Ситуація на полі бою у Херсонській області поступово змінюється на користь сил оборони України. Війська успішно ведуть тактичні контрнаступальні дії, відтісняючи російську армію з тимчасово захоплених позицій. Просуванню допомагає застосування ЗСУ далекобійної артилерії, наданої Заходом.
Колишній спікер Генерального штабу ЗСУ у 2014-2017 роках, військовий експерт Владислав Селезньов у інтерв'ю Главреду розповів про можливість звільнення Херсона, військову деокупацію Криму, загрозу контрнаступу армії України на півдні з боку Білорусі, далекобійні ракети Harpoon для удару по Чорноморському флоту і проблеми росіян на острові Зміїний.
У фокусі уваги суспільства ситуація на півдні країни. Британська розвідка заявила, що війська РФ готуються до контрнаступу ЗСУ у Херсонській та Запорізькій областях. Як ви оцінюєте обстановку на південному фронті?
Серед розвідок світу, британська розвідка є однією з найбільш професійних. Найголовніший аспект, який я виділяю для себе, вона не заполітизована. Там немає такого шлейфу оцінок з відтінком політики і політичних акцентів, коли оцінюються ті чи інші події. У тому числі, і в рамках російсько-українського конфлікту. Якщо британці заявляють, що сили оборони України готуються до контрнаступу, у них є на те всі підстави.
Ми не бачимо заяви від Генерального штабу ЗСУ, яке підтверджувало би цю інформацію, однак там такі відомості і не спростовують. У той же час українські військові активно працюють по основних інфраструктурних об'єктах на півдні нашої країни. Йдеться про Антонівський міст, естакаду через річку Інгулець та міст в районі дамби Нова Каховка. Йде бойова робота з використанням дорогих ракетних систем залпового вогню HIMARS.
На важливості та пріоритет таких цілей для армії України вказує її готовність використовувати дороге озброєння для того, щоб руйнувати ці інфраструктурні об'єкти. Метою є послаблення можливостей російської логістики.
Як ми чудово розуміємо, угруповання російських військ, яке діє на правому березі Дніпра в нижній його течії, вкрай залежне від системності і пропускної здатності тих самих інженерних споруд і транспортної інфраструктури. Ми спостерігаємо, що наразі росіяни паралельно стали будувати баревки, які українська артилерія і РСЗВ також руйнують для того, щоб створити проблеми для логістичних постачань російської армії, що діє на цій ділянці російсько-українського конфлікту.
До речі, пролунала цікава ремарка щодо того, чому наші сили оборони не знищили залізничний міст через Дніпро, який теж називається Антонівський. Він розташований недалеко від автомобільного мосту. Мені здається, в першу чергу, основна причина полягає у тому, що подібне завдання вкрай непросто реалізувати з технічної точки зору. В основі моста закладено фермову конструкцію. Досить складно ракетою потрапити в неї так, щоб знищити залізничний проліт та порушити комунікацію.читайте такожЯкщо Україна поверне собі Херсон, бойові дії будуть припинені - Олег Соскін
Можливо, в перспективі будуть використані будь-які інші засоби для реалізації такої мети. Але наразі українські сили оборони працюють в напрямку розм'якшення основних сил противника. Що ми бачимо і на сьогоднішній день.
Фактично ЗСУ не використовують тактику, якою керуються росіяни - масовані контрнаступальні дії з використанням великої кількості складу, бронетехніки, потужної підтримки артилерії. Україна такий варіант не використовує. Присутнє розуміння того, що за такої ситуації втрати наступаючої сторони можуть бути в 3-5 разів більше ніж у сторони, яка захищається.
Життя кожного українського військовослужбовця є цінністю. Це розуміємо не тільки ми, а й наші генерали, тому застосовується інша тактика – ракетно-бомбових артилерійських ударів по базах, арсеналах, складах з озброєнням російських окупаційних військ, знищення пунктів ухвалення рішень та командних пунктів.
Загалом, сили оборони України намагаються розм'якшити підрозділи російської окупаційної армії і створити всі передумови і умови, щоб російські генерали оцінили відсутність перспектив у перебуванні угроповання на правому березі Дніпра і відвели свої війська, сили та засоби на лівий берег Дніпра нижньої течії.
Радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань сказав, що Херсон може бути звільнено вже у вересні. Наскільки реальний такий сценарій?
Питання звільнення, або не звільнення тих чи інших територій в рамках контрнаступальних дій наших сил оборони залежить від поєднання багатьох факторів.
Перший фактор - ритмічні та об'ємні постачання військово-технічної допомоги від наших західних партнерів. Якщо немає озброєнь, не буде і боєприпасів до зброї. Отже, жодними силами і засобами ніхто не наступатиме. Питання очевидне.
Другий момент - які сили, засоби і ресурси Російська Федерація могла б задіяти на південній ділянці російсько-українського фронту – безпосередньо на територіях Херсонської та Запорізької областей. Останні декілька днів ми чуємо заяви від української та інших розвідок щодо того, що росіяни починають перекидати досить велику кількість особового складу, бронетехніки в напрямку Херсона. Днями була інформація про те, що близько тисячі російських військовослужбовців і оборонної техніки переміщалися через Мелітополь на Херсонському напрямку.
Ми чуємо заяви, що через тимчасово окупований Крим йде переміщення озброєнь, техніки, складу, частин, підрозділів російської армії, які регулярно дислокувалися в Східному військовому окрузі. Це фактично Далекий Схід - Сахалін, Камчатка. Йде переміщення сил і засобів. Тих небагатьох резервів, які є у росіян, щоб посилити позиції російських окупантів на півдні нашої країни.читайте такожЗвільнення Херсона почнеться в серпні, а війна може закінчитися у 2023-му - генерал Маломуж
Крім того, ми повинні враховувати фактор Білорусі. Хто нам може дати гарантії, того, що якщо сили оборони України перейдуть в наступ серйозного масштабу в рамках звільнення всього півдня, війська Білорусі не почнуть або провокації, або реальні агресивні дії з перетином білорусько-українського кордону для того, щоб Генштаб ЗСУ відреагував і змушений був перерозподілити резерви. Зокрема, перекинути війська з південного на північний напрямок, щоб захистити території Волинської, Житомирської та Київської областей від ворога.
Ніхто нам цього гарантувати не може. Безумовно, більшою мірою демонстративні дії ЗС Білорусі, до речі, і спрямовані на те, щоб армія України тримала поруч з північними кордонами нашої країни великий комплект сил і засобів. Замість того щоб ці сили були застосовані на інших, більш важливих ділянках фронту, або це східний фронт, або інші напрямки.
Якщо міркувати про контрнаступ, конкретні дати і терміни щодо звільнення Херсона, ви знаєте, десь 4-5 тижнів тому керівник Головного управління розвідки нашої країни, генерал Буданов, казав, що в серпні місяці Україна і весь світ побачать досить серйозні результати бойової роботи української армії. Вона абсолютно чітко продемонструє всьому світу, що злам на російсько-українській війні стався. І українська армія переходить від етапу оборони до етапу контрнаступу. Абсолютно впевнений у тому, що генерал засновував свої висновки на тому, що Україна таки отримуватиме в товарних кількостях озброєння і техніку від своїх західних партнерів.читайте такожЗ контрнаступом Україні доведеться чекати до осені - військовий експерт Олександр Мусієнко
Ми бачимо, що останнім часом вкрай мало інформації про обсяги, постачання озброєнь і техніки від наших західних партнерів. Вкрай мало. З одного боку це хороша історія чому, тому що Росії складно відстежувати в Україні логістичні маршрути постачань озброєнь, а з іншого боку – вкрай непросто прогнозувати, коли не знаєш, що саме, коли і в яких кількостях отримає Україна. Однак коли бачиш роботу тих же РСЗВ класу HIMARS, за результатами можна послідовно зрозуміти ситуацію. І якщо нещодавно весь світ, і Україна у тому числі, вважали, що працюють тільки 4 одиниці HIMARS, то наразі вже виявилося, що машин у нас 16. І вони на різних ділянках фронту виконують свою роботу зі знищення російських військових об'єктів.
Тому чи буде це вересень, або пізніший період, або взагалі відбудеться певна заморозка конфлікту... дуже складно прогнозувати, вкрай багато факторів можуть впливати на звільнення Херсона від російських окупантів. Але стратегічно цей процес буде реалізовано і доведенодо логічного завершення – деокупації Херсона. Надалі відбудеться звільнення Луганська, Донецька, Сімферополя та Севастополя.
Для мене це очевидно. Це підтверджують мотивація вищого політичного керівництва нашої країни, підтримка країн колективного Заходу і готовність українського народу йти на втрати та жертви, заради звільнення нашої землі від ворога.
Всі ці фактори, незалежно навіть від пунктів реалізації цього питання, посприяють тому, що Україна в цій війні переможе, і наша земля буде звільнена.
Якщо ЗСУ, припустимо, вдасться звільнити Херсон, чи означає це, що армія України отримає можливість для деокупації Криму?
Все частіше ми чуємо від представників вищого військово-політичного керівництва нашої країни, що Крим буде звільнено дипломатичним шляхом. Але першими, хто зайдуть на територію Криму, будуть українські військові.
Думаю, наші політики оцінюють ситуацію з точки зору того, що санкції призведуть до ефекту, на який ми розраховували. Тиск на військово-політичне керівництво Росії зросте, внаслідок чого Москва буде змушена шукати певні компроміси. І в пошуку більш раціональних і прийнятних умов співіснування з іншими країнами нашої планети, вона піде на досить болючі для себе, але очікувані для України і всього світового співтовариства, компроміси.
Втім, не думаю, що все так однозначно. Економічна тенденція показує, що ціни на енергоносії ростуть, РФ більш-менш пристосовується до цих санкцій. Досвід таких країн, як Іран та Північна Корея, які більше десятка років живуть при обмеженнях, демонструють, що навіть в умовах тотальних санкцій можна жити, і навіть, певною мірою, розвиватися. Тому політико-дипломатичний шлях - не найпотужніший аргумент для вирішення питання Криму.читайте такожУкраїні доведеться воювати допоки, доки Росія не розпадеться – Сунгуровський
Все ж головний акцент буде зроблено на діях української армії. Тут ми повинні чітко і абсолютно розуміти, що за допомогою одних тільки мотивації і бажання, реалізувати цю масштабну військову задачу неможливо. Потрібна техніка, у першу чергу - артилерія. Реактивні системи залпового вогню, які дозволять на відстані від 30 до 80 км виносити всі бази, склади й арсенали з російським озброєнням, технікою та штабами. Тільки у такому випадку ми отримаємо можливість планомірно і успішно просуватися до заявленої цілі.
Україні відмовляють в отриманні ракет ATACMS HIMARS з дальністю пуску 300 км. З чим це може бути пов'язано? Захід побоюється ядерної відповіді Росії у разі операції щодо Криму або нібито ударів ВСУ конкретно по території РФ?
Вважаю, проблема в наступному. З 24 лютого ми чули від пана Саллівана (радник президента США з питань нацбезпеки, - ред.) та інших спікерів, його рівня і навіть більш високопоставлених чиновників, слова приблизно такого контексту, що це "неможливо", "не в рамках нашої політики", "ми на такі угоди ніколи не підемо". Але тут працює золоте правило - ніколи не кажи ніколи.
Причому ще в лютому-березні цього року ми навіть не могли розраховувати, що зможемо отримувати сучасні засоби ПРО, артилерійські системи 155 калібру, інше озброєння – високоточне, високотехнологічне і вкрай ефективне. Вже у нас є і M270 MLRS, і РСЗВ класу HIMARS, і далекобійна артилерія різних типів і на різних платформах, і "Богдани" і гаубиці Caesar, і німецькі самохідні артилерійські установки, а також і всім нам добре відомі "три сокири" (гаубиці М-777, - ред.). Україні казали, що Києву не нададуть таке озброєння за жодних умов. Але ми військову техніку вже отримали.читайте такожВійна в Україні не затягнеться, бо Росії вистачить ще максимум на півроку - Володимир Огризко
Починається підготовка українських фахівців для польотів на літаках F-16 або їх аналогах. Про це, буквально два місяці тому, мови навіть не йшло, а західні політики заявляли, що це неможливо.
Думаю, певною мірою це така риторика це "сірі борги". Але враховуючи готовність вищого політичного керівництва продавлювати постачання озброєння, яке необхідно Україні, все вийде. Міністр оборони за своїм статусом військовий чиновник, але іноді на рівні своєї діяльності може бути чарівником. І у нього це виходить.
Як могла б змінитися ситуація на фронтах, якби Україна дійсно отримала ракети ATACMS?
Я б у цьому контексті говорив не тільки про ATACMS, але й про протикорабельні ракети класу Harpoon. Поясню чому. Весь світ наразі вкрай спантеличений вирішенням питання щодо постачання українського зерна з портів, розташованих на півдні Одеської області. Ми бачили результати провокацій, які здійснюють російські льотчики, російські моряки, використовуючи комплекси повітряного і морського базування по портовій інфраструктурі, звідки, за ідеєю, повинні це зерно вивозити.
Домовитися з Росією таким чином, щоб вона тримала слово, вкрай складно. Досвід комунікацій між Україною та Росією з 2014 року абсолютно чітко підтверджує таку тезу.
Спрацює слово сили. Це єдине, що Росія розуміє. Наявність ракет, здатних працювати на відстані до 300 кілометрів, в першу чергу, забезпечить нам відсутність кораблів Чорноморського флоту РФ. Вже зараз вони, знаючи, що у нас є ракети класу Harpoon, які можуть працювати на відстані 120 кілометрів, ховаються в районі Севастопольського мису Фіолент. І навіть південніше, в районі мису Сарич - це район Форос, на південному березі Криму. А за наявності ракет Harpoon, здатних працювати на відстані до 300 км, вони будуть змушені розмістити свій флот у районі Новоросійська.читайте такожУкраїна готується потопити Чорноморський флот РФ західною зброєю - The Times
І це буде логічне підтвердження тієї самої тези - для того щоб Чорноморський флот припинив своє піратські злочинні дії в північно-західній частині Чорного моря, біля берегів України, у нас має бути зброя, здатна відірвати ці кораблі від наших берегів на достатню відстань.
Поки їх калібри можуть бити на відстані 2000 км, нам потрібні протиракетні системи рівня NASAMS або той же AMRAAM. Вони дозволять нам закрити небо від ворожих ракет над стратегічно важливими об'єктами та обласними центрами, такими як Запоріжжя чи Одеса.
Що стосується ракет ATACMS, я впевнений, що цілі, причому вкрай важливі, для них будуть знайдені.. У контексті того, що наші західні партнери переживають, що ми будемо працювати цими ракетами по об'єктах РФ, в першу чергу, для цих ракет є стратегічно важливі цілі на території України – у окупованому Криму, а також у Донецькій та Луганській областях. Слід відпрацювати за цими цілями, адже ні в кого в світі серед осудних політиків немає сумнівів, що Крим та Севастополь – це Україна. Отже, цілі, які знаходяться на цих територіях, є абсолютно законними.
Далі ми абсолютно чітко можемо артикулювати заяви багатьох колишніх військових чиновників і нині діючих політиків як у Європі, так і у США. Вони в один голос стверджують, що Росія, як країна-агресор, не може бути жодним чином захищена від ураження стратегічних військових об'єктів на своїй території, якщо з цих об'єктів наносяться ракетно-бомбові удари. Тоді, коли ці центри є логістичними пунктами, які живлять угруповання військ, які беруть участь у так званій "спеціальній військовій операції".
Таким чином, військові цілі на території РФ, задіяні в заходах так званої "СВО", являють собою легальні цілі для ракет, які будуть запущені з території України.
Чорноморський флот РФ залишається серйозною загрозою. Чи є в армії України в осяжному майбутньому можливість реально його нейтралізувати?
Ми повинні розуміти, що плавзасобів у Військово-морських силах України фактично немає. Багато кораблів, бойові катери, були знищені на першому етапі масштабного російсько-українського протистояння.
Але ось ракетні комплекси, причому мова йде не тільки про Гарпуни та Нептуни (національний ракетний комплекс), у нас є. Ці реляції пана Конашенкова (речник Міноборони РФ, - ред.), який раз по раз розповідає, що всі ракетні комплекси знищені високоточним ударом російської зброї, не відповідає дійсності.читайте такожЯкщо ЗСУ розтрощать Чорноморський флот, РФ позбудеться половини сил для ударів по містах України – експерт
Тому за допомогою ракет - так, безумовно. Синергія роботи безпілотних літальних апаратів, які здатні моніторити обстановку і давати цілевказівку для цих ракет, повинна працювати. Вона здатна якщо не знищити фізично всі російські бойові кораблі, то створити умови, щоб кораблі ховалися в бухтах і не змогли нас охопити. У містах Сочі, Новоросійську, Анапі, можливо, десь там сховаються, або ж в бухтах Балаклави або Севастополя. Але, якщо мова йде про бухти Севастополя, не факт, що вони знайдуть ті самі природні укриття, де російські кораблі зможуть сховатися від наших ракет.
Чи може звільнення Херсона та Криму призвести до закінчення війни?
Війна буде завершена тільки після того як останній російський солдат або буде заритий в землю в статусі 200-го, або буде змушений покинути нашу землю. Інших варіантів для закінчення війни немає.
Ми повинні розуміти, що ця війна повинна бути не тільки заради звільнення нашої землі від російських окупантів, а й створення важливих передумов. Коли в найближчій, а може навіть не в найближчій перспективі, російська армія буде ослаблена до такої міри, що Росія не зможе загрожувати – ані Україні, ані іншим сусідам, яким вона загрожувала протягом всієї своєї 30-річної сучасної історії.читайте такожМіст у Херсоні тріщить, високоточні снаряди їдуть в Україну: сто і одна причина для істерики Росії
Конфліктів, як ми з вами знаємо, було чимало, причому починаючи з захоплення Придністров'я у 1992 році. На жаль, один з них, найактивніший, наймасштабніший по втратах, по застосуванню сил і засобів, наразі на території нашої країни.
Як ви вважаєте, чи слід очікувати на серйозну боротьбу за острів Зміїний? Адже Росія, ймовірно, не відступить…
Допоки в української армії є на озброєнні РСЗВ класу HIMARS, є прекрасна, практично в єдиному екземплярі САУ Богдана, відмінна система калібру 155 мм, а також в наявності не менш прекрасні Гарпуни, український острів Зміїний буде під контролем України.
Вони не зможуть технічно виконати завдання з висадки десанту, щодо його закріплення і утримання на острові Зміїний. Немає таких технічних можливостей. Вони б дуже хотіли це зробити, тому що той, хто контролює Зміїний, той, відповідно, контролює північно-західну частину Чорного моря.
Чи є перспективи завершення війни в найближчому майбутньому?
Гаряча фаза війни завершиться за збігом певних обставин. Так, я пам'ятаю заяву міністра оборони Олексій Резнікова, який казав, що війна може завершитися до кінця року. Він засновував свої висновки на тому, що нібито ресурс російської армії буде обмеженим, а санкції почнуть давати ті самі результати. Подивимося.
Посилення активності дипломатичного корпусу Росії показує, що росіяни шукають будь-які можливості комунікації з Іраном, з Північною Кореєю, і з країнами Африканського континенту. Я вважаю, такі контакти можна пояснити тим, що Москва шукає будь-які приводи і можливості зміцнити свій військовий потенціал. Ми бачимо, наскільки чітко працює зв'язка Республіки Білорусь та Російської Федерації. Наразі з Білорусі йдуть ешелони з боєприпасами. Замість тих, які знищили українські ракетники і артилеристи. І як проводяться заходи демонстративного характеру, які відтягують частину сил оборони України від більш вагомих напрямків на фронті.читайте такожВійна в Україні буде довгою, відхід Путіна нічого не змінить - Ілля Куса
Гадаю, що ресурси у російської армії наразі ще є. І влаштовувати шапкозакидацькі настрої, казати, що все скоро закінчиться, я б не став. Війна з формату бліц-криг давно вже перейшла до затяжної фази. Контекст активних бойових дії, у якому задіяна велика кількість озброєнь і військової техніки, залишається.
Але чим далі, тим більше на перший план виходить економічне протистояння. Питання в тому, яка країна впорається з цими викликами. Росія, яка тільки почала процес переведення своєї економіки на військові рейки і діє обережно, щоб не нервувати своє суспільство. Або ж Україна, чия економіка багато у чому існує завдяки фінансовій підтримці країн колективного Заходу.
Вважаю, історія буде довгою. Зима очікується вкрай важкою. Безумовно, хочеться вірити. Але, скажімо так, поєднання факторів, які є навіть на сьогодні, вказує на те, що якщо у нас наразі є який-небудь Чорний лебідь на території РФ, міркувати про стабілізацію ситуації "під ялинку" і перехід війни у певній мірі в заморожений конфлікт, не доводиться. Ситуація залишилася такою ж складною, з певною динамікою та втратами.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
