Вже майже рік Росія намагається змусити білоруського диктатора вплутатися у війну проти України. Однак Лукашенко, незважаючи на те, що проводить з Путіним спільні військові навчання і відкрито надав території Білорусі для розміщення російських солдатів та техніки, досі примудряється ухилятися від прямої участі у війні.
В інтерв'ю Главреду російський соціолог, публіцист, автор книг Ігор Ейдман розповів про те, чому Путін змушений терпіти Лукашенка, чи чекає Лукашенко своя Гаага, якою буде Білорусь після повалення диктатора, а також чи знімуть з Білорусі санкції після відсторонення Лукашенка від влади.
Низка західних експертів пишуть про те, що Лукашенко нібито передумав допомагати Путіну і не братиме участі у ймовірному наступі Росії з півночі на Київ. Враховуючи те, як зараз Лукашенко поводиться і те, як він готується до санкційного тиску, чи говорить це про те, що він "увімкнув задню"?
Лукашенко і передньої ніколи не вмикав, якщо мова йде про безпосередню участь білоруської армії у війні в Україні. Справа в тому, що це категорично невигідно Лукашенку. Якщо ще на початку війни він міг плекати якісь ілюзії про те, що Росія швидко розправиться з Україною і на цьому все закінчиться, то зараз він розуміє, що участь білоруської армії у цій війні, а вона буде довгою, кривавою, нічим хорошим не закінчиться.
Крім того, білоруське суспільство категорично проти війни, як і білоруська армія. Навіть прихильники Лукашенка (або хоча б ті люди, які лояльні до його режиму) теж проти цієї війни. Я спілкуюся з представниками білоруської еміграції, які пояснюють, що Лукашенко продавав себе місцевому "ватному" населенню тим, що при ньому стабільність і немає війни, як в Україні. Мовляв, подивіться – в Україні весь час перевороти, а в нашому колгоспі все тихо, і з року в рік одне і те саме. Якщо Білорусь вплутається в цю війну, то міф про білоруську стабільність моментально обрушиться.
Білоруські аналітики кажуть, що воювати за Лукашенка готові тільки його головорізи, максимум 5 тисяч осіб. Але ці головорізи потрібні самому Лукашенку – він не хоче витрачати їх на полях битв, адже тоді нікому буде підтримувати його трон. Основна частина армії (наприклад, солдати-строковики) – це просто молоді білоруси, багато з яких самі брали участь в протестах на їхньому піку. Вони абсолютно не мотивовані на те, щоб віддавати життя за Лукашенка. Тому пряма участь Лукашенка у війні – це майже неймовірна історія. При цьому інші форми допомоги Путіну Лукашенко буде продовжувати надавати. У цьому немає жодних сумнівів, оскільки він вкрай залежить від Путіна.
А як на допомогу Путіну реагуватиме білоруський народ? Чи довго він зможе це терпіти?
Білоруський народ в останні роки продемонстрував, що він не хоче терпіти Лукашенка. Але, спираючись на гроші і багнети Кремля, Лукашенко продовжує зберігати владу. Тисячі білорусів сидять у в'язницях, сотні тисяч емігрували, а решта перебувають під страшним тиском держави.
Тому очікувати повстання неможливо. Дивуватися чому білоруси не виходять на вулиці – це все одно що тому, чому радянські люди не протестували проти Сталіна. Адже зрозуміло, що будь-хто, хто тільки пікне проти влади, буде тут же знищений. До речі, це – одна з причин, з якої Лукашенко не поспішає вплутуватися у війну в Україні. Адже якби білоруська армія була відправлена в Україну, не факт, що вона не повернула б зброю проти нього самого – це було б серйозним випробуванням для режиму Лукашенка.
Поки ситуація знаходиться в підвішеному стані, жодних протестів або будь-яких катаклізмів у Білорусі очікувати не слід. Але до того моменту, коли путінський режим програє війну і почне розвалюватися (це буде не одномоментний процес), підніме голову і білоруська опозиція.
Путін готовий терпіти метання Лукашенка? Як надовго у Лукашенка зберігається такий люфт?
А що Путін може зробити? Теоретично він може спробувати влаштувати переворот за допомогою своїх військ. Але якщо Путін це зробить, то отримає другий фронт. Це, до речі, було б вкрай невигідно Путіну – це була б чергова авантюра, яка б вдарила по ньому самому, а Україні, навпаки, допомогла.
Просто влаштувати переворот в Білорусі і тихо створити там білоруську область РФ неможливо – навіть ті армійські частини, які зараз вимушено лояльні до Лукашенка, в цій ситуації можуть вийти з-під контролю і можуть почати зіткнення російської армії з білорусами. Адже одна справа терпіти гніт власного диктатора, а інша – гніт окупанта. Це – набагато серйозніший виклик.
Що чекає Лукашенка у випадку програшу Путіна?
Не у випадку, а коли Путін неминуче програє, білоруси знову піднімуться. І цього разу силові структури вже не будуть намагатися підтримувати Лукашенка, тому що всі вони абсолютно продажні. Лукашенко, фактично, платить їм російськими грошима. І коли вони зрозуміють, що Путіна вже немає, це означатиме, що у Лукашенка теж немає підтримки. Тобто немає тієї скарбниці, з якої він платив своїм карателям. І тоді карателі Лукашенка вже в більшій частині вийдуть з покори, після чого диктатора повалять.
Повалять без будь-яких, скажімо так, наслідків для здоров'я Лукашенка?
Його або вб'ють, або судитимуть. Лукашенко – відвертий злочинець, вбивця, і, природно, він не уникне відплати. Тільки якщо раптом несподівано не помре.
А що може бути з Білоруссю після Лукашенка? Припустимо, повертається Тихановська, займає своє законно обране президентське крісло, які перспективи у Білорусі в такому випадку?
Я не буду говорити про тактичні перспективи. Швидше за все, там будуть дострокові вибори, а не автоматична передача влади Тихановській. Це вже деталі, а в цілому у Білорусі відмінні перспективи стати європейською демократичною розвиненою країною. Набагато кращі перспективи, ніж у Росії. Тому що білоруський народ ментально набагато ближчий до Європи, ніж росіяни.
Лукашенко – це величезне нещастя для Білорусі. Це та історична випадковість, яка не дала Білорусі стати країною приблизно на рівні країн Прибалтики або Польщі. Принаймні, підтягнутися до цих стандартів, але замість цього увігнала її в азіатську деспотію, чужій культурі та традиціям білоруського народу. Білоруси, з якими я спілкувався і працював у Росії, дуже схожі на німців – дуже працьовиті, спокійні, культурні люди. Те, що вони змушені жити за такого огидного диктатора, як Лукашенко – це трагічний каприз історії, і, думаю, тимчасовий. Білорусь повернеться туди, де їй місце – до Європи.
Лукашенко дав доручення своїм чиновникам готуватися до посилення санкційного тиску. У разі його відходу від влади тим чи іншим чином, чи буде Білорусь далі перебувати під санкціями, або ж є варіант того, що вона не повторить долю Росії?
Цілком очевидно, що після того, як Лукашенка повалять, ніяких санкцій не буде, і Білорусь з розпростертими обіймами візьмуть в Європу, в цьому немає сумнівів. Тому що санкції пов'язані персонально з диктатурою Лукашенка, його репресіями і улесливим пособництвом російській агресії.
Тобто навіть незважаючи на пособництво агресії, у Білорусі більше шансів повернутися в західний світ, ніж у Росії?
Ніхто не буде мститися Білорусі за дії Лукашенка. Більше того, Росії Захід теж не схильний мститися за дії путінського режиму. Якщо, умовно кажучи, дотримуються якісь правила – Росія йде з України, виплачує репарації за заподіяну шкоду, відновлює демократичну систему, а військові злочинці йдуть під суд – то ніхто Росії в цьому випадку мститися не буде.
Адже навіть Німеччині як державі не мстилися – карали нацистських злочинців під час Нюрнберзького та інших більш дрібних процесів. Західну Німеччину американці, англійці і французи окупували, але ідеї покарання цієї країни, які тоді були (наприклад, план Моргентау, американського міністра фінансів за часів Рузвельта, про те, щоб розділити Німеччину на дрібні, чисто сільськогосподарські країни) реалізовувати не стали. Тому що західний світ вирішив, що краще не намагатися знищити цю країну, а сприяти тому, щоб вона стала демократичною, і перешкодити відродженню реваншизму. Очевидно, що те саме буде з Білоруссю, і, швидше за все, з Росією.
Говорячи про суд над Лукашенком, ви маєте на увазі суд всередині Білорусі, або можна говорити про схожий процес, який, ймовірно, чекає Путіна після війни?
Я думаю, що суд буде в Білорусі. Тому що, на відміну від Путіна, міжнародні злочини якого набагато масштабніші, ніж внутрішні, у Лукашенка все навпаки. Він, звичайно, теж злочинець через пособництво російській агресії, але він тут грає роль навіть не другої скрипки, а людини, яка в оркестрі грає на куточку. Тобто один раз за всю симфонію стукне по куточку молоточком, ось і вся його робота. Лукашенко не грає самостійної ролі, тому його можуть судити білоруси. А Путін і вся його камарилья – це міжнародні злочинці, і я сподіваюся, що їх судитимуть (зараз до цього все йде) у Міжнародному суді в Гаазі.
З урахуванням того, що Росія проводить спільні навчання з Білоруссю, і на цей рік заплановані ще кілька раундів таких навчань, як в подальшому може бути ситуація, і чи не станеться так, що одні з цих навчань виявляться спробою до наступу?
Наскільки я розумію, ці навчання, перш за все, проводяться для того, щоб українських солдатів відтягнути на білоруський кордон від зони бойових дій. Тобто Путін цим створює постійне джерело напруженості і загрози. Якщо все-таки, як я вже сказав, Путін раптом зможе знайти аргументи, від яких Лукашенко не зможе відмовитися, і змусить Лукашенка вплутатися в цю війну, це нічого хорошого для Путіна і Кремля не принесе. Це призведе до другого фронту, і тоді російським військам доведеться придушувати заколот в білоруській армії, яка не захоче йти на забій в Україну.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
