Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим заявив про необхідність відновлення роботи в організації ГУАМ і зробити її серйозним об'єднанням для обговорення важливих торговельно-економічних питань.
ГУАМ створювався в той період, коли майже не було нормальної торговельно-економічної співпраці між країнами-учасниками. Росія досить відверто пресингувала кожну з них окремо, а відтак - нарощувалися конфлікти, протистояння і створювалися зони нестабільності.
Плюс, на той час не було об'єднуючого фактору, яким пізніше стала європейська політика сусідства, що об'єднала частину цих держав.
На початку ГУАМ дійсно був дуже прогресивним проектом, бо була велика надія, що вдасться об'єднати ГУАМ і сформовану на той час Балто-Чорноморську дугу. У такому випадку це була б потужна стратегічна ініціатива, яка об'єднувала країни-члени НАТО, країни, які тяжіють до НАТО та країни, які на той момент підпадали під вплив Росії, але могли бути вирвані з-під нього. Тоді ця ініціатива не розвинулася і ГУАМ почав потроху занепадати.
У ньому ще був сенс, коли туди входив Узбекистан і ГУАМ став певним прообразом включення цілого ряду країн на більш перспективних умовах до проекту "Шовкового шляху".
Та Україна пролетіла повз нього, Узбекистан вийшов з ГУАМ досить швидко, і тому фактично він завмер, бо навіть самі учасники не бачили у ньому сенсу.
читайте такожОтзыв посла Грузии из Украины: в Тбилиси назвали условия для примиренияНа сьогодні проект ГУАМ, на превеликий жаль, остаточно помер. Не думаю, що його якимось чином можна реанімувати, хіба що починати з нуля, але сенсу у цьому нема.
У меня є два варіанти пояснення. Перший - це елементарна неграмотність, бо були питання і треба було провести переговори з Азербайджаном, тому кинулися готувати матеріали. Готували їх навряд чи у МЗС, бо там прекрасно розуміють, що акцент на цьому для Азербайджану немає жодного значення, скоріше, це було в офісі президента. Тобто у найліпшому варіанті - це слова заради слів.
Другий і гірший - якщо ГУАМ хочуть відродити у напрямку торпедування і протиставлення новій європейській політиці сусідства. І це викликає занепокоєння, бо зацікавленості у впливі на країни-члени ГУАМ Росія не втратила - вона повністю контролює Вірменію, значно слабше Азербайджан, послабився її вплив і на Грузію, але вони тримають її у напруженні за допомогою окупованих територій, а завдяки Додону і його блискучій спецоперації по нейтралізації проєвропейських сил у Молдові свій вплив, навпаки, посилили, не кажучи вже про те, що Москва активно взялася контролювати українську зовнішню політику.
За таких обставин використання старих назв може набути нового значення і вектору спрямованості, адже замість західного спрямування ГУАМ може набути східного, оскільки така ідея гарно вкладається у напрацювання деяких російських політтехнологів. Якщо це дійсно так, то перші відгуки ми почуємо не з Азербайджану, а з Молдови чи навіть з Білорусі, яка раптом захоче приєднатися до цієї ініціативи. І от тоді треба буде бити на сполох.
У будь-якому разі, позитивного у цьому мало, бо нема у природі способу відновити мертве тіло. Тим паче, що у кожного є свої справи - Азербайджан має добрі відносини з ЄС, Грузія однією ногою вже в НАТО, тому у тих країн, у яких є інші перспективи, навряд чи стануть займатися проектом, який їм нічого не додасть.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, експерт із питань міжнародної політики, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред