День Незалежності України цього разу збігається з важливим рубежем – 24 серпня буде рівно півроку з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Росія, яка мала намір взяти Київ за три дні і легко захопити всю Україну, за ці шість місяців не здобула жодної суттєвої перемоги. І сьогодні російські війська тупцюють на місці. При цьому єдиний обласний центр, захоплений після 24 лютого – Херсон – завдяки зусиллям ЗСУ погрожує повільно уплисти з рук окупантів.
Більше того, навіть анексований Крим виявився не таким уже й недоторканним, як запевняла протягом усіх років його окупації Росія – тепер і там регулярно лунають вибухи на військових об'єктах.
Про підсумки шести місяців війни з Росією і прогнози про терміни її завершення Главред говорив із політичним та економічним експертом Тарасом Загороднім.
Які, з вашої точки зору, головні підсумки шести місяців війни? Як змінилися апетити та цілі Росії щодо України за цей час, а також наша здатність захищатися і протистояти РФ, наші позиції та рівень підтримки України союзниками?
Цілі Росії в її війні проти України залишаються тими самими, що й були. Йде війна на виживання. Росію не цікавить проміжний результат – її цікавить знищення України як держави, українців як нації, української мови як такої.
Короткий план РФ – наступний: захопити всю країну, два мільйони українців, яких у Росії вважають нацистами, просто вбити, половину українців депортувати в Росію, замість них заселити росіян, а також стерти будь-які згадки про Україну, Київську Русь і українців. Ці цілі не змінилися.
Однак дещо все-таки змінилося. Завдяки мужності українського народу і української армії, які не здаються, навіть ті країни, що хотіли йти на компроміси з Путіним, тепер не можуть цього робити і змушені нам допомагати. В першу чергу, йдеться про країни Європи, які корумповані Російською Федерацією – навіть вони вже говорять не про "мир в обмін на території", а про необхідність перемоги України.
Підтримка України зростає. Багато в чому поворотним моментом став удар по Криму, який показав, що російський ядерний шантаж не працює. Росія сором'язливо намагається сказати, що ніяких ударів не було, і показала всьому світу, що ніякої ядерної війни не буде. Це ще більше зміцнює позиції України і зменшує вагу тих проросійських політиків, які знаходяться або у Вашингтоні, або в Європі. А це означає, що можна очікувати збільшення поставок зброї.
Країни, які воліли дотримуватися нейтралітету, будуть або й далі дистанціюватися від Росії, або допомагати Україні.
А як змінилися сили і позиції Росії за ці півроку? Чи дозволяють вони їй ще тривалий час вести війну такої ж інтенсивності, що й весь цей час?
Ні, не дозволяють. Тому Росія і хоче перемир'я. Але – перемир'я у своєму форматі: РФ хоче зафіксувати захоплені території за собою, "переварити" їх, перегрупуватися, а потім із новими силами атакувати Україну.
У четвертому кварталі Росія дуже відчує санкції, які на неї накладені. Адже РФ витісняють з її традиційних ринків збуту. Перш за все, йдеться про ринок вуглеводнів: уже заборонили ввезення в Європу російського вугілля і нафти, наступний – газ. Також зараз Росія вибуває з ринку озброєнь, де вона активно була присутня.
Таким чином, росіяни прекрасно відчувають всі наслідки санкцій, незважаючи на їх браваду. Особливо відчувають це еліти.
Звичайно, говорити про те, що росіяни будуть пухнути з голоду, не доводиться – цього не буде. Все-таки Росія – це не Радянський Союз, там є ринкова економіка, і вона здатна адаптуватися. Так, дуже суттєво знизиться рівень життя в Росії, відбудеться скорочення асортименту, на ринку будуть не японські машини, а китайські (якщо у когось є можливість купити) тощо.
У Росії ще є "подушка". Однак еліти вже розуміють, що, якщо далі так триватиме, це точно закінчиться крахом держави, і питання тільки в тому, в якому форматі це відбудеться.
Як, на ваш погляд, далі розвиватимуться події на фронті? Які перспективи завершення війни? Коли і чим вона може закінчитися?
Сьогодні у західних країн і України склався консенсус – жодних переговорів із Росією до виходу на лінії, які були до 24 лютого.
Вважаю, що поворотним моментом став удар по Криму – він показав, що ядерної війни не буде. Путін злякався, а російська еліта не готова до протистояння, як заявлялося.
Це означає, що допомога Україні буде наростати. Вже навіть канцлер Німеччини нещодавно заявив, що він не проти, якщо німецька зброя буде використовуватися для деокупації Криму.
Тож усе, цей процес уже остаточно зрушив із місця.
Безумовно, поворотною точкою, після якої стрімко зросла підтримка України, була Буча. Тому що до того у когось ще залишалися сумніви, підтримувати чи не підтримувати Україну.
А от удари по Криму – це Армагеддон, тому що такі події деморалізують російську армію: вона розуміє, що, якщо б'ють по Криму, а у відповідь нічого не відбувається, значить, вони програють. Це також деморалізує російський народ, адже весь цей натовп, який зараз тікає з Криму, розповідає в Росії, що Крим бомблять, але українцям за це нічого немає. Крім того, це деморалізує еліти, які розуміють, що Путін програв.
Можливі різні варіанти. Все залежить від того, як розвиватимуться події на полі бою. Зараз ключова точка – це Херсонська область, навіть не Херсон. Саме там знаходиться велике угруповання російських військ – 25 тисяч військовослужбовців, і воно оточене. Його падіння запустить ланцюгову реакцію щодо і російської армії, і російських еліт. Адже кожному "ватнику" в Росії не поясниш, чому росіяни відійшли від Херсона.
Звільнення Херсона – це буде все.
Існує ймовірність, що після звільнення Херсона ми втратимо Путіна в усіх відношеннях, тому що для нього втрата влади – це втрата життя.
А нові російські еліти будуть не кращі і не гірші за попередні, але вони будуть намагатися вийти на переговори і дозволять перезапустити весь процес, пов'язаний із війною в Україні.
Що стосується часових меж, то за оптимістичним сценарієм це триватиме півроку. Однак якщо Путін завтра сконає, ці процеси можуть вкластися і в чотири місяці. За песимістичним – ми виходимо в літо наступного року.
Говорячи про завершення війни, ми маємо на увазі, що Україна поверне собі всі окуповані Росією території, включаючи Крим і Донбас?
Український народ і українська армія згодні в тому, що це питання потрібно вирішувати тут і зараз. Готовності йти на будь-які поступки або щодо Криму, або щодо ОРДЛО я не бачу. Це означає, що йдеться про деокупацію всієї території, включаючи Крим.
Настрої українського народу такі: цю війну не можна залишати дітям, оскільки це війна на виживання, і Росія не зупиниться. Відповідно, допоки в українському суспільстві зберігається такий консенсус, під завершенням війни мається на увазі деокупація всієї української території.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
