Недавні соціологічні опитування показали, що довіра українців до нинішньої влади, точніше до парламенту і уряду, ледь досягає 15%. Ці критичні показники створюють можливість для накопичення потенціалу "старій гвардії" політиків – зокрема, Петру Порошенку і Юлії Тимошенко, між якими в недалекому майбутньому може розвернутися неабияка боротьба спочатку за прем'єрське, а потім і за президентське крісло.
Запит на зміни
Ось уже кілька місяців в українському політикумі не вщухають чутки про можливу відставку Кабміну і прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Підігріває їх складна ситуація в економіці, багато в чому спровокована провальною боротьбою з коронавірусом.
Офіційно можливість звільнення уряду всіляко заперечують. Зокрема, спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив, що відставка прем'єра "не стоїть на порядку денному". Те саме кажуть і в парламентській більшості. "Зараз заміна або відставка уряду, заміна прем'єр-міністра - не обговорюються", - говорила нардеп Слуги народу Роксолана Підласа.
читайте такожЕксперт спрогнозував, хто може очолити Кабмін замість ШмигаляУ реальності ж відставка Шмигаля, а разом з ним – і всього Кабміну, не виглядає такою вже віддаленою перспективою. Тим паче, що президенту Зеленському, з урахуванням того, що ситуація в країні з кожним днем все більше йде шкереберть, вже давно необхідно щось змінювати.
Прискорити процес зміни прем'єра найближчим часом може ціла низка факторів. Наприклад, накопичився негатив через непідйомні для населення платіжки за ЖКГ – в такому випадку відставка Кабміну може стати способом "знизити градус" обурення населення. Причому в цьому випадку звільнення уряду, який не має політичного імунітету, підтримають політичні опоненти президента з інших політичних партій, які вже тривалий час намагаються домогтися відставки Кабміну саме під приводом зниження тарифів.
Ще один варіант, який може стати драйвером для відставки – скандал навколо підвищення ренти на видобуток залізної руди. Адже руда - це основна сировина для виробництва металопродукції українських підприємств, значна частина яких належить олігарху Рінату Ахметову, з яким нерідко асоціюють Шмигаля.
Кандидатура з оглядкою на захід
Однак вирішувати, чи валити всі шишки на чинного прем'єра, доведеться президенту. За словами політичного експерта аналітичного центру Democracy House Анатолія Октисюка, фактично зараз Зеленський опинився на роздоріжжі.
"Якщо настане криза в усіх напрямках, йому доведеться приймати політичне рішення: або запрошувати сильного прем'єра замість чинного, або розпускати парламент", - говорить Октисюк.
Тому що в іншому випадку, якщо відставки не відбудеться, у суспільства знову виникне вічне питання "Хто винен?". І тоді, якщо прем'єр всидить у кріслі, крайніми можуть зробити або парламент, або самого президента.
читайте також"Неповноцінний" прем'єр: навіщо Зеленському людина Ахметова на чолі КабмінуПарадокс в тому, що в будь-якому з цих варіантів президент перебуватиме у позиції слабкого. Адже за розпуску Ради він втрачає монобільшість, (яке, хоч і погано, але поки ще йому підконтрольна), а разом з ним – і можливість впливати на прийняті на Грушевського рішення. Також йому невигідно і призначення сильного прем'єра, бо тоді він може створити пряму конкуренцію президенту.
Однак і обирати заміну Шмигалю Зеленському одноосібно не вийде. "Зеленський не зможе прийняти самостійне рішення, бо йому доведеться координувати свій вибір з колективним Заходом, вплив якого в Україні сильний. Для них ідеальний кандидат той, хто найбільш зрозумілий і прогнозований у своїх діях", - переконаний політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Старі нові обличчя
Вибір у Зеленського в принципі незавидний, оскільки призначаючи сильного прем'єра, йому так чи інакше доведеться обирати його з "старичків", від публічного союзу з якими Володимир Олександрович намагався відхрещуватися з першого дня перебування на Банковій.
Дві найбільш імовірні кандидатури на пост прем'єра – Юлія Тимошенко і Петро Порошенко. Перш за все тому, що у цих двох, незалежно від конфігурації парламенту, зберігаються в ньому фракції і є зв'язки з бізнес-групами.
Політолог і соціолог, директор соціологічної служби " Український барометр" Віктор Небоженко переконаний, що Порошенко може стати прем'єр-міністром у двох випадках:
- якщо ОПЗЖ, За майбутнє і Європейська солідарність об'єднаються у функціональну більшість;
- якщо фракція Порошенка об'єднається з фракцією президента.
"Правда, у другому випадку вся гостра ідеологічна боротьба між Зеленським і Порошенком виявиться фікцією, і в цій ситуації виграє тільки один – відбудеться блискуче відродження Петра Олексійовича", - пояснив Небоженко Главреду.
За його словами, умовити Зеленського на кандидатуру Порошенка можуть зовнішні гравці, оскільки екс-президент, який тісно контактує і з Путіним, і з Байденом, опиняється у вигідному становищі – з одного боку, борця з агресією РФ, а з іншого – того, хто може утримати Україну в сфері впливу РФ.
Водночас, на думку Золотарьова, його зв'язки в США – не запорука успіху, адже Байден навряд чи забув, які проблеми Порошенко йому приніс під час його президентських перегонів.
Однак, є низка "але" - публічні звинувачення "патрона" у корупції чинною владою і його високий антирейтинг. Більше того, є питання і щодо підтримки його прем'єрських ініціатив у парламенті, адже якщо Порошенко стане главою уряду, то йому буде складно знайти союзників у Раді, зважаючи на його минулі "грішки".
З Тимошенко буде легше
Виходячи з цього, більш зручне для Зеленського призначення Юлії Тимошенко. "У Юлії Володимирівни є історія: вона змогла свого часу забрати у двох найбільших олігархів – Ахметова і Пінчука – Запоріжсталь, провести приватизацію; у 2008 році, у період кризи, вона вистояла і змогла забезпечити нормальну переговорну позицію з МВФ (ми взяли тоді 13 мільярдів і не під такі драконівські умови, як висувають нам зараз, даючи по мільярду). Тимошенко вже заявила, що готова створити уряд національного порятунку і залучити інші фракції. Але головне, що вона - вольова людина, здатна вирішити основне для Зеленського питання з тарифами", - вважає політичний експерт Тарас Загородній.
читайте такожТимошенко мітить у прем'єри, але тримає козир у рукавіПогоджується з колегою і Віктор Небоженко. "З прем'єром Тимошенко Зеленському буде легше. Тому що у неї маленька фракція, і вона в парламенті політично залежатиме від президента. Самостійно, без підтримки фракції Зеленського, Юлія Володимирівна не потягне посаду прем'єр-міністра. Тільки в політичному союзі і за співпраці з президентом", - переконаний політолог.
Але, з іншого боку, таке призначення має для президента серйозні ризики. Адже, за словами Загороднього, ставши прем'єром, Тимошенко, одразу стане центром влади в країні. Крім того, прем'єрство може підняти її рейтинг, через що, в разі дострокових президентських виборів це дасть їй можливість вийти в другий тур і обійти в ньому будь-кого з опонентів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред