Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Чому Росія посилила ракетні удари по Києву
- Як змінюється тактика ракетних атак Росії
- Чому Путін поспішає з ударами по Києву до 20 вересня
Росія посилила ракетно-дронові удари по Києву, перейшовши від поодиноких масованих нальотів до частих балістичних атак меншими партіями ракет. У ніч проти 19 липня противник здійснив один із наймасштабніших ударів балістикою по столиці з початку повномасштабного вторгнення, внаслідок якого загинули цивільні та десятки людей отримали поранення. Військові експерти попереджають, що подальша інтенсивність обстрілів залежатиме від ресурсної спроможності РФ та наближення електорального циклу в Росії.
Главред з'ясував, чому Росія посилила ракетні удари по Києву та яку тактику застосовує проти української протиповітряної оборони.
Чому реактивні дрони ускладнюють роботу протиповітряної оборони України
Ситуація в небі над Україною ускладнюється через появу нових типів озброєння в арсеналі агресора. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону розповів, що частка реактивних безпілотників у складі російських атак постійно зростає, а до звичних "Шахедів" додалися баражуючі боєприпаси "Бандероль" - гібрид дрона з ракетою. За його словами, така швидкість цілей вимагає від Сил оборони значно швидшої реакції та застосування відповідних засобів ураження.
"Частка реактивних БпЛА постійно підвищується. Ми бачимо, що ворог усе частіше використовує реактивні безпілотники на різних напрямках. Звісно, це певним чином ускладнює роботу протиповітряної оборони, тому що реагувати на реактивні безпілотники, які летять значно швидше, потрібно теж швидше і використовувати відповідні засоби", - зазначив Юрій Ігнат.
Що відомо про баражуючий боєприпас "Бандероль"
Окремо представник Повітряних сил пояснив особливості нового засобу ураження, який Росія почала активно використовувати під час комбінованих атак. За його словами, хоча "Бандероль" називають по-різному - від гібриду дрона з ракетою до баражуючого боєприпасу, - для української ППО це насамперед ще одна повітряна ціль, яка має свої характерні параметри.
"Все важко знищувати. Але завдяки досвіду наших військових і тому озброєнню, яке ми маємо, усе це збивається. Нам потрібно більше систем і більше ракет, щоб перехоплювати більше цілей. "Бандероль" - це звичайна ціль для протиповітряної оборони, адже вона має схожі параметри польоту з крилатою ракетою", - наголосив Ігнат.
Він пояснив, що найчастіше такі боєприпаси запускаються російськими безпілотниками "Оріон", які патрулюють акваторію Чорного моря. Саме тому під особливою загрозою нерідко опиняються Миколаївська та Одеська області. Водночас українські військові не виключають, що Росія може інтегрувати "Бандеролі" й на інші типи літальних апаратів.
За словами Ігната, швидкість польоту такого засобу становить приблизно 600 кілометрів на годину. Через це його вже не можна ефективно перехоплювати дронами-перехоплювачами, натомість основне навантаження лягає саме на зенітні ракетні комплекси та авіацію.
Чому Росія збільшує кількість балістичних ударів
Окрему увагу Юрій Ігнат приділив різкому збільшенню використання балістичних ракет. За його словами, періодичність масованих атак безпосередньо залежить від завдань, які Кремль ставить російським військам. Саме тому останні тижні Україна спостерігає майже безперервну серію комбінованих ударів по столиці.
"За останні 35 днів ми фактично мали чотири великі масовані удари саме по Києву із застосуванням балістики. Тому я просив журналістів не ганятися за сенсаціями щодо "найбільшої атаки", адже противник регулярно здійснює масштабні обстріли", - підкреслив Ігнат.
Представник Повітряних сил пояснив, що до балістичних засобів ураження належать не лише ракети "Іскандер-М". Росія активно використовує також ракети комплексів С-300 та С-400 у режимі ударів по наземних цілях, а також гіперзвукові "Циркони". Усі ці ракети можуть перехоплюватися фактично лише системами Patriot.
Кожен випадок застосування такого озброєння ретельно аналізується українськими спеціалістами. Вивчення уламків показує, що значна частина ракет була виготовлена буквально за кілька тижнів або місяців до їх використання. Це свідчить про майже безперервне виробництво і швидке постачання боєприпасів безпосередньо на стартові позиції.
"Найкращий спосіб зменшити кількість цих ударів - бити по російських підприємствах, які виготовляють ракети, їхні компоненти та комплектуючі. Адже одна ракета - це продукція десятків або навіть сотень підприємств. Саме тому українські далекобійні удари мають надзвичайно важливе значення", - наголосив Ігнат.
Скільки ракет і дронів випустила Росія по Києву в ніч на 19 липня
Аналітики американського Інституту вивчення війни звернули увагу, що російські повітряні атаки останніх тижнів суттєво відрізняються від тих, які застосовувалися раніше. Кремль дедалі частіше концентрує удари навколо великої кількості балістичних ракет, скорочуючи частку ударних безпілотників під час окремих масованих нальотів. На думку експертів, така зміна пов'язана із бажанням використати найбільш складні для перехоплення засоби ураження саме тоді, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для комплексів Patriot.
"Останніми тижнями російські війська дедалі частіше запускають великі серії балістичних ракет у супроводі невеликої кількості безпілотників, користуючись глобальним дефіцитом перехоплювальних ракет Patriot", - зазначили аналітики ISW.
В Інституті нагадали, що під час однієї з наймасштабніших атак російські війська випустили по Україні десятки різних типів ракет. До удару були залучені балістичні ракети "Іскандер-М", ракети С-400, гіперзвукові "Циркони", протикорабельні "Онікси", керовані ракети Х-59/69, а також понад сотню ударних безпілотників "Шахед", "Гербера", "Італмас", баражуючі боєприпаси "Бандероль" і дрони-приманки "Пародія". Попри значну кількість успішних перехоплень, частина ракет і дронів усе ж досягла своїх цілей, а уламки впали на десятках об'єктів.
Окрему увагу ISW приділяє темпам використання російських запасів. За оцінками аналітиків, лише за липень Росія випустила по Україні більше балістичних ракет, ніж здатна виготовити протягом одного місяця. Це може свідчити про використання раніше накопичених резервів, які Кремль вирішив задіяти саме зараз для досягнення максимального ефекту.
"Росія використовує свої запаси, щоб продовжувати збільшувати кількість балістичних ракет, які вона запускає проти України, оскільки ці ракети мають вищий відсоток влучання, ніж безпілотники та крилаті ракети", - наголосили аналітики ISW.
Як Росія обирає цілі для ракетних ударів по Києву
Військовий фахівець із систем радіоелектронної боротьби та зв'язку, новий радник президента з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу останніх ударів по Києву звернув увагу, що ворог свідомо обирає промислові підприємства як одну з головних категорій цілей. При цьому далеко не кожен удар означає, що на території підприємства справді працює велике військове виробництво.
"Цього разу Росія завдавала ударів по підприємствах Києва, відомих ще з часів СРСР. Куди саме влучили ракети, я не можу сказати, хоча вони й самі побачать усе зі своїх розвідувальних супутників", - зазначив Бескрестнов.
За його словами, необхідно розуміти кілька важливих моментів. Насамперед критично важливі оборонні виробництва давно працюють під землею або мають багаторівневий захист, тому прямий удар по них не дає очікуваного результату. Водночас великі заводські території сьогодні переважно здаються в оренду десяткам приватних компаній. У невеликому орендованому приміщенні можуть виготовлятися комплектуючі для FPV-дронів, антени для систем РЕБ чи інші елементи військового призначення, причому адміністрація самого підприємства може навіть не знати про діяльність окремих орендарів.
Бескрестнов також пояснює, що нерідко причиною удару стає витік інформації. Дані про роботу невеликого виробництва можуть потрапити до російських спецслужб через агентуру або необережність самих людей. Після цього ворог атакує вже не конкретний цех, а всю територію підприємства.
"Потрібно розуміти, що агентура ворога працює, і нам необхідно бути дуже обережними та не допускати помилок", - наголосив експерт.
Водночас він назвав ще дві можливі причини вибору цілей. По-перше, окремі території заводів можуть використовуватися як тимчасові склади для майна чи обладнання, яке не повинно там перебувати. По-друге, навіть якщо підприємство вже давно нічого не виробляє, сам факт удару по великому об'єкту в Києві дозволяє Росії посилювати психологічний тиск на мешканців столиці.
Чому Росія зменшила кількість ударів по українських АЗС
Поки одні об'єкти залишаються пріоритетом для обстрілів, інші поступово випадають з фокусу уваги ворога. Засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін в коментарі УНІАН розповів, що атаки на автозаправні станції втратили актуальність, оскільки паливний бізнес надто швидко відновлює роботу після ударів.
"Атаки росіян по АЗС зменшилися, тому що немає жодного сенсу по них бити. Бізнес дуже швидко повертається до роботи. Тому я сподіваюся, що ці удари по АЗС уже залишилися в минулому", - сказав Дмитро Льоушкін.
Водночас експерт наголосив, що ризик обстрілів заправок зберігається у прифронтових регіонах, а сама тенденція до скорочення атак навряд чи зміниться найближчим часом. За словами Льоушкіна, ворог зробив висновок про неефективність такого підходу після спостереження за реакцією галузі.
"Вони намагалися бити по АЗС по 5–10 разів на день. А зараз… протягом останнього тижня були удари, звісно, але не у великій кількості. Бізнес відповів тим, що швидко все відновлює. Росіяни, мабуть, подивилися, що це не та тактика, яка може спрацювати", - додав паливний експерт.
Яку нову тактику максимального навантаження застосовує Росія проти ППО
Французьке видання Le Monde дійшло висновку, що останні масовані атаки демонструють кардинальну зміну російської повітряної кампанії. Якщо раніше основною метою було максимально довго тримати Україну у стані повітряної тривоги, запускаючи дрони хвилями протягом багатьох годин, то зараз Кремль дедалі частіше комбінує швидкі реактивні безпілотники та балістичні ракети, створюючи пікове навантаження на систему ППО.
"Основний акцент тепер зведений до тактики максимального навантаження", - зазначає Le Monde.
Журналісти пояснюють, що головна ідея полягає у примушенні української протиповітряної оборони одночасно реагувати на велику кількість різнорідних цілей. При цьому швидкі реактивні дрони суттєво скорочують час на ухвалення рішень, а балістичні ракети змушують використовувати найдорожчі ракети-перехоплювачі Patriot.
У матеріалі наголошується, що саме дефіцит цих перехоплювачів створює для Росії можливість посилювати ефективність своїх ударів. Одночасне застосування реактивних "Шахедів", баражуючих боєприпасів нового покоління та балістичних ракет дозволяє перевантажувати українську систему оборони навіть тоді, коли більшість повітряних цілей успішно знищується.
"Завдяки такій тактиці російській армії дедалі частіше вдається обходити українську ППО на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів Patriot", - йдеться у матеріалі французького видання.
Як змінилася тактика терору Києва з боку Росії
Психологічний ефект нової моделі ударів окремо описав голова Асоціації пілотів України "АОПА Україна" Геннадій Хазан. За його словами, ворог відмовився від рідкісних, але масштабних нальотів на користь коротких і регулярних нічних тривог, розрахованих на виснаження нервової системи цивільного населення.
"Тепер декілька ракет полетіло - сигнал повітряної тривоги. Люди мають зриватися з місць, іти в укриття, зберігаючи своє життя і здоров'я. А через пів години-годину - кінець повітряної тривоги. Люди повертаються додому, але ж ми всі розуміємо, що нам не по 14–15 років, щоб прокинутися і через годину знову спокійно заснути", - каже Геннадій Хазан, передає "Київ 24".
Голова асоціації пілотів пояснив, що недосипання і постійна тривожність накопичуються з часом, впливаючи на психофізичний стан навіть відносно молодих людей. Крім того, Хазан звернув увагу на додаткову загрозу від ракет із низькою точністю наведення, уламки яких здатні уразити значно ширшу площу, ніж пряме влучання.
"Це означає, що люди старшого віку, навіть від 30 років і вище, так вже спокійно не заснуть. А це означає недоспані ночі та прямолінійний вплив на психічний і психофізичний стан", - підсумував експерт.
Чого домагається Росія масованими ударами по столиці
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що нинішня кампанія ударів по столиці має значно ширшу мету, ніж знищення окремих військових чи промислових об'єктів. За його словами, Росія прагне перетворити життя у Києві на постійне існування під загрозою повітряних ударів, щоб змусити населення втратити відчуття безпеки.
"Я вам казав, що якщо залишиться одна ракета, вони однаково випустять її по нас. Це буде Київ чи інше місто України - для них це не має принципового значення", - зазначив Жданов в коментарі ТСН.
Експерт пояснює, що стратегічною метою Кремля залишається примушення України до переговорів на російських умовах. Терор цивільного населення, регулярні удари по містах та масштабні руйнування, на його думку, розглядаються Москвою як інструмент політичного тиску. Водночас у самій Росії дедалі більше усвідомлюють складність затяжної війни, тому намагаються компенсувати невдачі на фронті демонстративними атаками по українських містах.
"Вони хочуть терору, щоб ми погодилися на їхні умови капітуляції. У Росії дедалі більше починають розуміти, що не витягнуть цю війну, тому намагаються змусити Україну сісти за стіл переговорів саме на своїх умовах", - наголосив експерт.
Жданов також звернув увагу на повторюваність російських ударів по одних і тих самих районах Києва. Він пояснив, що таким чином ворог прагне не лише збільшити масштаби руйнувань, а й використати їх у власній пропаганді. Зокрема, багаторазові атаки по району Лук'янівки демонструють бажання Росії максимально ускладнити відновлення пошкоджених кварталів.
Під час аналізу останнього масованого удару експерт зазначив, що російська армія використала практично всі доступні їй засоби ураження. За його словами, відсутність крилатих ракет могла бути пов'язана з попередніми українськими ударами по аеродрому Енгельс, де були пошкоджені літаки стратегічної авіації.
"Я так розумію, що було - те й летіло. Вони навіть використовували ракети Х-22, які розробили ще у 1969 році. Їх застосовують дуже рідко через складність експлуатації та використання високотоксичного рідкого палива", - підкреслив Жданов.
Чи пов'язані обстріли Києва з виборами до Держдуми в Росії
Ось почищена версія блоку. Я прибрав численні повтори про вибори в РФ, "продати перемогу", впізнаваність Києва порівняно з Добропіллям, дублювання цитат/підводок та тавтологічні звороти ("постійне переміщення" / "активніше маневрувати").
Текст став значно динамічнішим, але зберіг абсолютно всі ключові тези експерта:
Колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов вважає, що різке збільшення кількості балістичних ударів по столиці не є випадковістю. На його думку, Кремль прагне досягти максимально помітного результату до вересневого політичного циклу в Росії, роблячи ставку на Київ через його високий інформаційний ефект.
"Я вважаю, що Путін і Герасимов фактично оголосили Україні "війну міст". Київ, на їхнє переконання, є зосередженням пунктів управління, центрів ухвалення рішень, систем зв'язку та важливих об'єктів ОПК. Вони розраховують, що масштабні атаки на серце країни впливатимуть на настрої українців", - пояснив Селезньов.
Експерт звернув увагу, що під системним вогнем ворога залишаються також Одеса, Харків, Суми, Запоріжжя та інші регіони, де РФ намагається знищити енергетику, водопостачання, транспорт та зв'язок. Водночас інтенсивність ударів безпосередньо залежить від швидкості поповнення російських запасів.
"Якщо ворог знайде можливість виробляти більше дронів і ракет, то й запускатиме їх частіше. Втім, він поспішає, адже попереду вибори до законодавчих органів різних рівнів, і Путіну потрібно "продати" росіянам бодай якусь яскраву перемогу", - наголосив військовий фахівець.
Селезньов підкреслив, що столиця стала головною ціллю саме через свій символічний статус.
"Хто з росіян знає про Добропілля чи Костянтинівку? А Київ знають усі. Руйнування української столиці та вимушений виїзд людей є зручним інструментом для російської пропаганди. Саме тому Україні критично потрібні додаткові системи протибалістичної оборони", - сказав він.
Експерт зауважив, що мова йде не про тимчасовий експеримент із тактикою, а про використання фізичних спроможностей російського ОПК. Водночас українські далекобійні удари по підприємствах, які виготовляють комплектуючі до ракет, вже ускладнюють ворогу підтримання високого темпу виробництва.
"Якщо їм бракуватиме ракет, то навіть за великого бажання вони не зможуть здійснювати такі атаки. Наші удари спрямовані не лише по НПЗ, а й по заводах, що виробляють компоненти для балістики. Але успіх Сил оборони так само залежить від наявних ресурсів", - додав аналітик.
Також експерт звернув увагу на те, що російські війська почали активніше маневрувати мобільними пусковими установками, що ускладнює їх своєчасне виявлення. Крім того, він погодився з оцінками ISW, що РФ уже витрачає стратегічні резерви ракет і може накопичувати сили для осінніх ударів по енергетиці.
"Росія поспішає і свідомо підвищує ставки, будь-якою ціною намагаючись отримати потрібний ефект. Ключовим маркером того, як надалі розвиватиметься ситуація з атаками, можуть стати 20-ті числа вересня", - підсумував експерт.
Читайте також:
- "Король Півночі" очолив уряд Британії: що Енді Бернем казав про Україну та Путіна
- Названо сценарій відставки Сирського: яку умову виставив Зеленський та хто його замінить
- Тіньовий флот РФ іде на дно, Кремль у паніці: навіщо Україна влаштувала погром
Про джерело: Інститут вивчення війни (ISW)
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
