Наші дні. Легендарний і бравий льотчик-ас Піт "Меверік" Мітчелл (Том Круз) останні 35 з лишком років працює за принципом - "гальма придумали боягузи", здійснює черговий подвиг в небі, але при цьому гробить дорогущий прототип винищувача. Суворий адмірал (Ед Харріс) квадратить вилиці і готовий було віддати нахабу під суд, вимовляє сентенції в дусі "капітан, ніколи ти не будеш майором", але тут раптово приходить наказ про термінове переведення Мітчелла в легендарну льотчицьку школу "Топ Ган" - щоб той підготував групу льотчиків для якоїсь надсекретної і самогубної місії. Все ускладнюється тим, що один з льотчиків - лейтенант Бредлі "півень" Бредшоу - син старого і передчасного загиблого друга Меверіка - "гусака", в чиїй смерті бравий вояка донині себе звинувачує.
Якщо запитати будь-якого більш-менш досвідченого кіномана, що він уявляє собі при фразу "бойовик-блокбастер з 80-х", то перша частина "Топ Гана" такий людині відразу прийде на розум. Це був і перший величезний успіх молодого Тома Круза, і фільм, з яким розцвіла продюсерська імперія Джеррі Брукхаймера і Дона Сімпсона (які потім багато блокбастерів зробили аж до "поганих хлопців і "скелі"), і кіно, на якому режисер Тоні Скотт остаточно вийшов з тіні свого старшого брата Рідлі, а потім довго і успішно знімав дорогі голлівудські бойовики.
Та й взагалі той фільм був безсоромний дуже в дусі часу - коли ведена Рейганом економіка процвітала, А США з усіх боролися з імперією зла - СРСР (в "Топ Гані", ворог не називався ясно, але Меверік з побратимами пачками відстрілювали явно радянські винищувачі МіГ).
Толком незрозуміло, кому прийшла, прямо скажемо, неочевидна ідея сиквелу - ще й три з лишком років після першої частини - чи то Тому Крузу (який виглядає настільки приголомшливо, що впору задуматися, чи немає в підвалі його особняка портрета, який старіше замість нього), чи то продюсерам Paramount, але втілили вони її в життя просто чудово.
Круз підібрав добре знайому собі команду-режисера Джо Косинські (з яким разом вони робили "Облівіон") і сценариста Крістофера Маккуорі (без якого він взагалі нічого останні років десять нічого не робить - зокрема разом вони випустили останні частини "місії нездійсненної"). Правда, злодійський ковид завадив-фільм вийшов із "запізненням" в два роки.
Але, менше з тим, досить несподівано, кіно вийшло ідеальним літнім блокбастером - дуже видовищним (стійке відчуття, що комп'ютерні спецефекти використовували по-мінімуму), в міру ностальгічним (особливо зворушливим вийшло камео Вела Кілмера, який з-за важкої недуги - раку горла - покинув кінематограф), і в міру веселим. Особливо радує, що великовагова карикатурно-мачистська-гей-тема першої частини практично прибрана, а там, де залишилася обіграна з м'якими жартами.
Що стосовно акторської гри, то всім іншим лицедіям в цьому фільмі, мабуть, поставили чітке завдання - відтіняти собою Тома Круза. Десь це вийшло добре (ролі Дженніфер Коннелі - його колишньої коханої, Джон Хемм - ніби його антагоніст-адмірал), десь не дуже. Видно, що Майлз Теллер, який грає "Півня", дуже намагається одночасно наслідувати і грі свого екранного батька Ентоні Едвардса, і додати щось своє - але виходить у нього відверто через раз. Але Круз, треба віддати йому належне за стільки років відмінно вивчив приказку - "Короля грає свита", і, керуючі всім на екрані, все-таки з цим не перетискає.
На виході вийшло відмінне видовище і дуже ескапістське (наскільки взагалі в нинішній Україні таким може бути кіно з вибухами та іншими бум-бабахами). А враховуючи, що "Топ Ган: Меверік" з тріумфом підкорює кінотеатри по всьому світу, а Круз в приголомшливій формі - те, чим чорт не жартує, може, буде і третя частина. Тим більше, що кривава радянська Імперія зла реінкарнувала в нинішню Росію, а значить, чекаємо і відповідні голлівудські фільми про боротьбу з нею.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
