Удари по військових об'єктах в Криму, які ось уже два тижні гримлять на окупованому півострові, завдають Росії не тільки серйозних матеріальних збитків, але і повністю розвіюють міфи про те, що Росія дійсно може себе захистити.
В інтерв'ю Главреду директор Інституту дослідження російської агресії Юрій Шуліпа розповів про те, коли може початися процес деокупації Криму, як скоро ЗСУ можуть завдати удару по Кримському мосту, що буде з Путіним і Росією, якщо він програє битву за Донбас, чому Росія не визнає причетності ЗСУ до ударів по Криму, чи може вона застосувати ядерну зброю і чому не відбудеться напад Білорусі.
Що Росія зберігала на базі боєприпасів у Джанкої? Наскільки цей удар болючий для РФ?
Для Росії за ступенем хворобливості удар по авіабазі в районі Новофедорівки, при якому було знищено (за різними даними) близько 20 літаків і близько 100 російських військових, більш болючий, ніж знищення крейсера "Москва". Насправді, це звичайна ситуація - Україна має на це повне право. Більше того - ЗСУ зобов'язані знищувати військову інфраструктуру противника на всій своїй території. А Крим, як відомо, територія України. Що стосується конкретно боєприпасів, то на складі в Гвардійському розташовувалася значна кількість реактивних снарядів, у тому числі РСЗВ "Град", а також ракети меншої дальності класу "Іскандер". Плюс там ще є і вертолітна авіація.
Наскільки ці удари можуть стати масовими і про що вони свідчать? Чому саме зараз?
Справа в тому, що ці удари відбуваються в залежності від наповнення ЗСУ різними видами західних високоточних озброєнь. І це свідчить про те, що Україна веде контрнаступальні дії дистанційного характеру зі звільнення всіх тимчасово захоплених територій.
Що стосується тимчасово окупованого Криму, то тут контрнаступальні дії спрямовані на зниження військового потенціалу агресора і мають особливе тактичне значення для ЗСУ, оскільки тимчасово окупований Крим перетворений російськими загарбниками на найбільшу військову базу на території Європи.
Тобто ці дії можна розглядати як підготовку до деокупації Криму?
Так. Але повторюся, що їх потрібно розглядати в комплексі – з одного боку, це дійсно військові контрнаступальні дії, які спрямовані на зниження наступального потенціалу, а з іншого – контрнаступальні дії, спрямовані на деокупацію Криму.
Коли, на вашу думку, можна буде говорити про деокупацію Криму в широкому сенсі? Коли це може статися-після яких подій?
Для мене знаковою подією стане поразка російських загарбників на Донбасі. Звичайно ж, після звільнення Херсонської та Запорізької областей. І після того, як буде розгромлений основний потенціал противника, то Автономну Республіку Крим силам оборони України буде звільняти набагато безпечніше, ніж Донбас.
І тут потрібно враховувати фактор ленд-лізу. Адже з початку жовтня в рамках ленд-лізу Збройні Сили повинні максимально насититися літаковою, ударною, стратегічною, тактичною, безпілотною та іншою авіацією, щоб цих повітряних засобів максимально вистачило на повномасштабну військову операцію зі звільнення захопленого Донбасу. І якщо Росія зазнає тактичної поразки на донбаському театрі військових дій, то Крим можна буде звільнити. Ми можемо прогнозувати тільки приблизні терміни звільнення всіх захоплених територій України. Але це звільнення повністю залежить від насичення Збройних Сил України різними видами високоточних західних озброєнь - приблизно воно може бути на початку літа 2023 року.
Україні зараз потрібно створювати свою систему військово-промислового комплексу, паралельно із західними поставками озброєння і ленд-лізом. Не виключаю, що надалі може йти мова про міжурядову угоду між Україною, Польщею, країнами Балтії, можливо Чехії та Словаччини щодо створення спільного військово-промислового комплексу. Тому що російська загроза для всіх спільна і якби не було України, то Путін, безумовно, почав би війну з країнами Балтії. Тим більше, що такі плани у нього є – вони були сформовані ще, наскільки мені відомо, навесні 2020 року і навіть озвучувалися російськими пропагандистами. А тому військово-промисловий комплекс України, а краще - загальний ВПК країн Східного партнерства повинен виробляти достатню кількість всіх необхідних для озброєння, починаючи від бронежилетів, патронів, пістолетів, кулеметів і закінчуючи ракетами малої і середньої дальності.
Україні для того, щоб закрити військові заводи від військових ударів в рамках грантової допомоги, яку надає нам Пентагон, необхідно запросити не менше ніж по 50 протиракетних комплексів THAAD і Patriot. Наприклад, Patriot можна розмістити на прифронтових територіях, оскільки вони багатоаспектні і можуть боротися як з ракетними, так і повітряними цілями.
Протиракетний комплекс THAAD, в якому розміщується 8 "антиракет", здатний знищити будь - яку ракету, в тому числі - і стратегічну балістичну міжконтинентальну, якщо раптом РФ прийде думка завдати удару по Україні саме такою ракетою. Тому комплекси THAAD повинні закрити всі промислові підприємства, які будуть займатися забезпеченням військово-промислового комплексу і на першому етапі цього повинно вистачити. Тому що Україна історично приречена мати найсильнішу і найпотужнішу армію в Європі. Навіть якщо Російська Федерація зазнає поразки, то на її місце, з огляду на те, що в геополітиці не буває вакууму, вийде Китай. Китай, як відомо, ворог, агресор для країн західної цивілізації і Україні в довгостроковій перспективі доведеться мати справу не з путінською Росією, а з Китаєм, який більш прагматичний у своїй економічній експансії і прагне нав'язати світу свої цінності. Тим не менш, Україна буде східним форпостом Європи.
Повертаючись до вибухів у Криму, хотіла б уточнити - чи є якісь цілі в Криму, які ЗСУ важливо вразити, щоб стримати РФ?
Потрібно виходити з того, що це питання командування Збройних Сил України – їм має бути видніше, які конкретно цілі в Криму необхідно вражати. Але з моєї точки зору, необхідно знищити, як мінімум, ще чотири залишилися військових аеропорту - в районі Феодосії, Севастополя, Сімферополя і Джанкоя. Там знаходяться досить серйозні вертолітні ударні з'єднання, які, при правильному плануванні військової операції, можна знищити. Також потрібно знищувати казарми, де розташовується жива сила противника, чого, до речі, Збройні Сили України поки не роблять. ЗСУ занадто гуманно ставляться до супротивника, хоча казарми - це об'єкти, які також повинні підлягати ліквідації.
Ну і, відповідно, Кримський міст, про який теж неодноразово говорили. Незважаючи на те, що Росія утримує під своїм контролем так званий сухопутний коридор між своїм міжнародно визнаним кордоном у Ростовській області та окупованим Кримом, основні поставки озброєнь, які йдуть на фронт (у тому числі - на донецький, Запорізький, Херсонський напрямок), здійснюються через цей міст. Тому потрібно знищити і автомобільну, і залізничну його частину.
Коли найкраще це зробити - тоді, коли Україні будуть поставлені відповідні ракети дальності понад 300 км, ракети ATACMS. Отримавши дані про те, що по залізничній частині Керченського мосту йде ешелон з російським боєприпасами, можна нанести по ньому одиночний або груповий удар ракетами, і від детонації боєприпасів в цьому ешелоні можна знищити обидва мости – як залізничний, так і автомобільний.
А як Росія відповість на удари по Кримському мосту-чи може вона, як існує думка, піти у всі тяжкі і застосувати тактичну ядерну зброю?
Ні. Якщо подивитися ядерну доктрину, яка була затверджена Путіним в 2020 році з подачі Патрушева, то в ній мова йде про те, що Російська Федерація може застосувати ядерну доктрину, тільки коли на неї напали із застосуванням ядерної зброї або якщо поставлено під загрозу існування самої держави. Але від того, що Росія буде вигнана з тимчасово окупованого Криму, а в Росії будуть звільнені Бєлгородська, Брянська, Курська і Ростовська області, її існування в будь-якому випадку не припиниться. І це не привід для них застосовувати тактичну ядерну зброю.
Крім того, Росія не може відповідати в силу ідіотизму її ж системи. Тому що в роспропаганді існує стійкий міф (для адекватних людей - міф, а для росіян - аксіома, яка не потребує доказів) про те, що в Криму найпотужніша ППО і жоден удар по Криму не страшний. І тому все, що зараз відбувається щодо вибухів складів, аеропортів в Криму російська пропаганда видає за нещасний випадок або, як максимум, диверсії. Ця ж позиція залишиться і надалі. Тому що визнати те, що Україна знищила Кримський міст, значить поставити під сумнів всю військову діяльність Росії в Криму. Зокрема, що С-300 і С-400, які там розміщені, з військової точки зору недієздатні і Росія не може себе захистити. Адже таким чином, не тільки для росіян, але і для всього світу повністю розвіюється міф про серйозність, потужності і якісності російської зброї.
Якщо Україна все-таки вдарить по Кримському мосту, оскільки Росія ж називає Крим російською територією, то вийде, що ми нібито робимо замах на російську територію. Не на окуповану, як вважає весь світ, а на російську. Що тоді Росія може зробити - які у неї є варіанти?
Буде така ж ситуація, яка вже була після знищення крейсера "Москва" і об'єктів військової інфраструктури на території тимчасово окупованого Криму. Тобто спочатку будуть говорити, що це, мовляв, сталася детонація боєприпасів, потім вони можуть сказати, що це нібито був теракт.
Але якщо вони почнуть висувати версію про теракт, то таким чином вони поставлять під сумнів дієздатність своїх спецслужб – МВС, ФСБ та інших силових структур, які охороняють Кримський міст. Тому, по всій видимості, вони просто сором'язливо відмовчаться або виберуть неправдиву версію, яка багато в чому прийнятна для України. Потрібно звернути увагу, що Україна розвіяла міф про якісність та ефективність російських озброєнь після вибухів, які сталися в Криму і сама створила важливі прецеденти того, що вона може в будь-який момент знищувати об'єкти військової інфраструктури противника в будь-якій кількості.
Раніше була інформація про те, що Росія стягнула війська на південному напрямку, створюючи там якийсь залізний кулак. Наскільки удари по військових об'єктах в Криму можуть зупинити РФ і змусити її, якщо не передумати, то на деякий час відкласти плани з наступу на півдні?
Справа в тому, що контрнаступальні дії України з ліквідації військової техніки і складів боєприпасів агресора вже призвели до того, що він позбавлений можливості подальших наступальних дій як на Херсонському, так і на запорізькому напрямках. І навіть те, що зараз відбувається в Росії – вони наганяють живу силу, в місцях позбавлення волі проходить вербування ув'язнених (мало не в добровільно-примусовому порядку їх змушують воювати проти України), формують якісь регіональні бойові загони – спрямоване лише на те, щоб залатати дірки в обороні у зв'язку з втратою досить великої кількості живої сили противника. Але про настання в даному випадку не може йти мови.
Я так розумію, що Росії все одно потрібно буде відповідати на дії ЗСУ. Чи може вона, наприклад, більше сконцентруватися на інших напрямках - наприклад, Донецькому, Харківському. До того ж ситуація з Білоруссю теж у підвішеному стані - кажуть, що вони готуються до масованих ракетних обстрілів. Як вона далі може діяти?
Найближчим часом, як мені видається, від Росії варто очікувати більшої концентрації на Донбаському театрі військових дій – в Донецькій, Луганській областях. Росія намагатиметься продовжувати робити те, що робила раніше, без будь-яких змін. Тобто завершити повну окупацію Луганської, Донецької області і, відповідно, в їх адміністративних межах. Але я не впевнений, що Луганська і, тим більше, Донецька області будуть повністю окуповані. Шансів на це у РФ немає. Що стосується нападу з боку Республіки Білорусь, то ми бачили інформацію про те, що нібито 13 тисяч білоруських військовослужбовців готові напасти на Україну.
Але тут потрібно виходити з наступного - сама Білоруська армія недієздатна у військовому плані. Вона багато в чому деморалізована, тому що білоруські військові не розуміють завдання, тобто для чого їм потрібно нападати на Україну. Безумовно, Білоруська армія буде діяти спільно з Російською в разі військового вторгнення. І до цих 13 тисяч білоруських солдатів додасться ще як мінімум 5 тисяч російських загарбників. Для України ця ситуація, природно, не смертельна, але неприємна. І в даному випадку я рекомендую нашому військовим керівництву застосувати стратегію "вогневого валу" щодо білоруських військових. Тобто потрібно провести таку операцію в координації ЗСУ і ТРО у Волинській, Житомирській, Рівненській, Київській областях – тих, які безпосередньо межують з РБ. Також це відноситься і до Чернігівської, якщо звідти робитимуться спроби проходу на територію України. Тоді, шляхом застосування тактики вогневого валу протягом доби 13 тисяч військовослужбовців білоруської армії можуть бути досить легко знищені.
Чи є плани у Росії найближчим часом йти спільно з білоруською армією з північного напрямку? Тобто вдруге йти в наступ на північні регіони і Київ?
Такий план може бути реалізований тільки в одному випадку – якщо ЗСУ зазнають військової поразки на Донбасі. В даний час ймовірність цього дорівнює нулю і, відповідно, дорівнює нулю напад з боку білоруської території на Україну.
Наскільки великі шанси на те, що вдруге у них тут щось може вийти?
З урахуванням того, що вони починають призивати в армію тих людей, які ніколи в житті не тримали зброї і створюють добровольчі підрозділи з тих осіб, яким вже за 50 років, це говорить про те, що у них суттєві проблеми з живою силою і вони не можуть вирішувати своїх завдань на Луганському, Донецькому, Херсонському та Мелітопольському напрямках. А це вказує на те, що навіть у стратегічній перспективі у них нічого не вийде. Те, що зараз відбувається - це, здебільшого імітаційні відволікаючі маневри. І саме військово-політичне керівництво країни-агресора сподівається, що якщо їм якимось дивом вдасться перемогти сили оборони України, на південному сході, то вони приступлять до захоплення України, але вже за підтримки Збройних сил Республіки Білорусь. Але це-міфи і на сьогоднішній день ймовірність такого нападу дорівнює нулю.
Тобто в найближчі місяці цього, швидше за все, не відбудеться?
Я припускаю, що це вже не відбудеться взагалі ніколи. З тієї простої причини, що після військово-стратегічної поразки Росії в Україні, РФ перестане існувати як держава.
Раніше ви говорили, що в принципі про поразку Росії можна буде говорити, якщо ЗСУ знищать мінімум 50 тисяч осіб. Зараз, судячи з офіційних цифр, ми до цього наближаємося. Якщо Росія не домагається своїх цілей, які у неї є виходи з ситуації?
Дійсно, в широкомасштабній фазі російської агресії критичне число безповоротних втрат живої сили становить 50 тисяч кадрових російських військовослужбовців. Звичайно, це не означає військово-стратегічну перемогу України, але Росії нічим буде утримувати фронти. Тобто у Путіна повинен посипатися фронт, що дозволить силам оборони України перейти до повноцінного контрнаступу. Як вони можуть відповісти? Тим же, чим відповідали після того, як зазнали поразки під Києвом і пішли з території Київської, Чернігівської, Сумської, частково Харківської областей і з острова Зміїний. Тобто, по всій видимості, вони можуть також спробувати приховати свою тактичну поразку, в тому числі, після звільнення Херсонської та Запорізької областей якимось актом "доброї волі".
Якщо у Росії дійсно посипляться фронти, наскільки може розтягнутися гаряча фаза або може наступити певна заморозка, яка буде вигідна РФ?
Росія вже і так вимагає переговорів. Це заморозка вже повинна була бути приблизно в кінці травня, коли Патрушев, Путін та інші російські пропагандисти говорили про необхідність сісти за стіл переговорів, щоб зафіксувати статус-кво. Але важливо розуміти, що позиція Росії зберігається досі і, варто зазначити, що ядерний шантаж і акти міжнародного ядерного тероризму, які зараз здійснює РФ, захопивши і замінувавши Запорізьку атомну електростанцію в Енергодарі, свідчать про безпорадність Росії і наполегливу вимогу сісти за стіл переговорів.
Тобто зафіксувати статус-кво, щоб це було як такий собі великий Донбас. Миру по-будь-якому не буде-Росія продовжуватиме підтримувати конфлікт низької інтенсивності. Лінія фронту вже не 300 км, а розтягнулася до 1300 км. І цей широкий фронт буде тривати до тих пір, поки Росія не створить відповідні танкові, літакові дивізії та інше. Це те, що озвучував неформальний голос Генштабу Росії Михайло Ходаренок - їм потрібен час, від 3 до 8 років, для того, щоб вони змогли наростити свій військовий потенціал, постаратися обійти накладені на них санкції, створити армію в кількості 2 мільйонів чоловік, закласти в якості безповоротних втрат понад півмільйона, і здійснити щодо України, країн Балтії, Молдови швидкий бліцкриг по нападу, поставити під рушницю населення окупованих територій і після цього почати велику конвенційну війну у всій Європі. Це-основний стратегічний задум Путіна і його оточення.
Що чекає самого Путіна? Є думка, що якщо він піде від влади, то війна в Україні, якщо не завершиться повністю, то її інтенсивність може зменшитися. Як буде далі?
Існують вже певні аксіоми цієї війни.
Чим більше сили оборони України знищать понад 50 тисяч росіян - можливо, 70 або навіть 100 тисяч, тим швидше і найбільш ймовірно, що Путін буде ліквідований співробітниками Служби безпеки ФСО РФ.
Тобто це "личкарі" - ті силовики, які особисто охороняють Путіна. Адже в ФСО співробітники, які працюють в аналітичному підрозділі, його особисті охоронці, обслуга, бачать, що Путін в'яне - у нього дійсно важке онкологічне захворювання, це видно за візуальними ознаками, коли не використовуються його двійники. І коли вони зрозуміють, що він став недієздатний і країна зазнала поразки, вони просто його тихо фізично ліквідують.
Але тут буде небезпечний період (і його теж потрібно враховувати). Оскільки більшість громадян Росії ненавидять українців і європейців і дійсно готові вбивати українців, то до влади прийде якийсь умовний Ваня Хунтін, який, можливо, спробує якимось чином прискорити історичний процес і посилити російську агресію. Вже після ряду військових поразок, в самій верхівці почнеться бродіння, тому що новий Ваня Хунтін не знайде підтримку і консенсус серед всіх російських силових структур. Тому що силовиків в РФ занадто багато-це різні клани, у кожного з яких існують свої фінансові інтереси всередині системи. І, природно, та особистість, яка прийде після Путіна, не буде такою харизматичною, при всій своїй агресивності. Навіть якщо одна частина силовиків поставить таку фігуру, то інша вважатиме її нікчемою, в результаті чого посилиться підкилимна боротьба між силовими кланами в Кремлі, що врешті-решт може призвести до громадянської війни на території РФ.
Якщо нинішній режим в Росії ослабне, як це може вплинути на подальшу ситуацію - якою має бути РФ, щоб вона в майбутньому не становила загрози ні для України, ні для країн Заходу?
Росія повинна перестати існувати як держава. На постросійському просторі мають бути встановлені тимчасові міжнародні перехідні адмністрації (до речі це країни Заходу вже робили в країнах Африки) і має розпочати роботу міжнародне кримінальне перехідне правосуддя. І я тут хочу повідомити найважливішу формулу, про яку говорю ще з лютого 2014 року - російська агресія і війна проти України в широкому історичному плані завершиться тільки після вступу в силу обвинувального вироку міжнародного трибуналу щодо Путіна і його ОЗУ за фактами планування, ведення і розв'язання агресивної війни проти України.
Для цього є конкретний приклад - в тих країнах, де вже перемогло міжнародне кримінальне правосуддя, будь то Японія, Руанда, трибунал по колишній Югославії, суд над диктатором Саддамом Хусейном, міжнародні збройні конфлікти між країнами більше не повторюються.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
