Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Які нові умови для завершення війни висунув Кремль
- Який дедлайн для захоплення Донбасу поставив Путін
- Коли можуть відновитись мирні переговори
Кремль остаточно відмовився повертати Україні частину окупованих територій і планує перетворити прикордонні райони Сумської та Харківської областей на буферні зони. Про такі наміри повідомили джерела Bloomberg, наближені до Кремля.
Главред з'ясував, коли можуть відновитися мирні переговори між Росією та Україною та в якому форматі.
Чи готовий Кремль повернути окуповані території Україні
За інформацією співрозмовників Bloomberg, близьких до російського керівництва, Москва істотно переглянула власне бачення завершення війни. Якщо раніше в дипломатичних колах обговорювалася можливість взаємних територіальних поступок, то тепер російська влада більше не розглядає варіант повернення окремих окупованих районів Сумської та Харківської областей. За словами джерел, ці території Кремль планує залишити під своїм контролем як буфер між Росією та Україною.
"Путін має намір силою встановити повний контроль над східною частиною Донецької області та залишити за Росією райони Сумської й Харківської областей поблизу державного кордону як буферні зони", - повідомили співрозмовники Bloomberg.
За даними агентства, така зміна позиції безпосередньо пов'язана зі зміною міжнародної ситуації. Джерела стверджують, що російське керівництво сприйняло останні заяви США як свідчення фактичного руйнування неформальних домовленостей, яких, на думку Кремля, вдалося досягти під час зустрічі диктататора та воєнного злочинця Володимира Путіна та Дональда Трампа на Алясці. Саме після цього Москва остаточно відмовилася від будь-яких територіальних компромісів.
Співрозмовники Bloomberg зазначають, що російська сторона була переконана в існуванні певного пакета домовленостей, хоча офіційний Вашингтон неодноразово заявляв, що жодної мирної угоди тоді не укладалося. Російські чиновники називали ці домовленості "угодою в дусі Анкориджа" і стверджували, що вони передбачали певні взаємні кроки.
Співрозмовники агентства пов'язують нинішню жорсткішу позицію Кремля не лише з дипломатичними чинниками, а й із розвитком бойових дій. За їхніми словами, значний вплив на рішення Москви мали українські удари по російській території, які дедалі частіше завдають відчутних економічних втрат.
Зокрема, йдеться про атаки по Москві, російських нафтопереробних підприємствах та інших об'єктах критичної інфраструктури. За інформацією Bloomberg, саме ці удари призвели до дефіциту пального у Росії та стали одним із факторів перегляду Кремлем своєї стратегії.
Крім того, додатковим подразником для Москви стала підтримка Дональдом Трампом законопроєкту про нові санкції, який був ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Документ передбачає можливість запровадження мит до 100% проти найбільших покупців російських енергоресурсів, що потенційно може суттєво посилити економічний тиск на РФ.
"Кремль змінив позицію на тлі ескалації українських ударів по території Росії та після того, як Дональд Трамп підтримав нові санкційні механізми проти покупців російської нафти й газу", - зазначають джерела Bloomberg.
Окрему увагу агентство приділяє військовій ситуації на Донбасі. За словами співрозмовників Bloomberg, головною стратегічною ціллю Кремля залишається повне встановлення контролю над Донецькою областю, навіть попри те, що відповідного результату російська армія не змогла досягти за понад десять років війни.
Особливо важливим напрямком бойових дій джерела називають район Костянтинівки. Саме це місто вважається ключовим логістичним вузлом української оборони. У разі його захоплення російські війська могли б отримати додаткові можливості для наступу на Краматорськ та Слов'янськ, які залишаються основними українськими опорними пунктами на Донеччині.
При цьому Україна категорично не погоджується з вимогою Москви передати під її контроль території Донецької області, які наразі залишаються під контролем Сил оборони. Київ продовжує наполягати на іншому підході - припиненні бойових дій уздовж існуючої лінії фронту без нових територіальних поступок.
"Росія готова повернутися до переговорів лише після того, як Путін досягне поставленої мети із захоплення всієї Донецької області", - повідомили два джерела, наближені до Кремля.
За словами одного зі співрозмовників агентства, Міністерство оборони РФ переконує воєнного злочинця Володимира Путіна, що здатне завершити встановлення контролю над усією Донецькою областю вже до кінця нинішнього року. Водночас навіть усередині російських військових структур таку оцінку підтримують далеко не всі.
Джерело, близьке до Міністерства оборони Росії, повідомило Bloomberg, що значна частина військового командування вважає такий графік надто оптимістичним. Усередині російської армії дедалі частіше звучить думка, що повне захоплення Донецької області можливе не раніше 2027 року.
"Багато представників російських збройних сил переконані, що завершити окупацію Донецької області до кінця року нереально, а виконати це завдання вдасться лише у 2027 році", - повідомило джерело, знайоме з оцінками російського військового командування.
Як у Кремлі відреагували на публікацію Bloomberg про територіальні поступки
У Кремлі категорично відкинули інформацію Bloomberg про нібито нову переговорну позицію Москви. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив в коментарі російським пропагандистам, що такі матеріали не варто розглядати як достовірне джерело інформації, оскільки вони, за його словами, ґрунтуються виключно на анонімних джерелах і містять припущення.
Водночас представник Кремля не став детально аналізувати зміст самої публікації, наголосивши лише, що вона не відображає офіційну позицію російської влади.
"Такі публікації не слід сприймати серйозно, на них не варто звертати особливу увагу. Вони, скоріше, належать переважно до розряду спекуляцій", - заявив Дмитро Пєсков.
Крім критики матеріалу Bloomberg, речник Кремля нагадав про умови припинення бойових дій, які Володимир Путін озвучував ще два роки тому під час зустрічі з керівним складом Міністерства закордонних справ Росії. За словами Пєскова, відтоді російська позиція нібито не зазнала жодних змін, а всі сформульовані тоді вимоги залишаються чинними.
Він також підкреслив, що Москва вважає власні умови добре відомими міжнародній спільноті та українському керівництву. За словами Пєскова, Кремль продовжує наполягати, що саме рішення Києва може стати передумовою для початку предметних переговорів.
"Усі ці умови діють досі. Ці параметри добре відомі всім у світі, зокрема в Києві. Ми неодноразово повторювали, що Києву достатньо просто прийняти відповідальне рішення, і бойові дії можуть дуже швидко припинитися, щоб перейти до серйозних, складних переговорів", - заявив Дмитро Пєсков.
Окремо представник Кремля прокоментував твердження Bloomberg про те, що Москва більше не планує навіть обговорювати повернення будь-яких окупованих територій Україні. Водночас він фактично не став прямо підтверджувати або спростовувати ці повідомлення, пояснивши це тим, що питання територіального врегулювання належить до категорії тем, які не можуть бути предметом відкритої дискусії.
Пєсков наголосив, що будь-які нюанси можливих переговорних позицій не повинні обговорюватися через публічні заяви чи засоби масової інформації. Саме тому він уникнув відповіді на запитання журналістів про те, чи справді Кремль остаточно відмовився від ідеї повернення будь-яких районів Сумської або Харківської областей у разі майбутньої мирної угоди.
"Це вже деталі, які навряд чи можна обговорювати публічно в такому мегафонному режимі", - заявив Дмитро Пєсков.
Коли можуть відновитися перемовини між Росією та Україною
Попри регулярні заяви про готовність до дипломатичного врегулювання, Кремль визнав, що найближчим часом не бачить передумов для поновлення прямих переговорів між Росією та Україною. Таку оцінку Пєсков озвучив, коментуючи інформацію про готовність Туреччини й надалі виконувати роль посередника між сторонами.
За словами речника президента РФ, Москва не фіксує жодних ознак швидкого відновлення переговорного процесу. Разом із тим він підкреслив, що Кремль формально не відмовляється від дипломатичного шляху й продовжує декларувати відкритість до діалогу.
"Поки що якихось швидких перспектив для відновлення переговорного процесу немає, ми їх не фіксуємо, але російська сторона, безумовно, зберігає свою відкритість до цього шляху", - заявив Дмитро Пєсков.
Про що домовилися Лавров і Рубіо перед зустріччю в Манілі
На тлі дискусій про можливе відновлення дипломатичного процесу міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив про підготовку нової зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо. За його словами, переговори були погоджені заздалегідь і мають відбутися найближчим часом.
Російський міністр уточнив, що зустріч запланована на першу половину дня 23 липня. Він не став розкривати весь порядок денний майбутніх переговорів, однак підтвердив, що сторони мають намір обговорити ситуацію навколо війни Росії проти України та останні заяви американського керівництва.
"Зустріч із Рубіо вже узгоджена", - повідомив Сергій Лавров.
Крім цього, глава російського МЗС заявив, що Кремль поки не вважає американські пропозиції, озвучені після переговорів на Алясці, відкликаними. За його словами, Москва виходить із того, що Вашингтон офіційно не відмовився від власних ініціатив, а тому російська сторона продовжує розглядати їх як чинну основу для подальших контактів.
Лавров також зазначив, що під час переговорів із держсекретарем США має намір окремо обговорити оцінки Дональда Трампа щодо перспектив швидкого завершення війни.
"Ми виходимо з того, що принаймні поки американські колеги не відповіли нам відмовою від власних пропозицій. А щодо передбачення президента Трампа про наближення врегулювання, я завтра поцікавлюся про це у Марко Рубіо", - заявив Сергій Лавров.
Що заявив Рубіо про діалог із Москвою на тлі війни в Україні
Державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи майбутні контакти з російською стороною, заявив, що війна проти України істотно ускладнює співпрацю Вашингтона та Москви в інших сферах міжнародної політики. Водночас він наголосив, що навіть за нинішніх умов повне припинення спілкування між двома ядерними державами було б безвідповідальним.
"Сполучені Штати залишаються відкритими та готовими відігравати конструктивну роль у припиненні цієї війни", - заявив Марко Рубіо.
Рубіо також наголосив, що наявність каналів зв'язку між Москвою і Вашингтоном є питанням міжнародної стабільності. Він підкреслив, що США та Росія залишаються найбільшими ядерними державами світу, а тому навіть в умовах конфронтації мають підтримувати дипломатичний діалог.
"Було б безвідповідально і нерозумно, якби ми не спілкувалися. Ми повинні підтримувати відносини з російським урядом", - заявив державний секретар США.
Коли, за словами Трампа, закінчиться війна Росії проти України
На тлі активізації переговорного каналу президент США Дональд Трамп в інтерв'ю Fox News висловив упевненість, що бойові дії в Україні припиняться ще до завершення його чинного терміну, який триває до січня 2029 року. Американський лідер визнав, що розраховував на швидше завершення конфлікту, і розповів про свої особисті звернення до глави Кремля.
"Я завжди говорю йому одне й те саме. Я кажу: "Володимире, тобі час зупинитися. Час цій війні закінчитися"", - заявив Дональд Трамп, додавши переконання, що Путін готовий до укладення угоди найближчим часом за умови зустрічної готовності з боку Києва.
Коли та на яких умовах поновляться переговори: оцінка Офісу президента
Радник Офісу президента Сергій Лещенко вважає, що нинішнє дипломатичне затишшя є тимчасовим, а Росія виявить реальну зацікавленість у переговорному процесі вже за два-три місяці. На його думку, ключовим фактором стане завершення активної фази російського наступу та сезонне погіршення погодних умов на фронті, яке суттєво обмежить можливості для просування окупаційних військ.
Водночас Лещенко наголошує, що на позицію Кремля тиснутиме не лише ситуація на полі бою, а й українські "далекобійні санкції" - системні удари по російських НПЗ, логістичних складах та "тіньовому флоту". Накопичувальний ефект від цих атак має змусити російську економіку та суспільство відчути реальну ціну продовження війни, створивши внутрішньополітичний тиск на владу РФ.
Крім того, за оцінкою радника ОП, російський наступ на Донбасі зайшов у глухий кут, адже темпи просування окупантів залишаються мінімальними, а на окремих ділянках Сили оборони переходять у контроперації. Через це Володимир Путін опинився у складній ситуації, оскільки не здатен виконати обіцянки щодо захоплення всієї Донеччини, які раніше давалися під час контактів в Анкориджі.
"Путін хоче далі рухатися по донецькій землі, але нічого в нього не виходить: фронт десь просувається мінімальними кроками, а десь і відступає під тиском української контроперації. Це означає, що зараз він змушений далі брехати й казати: "Ось-ось, зараз, зараз"", - підсумував Сергій Лещенко в ефірі телемарафону.
Чому Трамп змінив риторику щодо України
Професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг вважає, що останні заяви Дональда Трампа свідчать про певну зміну його ставлення до війни в Україні. Однак, на думку експерта, поки що ці зміни залишаються переважно на рівні публічної риторики й не супроводжуються конкретними політичними рішеннями.
"Якби він дав добро на розгляд двох законопроєктів у Сенаті, якби підтримав відновлення допомоги Україні, а один із цих законопроєктів саме це і передбачає, то це були б кроки в абсолютно правильному напрямку. Але поки що він цього не робить", - зазначив Ігор Айзенберг в ефірі Еспресо.
Дослідник пояснив таку суперечливу поведінку особистим сприйняттям Трампом балансу сил між Москвою і Києвом, зауваживши, що американський лідер традиційно цінує демонстрацію сили більше за будь-які дипломатичні аргументи.
"Він бачить, що Путін не є таким сильним, як йому здавалося. Натомість Україна демонструє силу, а він любить силу. Я не можу сказати, що він став прихильником України. Але те, що українські удари викликають у нього повагу, - це факт. Це просто видно з того, що він говорить", - резюмував Ігор Айзенберг.
Коли настане розв'язка для Путіна і російської системи влади
Головний редактор Sotnik-TV, журналіст Олександр Сотник переконаний, що всередині Росії вже накопичуються процеси, які невдовзі призведуть до масштабної внутрішньої кризи. Серед головних каталізаторів він називає загрозу банківського колапсу, паливний дефіцит, зростання соціального невдоволення та тиск з боку еліт. На думку публіциста, саме поєднання економічного виснаження та геополітичної турбулентності може зробити 2026 рік визначальним для Кремля.
"Справа йде до банківської кризи, паливна буде наростати, ентропія посилюватиметься. За моїми відчуттями, цей рік має бути останнім. Дуже сподіваюся, що у 2026 році настане розв'язка для Путіна, Трампа та Нетаньяху. Але як буде насправді - ніхто не знає: крім того, що людина раптово смертна, існують такі повороти долі, про які ми навіть не здогадуємося", - зазначає він в інтерв'ю Главреду.
На думку журналіста, потенційне нове керівництво РФ мало б шанс отримати сильну позицію на переговорах лише у випадку добровільного виведення військ до кордонів 1991 року ще до того, як Сили оборони України військовим шляхом звільнять Крим. Якщо ж Україна деокупує півострів на полі бою, це стане психологічним рубежем і остаточно запускає процес розкладу російської армії.
"Поки ЗСУ не взяли Крим, їм треба влаштувати Володимиру Володимировичу пишні похорони й самим піти з території України до кордонів 1991 року. Самим! І це був би найпотужніший важіль на переговорах. Бо якщо Крим буде звільнено Силами оборони, такий варіант уже не пройде. У військових виникне запитання: "За що ми тоді на Донбасі кістками лягаємо?". Це стане додатковим каталізатором для прискорення поразки та розкладу російської армії", - підсумував Олександр Сотник.
Читайте також:
- Від легендарного прориву до гучної відставки: що відомо про головкома ЗСУ Драпатого
- Росія перейшла до нової тактики ударів по Україні: які міста та об'єкти стануть ціллю
- Росія може відкрити новий фронт: який в Кремля план війни поза межами України
Про джерело: Bloomberg
Bloomberg - американська компанія (партнерство з обмеженою відповідальністю), провайдер фінансової інформації. Один із двох провідних світових постачальників фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
