Підпишіться 
Другий день тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією в Абу-Дабі завершився після зустрічі, яка тривала щонайменше дві години. Сторони обговорювали архітектуру майбутньої безпеки, гуманітарні питання, перспективи масштабного обміну полоненими та подальші кроки дипломатичного врегулювання війни. Водночас територіальне питання залишається одним із найскладніших перешкод на шляху до домовленостей.
Главред з'ясував, про що домовилися Україна, США та Росія на переговорах в Абу-Дабі, що заявили представники трьох делегацій та які наступні кроки планують сторони.
Про що заявила Росія після другого дня переговорів в Абу-Дабі
Позицію російської делегації за підсумками другого дня переговорів представив її керівник Володимир Мединський. За його словами, учасники обговорювали не лише війну проти України, а й ширшу модель європейської безпеки. Мединський стверджував, що американські посередники активно долучалися до дискусій і що сторонам вдалося досягти певного взаєморозуміння, хоча розбіжності залишилися.
За словами Мединського, Москва виступає за комплексний перегляд європейських безпекових механізмів, а не за окремі зміни. Він порівняв ситуацію з проблемою, яку неможливо розв'язати локальними заходами, і заявив про потребу в ширшому міжнародному обговоренні.
"Конфлікт в Україні показав, що вся система безпеки в Європі, яка діяла після Ялти та Потсдама, працює дуже погано. І, по суті, хворий весь організм. А в Україні просто прорвався нарив. Тому треба лікувати організм у цілому. Пластиром тут не обійдешся. Тому ця тема була центральною темою переговорів", - заявив Мединський.
Мединський також поставив під сумнів участь європейських держав у переговорах в Абу-Дабі та звинуватив їхні уряди в підтримці України. За його словами, російська сторона не отримувала від європейців конкретних мирних пропозицій для розгляду.
"Ми не дуже розуміємо, в якому статусі вони тут перебувають. Переговори мають затверджений тристоронній характер. Щодо позиції керівництва низки європейських країн, то, по суті, вони займаються груповим обманом українського народу. Вони фінансують і постачають озброєнням одну з воюючих сторін. При цьому, по суті, сприяють масовій загибелі мирного населення. І тому ми не дуже розуміємо, про що з ними можна говорити", - цинічно сказав глава російської переговорної групи.
Водночас Мединський позитивно відгукнувся про американських представників - посланців президента США Дональда Трампа - і заявив, що Москва розраховує на їхнє посередництво.
Головним практичним результатом гуманітарної частини зустрічі Мединський назвав принципову домовленість про новий масштабний обмін полоненими між Україною та Росією. Конкретні параметри, за його словами, мають оприлюднити пізніше.
"Ми принципово домовилися про новий масштабний обмін полоненими, конкретні параметри якого будуть оприлюднені найближчим часом. Американська сторона була однією з найактивніших сторін переговорів, і тут важлива роль особистості в історії. Посланці президента Трампа, безперечно, люди щирі, ефективні, і, що найголовніше, націлені не на порожні розмови, а на результат", - зазначив Мединський.
Керівник російської делегації також повідомив, що представники РФ планують повернутися з ОАЕ до Москви. За інформацією ТАСС, вилетіти до російської столиці вони мали того самого дня.
Коментуючи територіальне питання, Мединський заявив, що Росія не має наміру відмовлятися від своїх претензій на українські території.
"Кожна частинка (ред.) російської землі буде Росією повернена так чи інакше", - заявив він.
Водночас генерал Зорін повідомив, що обмін полоненими між Україною та Росією може відбутися протягом найближчих двох-трьох тижнів.
Яких результатів вдалося досягти на переговорах України та Росії
Представник української переговорної групи Давид Арахамія назвав цей раунд одним із найскладніших за час своєї участі в дипломатичному процесі, який триває з 2022 року. За його словами, російська делегація прибула з жорсткими інструкціями, тому на початку переговори просувалися важко.
За словами Арахамії, діалог пожвавився після того, як американська сторона запропонувала зосередитися на післявоєнному устрої та безпеці обох держав. Серед найважливіших результатів він також назвав домовленості про звільнення полонених, які мають безпосереднє значення для українських родин.
"Я думаю, що, знаєте, оскільки я беру участь у цьому процесі з 2022 року, можу справедливо сказати, що це був один із найскладніших випадків. І, на мою думку, росіяни прибули з дуже-дуже суворими вказівками, і було дуже важко пом'якшити хід обговорення. І я вважаю, що те, як ви побудували переговори, висвітливши післявоєнну ситуацію для обох країн, відкрило діалог, і ми почали працювати продуктивніше", - сказав Арахамія.
Арахамія окремо наголосив на важливості домовленостей про обмін полоненими. На його думку, кілька послідовних гуманітарних операцій можуть стати вагомим результатом, якщо дадуть змогу повернути додому багатьох українців.
За оцінкою Арахамії, нинішні домовленості створюють передумови для одного з найбільших обмінів за час повномасштабної війни. Він сподівається, що вже наступного дня сторони зможуть узгодити конкретніші параметри операції.
"Ми, безперечно, наполегливо працюємо, щоб зупинити війну заради кожної людини в Україні, але доки війна не закінчиться, завжди будуть люди, яким ще гірше, люди, які перебувають у в'язниці. Тож обмін такою великою кількістю людей - це велике досягнення. Тому вже саме по собі краще провести три, чотири, п'ять таких сесій, аби звільнити цих людей. Тож я сподіваюся, що завтра ця кількість буде значною. Гадаю, що вже зараз є всі передумови для того, щоб це став справді великий обмін, один із найбільших, якщо не найбільший", - заявив Арахамія.
Арахамія також позитивно оцінив відновлення тристороннього формату. За його словами, раніше українська сторона скептично ставилася до повернення таких зустрічей, однак нинішній раунд засвідчив, що дипломатичний канал знову працює.
Водночас Арахамія вважає, що надалі формат потрібно розширити, залучивши європейські держави. Питання безпеки після війни, пояснив він, стосується не лише України та Росії, а й усього європейського континенту.
"І в Осло ми були дуже скептичні, і я сам був скептичним до самого кінця, навіть напередодні, але тепер ми їх відновили, і, більше того, я вважаю, що ми працюємо над досягненням кінцевої мети, коли це мають бути не тристоронні, а багатосторонні переговори, бо європейці мають сісти за стіл переговорів. Адже якщо ми говоримо про післявоєнну безпеку в Європі, то Україна є частиною Європи, і європейські країни мають сидіти за столом разом із нами та обговорювати, як саме буде виглядати безпека в Європі", - наголосив політик.
Арахамія також повідомив про прогрес у питаннях, зміст яких українська делегація поки не готова розкривати. Він закликав американських представників продовжити роботу й якнайшвидше оголосити дату наступного раунду.
На його думку, нинішня динаміка дає змогу спробувати знайти рішення ще до кінця року.
"Щодо інших питань, які ми наразі не можемо розкривати, ми досягли справді значного прогресу, і я закликаю вас відвідати Москву, а потім повернутися до нас, до Дубліна, і, знаєте, провести другу сесію, визначивши дату та оголосивши її якомога швидше, оскільки, на мою думку, у нас є хороший імпульс для того, щоб знайти рішення до настання нового року", - сказав Арахамія.
Чому територіальне питання залишається головною перешкодою для миру
Спеціальний представник президента США Джаред Кушнер заявив, що учасники переговорів досягли помітного просування в окремих напрямках, однак територіальне питання залишається найскладнішою частиною переговорів. Саме від його врегулювання, за словами американського представника, залежить можливість переходу до реалізації домовленостей про післявоєнний устрій.
"Ми сподіваємося, що їх ми теж зможемо врегулювати. Впровадження ініціатив щодо післявоєнного стану світу неможливе до вирішення питання щодо територій", - заявив голова американської переговорної групи.
Окремо Кушнер розповів про контакти американської делегації з європейськими представниками, які не брали безпосередньої участі у тристоронній зустрічі. Таким чином, Вашингтон підтримує комунікацію з європейською стороною навіть за межами основного переговорного формату. Водночас раніше американський представник висловлював думку, що європейським державам доцільно визначити одного уповноваженого представника для участі в подальших дипломатичних контактах.
"Головним питанням є післявоєнний лад у світі, гарантії безпеки для України, недопущення нової війни", - заявив Кушнер.
Ще одним напрямком обговорень стало гуманітарне питання. Американський представник повідомив, що остаточні параметри масштабного обміну полоненими мають визначити наступного дня. Це уточнення доповнює попередні заяви представників України та Росії про принципову домовленість щодо проведення великої обмінної операції.
Після завершення зустрічей в ОАЕ американська делегація планує продовжити дипломатичну роботу в інших столицях. Кушнер підтвердив, що разом зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом вирушить до Москви для переговорів із Володимиром Путіним, а після цього американські представники планують поінформувати українського президента про результати контактів із російською стороною.
"Завтра ми вилетимо до Москви для переговорів із президентом Путіним, потім полетимо до Дубліна, де проінформуємо Зеленського про все", - розповів голова американської переговорної групи про подальші дії.
Чому Україна не розкриває деталей переговорів в Абу-Дабі
Керівник української переговорної групи Кирило Буданов закликав не розголошувати подробиці обговорень до появи конкретних результатів. За його словами, передчасне оприлюднення інформації може завадити роботі над домовленостями.
Буданов наголосив, що ефективність дипломатичних контактів слід оцінювати за результатами, а не кількістю публічних коментарів. Офіційну інформацію, за його словами, оприлюднять, коли з'являться підстави повідомити про конкретні рішення.
"Питання, які піднімаються під час перемовин, - це питання перемовин. Важливий тільки результат. Коли ми його досягнемо, про це буде публічно оголошено", - заявив Кирило Буданов.
Новина доповнюється...
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
