Ви дізнаєтеся:
- Чому торгівля відобразилася у прізвищах менше, ніж ремесло та промисловість
- Які прізвища виникли від діяльності мандрівних міняйлів
- Які прізвища пов’язані з шинкарями та корчмарями
Прізвище - це не просто слово в паспорті, а відгомін давніх історій, які розповідають про життя наших предків. У ньому можна відчути подих ярмарків і крамниць, запах свіжої риби чи дьогтю, дзвін кухлів у шинку та шелест монет у кишені лихваря.
Український мовознавець Юліан Редько у праці "Сучасні українські прізвища" наголошував, що багато українських родових імен несуть у собі інформацію про соціальний статус, професію, походження чи навіть амбіції їхніх носіїв. У різні історичні епохи прізвища ставали своєрідними "паспортами", які вказували на місце людини у суспільстві.
Зокрема, значна кількість прізвищ пов’язана з ремеслами та промисловістю, проте торгівля відобразилася у прізвищах набагато менше. Це пояснюється тим, що в Україні торгівлею традиційно займалися переважно представники інших народностей - вірмени, євреї та греки.
Купець та похідні форми
Загальною назвою торговця у давнину було слово "купець". Як прізвище воно зафіксоване на Закарпатті. Від цієї основи утворилися й інші варіанти:
- Купчик (Хмельниччина),
- Купецький (Львівщина, Тернопільщина).
Крамарі та шинкарі
Іншим поширеним означенням торговця стало слово "крамар" - людина, яка торгувала у власній крамниці. З нього виникли патронімічні форми:
- Крамаренко,
- Крамарук,
- Крамарчук.
Особливе місце займали ті, хто "шинкував" горілкою та іншими напоями. Від слова "шинкар" утворилися прізвища Шинкар (зафіксоване на Київщині) та Шинкарук (інший варіант - Шинкарюк).
Близьким за значенням було слово "корчмар", від якого походять Корчмарук і Кочмарик. Польський вплив відобразився у прізвищах Качмар, Качмайрик, Качмарський і Качмарчук, поширених на Львівщині.
Міняйли та прасолівські прізвища
Цікавим різновидом торговців були мандрівні міняйли, які обмінювали дрібні товари на сільськогосподарську продукцію. Від цього заняття виникли прізвища Міняйло (Полтавщина) і Міняйлюк.
Окрему групу становлять прізвища, пов’язані з прасолами - торговцями рибою та сіллю. Серед них:
- Прасоль,
- Прасула,
- Прасуленко.
Подібну функцію виконував і чумак, який вивозив хліб з України на Дон і до Криму, а звідти привозив сіль та рибу. Звідси поширене у 11 областях прізвище Чумак.
Мазярі та лихварі
Окремим видом торгівлі було продаж дьогтю. Від слова "мазяр" (як пояснював Борис Грінченко) виникли прізвища Мазярок, Мазярук.
З торгівлею тісно пов’язані й грошові операції. У XVIII столітті особливого поширення набуло лихварство. Від слова "лихва" утворилося прізвище Лихвяк, зафіксоване на Львівщині.
Вас також може зацікавити:
- Їх можна почути і зараз: які українські прізвища колись давали біднякам
- Не лише Київ - яке місто двічі ставало столицею України
- Не лише Львів та навіть частина Польщі: які області насправді входять до Галичини
Про персону: Юліан Редько
Юліан Костянтинович Редько (21 травня 1905 - 27 травня 1993) - видатний радянський та український мовознавець, фахівець з української антропонімії, а також письменник і перекладач. Доктор філологічних наук (1969), почесний член Наукового товариства імені Шевченка.
Редько присвятив свою наукову кар'єру вивченню українських прізвищ - їхній структурі, походженню та поширенню.
1966 року вийшла друком його книжка "Сучасні українські прізвища", де він аналізував семантику, словотвір та географію прізвищ.
У 1968-му він випустив "Довідник українських прізвищ" - словник-покажчик із правилами написання та вимови складних для фонетики прізвищ.
На основі величезної картотеки (до 90 000 прізвищ) у 2000-х вийшов фундаментальний "Словник сучасних українських прізвищ": два томи включають понад 25 600 прізвищ із поясненням походження, граматики та поширення.
Редько відомий не лише як науковець. Також він був прозаїком, автором повісті "Дурні діти" та інших літературних творів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
