Ігрова індустрія в цифрах: хто такий сучасний український геймер

За останні роки ігрова індустрія, а разом з нею і гравці, істотно змінилися. З нішевого хобі, яким захоплювалися переважно підлітки, і яке обслуговували кілька компаній, ігровий ринок перевищив $174 млрд у 2020-му.

У 2020-му році фінал кіберспортивної "Ліги легенд" переглянули більше глядачів, ніж обидва чемпіонати США з футболу та бейсболу разом узяті.

У міру того як змінювалися самі ігри, змінювався імідж геймерів. Для того, щоб дізнатися, як саме він змінився, компанія Wargaming спільно з NielsenIQ провели дослідження українського ринку відеоігор, в ході якого дослідники з'ясували, хто ж такий український гравець у світовому ланцюжку індустрії ігрових розваг.

Що відомо

Опитування проводилося серед 500 респондентів у віці 13-55 років. Обов'язковою умовою при відборі учасників було те, щоб вони грали у відеоігри хоча б раз на місяць.

Результати опитування підтвердили, що сьогоднішній геймер – це далеко не той стереотипний самотній підліток, який грає в підвалі будинку своїх батьків. Середній вік українського гравця – 31 рік, при цьому збережений гендерний баланс, в ігри грають як чоловіки, так і жінки практично у рівній пропорції. 65% респондентів дослідження живуть у шлюбі, а у 7 з 10 є одна або більше вищих освіт.

Також згідно з дослідженням, 73% українських геймерів грають у відеоігри аби розслабиться, а 57% – щоб убити час.

Найпопулярніші ігри. Найпопулярнішою грою в Україні є World of Tanks – 16% респондентів здебільшого грають в неї, а 26% опитаних мінімум один раз зіграли в гру за останній місяць.

На другому місці футбольні симулятори FIFA20 / FIFA21 з 9% аудиторії, а на третьому – Minecraft з 8%. У першу п'ятірку, в тому числі увійшли Grand Theft Auto V і Counter-Strike: Global Offensive. Десятку найпопулярніших ігор замикає World of Warcraft.

У що грають і на що витрачають. Найпопулярнішими жанрами відеоігор в Україні стали Puzzle, VehicleShooter, Shooter і Simulation. Найчастіше в ігри цих жанрів грають 12%, 11%,10% і 10% гравців відповідно. Час від часу українці в основному грають в ігри жанрів Shooter (38%), Simulation (32%), Action (31%) і Adventure (31%).Найпопулярнішими жанрами відеоігор, на які респонденти витрачають гроші, є Vehicle Shooter (8%) і Sport (7%).

Середні місячні витрати на ігри цих жанрів становлять 242 гривні та 342 гривні відповідно. Найбільше українські гравці витрачають на ігри в жанрах Fighting і RPG – 433 гривні та 617 гривень на місяць відповідно.

Коронавірус і відеоігри. Ми живемо в особливу епоху, коли комп'ютерні ігри як ніколи необхідні, будь то для зв'язку із зовнішнім світом або для того, щоб абстрагуватися від нього на користь фантазій. І, на щастя чи на нещастя, вперше в історії у нас з'явилося достатньо часу, аби зануритися в них з головою.

Пандемія коронавірусу істотно вплинула на звички гравців України – 56% респондентів стали грати частіше у відеоігри, а рідше – всього 4%. При цьому у 46% гравців, що платять за ігри, витрати під час пандемії не змінилися, 31% стали платити більше, а 13% – менше. Що стосується часу, який респонденти витрачають на ігри, то 1-3 години за грою в будні проводять 54%, а на вихідних – 43%. У тиждень гравці в середньому грають 4 рази, граючи майже 4 години у вихідні.

Скільки українці витрачають на ігри. У Free 2 Play-ігри 72% українських гравців грають найчастіше і 88% – час від часу. В платні ігри з платною підпискою – 9% і 24% відповідно, а в платні ігри (разова покупка) – 18% і 40% відповідно.

Від 250 до 500 гривень на місяць на ігри витрачає 41% респондентів, ще 30% – до 250 гривень на місяць. Ще 29% гравців витрачає більше ніж 500 гривень на місяць.

Раніше ми повідомляли, що в Раді готуються ввести податок для інтернет-гігантів на кшталт Google, EGS і Steam. Потенційно це означає значне зростання цін на цифрові ігри (ймовірно на 20%).

На цю мить так званий "податок на Гугл" існує в 60 країнах світу, серед яких країни ЄС, Великобританія, Росія, Білорусь. Ще кілька країн, серед яких Ізраїль і Китай, збираються ввести такий же податок найближчим часом.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред