Війна в Україні підходить до 100-денного рубежу. Війська окупантів намагаються вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей, а також окопуються на півдні України – у Херсонській та Запорізькій областях.
Експерти, опитані Главредом, стверджують, що гаряча фаза війни в Україні може розтягнутися, щонайменше, до кінця цього року – все залежатиме від інтенсивності поставок західного озброєння. При цьому паралельно Росія намагатиметься утримати вже захоплені території і навіть спробує зробити їх предметом торгу як з Україною, так і з країнами Заходу, щоб домогтися хоча б часткового зняття санкцій. Тому що зупинятися на досягнутому Путін явно не планує.
Дай бог, щоб гарячу фразу війни з Росією ми змогли закінчити до кінця 2022 року. Адже поставки озброєнь із Заходу далеко не ті, на які ми очікували. Україні дають лише найнеобхідніше, щоб вона могла просто тримати ситуацію під контролем на фронті.
З цієї причини ми досі ведемо оборонну операцію і не перейшли в контрнаступ. Якщо поставки зброї таки будуть запущені, і до середини літа ми отримаємо його в достатніх обсягах, то в другій половині літа ми зможемо почати контрнаступ.
От тільки Росія весь цей час теж не сидить на місці, а готується. І ми не знаємо, які резерви вона встигне зібрати за цей час. Як би ми не хвалилися і не хизувалися тим, що в російській армії цілковита деморалізація, солдати розбігаються і все інше, але хтось же проти нас б'ється, хтось же на нас наступає, хтось же тримає позиції, не даючи нам просуватися вперед.
Що стосується можливого підсумку війни, то материкову Україну нам потрібно звільняти повністю, до державного кордону.
Крим – окрема історія. Це питання потрібно вирішувати військовим (збройним) шляхом. Якщо Генштаб ЗСУ вважатиме прийнятним співвідношення втрат і успіхів при збройному звільненні Криму, то потрібно діяти так. Якщо ж наш Генштаб скаже, що ціна звільнення Криму військовим шляхом буде занадто високою, то питання доведеться вирішувати дипломатично.
Військовий шлях звільнення Криму і не тільки його кращий тому, що наша дипломатія дуже слабка, а західна – дуже продажна. В результаті дипломатичного рішення буде одне – Мінськ-3. Адже Росія – монстр у переговорному процесі. Якщо ми підемо в переговорний процес, Росія нас просто там "заб'є". Тому для України дипломатичний шлях – це шлях до поразки.
Якщо ж Захід не надасть Україні зброю, на нас чекає Мінськ-3. При цьому російські війська залишаться на тих рубежах, на яких вони стоять сьогодні.
Що ж стосується Росії, то для неї війна в Україні може мати кілька варіантів наслідків, починаючи від найгіршого – часткового розвалу Російської Федерації, коли кілька суб'єктів можуть відколотися від неї, і до зміни російської політичної еліти.
Зміна влади в Росії – це основне, чого очікують Сполучені Штати. США розраховують, що в результаті цієї війни в Росії повинен відбутися палацовий переворот. Якщо переворот відбудеться, і нова політична сила, що прийде в РФ до влади, погодиться на всі умови Заходу, то він нас тут же "зіллє", і йому буде неважливо, на якому рубежі зупиняться наші війська. В такому випадку наші інтереси з американськими розійдуться, як у морі кораблі.
Як би парадоксально це не звучало, Україні зараз вигідніше, щоб замість Путіна до влади в Росії прийшов такий же "яструб", як і він. Тобто нам потрібно або встигнути, поки Путін біля керма, вийти на державні кордони, або сподіватися, що до влади в РФ прийде така ж людина, як Путін, наприклад, Патрушев. Ми зможемо використати це на свою користь – для відновлення територіальної цілісності України. Але це знову-таки за умови, що нам дадуть зброю.
Однак є й інший варіант – варіант Б, який розвивається паралельно з вищеописаним варіантом А. Якщо варіант А – про США, геополітичне завдання яких скинути Росію, максимально послабити її нашими руками, а з нами вже як вийде, то варіант Б – це про Великобританію, яка бачить вирішення цього конфлікту зовсім по-іншому.
Британія просуває ідею союзу Тримор'я, що дуже турбує США. У цьому плані спостерігається певна конкуренція між Великобританією і США. Якщо США, не дай бог, відвернуться від свого початкового плану, тобто повного розгрому Росії на території України, то Британія може підхопити цей прапор і зіграти в свою гру, тим самим посилюючи себе на міжнародній арені. Зверніть увагу, Британія постійно стимулює Штати. Коли США почали гратися з ленд-лізом – голосуємо або не голосуємо, британці сказали, що дають озброєння Україні, мовляв, перші Гарпуни вже їдуть в Україну, а також анонсовані поставки бронемашин. Після цього Америка одразу ж проголосувала за ленд-ліз.
Навіть якщо британська допомога буде єдиною, яку Україна отримуватиме, цього вже буде достатньо для протистояння Росії. Британці не згодні ні на який Мінськ-3, їм потрібна цілісна Україна і повний розгром Росії.
Підсумовуючи все вищесказане, можна сказати, що шанси України на перемогу зараз 50/50.
Сказати зараз, коли завершиться війна в Україні, я не готовий, оскільки це буде залежати від багатьох факторів: від наших грамотних і неграмотних дій на війні, стійкості наших солдатів, талановитості наших полководців, мобілізації всього суспільства, західної допомоги і, звичайно, від противника – Росії. Що б ми не робили, маємо пам'ятати, що противник – не дурень, прогнозує, готується, діє. Відповідно, завершення війни залежить не тільки від нас.
У будь-якому випадку, війна закінчиться тільки тоді, коли Україна здобуде перемогу. Інших варіантів немає і не може бути, тому що поразка для нас подібна до смерті. Для Росії поразка теж подібна до смерті, але смерті не РФ в цілому, а путінського режиму. Наша війна з Росією однозначно закінчиться загибеллю режиму Путіна. І те, що ми спостерігаємо сьогодні, стане останньою реінкарнацією Російської імперії в історії Росії, і нинішня війна буде останньою між Росією і Україною.
Втім, війна в Україні навряд чи затягнеться на роки. Для того, щоб війна тривала роками, воюючі країни повинні володіти досить автономною економікою, яка може працювати як річ у собі. Російська економіка нездатна існувати у вакуумі, тобто під санкціями. Вона сильно інтегрована в світову і залежить від взаємодії з іншими країнами. Так, відмова від російських вуглеводнів призведе до того, що економіка РФ просто загине. А заборона на експорт в Росію технологій, критично важливих для військового виробництва, призведе до того, що по нас просто перестануть бити російські ракети і над нами припинять літати російські літаки – для виробництва всього цього активно використовуються західні комплектуючі і технології. Тож Росія не витримає війну на роки.
А от Україна – за допомогою антипутінської коаліції держав – може. Зараз ми спостерігаємо унікальний випадок, таке складно пригадати в історії – масована допомога з боку західних союзників, коли поставляється все: зброя, боєприпаси, зарплати бюджетникам і військовим – все. Це неймовірна підтримка, якої не було навіть у Радянського Союзу в роки Другої світової війни.
А допомагають країни Заходу Україні тому, що ми стали форпостом всієї західної цивілізації і стримуємо дикі азіатські орди обдурених кремлівською пропагандою людей. США зацікавлені в ослабленні путінської Росії, і Україна зацікавлена в тому ж.
Була ж і єльцинська Росія, яка принесла Україні незалежність фактично на блюдечку під час путчу, а тепер ми повинні відвойовувати свою незалежність у путінської Росії. Різні Росії...
читайте такожСкоро Кремль нестямно завопить: як Росія втрачає аргумент, що пояснює анексію КримуНа рубежі ста днів війни нам потрібно не гадати, коли закінчиться війна, а робити все необхідне для її завершення. Наприклад, ту ж оборонку перевести потрібно нарешті на військові рейки. Але ми беремо у Заходу зброю, частину якої цілком могли б виробляти у себе.
Війна однозначно закінчиться перемогою України – звільненням усіх територій, окупованих Росією. Неможливо просто повернутися до тих кордонів і ліній розмежування, що були до 24 лютого – пролито занадто багато крові. Війна зараз увійшла в дуже жорстку фазу, яку тут, в Києві, багато хто не бачить і не розуміє, що відхід російських військ від Києва ще не говорить про закінчення війни.
Війська РФ знову можуть повернутися до Києва, якщо ми дамо слабину там, на півдні і сході. Адже Росія не відмовилася від мети завоювати всю Україну.
Відповідно, для того, щоб війна закінчилася нашою перемогою, повинна відбутися ліквідація військового потенціалу Росії, тобто розгром її збройних сил. Це наша перша і основна задача. Зрозуміло, що ми не можемо ліквідувати ядерний потенціал РФ, але ми можемо перемолоти наземні і повітряні російські сили до такого стану, коли вони вже не можуть далі продовжувати війну і вести наступальні дії. Можливо, це станеться в нинішніх фронтових лініях... Після цього зможе початися робота дипломатії, коли російський істеблішмент зрозуміє, що подальше продовження війни означатиме не тільки те, що Україна звільнить всі свої території, а й назрівання великого бунту в самій Росії. Тоді РФ опиниться перед вибором – завдавати ядерного удару для того, щоб хоч чимось воювати, тому що нічого іншого у неї вже не залишиться, або не завдавати.
Втім, завжди буде зберігатися загроза, що після нашої Перемоги Росія за кілька років або десятків років відновить свої сили, війська і зажадає реваншу. Так станеться, якщо Росія не зміниться, якщо не зазнає поразки імперія. РФ повинна повернутися принаймні до стану єльцинської Росії, яка тяжіла до європейських цінностей і дотримувалася демократичних норм. Для нас основне завдання – домогтися поразки імперії, її загибелі.
Анатолій ОктисюкВаріантів подальшого розвитку ситуації в Україні може бути декілька.
Перший і найбільш імовірний – заморозка цієї війни. Умовно кажучи, Росія скаже, що вона перемогла, Путін оголосить про завершення "спецоперації" – мовляв, всі цілі були досягнуті. Після чого Росія зробить консервацію – окопається на захоплених територіях. Тим більше, РФ, наприклад, на півдні хоче анексувати території і приєднати їх до "рублевої зони", провести паспортизацію тощо.
Єдиний плюс для України в разі анексії територій на півдні в тому, що це остаточно покладе все в один пакет – і Крим, і Донбас, і Запоріжжя, і Херсон. І тоді вже не буде ніяких дипломатичних можливостей говорити про те, щоб якісь із цих територій залишити Росії.
Саме тому Росія відвойовує українські території, створює там свої бази, заводить на них війська і вимагає від України домовлятися. Якщо точніше – "прийняти нову реальність", як каже Пєсков.
Звичайно, Україна такий варіант не підтримує, тому що їй це невигідно, адже ми хочемо деокупувати території. Тому це означатиме продовження активної фази війни – і ми, і росіяни будемо воювати і наступати.
Другий варіант – продовження війни, протягом якої Україна намагатиметься відвоювати захоплене, а Росія – завоювати ще більше. Тобто, наприклад, захопити всю Запорізьку область, в перспективі – і Одеську, Миколаївську, щоб відрізати Україну від моря.
Але в такому випадку це буде війна на виснаження – в якийсь момент дійде до того, що ні Україна, ні РФ не зможуть наступати. В результаті може з'явитися певна лінія зіткнення, де бої триватимуть дуже довго. Тобто тоді може з'явитися нове АТО – замість двох регіонів буде п'ять-сім і додатково будуть здійснюватися ракетні удари. А це де-факто поверне нас у 2014-2015 роки, коли у нас буде наполовину заморожений конфлікт із загрозою в будь-який момент розростися в повномасштабний. В цей час Росія буде накопичувати ресурси, а Україна – ще більше мілітаризуватися.
Третій варіант (і найбільш бажаний для нас) передбачає зміну системи в Росії, а також смерть Путіна, дезінтеграцію держави, її розпад і можливість повстань. Але цей же варіант поки що найменш вірогідний.
читайте такожТруси вчать сміливих, або Як Захід підштовхує Путіна до третьої світовоїЯк довго за таких умов може тривати гаряча фаза, зараз, мабуть, не скаже ніхто. Все може закінчитися влітку або через 10 років. Україна вісім років жила з війною на Донбасі, але всерйоз суспільство стало сприймати її тільки тоді, коли вона дійшла до околиць Києва.
Те ж саме може статися і тепер, тому що дуже багато невідомих. Зокрема, ми не знаємо, якими будуть поставки західного озброєння і якими будуть обсяги, що буде з українською економікою, адже, крім зброї і армії, потрібна працююча економіка, чи не втомиться суспільство від війни і т. д.
Ресурси для ведення війни у Росії будуть – у неї є зброя, люди, і критичних витрат на ведення війни у неї немає. І коли росіяни перейдуть у режим оборони, це потребуватиме ще менше резервів, а оборону вони зможуть тримати навіть за рахунок місцевих сатрапів, які на них будуть працювати. До того ж, вони в разі анексії будуть змушені тримати тут регулярну армію і навіть заводити сюди солдатів-строковиків.
Головний ризик, нині наявний для РФ – нафтове ембарго і повне відключення банківської системи від SWIFT. Але над цим потрібно працювати, тому що поки що російська економіка "в плюсі" за рахунок високих цін на енергоносії.
Перебіг війни найближчим часом залежатиме від ситуації на фронті. Тут позиція проста, і українське керівництво її не приховує – Україна налаштована здобути військову перемогу, тому що тільки вона на даному етапі передбачає звільнення окупованих територій. Будь-який інший варіант буде неприйнятним для українських громадян.
Але для цього Україна повинна отримати відповідний рівень допомоги Заходу. Для того, щоб Україна могла перейти в контрнаступ, ми повинні отримати набагато більше озброєнь. Саме про це нещодавно говорив Зеленський у Давосі, адже тільки в артилерії на Донбасі перевага Росії у 20 разів більша.
Тому Україна очікує, що ленд-ліз запрацює в повному обсязі і дозволить за кілька місяців принципово змінити ситуацію в контексті співвідношення сил і озброєнь, що дозволить Україні перейти в контрнаступ і розгромити ворожі війська. Це, в свою чергу, змусить Росію визнати це. Зараз в Україні воєнний стан продовжено до кінця літа і, відповідно, вже восени можна буде говорити про результати цієї діяльності.
читайте такожЩо дасть Україні ленд-ліз від СШАЯкщо ж поставок зброї не буде, це означатиме затягування війни і тоді ситуація стане значно менш прогнозованою. Але є один важливий фактор – санкції проти Росії, про які українська влада говорить постійно. Найбільш дієві – це ембарго на енергоресурси РФ. В першу чергу – на нафтові як основне джерело російських доходів. З газом ситуація дещо складніша, адже всі розуміють, що спочатку потрібно диверсифікувати потоки, але також потрібно, щоб і Європа планомірно відмовлялася від російського газу в найкоротші терміни.
Все це, разом із транспортними обмеженнями, такими як заборона на захід російських кораблів в європейські порти, завдасть болючого удару по економіці РФ і знизить можливості Росії продовжувати цю війну. Якщо все це реалізується, Україна здобуде військову перемогу, після чого її доведеться формалізувати.
При цьому затягування конфлікту не означатиме капітуляцію України, тому що вона в цьому не зацікавлена. З іншого боку, це передбачатиме ускладнення ситуації в світі, з точки зору поставок продуктів харчування і того, що світ буде занурюватися в кризу.
Саме на це і розраховує Росія – вона хоче максимально тягнути час, примушувати всіх до беззмістовних переговорів. Тому що російське керівництво розуміє, що військової перемоги в тому вигляді, в якому воно її представляло, Росія вже не здобуде. Тому російські війська будуть і далі наступати, знищувати українські міста і намагатися таким чином заявити про свої чергові перемоги. Але кардинально це ситуації не змінить.
Гаряча фаза війни скоро закінчиться – зараз відбуваються найзапекліші бої за оточення таких великих міст як Лисичанськ, Сєвєродонецьк і частково на Запорізькому та Ізюмському напрямках.
Росіяни вже видихаються і тепер через свою численну агентуру "корисних ідіотів" на Заході Москва пропонує ультиматум Зеленському. А саме – визнати за РФ Крим, а також незалежність Донецької та Луганської областей як окремих держав, а також Херсонську і тієї частини Запорізької області, які перебувають під тимчасовою окупацією Росії.
В обмін на це укладаєтсья капітуляційна для України угода про перемир'я, після чого, з точки зору Путіна, настане збройний конфлікт низької інтенсивності подібно до того, який був на Донбасі з весни 2014 року.
Також Путін намагатиметься хоча б частково зняти санкції для того, щоб максимально поставити російський ВПК на військові рейки і протягом трьох років поставити під рушницю більше двох мільйонів росіян шляхом мобілізації, збільшити обсяг російських озброєнь і по мірі готовності почати широкомасштабну війну в Європі з повним захопленням України і країн Балтії – тих країн, які були вказані в ультиматумі Росії до НАТО.
За результатами на полях битв в Україні Київ може стати другим центром впливу після Берліна і першим центром впливу на пострадянському просторі після Москви. До речі, саме з цієї причини Німеччина і Франція не хочуть бачити Україну в НАТО і ЄС. Адже вони хочуть залишити статус-кво і продовжувати балансувати, як зараз, вони бояться втратити свій статус держав-лідерів ЄС.
Тому зараз українському керівництву не потрібно підписувати ніяких капітуляційних угод, а слід дочекатися належного поповнення ЗСУ різними західними озброєннями і почати звільняти всі захоплені Росією території, в тому числі Крим.
Завдання України – вийти не до рубежів 24 лютого, а до того дня, коли Путін окупував Крим.
Тобто Україна в найближчі місяці повинна завдати Росії військової поразки-тільки після цього в РФ може виникнути політична криза і її територіальний розпад. Тому що будь-яка сепаратна угода з Росією спричинить ще більш серйозну війну.
З урахуванням обсягів і швидкості поставок західних озброєнь, внутрішньої мобілізації та навчання військовослужбовців, цілком можливо, наприкінці листопада поточного року Україна зможе відвоювати окуповані території, за винятком Криму. Крим також можна звільнити протягом двох-трьох місяців, тобто до початку весни 2023 року, за рахунок БПЛА і західних систем РСЗВ і ракетних комплексів.
Більш того, сили оборони України також будуть перемелювати російських загарбників і при нестачі наступу РФ будуть влаштовувати чергові "чорнобаївки" або ж нові атаки на острів Зміїний.
Якщо найближчим часом Україні вдасться ліквідувати понад 20 тисяч окупантів, тобто сумарно до 50 тисяч осіб, у Росії обваляться фронти – їй не вистачить живої сили для того, щоб утримувати оборону, і тоді на всіх можливих напрямках вони можуть відступити. Але зробити це потрібно якомога швидше, тому що противних на всіх захоплених територіях приступив до вибудовування ешелонованої оборони. Тобто він окопується, готовий утримувати території за рахунок бойових дій і не має наміру повертати їх Україні.
Тим більше, особливих наслідків для Росії не передбачається – Путін продовжує продавати газ, нафту Євросоюзу і отримувати прибуток у розмірі 1 млрд доларів на день, а цих коштів йому вистачить для того, щоб, як мінімум, через три роки підготуватися до війни з Європою.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
