До виборів президента в країні-агресорі Росії залишилися лічені місяці, а кремлівський режим вже зараз шукає шляхи для ще більшого закручування гайок. Так, восени, за деякими даними, можуть оголосити нову хвилю мобілізації в РФ, про що свідчить і внесення правок до закону про призов на військову службу.
В інтерв'ю Главреду російський опозиціонер, журналіст і соціолог Ігор Яковенко розповів, навіщо Кремль збирається провести нову хвилю мобілізації, чи міг Путін ліквідувати Пригожина як конкурента на виборах, як довго Путін зможе продовжувати війну в Україні і що буде з Росією після війни.
У російських медіа подейкували про те, що Кремль може почати нову хвилю мобілізації вже у вересні. Сам Кремль це, природно, заперечує. Як ви вважаєте, наскільки взагалі це ймовірно?
Те, що людей будуть затягувати на фронт, відправляти на фронт, це очевидно. Тому що Путін буде продовжувати війну, йому потрібно "гарматне м'ясо". Можна це називати мобілізацією, можна це називати призовом, але насправді це не має вже жодного значення.
Тут важливо інше - те, що кількість людей, яких режим може одночасно відправляти на фронт, обмежена. Причому не бажанням Путіна і не кількістю мобілізаційного резерву, тобто не кількістю населення в Росії, а можливостями. Є досить обмежена кількість офіцерів, яких можна направляти. Тому що якщо просто так направити мільйон не навчених людей на фронт, то вони будуть вже навіть не "гарматним м'ясом". Це буде такий "гарматний фарш", приготовлений для отруєння української землі.
Дивіться інтерв'ю Ігоря Яковенка Главреду про мобілізацію в Росії:
Тобто є певні інфраструктурні обмеження, пов'язані з обмундируванням, озброєнням, розміщенням, злагодженням. Там обмежена кількість полігонів, казарм, і просто так взяти, не знаю, 10 мільйонів або навіть мільйон осіб і відправити на фронт, то для цього немає можливості.
Якщо говорити про разову мобілізацію, то це якраз ті самі 250-300 тисяч осіб, які були мобілізовані під час часткової мобілізації восени минулого року. Такі можливості є. А ось для тотальної мобілізації, про яку говорять ура-патріоти, можливостей у російського режиму не існує. Тому мобілізація буде, але вона буде приблизно в цих межах.
А з якою метою Путін може її оголосити? Чи означає це, що Росія готується до якихось масштабних дій на фронті взимку і восени?
Жодних масштабних дій взимку і восени не буде. Просто тому, що той потенціал російської армії, який існує на сьогоднішній момент, достатній для того, щоб вести війну, перш за все, оборонну, тобто захищати ті окуповані території, які вже захоплені. Потенціалу на те, щоб захоплювати нові території, у путінської окупаційної армії немає. Тому ця війна триватиме, але приблизно в тому ж дусі, що і зараз.
Але для того, щоб її продовжувати, необхідна мобілізація, тому що на фронті люди гинуть і на сьогоднішній момент кількість втрат у російської окупаційної армії досить велика. І для того, щоб просто продовжувати цю війну, необхідно поповнювати склад цієї окупаційної армії. Рівно для цього і буде проводитися мобілізація.
Видання Bloomberg днями повідомило, що ФСБ вимагає від Путіна звільнення Шойгу, оголошення загальної мобілізації і, відповідно, воєнного стану. Чи може це щось змінити в нинішній ситуації, і чому спецслужби РФ можуть на цьому наполягати?
По-перше, я не впевнений в тому, що видання Bloomberg володіє такими глибокими знаннями в тому, що відбувається всередині Росії. Швидше за все там, що називається, чули дзвін, але я не впевнений, що це точне відображення реальності.
Дійсно, в російських силових структурах існують різні напрямки думки, різні настрої, в тому числі є і ті, хто хотів би приблизно того, про що ви сказали. Але я сумніваюся, що це те рішення, яке було ухвалено на колегії ФСБ. Тобто що вона вирішила звернутися до Путіна з такою вимогою. Це малоймовірно. Вірніше, це виключено зовсім. Я думаю, що в тій же колегії ФСБ існують різні напрямки, різні люди, точно так само, як і в колегії Міністерства оборони. І серед генералітету є люди, які налаштовані проти Шойгу, і серед колегії ФСБ.
Ця інформація означає, що в російській верхівці сьогодні є очевидний розкол. Вершина цього розколу і його наочна демонстрація була якраз у заколоті Пригожина. Зрозуміло, що Пригожин не окремо стоїть як кримінальник, який придумав захопити Ростов, протягом восьми місяців принижувати армію, обзивати Путіна і потім піти маршем на Москву. Зрозуміло, що у нього була серйозна підтримка. Вона, в тому числі, включала в себе і генерала Суровікіна, і тих самих генералів-"потеряшек", їх на сьогодні близько півтора десятків, в тому числі і таких високопоставлених, як заступник Міністра оборони генерал Євкуров і заступник начальника Генштабу генерал Алексєєв, які зникли з радарів. Їх ніхто не бачив більше двох місяців з моменту, коли вони посиділи на лавочці з Пригожиним і поспілкувалися з ним на тему, чи віддавати Шойгу з Герасимовим чи ні. В результаті всі вони зникли. Що з ними, ніхто точно не знає, але відомо, що Суровікін відставлений з поста керівника військово-космічних сил Росії.
Це свідчить про те, що Путін зараз веде зачистку. І ця зачистка не тільки в Міністерстві оборони. Якась частина ФСБшників, безумовно, прихильники того, щоб почати більш рішучу війну. Так би мовити, перевести її в якесь тотальне русло. Але це питання бажання. Я думаю, що такої можливості немає. Просто ресурси Росії такі, що зробити з путінської Росії якусь подобу сталінського СРСР можливості немає.
Не вистачає дуже багато чого - правлячої партії, ідеології, того населення, яке було. І мріяти про повернення сталінського СРСР з його досить жорсткою структурою - це утопія.
Тому якась частина дійсно хоче подальшої ескалації війни. Якась частина зацікавлена в тому, щоб війна тривала в цьому уповільненому режимі. А якась частина, і вона існує не тільки в армії, але і в ФСБ, налаштована на те, щоб здійснити договірняк із Заходом і з Україною. Всі ці настрої в російській верхівці, загалом, засновані на їхніх інтересах. Справа в тому, що практично вся російська верхівка комерціалізована. Це ще одна кардинальна відмінність від сталінського СРСР, тому що там теж була корупція, звичайно, але принаймні керівництво НКВС не займалося кришуванням якихось підприємств, якихось сфер економіки і так далі. І керівники НКВС тоді не були доларовими мільйонерами, як це зараз відбувається з керівництвом ФСБ. Тому відмінності величезні.
А Путін до якої частини схиляється?
Путін, принаймні поки, схиляється до тієї частини, яка хоче продовжувати ту війну, яка йде зараз, інерційно. Але насправді те, що сталося, ліквідація Пригожина і Уткіна, свідчить про те, що Путін має намір повернути собі всю повноту влади. Тому що він після 24 лютого минулого року, після вторгнення в Україну, перестав контролювати всі процеси в Росії. Зараз у нього завдання повернути всю повноту влади в Росії. Єдиним інструментом для цього він обрав страх. Тобто залякати взагалі всіх, хто намагається думати інакше або тим більше чинити інакше, ніж велить Путін.
Але тут є проблема. Оскільки основний об'єкт цього залякування - люди в погонах, верхівка армії та ФСБ, то, в принципі, це люди, які можуть в будь-якому випадку відчути загрозу свого існування в особі Путіна. І яку вони дадуть відповідь – велике питання. Не знаю чи встиг Сталін в кінці свого життя зрозуміти, що атмосфера страху, яку він сіяв протягом усього свого правління, призводить не тільки до самого страху, а й до того, що люди в якийсь момент починають розуміти, що вони не готові ставати черговими жертвами. Тому, долаючи свій страх, збираються і вживають якихось заходів щодо усунення самого диктатора. Так сталося зі Сталіним, з Берією. І варіант, що по Путіну теж буде прийнято таке рішення, зовсім не виключений.
Які зараз настрої в російському суспільстві - чи готові росіяни терпіти Путіна ще один термін, або може з'явитися якийсь умовний тригер, який може спонукати росіян на більш рішучі дії?
Жодного тригера, який може спонукати росіян на якісь рішучі дії, не існує, тому що ніяких рішучих дій в Росії здійснювати неможливо.
Та внутрішня армія, яка націлена на російське населення, я маю на увазі насамперед Росгвардію, яка за своєю чисельністю приблизно дорівнює окупаційній армії, яка зараз воює в Україні (у окупаційної армії 400 тисяч осіб, у Росгвардії – 350 тисяч осіб), приблизно однакова. Ну а по озброєнню вона може бути навіть перевершує. Тобто кількість танків, вертольотів, вогнеметів і так далі у Росгвардіі дуже велике, і це націлене не проти армії, а проти беззбройного населення Росії.
Тому яким би не було невдоволення російського населення і як би вони не хотіли миритися з Путіним, ніяких шансів якимось чином зсередини його повалити не існує. Що стосується терпіти ще наступний термін, то ніякого способу всередині Росії зараз силами населення перестати терпіти його ще один термін не існує.
Тому що навесні наступного року, якщо Росія і Путін доживуть, відбудеться певний електоральний захід, результати якого відомі вже зараз. Ніяких виборів в Росії ніколи за всю історію нашої країни не було. Тобто ніколи не змінювався правитель на виборах, і тому що б не відбувалося, чого б люди не хотіли, результат "90 відсотків за Путіна" вже сьогодні існує.
Чи є зв'язок між ліквідацією Пригожина і майбутніми виборами? Адже багато хто почав останнім часом розцінювати фігуру Пригожина як прямого конкурента Путіна, тому що у нього почало зростати рейтинг. Як ви вважаєте, чи може Путін, припустимо, усувати конкурента таким чином?
Я думаю, що останній мотив для Путіна – знищити Пригожина. Всім зрозуміло, що навіть якби Пригожин дожив до виборів, ймовірність того, що його допустили б до виборів, близька до нуля. Зовсім неважливо, як голосують. Ну, порахували б, дали б Пригожину три відсотки. Ну, тобто, навряд чи.
Крім усього іншого, Пригожин збирався в Африку. Ну і яка небезпека від нього в Африці в цьому сенсі для Путіна? Тобто, це, по-перше, помста, а по-друге – інструмент залякування. Ось ця показова безсудна Кара поруч зі своєю резиденцією – досить важливий спосіб впливу на верхівку. Для того, щоб всі розуміли, ось що буде, якщо хтось буде щось робити проти Путіна.
Ви сказали, що Путін має намір зараз повернути всю повноту влади, яку втратив після 24 лютого. Чи може в цьому випадку Путін, коли вже буде розуміти, що інших варіантів у нього не залишається, оголосити загальну мобілізацію і воєнний стан, і тим самим відкласти вибори?
Такої мети, як відкласти вибори, не існує, тому що вибори для Путіна не представляють ніякої небезпеки. Ще раз підкреслюю, немає ніякої проблеми з тим, що називається "вибори в Росії". Це захід, який ніяк не загрожує путінському режиму. Будуть якісь конкуренти призначені, Ксенію Собчак пустять, напевно, на вибори, або ще когось. Ну добре, вона отримає одну соту відсотка. Чудово. Путін отримає 90%, якщо захоче – отримає 150%. Ніякої загрози для Путіна вибори не несуть, тому цього мотиву не існує.
Що стосується мобілізації, то я вже відповів на це питання. Мобілізація обов'язково буде, але вона буде носити досить обмежений характер. Не тому що Путін не хоче, а тому що немає ресурсів для цього.
Є інфраструктура. Просто так набрати мільйон чоловік по селах, містах, посадити їх в автобуси, привезти на фронт, вивантажити там на фронті не можна. Навіть під час часткової мобілізації, яка була восени минулого року, ми бачили, до чого це призводить, коли величезна кількість людей набирали, садили в автобуси, а потім привозили назад і розпускали, тому що їх нікуди було везти. Просто привезти до лінії фронту, до "нульовки", і вивантажити одразу в окопи без обмундирування, навчання, злагодження, необхідної кількості офіцерів, зброї і так далі неможливо. Тобто має бути інфраструктура для мобілізації, а її немає. У це все впирається.
Тобто немає ніякого зв'язку з тим, щоб Путін шляхом виборів, які, як ви сказали, для нього не становлять загрози офіційно розписався в тому, що якась хунта сидить на чолі Росії?
Так це вже і так всім зрозуміло. Це не хунта, звичайно, а мафія – злочинне угруповання, яке захопило країну, утримує її, нападає зараз на сусідню країну, творить безсудні страти, все що завгодно робить. Тому тут такої проблеми не існує. І ніякого зв'язку з виборами тут немає. Вибори - це прохідний захід, на який, загалом, звертати уваги не варто.
Як довго Путін може залишатися при владі? І як, на ваш погляд, варто трактувати заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що Захід не зацікавлений у зміні російського режиму?
Путін може залишатися при владі до кінця життя. Єдине, що ця війна може прискорити цей кінець життя. Що стосується заяви канцлера ФРН, то я, відверто кажучи, не чув саме такої заяви, але в принципі я допускаю, що подібного роду настрої існують серед лідерів західного світу.
Це пов'язано з тим, що західні лідери звикли до передбачуваності. І що таке путінський режим, вони знають. Так, на чолі величезної країни стоїть кримінальник, мерзотник з ядерною зброєю. Але бояться невідомості. Того, що буде, якщо путінський режим впаде, а Росія, наприклад, розвалиться на якісь частини.
Це лякає своєю невизначеністю. Лякає тим, що незрозуміло, в чиїх руках опиниться ядерна зброя. Лякає тим, що незрозуміло, що з себе представлятимуть ось ці ось режими, які виникнуть на уламках Росії. Лякає, що виникне величезна кількість біженців, які штурмуватимуть кордони Євросоюзу.
Ми бачили цю поведінку західних лідерів, коли розвалювався Радянський Союз і коли Буш-старший, президент Сполучених Штатів Америки, приїжджав до Києва уламувати тодішнє керівництво України не підписувати документи про незалежність, тому що розуміли, що це призведе до розвалу Радянського Союзу і до тієї самої невизначеності, яка лякає більше, ніж реальна небезпека.
Я думаю, що це помилка. Це серйозна помилка західних лідерів, які не розуміють, що гірше того, що собою зараз представляє путінський режим, не може бути нічого. І ніякий розвал Росії не являє собою більшої загрози, ніж нинішній путінський режим. І що якраз в розвалі імперії вивільняється свобода. Тобто, результатом розпаду імперій є виділення великої кількості свободи. Як це сталося, в тому числі, і після розпаду Радянського Союзу.
Це досить очевидна річ. Поставте собі питання: коли було більше свободи в країнах Балтії – коли вони були в складі Радянського Союзу або зараз? Відповідь очевидна. Коли було більше свободи в Україні – коли вона була радянською республікою або зараз, ну і так далі. Так, є Республіки, які не скористалися цією свободою. Але на те вона і є свобода, щоб їй можна було або користуватися, або використовувати її, щоб побудувати нову в'язницю. Так що ці побоювання я вважаю помилковими. Боятися треба не розвалу Росії, а її збереження в тому вигляді, в якому вона є.
Якщо Путіну вдасться зберегти Росію в колишньому вигляді, які перспективи тоді у Росії як у держави залишаються після цієї війни?
Перш за все, в Росії немає ніякої держави і не було ніколи. І в Радянському Союзі не було жодної держави радянської, бо всім керувала мафіозна структура під назвою КПРС.
Якщо говорити про перспективи Росії, то Путін буде воювати. Буде воювати до тих пір, поки він буде в Кремлі. Це буде воююча країна – цілком можливо, що це буде війна малої інтенсивності, але в усякому разі це буде продовження війни, посилення, посилення тоталітарного режиму. Інших перспектив не існує. Якщо Путін при владі – буде війна і той самий фашистський режим, який він створив. Інших варіантів немає.
А відхід Путіна від влади? Якщо, припустимо, Путін йде, передає владу наступнику, наприклад, Мішустіну або кому-небудь ще, наскільки це прискорить завершення війни?
Цей сценарій – ненаукова фантастика. Ніякому Мішустіну Путін владу не передасть. Ніякого наступника у Путіна не буває, не було і не буде. Те, що він на чотири роки передавав владу Медведєву, це було в іншій ситуації.
Дав, що називається, потримати. Нічого іншого там не було. І потім, Медведєв - це абсолютно унікальний персонаж. Ця людина не здатна до самостійного життя - я не знаю, як він справляється з предметами свого одягу, але у всякому разі ніяких рішень у своєму житті він ніколи не приймав. І перебуваючи на вершинах російської влади протягом тривалого періоду, ця людина не змогла навіть своєї команди створити.
Ну а в нинішній ситуації ніяких шансів на те, що Путін відірветься від влади добровільно, не існує. Просто тому що Путін добре розуміє, що як тільки він здасть кому-небудь владу, на наступний день він буде або убитий, або його просто своєму суду зрадять, або передадуть в Гаагу. Тому що в російській традиції всі абсолютно біди країни, а Путін залишає країну в стані повної розрухи, будуть звинувачувати Путіна. Тобто так само, як Хрущов звинувачував Сталіна, Брежнєв звинувачував Хрущова, Горбачов – Брежнєва, Єльцин – Горбачова. Тобто будь-хто звинувачує у всіх проблемах попередника. І тут же Путін перетвориться на зрадника, злочинця – він це прекрасно розуміє.
Тож ніякої передачі влади, ніякого наступника просто не буде.
Ну і в такому випадку, якщо Путін буде продовжувати війну і залишатися у владі, що чекає Україну?
Почнемо з того, що це не єдиний сценарій. Є сценарій, при якому все-таки Україна, оскільки ось зараз вона явно отримує F-16, буде отримувати далекобійні ракети, то думаю що, швидше за все, не в цьому році, але, можливо в наступному будуть нанесені тотальні поразки російської армії і Україна звільнить свої окуповані території.
І це буде дуже серйозним ударом по свідомості. Зокрема, військових, тому що Путін 24 лютого почав війну, коли в Росії було, загалом, все гаразд, ніяких проблем не було, і коли і Крим, і Донбас перебували під російською окупацією, і в осяжній перспективі ніхто не збирався їх повертати. Та ж Україна, українське керівництво не збиралося до 24 лютого минулого року військовим шляхом звільняти Крим і Донбас. Таких планів не було. Дипломатичним шляхом, довгі роки, переговори і так далі. Тобто на період 23 лютого минулого року Крим мав шанси, так би мовити, перейти під законну владу України, що називається, коли рак на горі свисне.
Тобто це була зовсім інша ситуація. А зараз, якщо, наприклад, Крим і Донбас будуть звільнені то, природно, в головах у військових (перш за все – силовиків) та й у всіх росіян виникне проста думка: "а чого взагалі Путін зробив?"Ця думка і так, загалом, існує. Але в умовах, коли, так би мовити, ось це оголошення війни обернеться серйозними втратами для Росії, то це питання стане на повний зріст. І цілком можливо, що саме тоді військова верхівка, яка знаходиться в ситуації серйозної загрози того, що вона розділить долю Пригожина, перестане підтримувати Путіна. І тоді виникне та сама російська смута, яка завжди призводить до зміни влади.
Не вибори, а російська смута. Ось що призводить до зміни влади.
Тож я вважаю, що цей цілком реальний результат вже, може бути, і в наступному році. Тобто не добровільна передача влади Путіним, а просто знищення Путіна в результаті великої російської смути.
Хто такий Ігор Яковенко
Ігор Олександрович Яковенко (нар. 13 березня 1951, Москва) – російський журналіст, соціолог, педагог і громадський діяч. Колишній секретар Спілки журналістів Росії, колишній депутат Державної Думи. Генеральний директор Національної тиражної служби. Голова профспілки журналістів "Журналістська Солідарність", пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
