Світовий банк прогнозує падіння світової економіки на 5,2% у 2020 році через пандемію коронавірусу, і таке падіння стане найглибшим із часів Другої світової війни. Україні це обіцяє нелегкі часи.
Таке значне падіння світового виробництва, а, значить, і світового попиту, найбільше вдарить по сировинних галузях, а це в силу сировинної структури української економіки буде дуже болісно для нас. Основними нашими сировинними галузями є аграрна та металургійна. Причому на металургію чекає більш складна ситуація, бо слідом за падінням світового попиту відбудеться і падіння цін. Наші металурги зіштовхнуться і з проблемою скорочення продажів, і з проблемою падіння цін.
На аграріїв чекає дещо інша ситуація, тому що світовий попит на аграрну продукцію навряд чи настільки суттєво скоротиться, як на металургічну, але ціни точно впадуть. Навіть попри те, що цього року в Україні очікують непоганий врожай зернових (дехто навіть говорить про можливість нового рекорду врожаю), ціни нас не потішать – вони не втримаються навіть на тому рівні, що були торік.
Відтак, дві ключові сфери, які займають левову частку (75-80%) усього нашого експорту, спіткає скорочення обсягів експорту і падіння цін. А це означає, що в Україну надійде менше валютної виручки, впадуть доходи підприємств, які займаються виробництвом цієї продукції, а, значить, вони заплатять менше податків державі, а співробітникам – менші зарплати. Цілий ланцюг проблем...
За таких умов дохідна частина державного бюджету буде нереалістичною до виконання. Заплановані показники не будуть досягнуті, а це створить додаткові проблеми. Ми і так заклали 30-мільярдний дефіцит держбюджету, який не перекривається можливими запозиченнями від західних партнерів: МВФ, Світового банку, ЄС і США. А якщо дохідна частина бюджету не буде виконана, значить, дефіцит буде більшим, і покрити його буде нічим. Тому уряду доведеться піти на новий секвестр бюджету.
Відповідно, постане питання про те, фінансування яких видів діяльності доведеться скорочувати. Якимсь чином скоротити соціальну складову буде важко. Тому доведеться пожертвувати, наприклад, такими омріяними Зеленським видатками на будівництво доріг.
Крім того, в Україні можна буде очікувати падіння внутрішнього попиту, тому що менше коштів переказуватимуть у країну заробітчани. Відтак, грошей від заробітчан, які вже кілька років поспіль підтримували зростання економіки, буде менше. Це означає, що буде меншою торгівля, сфера послуг тощо. А, значить, у менших обсягах сплачуватимуться податки, в тому числі непрямі – ПДВ, акцизи і т.д.
Тож ми неминуче будемо спостерігати скорочення доходів – і громадян, і бізнесу, і бюджету.
Все це свідчить про те, що українцям слід готуватися до скрутного становища. Адже українській економіці буде складніше, ніж іншим більш успішним економікам, виходити з кризи. Тут суттєву негативну роль відіграватиме внутрішній чинник – низька компетентність людей, що працюють в уряді і в Нацбанку. Через ляпи в діяльності уряду ми побачимо додаткові "трабли", пов’язані саме з українською політикою.
Крім того, на тлі суттєвого економічного падіння в світі, світову економіку зараз заливають просто рекордною кількістю грошей: 3,5 трлн дол заливають США, близько 2 трлн дол – Євросоюз, 1,5 трлн дол – Китай і т.д. Такі дії можуть дещо зменшити негативні явища, але водночас вони закладають ще глибшу проблему на найближчі два-три роки. Зараз ми перебуваємо на одній із хвиль світової кризи, яка почалася ще 2007 року. Ця стадія пов’язана з трансформацією світової економіки та зміною технологічною ладу, що неминуче призведе до дуже серйозної дестабілізації. Карантинні обмеження прискорили процеси, і ця стадія почнеться раніше. Або ж ми зайдемо в період стагнації світової економіки, коли уряди країн не будуть в змозі впоратися з проблемами, що тільки наростатимуть. Це, в свою чергу, викличе проблеми соціально-економічного характеру по всьому світу, а далі – і політичну турбулентність. Тому невдовзі ми побачимо політичні вибухи в країнах та регіонах, які провокуватимуть поглиблення кризи і погіршення світової економічної ситуації.
Борис Кушнирук, економіст, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
