Годзілліада і КінКонгдіссея: рецензія на фільм "Годзілла і Конґ: Нова Імперія"

Після того як гігантська горила Кінг-Конґ і гігантська ящірка спільно розібрали на шурупи із запчастинами робота МехаГодзіллу, вони поділили Землю на сфери впливу. Годзілла взяв під особистий контроль поверхню і спершу лупить монстрів, які з його політикою не згодні, а потім відпочиває в жовтому колі арени Колізею. А КінгКонг запанував в андеграунді - так званій Порожнистій Землі й освоює її безкраї простори. Але раптом звідти нагору, на спостережний пункт мегакорпорації "Монарх" надходить дивний сигнал, який не вдається розшифрувати. Туди негайно споряджається експедиція у складі докторки Ендрюс (Ребекка Голл), її прийомної глухонімої доньки-індіанки-телепатки Джії (Кейлі Готтл) - старої подружки Кінг-Конга ще по Острову Черепа, монстроветеринара Траппера (Дена Стівенса) плюс конспіролог-подкастер Берні (Брайан Тайлер Генрі). У чому точно можна бути впевненим - гігантських монстрів і гігантських руйнувань на їхню долю випаде просто надмірно.

Все-таки вкрай химерно тасується в Голлівуді франшизна колода. І легко можна спостерігати, кажучи словами одного американського нобелівського лауреата, як ті, хто відстає, стають переможцями. Рівно так і сталося з МонстроВсесвітом студій WarnerBros і Legendary Pictures. Створений у середині десятих як явна спроба поексплуатувати легендарних персонажів - на противагу коміксним кіновсесвітам Marvel і DС, лише через десяток років він на їхньому тлі має вигляд живіший за всіх живих (а аналогічна спроба студії Universal запустити власний аналогічний проєкт померла ще в зародку - після приголомшливо дзенькітливого провалу "Мумії" з Томом Крузом).

Не все було в МонстроВсесвіті гладко від самого початку - на дуже вдалий "Конг: Острів черепа" припало два доволі таки нудних і вимучених фільми про Годзіллу. І тут продюсери пішли на певний ризик, покликавши знімати кросовер про битву двох монстрів молодого хорормейкера Адама Вінгарда (широкому загалу відомого хіба що за провальною екранізацією культового аніме "Зошит смерті" на Netflix) і давши йому в руки бюджет на півтораста мільйонів. Але результат вийшов напрочуд чудовим - кіно вийшло яскраве, помітне, по-хорошому дурне, яке безсовісно черпає ідеї з напівзабутої пригодницької книжкової класики на кшталт Жюля Верна або Едгара Р. Берроуза. І це не кажучи вже про те, як видовищно і з любов'ю було намальовано бої Годзілли і Конга. Загалом, навіть незважаючи на те, що фільм вийшов у розпал пандемії - паралельно і в кінотеатрах, і на стримінгу НВО Max - грошей він для запуску сиквела зібрав достатньо.

Отже, що ж вийшло? Над фільмом працювала вся та сама команда, хіба що Міллі Боббі Браун, яка в попередньому фільмі відповідала за гумористичну лінію, мабуть, у який відчалив на Netflix робити свої дуже дивні справи. За фактом її замінив персонаж Стівенса - довбанутий медик-жартівник із мелірованою зачіскою. Утім, гумору в "Новій імперії" помітно менше, і основний акцент робиться на пригоди і битви. Що й зрозуміло - автори явно хотіли по-максимуму показати глядачам вигаданий ними підземний світ і фантастичних тварюк - як нових, так і класичних (добре, що їх в Японії придумали достатньо, причому гігантська міль на прізвисько Мотра - ще не найхимерніша з них). А у колег з Marvel (а точніше - з трилогії "Вартові галактики) дуже вдало "підрізали" фінт з озвучуванням найвидовищніших екшен-сцен поп-хітами - це чудово розряджає обстановку і знижує пафос (без якого, ясна річ, не обійтися у фільмі про гігантських монстрів).

Підсумовуючи - студії Warner і Legendary Pictures однозначно варто привітати. На їхньому рахунку вже однозначно і перший блокбастер року (друга частина "Дюни"), і, судячи з усього, другий, бо поки що конкурентів "Новій імперії" не передбачається.

Дивіться на відео трейлер фільму: "Годзілла і Конг: Нова Імперія":

Вас можуть зацікавити такі матеріали:

• Висока кухня та осінь кулінара: рецензія на фільм "Смак пристрасті"
• "Мадам, Вам мало в Нью-Йорку просторів": рецензія на фільм "Мадам Павутина"
• М'яка хода diversity: рецензія на фільм "Уроки толерантності"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред