Підписання кремлівським президентом Володимиром Путіним і главою КНДР Кім Чен Ином договору про стратегічне партнерство стало помітною подією на міжнародній політичній арені. Країни, які загрожують своїм сусідам нападом, домовилися про взаємний захист і співпрацю з низки питань. У відповідь США заявили, що зобов'язуються захищати Південну Корею та Японію і засудили пакт диктаторів. Сеул припустив запуск прямих постачань озброєнь Україні. Союзники закликали КНДР припинити провокації і повернутися до перемовин. Кім Чен Ин відповів запуском балістичної ракети у бік Японського моря, яка десь упала у воду, а Путін продовжив прохальне турне і вирушив до Конго.
В інтерв'ю Главреду військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов розповів, навіщо Путін їздив до Кім Чен Ина у КНДР, пояснив, як Південна Корея могла б посилити військові можливості України, назвав причину, через яку Китай може піти на пряме постачання озброєнь Росії, та оцінив сценарій можливого військового протистояння США і Китаю в битві за Тайвань.
Глава РФ Володимир Путін і керівник Північної Кореї Кім Чен Ин підписали договір про стратегічне партнерство. Як ви оцінюєте документ? Ключова мета угоди - розв'язання питання Росії з боєприпасами, чи це реальний намір Москви та Пхеньяна побудувати широку співпрацю?
Договір про стратегічне партнерство між Російською Федерацією і КНДР охоплює широкий спектр питань, проте основне завдання Москви полягає все-таки в отриманні боєприпасів. Росії потрібні боєприпаси і комплектуючі для виробництва озброєнь, і вона сподівається їх отримати від Північної Кореї.
Втім, свої інтереси в цій угоді і у Північної Кореї. Кім Чен Ин не такий простий, він розраховує на те, що Москва передасть Пхеньяну ракетні та космічні технології. Наразі завдання КНДР №1 - створення супутникової розвідувальної системи, яка змогла б забезпечити розвідку і супровід польоту балістичних ракет на територію Сполучених Штатів Америки.
На вашу думку, чи можливе загострення ситуації на Корейському півострові після підписання Росією і КНДР договору про стратегічне партнерство?
Я думаю, що загострення на Корейському півострові не буде. Кім Чен Ин, на відміну від Путіна, більш прагматична людина. Північнокорейський керівник махає ядерною дубиною і лякає всіх війною, але він розуміє реальну ситуацію.
Тут на випередження зіграли США. Спільно з Австралією і Британією вони створили військовий союз AUKUS. І якщо Північна Корея нападе на Південну, Росія нічим не зможе допомогти Пхеньяну, адже в договорі РФ і КНДР написано, що допомогу надають лише у разі агресії проти однієї з країн-підписантів. Коли підписант сам розв'язує агресію, підтримка договором не передбачена. А от Сеул підтримає весь AUKUS, включно зі Сполученими Штатами, а також Японією і Канадою, які збираються приєднатися до альянсу.
Угода передбачає розвиток співробітництва конкретно РФ та КНДР, або за документом проглядається слід Китаю, який за допомогою такого договору вирішив приховано посилити військову підтримку Росії?
Цілком можливо, що це так. Тому що Китаю вигідно тримати Росію на плаву. Поки Росія на плаву і триває війна, у Китаю є певні преференції в рамках перемовного процесу зі США - як щодо Тайваню, так і щодо безлічі інших питань американо-китайських відносин.
Останнім часом Китай намагається просунути заморозку війни Росії проти України. Чи вдасться Пекіну реалізувати такі плани?
Ні, у Китаю нічого не вийде. Річ у тім, що Захід уже ухвалив остаточну і безповоротну позицію, згідно з якою принципи дотримання суверенітету і територіальної цілісності країн, що передбачають непорушність кордонів, є основою безпеки у світі. І якщо ми поступимося хоча б сантиметром нашої землі, йтиметься вже про програш США і Заходу в цілому.
Навіть Байден змінив свою риторику: якщо раніше він говорив, що головне завдання - не дати Україні зазнати поразки, то у своїх останніх заявах він каже, що Київ має здобути перемогу.
Південна Корея засудила угоду Росії та КНДР. У Сеулі заявили, що можуть поставити Україні озброєння в тому разі, якщо Москва передасть Пхеньяну високоточну зброю. Така заява - лише політична риторика, чи Сеул справді здатен передати Києву озброєння?
Це абсолютно реальний сценарій. Південна Корея входить до п'ятірки країн-експортерів зброї. Якби Сеул захотів, то озброїв би нас навіть без рішення Сполучених Штатів. Росія дійсно злякалася такого розвитку подій, і саме тому Путін назвав можливе постачання озброєнь Києву "великою помилкою", яка, за його словами, матиме для Сеула далекосяжні наслідки.
Південна Корея може одягнути, взути і озброїти нашу армію. Держава виробляє власні танки, бойові літаки та артилерійські боєприпаси. Причому за виробництвом боєприпасів країна посідає провідні позиції у світі.
Наприклад, Польща, яка формує танкову дивізію у складі свого Народного війська, закуповує не американські Abrams, а південнокорейські K2 Black Panther. Також Варшава купує у Сеула самохідні артилерійські установки K9 Thunder.
Південна Корея має настільки серйозне військове виробництво, що навіть суховантаж об'ємом у 100 тисяч тонн вона будує за 18 місяців. І якщо Сеул увімкне свій конвеєр і зважиться на прямі постачання Україні, то нас просто завалять озброєннями.
Примітно, що США вже викуповували у Південної Кореї боєприпаси і деякі зразки озброєнь для України, оскільки до останнього часу Сеул не розглядав можливість прямих постачань боєприпасів і загалом військової допомоги Києву.
Відносини України та Китаю після початку повномасштабної війни з Росією не складаються. Діалог налагодити не вдається. Можливо, слід переключитися на співпрацю з такими передовими країнами, як Південна Корея та Японія?
Звісно, нам краще співпрацювати з Південною Кореєю та Японією, ніж із Китаєм, який фактично дотримується проросійської позиції. Не варто вірити й обіцянкам голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що він не збирається постачати озброєння Росії. Спонукати Китай припинити підтримку Росії - нереальне завдання, оскільки Пекін триматиме її на плаву стільки, скільки зможе. Аж до прямих постачань озброєнь Москві, на що, я думаю, Китай цілком здатний. Протяжність кордону КНР та РФ становить понад 4 тисячі кілометрів, ніхто і знати не буде про такі постачання. Хіба що супутникові розвідки західних країн відстежать ешелони, які перекидаються через кордони.
До того ж ми можемо запропонувати Японії та Південній Кореї взаємовигідне співробітництво. Наприклад, у них немає своєї сировини - корисних копалин дуже мало. А у нас є практично всі види корисних копалин. І тут ми могли б налагоджувати відносини.
Україна здатна відкрити Південній Кореї та Японії вікно в Європу, адже у нас розширене партнерство з Євросоюзом. Сьогодні ми намагаємося відкрити країну для іноземних інвестицій. Наразі, звісно, в пріоритеті підприємства військово-промислового комплексу: компанії з Франції, Німеччини, Британії та Туреччини вже до нас заходять. То чому б не запросити в Україну і Японію з Південною Кореєю? Вони можуть відкрити тут свої виробництва, причому не обов'язково у сфері ВПК.
Ви сказали, що Китай може зважитися на прямі постачання озброєнь Росії. Виходить, Пекін одного разу припинить побоюватися санкцій з боку Заходу?
А хто зможе перевірити ці постачання? Китай зараз побоюється західних санкцій з двох причин. По-перше, Пекін не може відв'язатися від долара. По-друге, 35% ВВП Китаю - це американський ринок. Для порівняння, частка Росії в китайському ВВП становить лише 1%. Цим і продиктовані такі побоювання.
Проте якщо Китай і Росія перейдуть на прямий розрахунок за схемою юань-рубль, як уже неодноразово Путін пропонував Пекіну, тоді санкції китайським банкам не зачеплять. З'являться два-три банки, які торгуватимуть за крос-курсом рубль-юань, і жодних санкцій. Оскільки такі операції вважатимуться внутрішнім розрахунком.
І, до речі, Путін уже рік просуває ідею, згідно з якою країни БРІКС могли б відмовитися від долара і впровадити власну валюту. Щоб не залежати від санкцій.
У чому зараз глобальний задум Китаю?
Китай хоче встановлення біполярного світу. Восени позаминулого року Сі Цзіньпін на партійному з'їзді Комуністичної партії Китаю під час свого перезатвердження головою партії чітко сказав, що Китаю потрібен біполярний світ, у якому правлять США та Китай. І Росія до цієї концепції не вписується взагаді. Тут вона грає роль сировинного придатка, який знадобиться для реалізації цілей Китаю.
А які можуть бути наслідки для Китаю, якщо Пекін таки нападе на Тайвань?
Ситуація, пов'язана з Тайванем, серйозно зав'язана на економіку, тому в разі дестабілізації обстановки США здатні впровадити будь-які санкції. Якими неприємними можуть бути санкції, Китай може відчути вже зараз, коли Європа натиснула на Пекін підвищенням мита на китайські товари, які заходять до європейських країн. Китаю від цього дуже боляче, і Сі Цзіньпінь уже не раз припускався різких висловлювань на адресу Європи зі звинуваченнями у неправильній політиці. Але Сі поки що тримається і не здається.
Крім того, у Китаю є одна велика проблема. Вона може загостритися в будь-який момент, і Пекін вкотре зіткнеться з перешкодами. Йдеться про перевиробництво: якщо закривається будь-який ринок, куди йде китайський експорт, то держава загрузне у власних товарах.
Один із таких прикладів - криза в будівельній галузі. Щоб запобігти іпотечному колапсу, Китай викупив у забудовників усі непродані квартири і не допустив банкрутства. Поки у держави є гроші, такі заходи можуть вживатися. Але ж потім ресурсу може не бути. І що робити державі з такими квартирами - велике питання.
Як виглядатиме можлива війна Китаю та США в разі військового вторгнення армії КНР на Тайвань?
Китай, безумовно, потужна країна. Пекін, якщо почне призов резервістів, може поставити під рушницю 7,5 мільйонів солдатів. Якщо між Китаєм та США почнеться військове протистояння, це буде дистанційна війна, в якій головну роль відіграватимуть авіація і ракетні війська.
Причому ракет у США у декілька разів більше, ніж у Китаю. Якщо говорити про ядерний кийок, то у китайців близько 400 таких ракет, а у США - 5 тисяч.
Наскільки боєздатною може бути армія Китаю у війні зі США?
Китайська армія може бути боєздатною в сухопутних операціях. Однак на дистанції, коли сторони обмінюються ракетними ударами, я думаю, Китай дуже сильно поступається США. Також у Штатів перевага в авіації.
Хто такий Олег Жданов
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський та український військовик, полковник запасу ЗСУ, український військовий експерт.
З 2016 року часто пише статті в українській, російській, білоруській та іракській пресі. Відкрив власний ютуб-канал, у якому випускає відео з аналітикою бойових дій, де має понад 900 тисяч підписників та 63 млн переглядів, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
