11 серпня стало відомо про пожежу на окупованій росіянами Запорізькій атомній енергостанції (ЗАЕС). Пожежу на АЕС загасили, радіаційний фон у нормі, проте Росія, як завжди, спробувала звинуватити у своїй же провокації Україну, маючи намір відвернути увагу від ситуації в Курській області, яка стала серйозним ударом для Путіна. Главред дізнавався, що стоїть за планами Кремля.
- Пожежа на ЗАЕС - що сталося
- Реакція Росії та МАГАТЕ
- РФ могла використовувати градирню ЗАЕС як склад
- "Росії загрожує локальний блекаут"
Пожежа на ЗАЕС - що сталося
За словами начальника Нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка, росіяни підпалили в градирні ЗАЕС автомобільні шини.
"Можливо, це провокація або спроба посіяти паніку в населених пунктах на правому березі колишнього водосховища", - каже Євтушенко.
На пожежу відреагував і президент України Володимир Зеленський.
"Поки російські терористи зберігають контроль над атомною станцією, нормальною ситуація не є і не може бути. Росія з першого дня захоплення Запорізької АЕС використовує її суто для шантажу і України, і всієї Європи, і світу. Чекаємо реакції світу, чекаємо реакції МАГАТЕ. Росія повинна за це відповідати. Тільки український контроль над Запорізькою станцією може гарантувати повернення до нормальності та повної безпеки", - заявив Зеленський.
У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) заявили, що його експерти стали свідками сильного темного диму, який виходив із північної зони Запорізької атомної електростанції після численних вибухів увечері неділі.
Як уточнили в агентстві, команда отримала повідомлення від окупаційної адміністрації ЗАЕС про "ймовірну атаку безпілотника" на одну з градирень, розташованих на майданчику, але загроз ядерній безпеці в МАГАТЕ не зафіксували. При цьому агентству не вдалося встановити причину пожежі.
Нагадаємо, західні партнери раніше неодноразово висловлювали занепокоєння щодо методів експлуатації ЗАЕС російськими окупантами. Зокрема, росіян звинувачували в навмисному створенні ядерної загрози, а також закликали вивести військових з території атомної станції та повернути її під контроль України.
Реакція Росії та МАГАТЕ
Водночас Кремль і його гауляйтери всіляко намагалися перекласти відповідальність за інцидент на Україну.
"У результаті обстрілу міста Енергодара з боку ЗСУ сталося загоряння на об'єкті охолоджувальних систем ЗАЕС. Наразі всі 6 енергоблоків станції перебувають у холодній зупинці, загрози парового вибуху та інших наслідків немає. Радіаційний фон навколо АЕС і міста Енергодара в нормі", - написав гауляйтер Запорізької області Євген Балицький.
Обурилася пожежею і речниця російського МЗС Марія Захарова - крім того, що вона у вже звичній для Кремля манері вкотре спробувала звинуватити Україну в "ядерному терорі", вона також обурилася відсутністю світової реакції.
"Де Рафаель Гроссі і все МАГАТЕ? Де хоч якась імітація роботи цієї оонівської структури на цьому критичному напрямку", - написала вона.
Примітно, що колишній глава "Роскосмосу" та одіозний сенатор Держдуми РФ Дмитро Рогозін визнав, що відвідував ЗАЕС за дві години до "удару". Ба більше, він цинічно звинуватив Україну не тільки у вигаданій росіянами атаці БПЛА, а й у тому, що українці нібито сприяють руйнуванню атомної станції.
РФ могла використовувати градирню ЗАЕС як склад
Як розповів мер Енергодара Дмитро Орлов, пожежа на ЗАЕС, яку зрештою загасили, є провокацією російських окупантів. "Оскільки всі блоки в холодному стані, вони не працюють взагалі, там горіти взагалі нема чому. Якщо окупанти туди щось не нанесли, що може горіти. Там виключно металеві конструкції і залізобетонні. Тому фізично там не було чому горіти", - пояснив Орлов.
Своєю чергою, експерти пов'язують російську провокацію на ЗАЕС зі спробою відволікти увагу від того, що відбувається в Курській області.
"Пожежа на градирні ЗАЕС безпосередньо пов'язана з ситуацією навколо Курської АЕС... Це російська провокація для створення ефектної картинки для пропаганди і звинувачення України, створений привід знову звертатися на міжнародних майданчиках", - вважає незалежна експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна.
Хто така Ольга Кошарна
Кошарна Ольга Павлівна (нар. 8 жовтня 1955 року) - екс-член колегії Державної інспекції ядерного врегулювання України, директорка з питань інформації та зв'язків із громадськістю асоціації "Український ядерний форум", кандидатка хімічних наук. Незалежний експерт з ядерної енергетики та безпеки.
Як пояснив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар, пожежа на ЗАЕС могла бути навмисною, щоб відволікти світ від дій Росії.
"Об'єкт, на якому відбулося інтенсивне задимлення, не належить до ядерно-технологічного циклу виробництва електроенергії. Це градирня, де крапельним методом проводиться охолодження води, яка циркулює в системі охолодження енергоблоків. І вона не працює практично з моменту захоплення ЗАЕС. Ймовірно, її використовували як склад для військових потреб", - розповів Гончар "Главреду".
Зокрема, за словами Кошарної, у градирні міг перебувати мобільний дизель генератор із запасом палива для живлення засобів радіоелектронної боротьби, встановлених на градирні та інших спорудах ЗАЕС після окупації.
"У конструкції градирні є краплеуловлювачі, виготовлені із пластику або шиферу. Саме вони підтримували горіння з густим чорним димом. Оскільки берегова лінія та навколо градирень все заміновано, пожежники не могли швидко дістатися місця пожежі", - зазначила Кошарна.
"Росії загрожує локальний блекаут"
Крім того, вважають експерти, дезінформація РФ про нібито атаку ЗСУ на Курську АЕС на тлі подій на Курщині, яка зʼявлялася у росмедіа напередодні, може бути пов'язана з оголошенням Росією контртерористичної операції (КТО) в Курській області. Мовляв, якщо вже є така операція, то, за логікою РФ, мають бути і терористи, а в цьому сенсі атака на ядерний об'єкт цілком вписується в план Кремля. Тим більше, що АЕС у Курчатові розташована досить близько до українських кордонів. Однак наразі загроз для України і світу немає навіть у разі відключення АЕС від зв'язку з енергосистемою.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, обіймаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми та київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а 2009 року заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книжок і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
"Якщо щось відбувається в системі передачі електроенергії, реактор аварійно відключиться - це передбачено відповідною системою безпеки. Це штатна ситуація, оскільки такі речі іноді відбуваються навіть у разі обриву високовольтної лінії електропередач. А якщо РФ оголосила режим КТО і остерігається захоплення Курської АЕС, то за цих обставин росіяни мають самі вимкнути реактори, максимально евакуювати персонал і залишити тільки частину людей для підтримки працездатності", - пояснив Гончар "Главреду".
За словами Гончара, у разі атаки на Курську АЕС або провокації з боку Кремля, росіяни отримують більше проблем для себе самих, ніж створять їх для українців. Здебільшого через те, що Курська АЕС, крім Курська та області, живить електроенергією дефіцитну в цьому плані Бєлгородську область, а також є важливою частиною енергозабезпечення центральної частини країни-агресора Росії.
"Не можна говорити про те, що в разі відключення Курської АЕС в енергосистемі РФ настане колапс, оскільки в західній частині Росії вона досить інтегрована. Атомна генерація в РФ становить понад 20 відсотків від обсягу електроенергії (в Україні - 56 відсотків), решту становить теплова і гідрогенерація. Тому в ситуації відключення пари енергоблоків настане енергоколапс, не доводиться. Але локальний блекаут у Курській, Бєлгородській областях цілком можливий", - сказав Гончар.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
