Мери низки українських міст не підтримали карантин вихідного дня, оскільки його введення - це економічне питання. У сфері послуг працює величезна кількість людей, особливо у великих містах, наприклад, у Львові, де сфера послуг більш розвинена.
Усі бачили неефективність першого карантину і найголовніше, після нього центральна влада не зробила абсолютно нічого для того, щоб підготуватися до поширення епідемії. І тепер ми її зустрічаємо фактично на тому ж рівні, що і тоді.
І, відповідно, люди не розуміють, чому вони повинні це робити, оскільки ці заходи є половинчастими. Плюс, багато хто в принципі не розуміє небезпеки ковіду, поки ним не перехворіють і тому нехтують ним. І вишенька на торті - це загальна неефективність держави, яка не здатна жодного з прийнятих своїх рішень довести до кінця і їх проконтролювати.
читайте такожНовий бунт через карантин: мер Львова відмовився виконувати рішення КабмінуЯкий сенс від того, що Рада прийняла закони про покарання за відмову від носіння масок, якщо ніхто за цим не стежить. У тій же Франції, Польщі або Німеччині за будь-яким рішенням слід контроль, який дозволяє владі домогтися потрібних показників. Але тут, в Україні, за рішенням нічого не слідує, крім того, що окремі монополісти і великі рітейлери "косять бабло".
Тому виходить, що, з одного боку, ці вимоги людей абсолютно закономірні і чесні, тому що держава ніяк не підтримує бізнес і нічим, крім "розпилу", правляча верхівка не займається. Це, до речі, і сталося з ковідним фондом - його розпиляли, думаючи, що світ вірусів живе своїм життям. За фактом чого ми бачимо, що майже вся верхівка, починаючи від президента і закінчуючи міністрами, пішла на самоізоляцію. Як результат - Україна вже наступного тижня ризикує залишитися з парою міністрів в Кабміні і паралізованим офісом президента. Але цього ніхто особливо не помітить, бо влада ні на що вже не впливає.
читайте такожЧи буде дієвим карантин вихідного дня, і коли українцям чекати нового локдаунаІсторія з "Велюром" навесні всім показала простий факт - якщо топ-чиновники самі не дотримуються тих правил, які вони декларують, то й іншим людям немає сенсу їх дотримуватися. І я в цьому їх абсолютно підтримую - правила повинні бути або загальні для всіх, або їх не повинно бути взагалі.
Ковід - як очищаюча буря, він показує всі вади соціальної системи. Вони наявні: системи охорони здоров'я немає, держави, здатної мобілізувати ресурси і ефективно їх використовувати, немає, еліта абсолютно неосудна, і прийнявши рішення, намагається на них заробити по максимуму, а народ не хоче їх контролювати і впливати, тому що погано ставиться до себе. Всім просто наплювати і, коли немає емпатії в суспільстві, то, відповідно, ми і отримуємо те, що зараз бачимо. І всю красу гри ми побачимо тоді, коли увійдемо в пік епідемії, до якого ми або вже підійшли, або наблизимося до нього протягом місяця. Тому далі вступає в силу дарвіністська логіка - кожен сам за себе і виживає найсильніший.
Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред