Сьогодні Єврокомісія офіційно рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС. Офіційне кінцеве рішення мають ухвалити на саміті лідерів ЄС 23 червня. Очікується, що воно буде позитивним, і Україна отримає цей важливий, але проміжний результат.
Що далі? Чи скоро Україна досягне кінцевого пункту призначення - вступить до Євросоюзу? Скільки часу може знадобитися на те, щоб досягнути критеріїв, яких вимагає європейська бюрократія? Які завдання стоять перед нами? Чи можемо ми розраховувати на спрощення процедур, враховуючи особливі обставини, в яких перебуває Україна і те, що українці, фактично, проливають кров за європейські цінності?
Главред розпитував експерта з питань євроінтеграції, виконавчого директора ГО "Європа без кордонів" Ірину Сушко.
Сьогодні Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в члени Євросоюзу. Скажіть, якого рішення нам слід чекати наступного тижня?
Ми повинні якраз отримати під час саміту наступного тижня, власне, рішення, яке вже повинно бути винесене останньою інстанцією Європейського Союзу. І цей процес – набуття статусу кандидата - має бути остаточно завершено.
Це, по суті, було хоч і проміжне рішення, але, як правило, від Європейської комісії залежить прийняття кінцевого рішення. На її рішення орієнтуються всі інші інституції, залучені в процес прийняття рішень, які мають стосунок до євроінтеграції.
читайте такожЩо дасть Україні статус кандидата в Євросоюз: у Кабміні пояснили переваги
Після оприлюднення рішення Єврокомісією Андрій Єрмак оголосив план дій для України для початку переговорів про вступ до ЄС. Про які терміни може йтися, якщо говорити про виконання цих вимог, і коли можна очікувати наступних кроків у євроінтеграції?
Щодо цих питань – не можна говорити, що це якісь нові речі, які були лише зараз озвучені як умови. Насправді, власне, це були і залишаються умовами і для надання статусу кандидата. Це є ті умови, які передбачені Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. І це ще, я би навіть сказала, ті критерії, які Україна розпочала виконувати в рамках процесу візової лібералізації для отримання безвізового статусу у відносинах з ЄС. І це те якраз, чого ми поки що не досягли, особливо коли йдеться про боротьбу з корупцією і завершенням судової реформи. Тому загалом Європейський Союз акцентував увагу на тому, що є певні питання, в яких прогрес України повинен показуватися більше відчутно. І, звичайно, ці питання залишатимуться актуальними і для отримання статусу члена Європейського Союзу. Хоча це питання, звичайно, на сьогоднішній день не обговорюється, тому що це інший трек і інший набір завдань. Нам потрібно ще попрацювати над тим, щоб відповідати тим стандартам і критеріям, які передбачені саме статусом кандидата на вступ до ЄС.
Тобто нам надали цей статус авансом?
Частково можна було б так говорити, тому що завжди потрібна політична підтримка для прийняття таких рішень. Водночас, суто технічно ми вже виконали ці критерії, які є індикаторами готовності будь-якої країни, зокрема нашої, на отримання такого статусу. І я вже згадувала Угоду про асоціацію, яка, власне, за різними абсолютно оцінками – як українських експертів з державних органів влади, так і незалежних експертів, і плюс оцінки експертів оціночної місії Європейського Союзу і Єврокомісії зокрема - було визнано, що рівень виконання критеріїв є достатнім на сьогоднішній день. І за тими опитувальниками, які Україна заповнювала, теж було надано високу оцінку ґрунтовності підготовки України. Тому ви запитуєте, чи це аванс – не можна остаточно сприймати це саме так, тому що є відповідності, особливо якщо йдеться про технічні критерії.
Ми можемо робити якісь аналогії з іншими країнами – з ким нас можна сьогодні порівняти в плані готовності до вступу до Євросоюзу? На якому ми приблизно етапі порівняно з іншими країнами, які цей шлях уже проходили – тією ж Польщею чи Угорщиною? Скільки часу може пройти від моменту отримання статусу кандидата до вступу?
Я б не змогла зараз провести коректне порівняння, тому що йдеться про зовсім різні часові виміри. До того ж, потрібно враховувати обставини, в яких зараз перебуває Україна. Вони не дають можливість такого паритетного коректного порівняння. Це зовсім різні історії, тому, відповідно, я би зараз могла говорити, що ми могли б зараз шукати аналогії швидше з тими країнами, які отримали статус кандидата разом з країнами, які також отримали статус кандидата – та ж сама Молдова. Тут можна було б вдаватись до якихось порівнянь, хто швидше з нас може отримати статус члена Євросоюзу. Мені видається, що саме враховуючи те, що і Польща, і Угорщина – це все-таки країни з іншим сценарієм, і порівняння тут провести можна, але воно не буде коректним.
Чи можуть бути для нас передбачені якісь особливі спрощені процедури для вступу, чи ми пройдемо усю бюрократію, як це визначено законодавством ЄС, як це відбувалося з іншими країнами?
Я думаю, що тут якраз для нас не будуть зроблені певні винятки і скорочені процедури. Тому що якраз членство – це є той і процес, і результат, який вимагає повної відповідності до довгоочікуваних критеріїв, індикаторів і стандартів. До того ж, тут так само буде важливою готовність взагалі ЄС до розширення, тобто політичний контекст, ситуація з війною в Україні. Тобто тут постане, можливо, ще більше викликів – це буде нормально загалом, тому що це процес, в якому на різних напрямках, особливо державної політики, будуть з’являтися певні виклики. Тому на сьогоднішній день ми маємо ставити для себе питання і стратегії. Тобто як ми рухаємося, щоб отримати ключову і завершену мету і ціль.
читайте такожУкраїна повинна стати членом ЄС: "це наш моральний обов'язок" - Урсула фон дер Ляєн
Водночас, більшою мірою зараз потрібно концентруватись на тактичних задачах і виконувати ті всі завдання, які, власне, нам абсолютно відомі і зрозумілі, і концентруватися більшою мірою на вибудовування горизонтальних і вертикальних зв’язків з інституціями ЄС. І на сьогоднішній день такі приклади вже є. Наприклад, робоча група за координацією віце-прем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції щодо захисту прав і свобод переміщених осіб – громадян України. Це різні і важливі сфери, починаючи від соціального захисту, закінчуючи медичним захистом. І вже зараз тут ми бачимо, як багато цих профільних відомств і міністерств, які залучені в цю робочу групу – як з України, так і з Європейського Союзу – напрацьовують спільне бачення і практичні інструменти. І ми вже побачили, як багато ще нам треба працювати, наприклад, над узгодженням певного законодавства, кооперації.
Я б зараз залишила питання про саме членство в ЄС. Потрібно насолодитися моментом, коли ми отримаємо підтвердження на саміті статусу кандидата – і одразу ж, в той же день, починати працювати.
Переходити до "домашнього завдання"?
Домашнє завдання в нас було, є і залишається. Це навіть не домашнє завдання. Я взагалі не дуже люблю це словосполучення в контексті того, що ми робимо – тому що якраз до цього статусу кандидатства, можливо, це і виглядало як домашнє завдання, коли є якийсь учень і учитель. А в даному випадку цей статус кандидата він трохи вирівняє наші позиції і відбуватиметься партнерська робота – взаємна і скоординована – двох дорослих партнерів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
