Реактивні дрони РФ стають дедалі небезпечнішими: чому західні аналітики б'ють на сполох

9 жовтня 2026, 08:27
google news Підпишіться
на нас в Google
Швидкість нових безпілотників зросла більш ніж удвічі, а їхнє перехоплення винищувачами коштує надто дорого для тривалої війни.

шахед, атака на киев
Росія готує новий прорив у війні дронів / Колаж: Главред, фото: ua.depositphotos.com, скріншот

відео дня

Коротко:

  • Реактивні дрони РФ удвічі швидші за попередні
  • У збитих апаратах знайшли деталі Китаю, ФРН і США
  • Росія переносить виробництво безпілотників під землю

Росія отримала стратегічну перевагу в дроновій війні: наприкінці літа над Києвом та іншими містами масово з'явилися ударні безпілотники з реактивними двигунами, які більш ніж удвічі швидші за попередні моделі й мають вдосконалену систему наведення. Протистояння у сфері безпілотних літальних апаратів перейшло в нову фазу, і ініціатива наразі на боці Кремля, повідомляє Atlantic Council.

Сама по собі загроза безпілотників не нова - РФ атакує ними українські міста та цивільну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. Принципово змінилися технічні характеристики: вища швидкість і точність суттєво ускладнюють перехоплення.

Окрема проблема - начинка цих апаратів. Нещодавній український аналіз уламків збитих реактивних дронів виявив у них численні іноземні компоненти, зокрема китайського, німецького та американського виробництва.

Перевагу в повітрі Москва використовує для цілодобових ударів по столиці з очевидною метою - максимально зруйнувати повсякденне життя й зробити місто непридатним для проживання. Атаки тривають упродовж доби по різних районах, а серед останніх цілей - школи, лікарні, житлові будинки, бізнес-центри, автозаправні станції, супермаркети, інтернет-вузли та мости через Дніпро.

Дорогий перехоплювач і підземні заводи

Поки Україна прискорює розроблення й нарощує виробництво власних засобів перехоплення, основним інструментом знищення реактивних дронів залишаються винищувачі з ракетами класу "повітря - повітря" та бортовими гарматами. Такий метод ефективний, але економічно виснажливий, тому потреба в дешевших рішеннях стала критичною - особливо з огляду на очікуване суттєве збільшення російського виробництва безпілотників наступного року.

Сподівання на удари по заводах противника автори статті вважають слабкою опцією. Аналіз останніх супутникових знімків свідчить, що РФ наслідує іранський приклад і переносить виробництво під землю.

"Це ще більше обмежить можливості України щодо порушення виробничих циклів або знищення реактивних дронів до того, як їх вдасться задіяти", - констатує видання.

Ставки для Перської затоки й Заходу

Поява реактивних безпілотників створює для Києва не лише безпекову, а й геополітичну проблему - Україна прагне закріпити за собою репутацію військового новатора й партнера у сфері безпеки, а не отримувача допомоги. На початку цього року вона відреагувала на загострення на Близькому Сході, запропонувавши Об'єднаним Арабським Еміратам, Саудівській Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії допомогу в перехопленні іранських дронів, що вилилося в угоди з низкою держав Перської затоки.

"Однак російські реактивні безпілотники тепер можуть звести нанівець цю козирну карту", - зазначає Atlantic Council.

Монархії регіону уважно стежать за небом над Києвом: переговори Вашингтона й Тегерана не дали прориву, тож відновлення бойових дій на Близькому Сході залишається ймовірним. Україна стверджує, що Москва вже передала креслення реактивних дронів Північній Кореї, а з огляду на попередній досвід співпраці Іран також може невдовзі отримати дані для нового покоління власних апаратів.

Саме тому, за оцінкою авторів, країни Перської затоки мають вагомі підстави інвестувати в українські оборонні компанії та спільне виробництво дронів-перехоплювачів. Європейські держави, США, Канада, Японія та інші зацікавлені в тому самому - і мають розглядати повернення Україні ініціативи в повітряній війні як питання власної національної безпеки.

"Окрім посилення підтримки України, санкційні заходи та заходи експортного контролю можна було б застосовувати більш ретельно, а також, можливо, поширити їх на китайських виробників авіаційних двигунів та торговельних посередників", - припускають автори.

Додаткові обмеження, на їхню думку, варто спрямувати проти логістичних ланцюгів і банків, залучених до торгівлі технологіями подвійного призначення між Росією, Іраном та Китаєм.

дрон
Дрон "Герань-5" / Інфографіка: Главред

Яка ціль російських ударів - ISW

Країна-агресорка Росія готує нову масштабну кампанію далекобійних ударів по українській енергетиці взимку, розраховуючи таким чином домогтися політичних поступок від Києва на тлі відсутності значного прогресу російських військ на фронті. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За оцінкою аналітиків, російська стратегія спиралася на припущення, що поступове просування армії РФ зрештою виснажить українські оборонні можливості. Цей підхід Москва розглядала як основу для досягнення своїх цілей у війні.

Однак динаміка бойових дій у 2026 році, за даними ISW, не відповідає очікуванням Кремля. Аналітики зазначають, що з березня російські війська мають близькі до нульових чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили контратаки на Куп'янському, Олександрівському та Лиманському напрямках.

Окремо ISW звертає увагу на ситуацію поблизу Лимана. Українська операція Vivaldi призвела до просування Сил оборони на північ від міста та, за оцінкою інституту, зірвала російські плани щодо оточення укріпленої лінії оборони в Донецькій області.

На цьому тлі російському військово-політичному керівництву доводиться коригувати оцінки ситуації. ISW пов'язує проблеми російської армії також із тим, що командування отримувало перебільшені доповіді про перебіг бойових дій, що могло спотворювати уявлення Кремля про реальний стан справ.

У результаті Москва, за оцінкою аналітиків, може дедалі більше покладатися на удари по критичній інфраструктурі України. ISW уже зазначав, що Київ готує енергосистему до очікуваної інтенсивної зимової кампанії РФ проти енергетичної мережі.

Протидія реактивним безпілотникам РФ - останні новини

Як писав Главред, Юрій Черевашенко на засіданні парламентської Тимчасової слідчої комісії також заявив, що швидкість російських реактивних дронів може зрости до 800–900 км/год, тоді як зараз вони розганяються максимум до 600 км/год.

До цього президент України Володимир Зеленський заявляв, що зупинити російські дрони можна ще на виробничій лінії. Виробництво дронів і ракет РФ залежить від іноземних компонентів, які надходять, зокрема, з Європи, США, Китаю, Японії та інших країн. Він закликав перекривати відповідні ланцюги постачання та посилювати санкційний тиск на Росію.

Раніше повідомлялося, що українська протиповітряна оборона поки що практично не здатна ефективно збивати російські реактивні безпілотники типу "Шахед". Про це написав заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін.

Нагадаємо, в Україні розробили та випробували чотири перехоплювачі, які можуть використовуватися для знищення російських реактивних безпілотників "Шахед". Про це повідомив міністр оборони України Євген Хмара. За словами глави Міноборони, українська сторона продовжує шукати ефективні способи протидії безпілотникам з реактивними двигунами.

Вас може зацікавити:

Про джерело: Atlantic Council

Atlantic Council - аналітичний центр, неурядова організація США, котра переважно досліджує міжнародні відносини атлантичної спільноти та проблеми міжнародної безпеки. Член Асоціації Атлантичного договору. Має десять регіональних відділень. Вважається організацією близькою до адміністрації Білого дому та Демократичної партії США, пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти