чорногорія, Польща, Румунія і Словаччина, а також Канада.
Політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв'ю Главреду розповів, як скоро Україна може стати членом НАТО, і чи може вона всупереч правилам Альянсу приєднатися до нього до звільнення всіх своїх територій, чи може НАТО вступити у війну з Росією, а також як подача заявки на вступ до Альянсу може вплинути на перебіг війни і змінити ймовірні терміни її завершення.
Давайте спочатку роз'яснимо і розберемося з початковими даними, щоб адекватно сприймати рішення української влади, без зайвого оптимізму. Що означає подання заявки на вступ до НАТО за прискореною процедурою? Наскільки тепер скорочується шлях України до НАТО, і від чого ці терміни будуть залежати?
Подача Україною заявки на членство в НАТО за прискореною процедурою – це правильний крок. Наша країна скористалася прецедентом Фінляндії та Швеції. Суть його зводиться до наступного. Обидві ці країни відповідають усім критеріям НАТО, в тому числі вимогам до військової інфраструктури. Так, наприклад, у Швеції добре підготовлена армія, прекрасно розвинений військово-промисловий комплекс – там виробляється все: від підводних човнів до бойових винищувачів. Знамениті NLAW і Javelin, які широко використовуються у війні в Україні – спільної шведсько-американської та шведсько-британської розробки. У НАТО розуміють: який сенс вимагати План дій щодо членства в НАТО, якщо все і так ясно. Плюс, звичайно ж, позначається загроза Росії. І обставини, що склалися запустили цей процес для двох цих країн.
У цьому процесі цікава одна деталь – у період до формального вступу в НАТО ядерні держави Великобританія і США гарантували безпеку Швеції і Фінляндії. Швидше за все, це і є головною метою подачі заявки України на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Тому що зараз головна проблема для нашої країни – це "ядерна парасолька".
Суть звернення нашої держави наступна: надайте хоча б ядерну безпеку і зброю, а далі ми самі з усім розберемося.
США такі прямі гарантії дають іншим країнам дуже нечасто, а якщо дають, то не афішують цього. Гарантії даються тільки в рамках Альянсу. Але шлях Швеції та Фінляндії – це прецедент, і Україна ним скористалася. У даній ситуації отримання Україною і таких гарантій, і членства в НАТО цілком реальне. Адже у нас схожі обставини.
Якби військові НАТО мали вирішальний голос у питанні прийому України, українську армію прийняли б до Альянсу хоч завтра, тому що ЗСУ показали здатність захищати не тільки свою країну, але й увесь східний фланг НАТО. При цьому є сумніви в тому, що на це здатні, наприклад, німецька або французька армії.
Так чи інакше ми переходимо на стандарти НАТО. Я вже не кажу про найвищий рівень взаємодії України з основними країнами Альянсу. Наприклад, харківська операція. Не всі розуміють, що сталося під Харковом... Адже Україна як нація і державний апарат, не тільки як армійський апарат, вперше за років 200-400 показала найвищий рівень самоорганізації, командної гри при взаємодії з нашим головним партнером – США. Ніде не злили інформацію про майбутню операцію – все було несподівано для противника, провели блискучу операцію при співвідношенні сил 1:2 (6 тисяч наших військовослужбовців було проти 12-тисячного угруповання росіян). Це просто каскадний обвал фронту, як кажуть росіяни! І перше, на що був розрахунок – отримання гарантій, у першу чергу, ядерної безпеки, а потім усе інше.
Україна може вступити до НАТО за прискореною процедурою. І це не новина. Про це вже лунали заяви послів у червні-липні – мовляв, країні, яка хоче вступити до НАТО, необов'язково проходити процедуру ПДЧ. Однак нам щоразу починали розповідати, що у нас тут корупція. Згадайте хоча б, як компостували мізки німці, які самі сиділи на зарплаті у Путіна, зате розповідали Україні, як у нас тут погано, і чому ми не підходимо Альянсу. Але при цьому такі "великі" у військовому відношенні і якісному державному управлінні країни, як, наприклад, Албанія і Туреччина, були прийняті в НАТО. Це ще раз свідчить про те, що надання членства в НАТО було політичним питанням. Та ж Туреччина, коли її приймали в НАТО, не відповідала взагалі ніяким критеріям Альянсу, але Туреччина – це чорноморські протоки, близькість до Радянського Союзу, і тому її прийняли.
От і Україна зараз теж може стати частиною НАТО з політичних міркувань.
Як і будь-яка система колективної оборони, НАТО намагається приймати до свого складу країни, які створюватимуть найменше проблем і які потребують менше витрат. Україна показала, що її вчити нічому не треба – українці самі кого завгодно навчать.
Крім того, в США і Британії прекрасно знають історію подій після Першої світової війни і розуміють, що навіть після перемоги України Росія нікуди не дінеться і повторить шлях Німеччини після Першої світової. Росія не буде окупована – нормальну країну там не створити, як це було після Другої світової війни, коли окупували Японію і Німеччину. Відповідно, англосакси розуміють, що Східну Європу потрібно зміцнювати, будувати вісь Варшава – Київ, плюс скандинавські країни і країни Балтії. Тому що цей оскаженілий звір – Росія – надовго.
Не дуже віриться в каскадний розпад Росії після поразки у війні, про що у нас люблять розповідати. Відколювання якихось республік РФ теоретично можливе, та й громадянська війна в Росії дуже ймовірна. Але говорити, що Росія розпадеться за радянським зразком, потрібно вкрай обережно. Швидше за все, таке оскаженіле болото з православним комунізмом вимагатиме реваншу. Росіяни будуть вірити, що програли не через те, що неправі, а через те, що Путін все неправильно зробив і що розікрали армію. Відповідно, великі ризики появи в Росії нового режиму реваншистського характеру, який буде продовжувати загрожувати східному флангу НАТО, Європі в тому числі. А, значить, потрібна "дубина", яка буде тримати цього ведмедя в узді.
Таких "дубин" проглядається кілька. Одна з них – це Україна як країна-переможець у конфедерації з Польщею. Така конфедерація вже вибудовується у нас і буде здійснювати величезний культурний, економічний і військовий вплив, як мінімум, на європейську частину Росії, а, може, й більше. Тож Росію будуть стримувати Україна, Польща, Туреччина (член НАТО, що давить Росію на Кавказі і виходить у Середню Азію, у Анкари є амбіції рости далі), плюс Китай. Але Піднебесна може грати в свою гру, в тому числі підтримуючи Росію, щоб вона не зовсім померла і створювала проблеми, в першу чергу, США.
У конфігурації, яка вибудовується, Україна цілком може бути прийнята в НАТО навіть швидше, ніж у Євросоюз. З ЄС інша історія: німецькі еліти просто ненавидять українців, Україна їх бісить, як і Польща. Так само Україна бісить і Росію. Тому що хлопці звикли все вирішувати між собою – німці з росіянами або французи з італійцями зібралися, все порішали, а потім видали свої рішення для виконання іншим країнам. Тепер так не вийде, оскільки вибудовується конфедерація амбітних країн: Польщі, України та країн Східної Європи, які пам'ятають, як їх здавали, як їх зрадили німці своїми іграми з росіянами.
Чим ближче до Росії, тим більш насторожено країни дивляться на Путіна, чим далі, тим більше люблять РФ і "загадкову російську душу".
Тому в цьому сенсі Україна буде корисна як член НАТО. У неї найсильніша армія в Європі – до десятки найкращих уже точно входить, найсильніші солдати і воєначальники (наприклад, той самий Залужний – добре, якщо на весь світ знайдеться осіб п'ять, здатних так діяти), технології як частина європейської безпеки і т.д. Україну і Польщу англосакси можуть розглядати як елемент стримування Німеччини і Росії, тому політичне рішення про прийом України в НАТО може бути ухвалене. Операція ЗСУ в Харківській області – вагомий аргумент тут: американці побачили, що українці зі зброєю впоралися, освоїли, нікуди не злили, тобто в Україні вже є частина суспільства, якій можна довіряти – армія.
Тому ймовірність вступу України до НАТО досить висока. Втім, підкреслюю, на цьому етапі нам достатньо, щоб дали гарантії і якусь "ядерну парасольку". Зауважте, Росія, навіть її пропагандисти, стала в останні дні відходити від погроз ядерною зброєю. А все тому що її досить різко попередили: удар по Україні буде розцінюватися як удар по НАТО. Отже, ця "парасолька" поки що не сформульована юридично, але, схоже, вже існує, і потрібно прагнути до юридичного закріплення гарантій безпеки для України.
А як ви оцінюєте готовність тих же Сполучених Штатів і Великобританії надати Україні ті гарантії безпеки, про які ви говорите? Чи не вийде так, що після подачі Україною заявки процес надовго затихне?
Можливий гібридний варіант: нам забезпечать ядерну безпеку і дадуть зброю, а з територіальною безпекою ми самі розберемося. Тобто буде не так, як у випадку Швеції та Фінляндії, яким повністю гарантували безпеку, у разі чого обіцяли за них "вписатися" і заявили про це публічно. Або, наприклад, Тайвань – Байден чітко зазначив: Штати будуть захищати Тайвань.
США і Британія можуть забезпечити нам ядерну безпеку, однак при цьому буде прописано, що всі інші питання Україна вирішує сама. От такий гібридний варіант цілком реальний.
Якщо говорити про вступ України до НАТО, які на даний момент залишаються камені спотикання або які додаткові вимоги до нас можуть бути висунуті? Чи Україну можуть безпрецедентно всупереч правилам Альянсу прийняти до НАТО до вирішення територіального конфлікту?
Ні, я в це не вірю. Думаю, все-таки нас приймуть до НАТО вже після звільнення всіх окупованих Росією територій. Хіба що Альянс настільки влізе у війну в Україні, що буде вже все одно – є у нас територіальні проблеми чи немає.
Наприклад, коли зайшла мова про можливість застосування Росією тактичної ядерної зброї проти України, колишній командувач армією США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес заявив, що Захід довбане у відповідь конвенційною зброєю – тоді і Чорноморському флоту РФ прийде кінець, і, швидше за все, всьому російському угрупованню на території України. Тобто фактично йдеться про застосування 5 статті Статуту НАТО у разі ядерного удару Росії по Україні.
Тому де-факто Україна вже в НАТО, зокрема, за параметром військової інфраструктури. Те, що за нас вписалися по ядерній зброї по всіх напрямках, є, по суті, вже "ядерною парасолькою", нехай і неформальною (вона начебто є, а начебто і ні). Такий варіант, у принципі, можливий: враховуючи, що НАТО і так поступово втягується в цю війну, не виключено, що там можуть наважитися піти і на такий шлях.
Однак я вважаю більш реальним варіант надання Україні зброї, після чого ми звільнимо всі свої території і потім вступимо до НАТО. Адже в Альянсі рішення про розширення приймається консенсусом всіх країн-учасниць. А все-таки є Угорщина, яка може почати компостувати нам мізки, кажучи, що в Україні щось не так. Є маса країн, у яких величезне російське лобі. Згадайте хоча б куплених німецьких політиків. Німці прекрасно розуміють, що відбувається, але дуже не хочуть втрачати владу в ЄС.
Столтенберг, коментуючи подачу Україною заявки на вступ до НАТО, зазначив, що буде необхідний консенсус усіх країн Альянсу з даного питання. Крім Угорщини та Німеччини, які країни, швидше за все, чинитимуть опір і заблокують це рішення?
У НАТО достатньо таких країн – компромати і російські гроші творять чудеса. Наприклад, Болгарія, Словаччина (в словацькому МЗС випускник МДІМВ на випускнику МДІМВ), Чорногорія, Словенія, Хорватія. Албанія - "темна конячка". В принципі, опцій для того, щоб почати розгойдувати ситуацію в НАТО з цього питання, у Росії достатньо.
Також не варто забувати про Ердогана. Ми ще не знаємо, куди розвернеться Туреччина. Варіанти застопорити цей процес у Москви є. Подивіться, як Ердоган висунув додаткові умови Швеції та Фінляндії, і досі це питання не вирішене.
Все-таки для України зараз кращим є варіант отримання прямих гарантій від США і Великобританії, а також необхідної зброї.
Ви сказали про те, що Україну можуть прийняти до НАТО швидше, ніж до Євросоюзу. Що може змусити таку велику кількість країн передумати і піти назустріч Україні?
Страх перед звіром, який залишається на кордоні країн Євросоюзу.
У НАТО головними є США. І це оборонно-політичний блок, тоді як ЄС – переважно економічний блок. Наприклад, Кіпр є членом ЄС, але не є членом НАТО. Бо частина його території захоплена Туреччиною, а за таких умов можна вступити до ЄС, але не можна до НАТО, бо Туреччина скаже "ні".
Тобто їх змусить передумати страх – страх перед Росією?
Так, страх – це головне. Та й американці переконати кого завгодно можуть. Якщо постане питання про стратегічні інтереси США, російський компромат і російські гроші точно вже не допоможуть. Тоді вони включать свій каток і доб'ються свого.
Як, на ваш погляд, відреагує Росія? Чи був для неї очікуваним такий крок української влади? Адже те, що в Кремлі явно замислювалося як історична подія – оформлення анексії нових українських територій, не змогло пробути топ-темою і кількох годин після заяви Зеленського…
Думаю, в Кремлі підозрювали, що так може статися.
Росія почала війну ще в 2014 році з однією метою – щоб Україна не стала членом НАТО. Адже в Москві розуміли, що, коли у країни є територіальні проблеми, до НАТО таку країну не візьмуть. Плюс у росіян були підгодованими Меркель, французька еліта, які з 2008 року розповідають нам, які ми корумповані. Хоча дорікають нам у цьому люди, які ввечері заходять до каси "Газпрому", а вранці розповідають, які корумповані українці.
Так усе-таки як Росія може реагувати на цю заявку?
Росія заходить у зону дикої турбулентності. Її армія розбита. У РФ є серйозні передумови для громадянської війни. Цілком реальна третя чеченська війна. Буде приблизно так само, як у 90-і.
Росія перед розпадом Радянського Союзу піднімала перед американцями питання про те, що половина України повинна відійти їй, аргументуючи це тим, що південний схід нашої країни говорить російською мовою. Але в ті роки Росія була зайнята своїми проблемами: війнами, Чечнею тощо. А, крім того, в Україні була мільйонне угруповання військ – це і була та сила, якої росіяни боялися.
Тепер ця сила набагато серйозніша: це армія, яка фактично знищила російське військо, знищила міф про непереможну російську армію. Тепер усім стає зрозуміло, що головною рушійною силою російської імперської армії були українці. Росіяни нездатні воювати – вони можуть тільки вбивати, ґвалтувати, грабувати і завалювати противника своїми трупами.
Тому Росія вже нічого нового не скаже. Ну, буде погрожувати, щось говорити, от тільки слухати її вже ніхто не буде. Тому що сьогодні вже є сила, яка здатна поставити Росію на місце.
Трохи вище ви згадали про ядерну загрозу і відзначили, що Росія пішла в цьому питанні назад, але це було ще до подачі Україною заявки на вступ до НАТО. Чи може тепер Росія знову повернутися до ядерних погроз?
Ймовірність тактичного ядерного удару по Україні існує. Але Росію вже попередили США про те, що за цим ударом послідує відповідь, яка РФ не сподобається. Більше того, на Заході вже почали моніторити радіаційний фон. Два літаки, які нещодавно злітали в Сполучених Штатах Америки і які не піднімалися в повітря з часів Холодної війни, на мій погляд, заміряли нульовий радіаційний фон. Тому тільки-но в Росії хтось подумає про застосування ядерної зброї і почне тягнути зі складу боєголовку (такі боєголовки знаходяться в Сибіру), про це одразу дізнаються американці і одразу ж битимуть РФ по руках.
Я цього не виключаю. Але це будуть останні дні Росії як держави в її нинішньому вигляді, а далі постане питання про роззброєння РФ і позбавлення її ядерної зброї.
Тобто поки що ми не дійшли до тієї точки, коли Росія може аж настільки "закипіти"?
Не зовсім так. Росія хотіла б, але вже не може. Застосування тактичної ядерної зброї в конвенціональному конфлікті проти неядерної держави, яка віддала тобі ж ядерну зброю – це занадто навіть для Китаю, не кажучи вже про Індію.
Як цей крок назустріч НАТО може відбитися на перебігу війни? Чи може Україна тепер розраховувати на більшу підтримку з боку НАТО зброєю і фінансами?
Так, тому що відбувається повне повалення всіх принципів непорушності кордонів Європи. Це порушення принципів Гельсінського договору 1975 року про непорушність кордонів, який підписував Радянський Союз. Тобто це тупо анексія і розділ України. Все, маски скинуті, і тут Росії вже ніхто не допоможе.
Путін підставив усіх своїх лобістів на Заході. Вони ж усі розповідали, що це не те, що нам здається. Тепер уже ніхто за Росію не заступатиметься. Це тепер абсолютно токсична держава, що збожеволіла.
Чи може НАТО відкрито вступити у війну на боці України і за яких умов?
Щодо війни в Україні вже двічі лунала 5 стаття Статуту НАТО.
У перший раз це говорилося з приводу Запорізької АЕС – не дай бог, там щось станеться, полетить радіоактивна хмара, це буде розцінюватися як напад на НАТО.
Вдруге в США відкрито заявили, що застосування ядерної зброї проти України буде розцінюватися як напад на НАТО.
Хто допоможе в разі чого Україні? Зрозуміло, що Польща і США.
Коли Ходжес говорить, що в разі, якщо полетить тактична ядерна ракета з боку Росії, вони знищать Чорноморський флот і завдадуть ударів по російських військах на території України і Білорусі, що це таке, як не вступ НАТО у війну? Це фактично загроза вступу.
З урахуванням всіх останніх подій – і подачі заявки на вступ до НАТО, і оголошення мобілізації в Росії тощо – якими вам бачаться ймовірні сценарії подальшого розвитку війни з Росією і ймовірні терміни її завершення?
Мобілізація в РФ при всіх наших жартах і при тому, що хтось із росіян від неї біжить, все одно відбувається. М'ясо там наберуть, давайте будемо реалістами. Мобілізаційний потенціал там великий. Росіяни зломлені державою, "мусорів" вони бояться більше, ніж померти на фронті. Завалити трупами Росія зможе. Тому момент закінчення війни це відтягує.
Однак багато що залежатиме від ситуації в Кремлі. Довіра до Путіна падає, і Левада-центр публічно це підтверджує. Акела промахнувся, визнав, що російська армія розбита. Падіння довіри для Путіна – це найстрашніше, тому що виникає питання, а навіщо тоді така людина при владі.
Якщо Путіна задушать завтра, війна закінчиться швидше, тому що постпутінські еліти будуть намагатися вийти з ситуації, звалюючи все на Путіна, і вони будуть змушені віддати все.
Якщо Путін залишається при владі, то війна точно піде у весну наступного року. І тут все буде залежати від поставок озброєнь Україні. В адміністрації Байдена є люди, які гальмують поставки зброї. Скільки можна морочити голову з тими ж HIMARS, яких у США більше 400? Адже якщо американці дадуть Україні ще 20 одиниць, для Штатів це нічого не змінить, як і надання танків – 4-5 тисяч танків Abrams в пустелі США. Ці процеси дуже підозрілі. Був навіть лист дипломатів пару тижнів тому, які ставили неприємні запитання Байдену, зокрема, чого він тягне кота за хвіст. Адже якби зброю дали Україні вже зараз, війна могла б закінчитися вже до кінця 2022 року звільненням усіх окупованих Росією територій. Про це, до речі, теж говорив Ходжес – за його прогнозами, до кінця року Україна може вийти на лінію 23 лютого.
А чому США тягнуть?
Політика – це раз.
Наявність проросійських сил в адміністрації Байдена (пан Салліван і пан Бернс нікуди не поділися) – це два.
Добре, але якщо і далі точно так само будуть морочити голову і не будуть постачати зброю, а Росія при цьому буде закидати нас м'ясом, то скільки тоді війна може тривати, і скільки Україна в таких умовах протримається?
Це затягне процес. Але я ж не кажу, що зброю Україні зовсім не дають. Дають! Все може закінчитися несподівано, як було з Харківською операцією – ніхто не очікував, що фактично за десять днів уся Харківська область буде звільнена, і російські війська просто втечуть. Так сталося і з Лиманом.
Важливим є питання "мобіків", точніше "чмобіков" (частково мобілізовані в РФ) – наскільки вони стійкі. Адже вони теж задаються питаннями, за що їм помирати в Україні. Росія – величезна країна, тому потягнути ще час і висмоктати з нас ресурси вона ще може.
У такому форматі це може піти навіть у літо 2023 року. Хоча Ходжес говорив, що літо наступного року – це вже Крим.
Після нашої перемоги, навіть якщо в Росії щось зміниться, вона стане іншою, ця країна буде жити реваншем. Росіяни не дурні, не треба їх вважати ідіотами.
Україні дуже пощастило, що росіяни так розікрали свою армію, адже якби в РФ був такий лідер, як Ердоган, який свою армію не розкрадає, це було б проблемою для нас. Тому Україна повинна бути мілітаризована і мусить розвивати свою промисловість, в тому числі оборонну, щоб не залежати ні від кого і володіти ракетами дальністю 1-3 тисячі км, щоб знищувати будь-якого супротивника.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
