Подорожчання продуктів – це загальносвітова тенденція, адже коронакриза стала поштовхом для зростання не лише вартості енергоносіїв, а й сільськогосподарської сировини. Не винятком стала й Україна. Разом з тим, крім ситуації на світових ринках, ми маємо ще й власні внутрішні причини, які призводять до того, що ціни на харчі на полицях супермаркетів лише збільшуються.
Якими ж будуть ціни на продукти в Україні вже на початку 2022-го та у першому півріччі нового року?
Хліб
За словами віце-президента Національної академії аграрних наук (НААН) Ануш Балян, лідерами зростання цін наступного року стануть цукор і хліб. За прогнозами академії, хліб та хлібо-булочні вироби зростатимуть в ціні на 1-1,5% щомісяця, а отже до кінця 2022 року ці товари взлетять у вартості на 12-18%.
На думку голови Спілки українського селянства Івана Томича, до кінця 2022 року вартість хліба зросте на 35%, тобто більше, ніж на третину.
У чому причина такого зростання? Справа в тому, що, по-перше, восени та на початку зими наші зернотрейдери відпрацювали на славу: було експортовано чимало продовольчої пшениці і не враховано її запаси для внутрішнього споживання.
По-друге, як зазначає генеральний директор об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості "Укрхлібпром" Олександр Васильченко, цьогоріч частка продовольчої пшениці (з якої випікають хліб та хлібобулочні вироби), яку було зібрано, складає лише 40%. Торік такий показник був значно більшим – 65-70%. За словами Васильченка, аби хліб зовсім не став недоступним для більшості наших громадян, у 2022 році доведеться масово підмішувати до нього менш якісне борошно. Зрозуміло, що це призведе до втрати якості продукту: він буде глевким та набагато швидше псуватиметься.
"Цю ситуацію створено, фактично, штучним шляхом: цього року Україна зібрала дуже хороший врожай зернових, проте зернотрейдери збільшили собі квоти на вивезення продовольчої пшениці. Зараз ситуація складається наступним чином: у країні лишається лише 8 мільйонів тон такої пшениці, а хлібопекарям та борошномелам необхідно 6,4-7 мільйонів тонн. Запасів практично немає. Ми будемо вимушені закуповувати борошно (якого теж не вистачає) за кордоном. І дуже прикро, що будемо його вивозити, скоріше за все з Туреччини за світовими цінами. І воно буде виготовлено з нашої ж експортованої туди продовольчої пшениці", - зазначає Олександр Васильченко Главреду.
За його словами, якщо зернотрейдери збагнуть, що для продовольчої безпеки країни треба зменшити обсяги вивезення зерна, і це буде вирішено шляхом підписання відповідного меморандуму, то ціни на хліб та хлібо-булочні вироби вдасться утримати.
Цукор
Цьогоріч цукрова галузь зіштовхнулася з глобальними викликами, адже стрімко подорожчали дві найголовніші складові у виробництві продукту. Так, газ збільшився у ціні на 500%, а самі цукрові буряки – на 50%. Уже до кінця 2021 року цукор у роздрібі збільшився у ціні в магазинах та супермаркетах України майже вдвічі.
У світі з цукром також відбуваються неабиякі проблеми, що опосередковано може вплинути і на український ринок: через морози та поганий врожай цукрової тростини у Бразилії (одного з основних виробників) та перехід низки країн на біопаливо, цукру вироблятиметься значно менше. А це підштовхне і зростання цін на цей товар.
"Ціни на цукор у 2022 році все одно підвищуватимуться і дуже серйозно. Так, до кінця наступного року цей продукт повинен "набрати" в ціні 20-22%", - зазначає Іван Томич.
Крупи, олія та картопля
Ануш Балян зазначає, що наступного року очікується стрімке зростання цін на важливі круп’яні культури.
"Так, приміром, гречана крупа повинна піднятися в ціні на 15-20% і її кілограмовий пакет коштуватиме 65 і більше гривень. Також ціни зростуть на інші крупи таким чином: кукурудзяна – на 10-15% (20 і більше гривень за кілограм), горохова – на 10-15% (25 і більше гривень за кілограм), пшенична – на 10-15% (20 і більше гривень за кілограм), ячмінна – до 14% (18 і більше гривень за кілограм)", - зазначає Балян Главреду.
Щодо зростання цін на рослинну олію, то, за прогнозами Івана Томича, її вартість "взлетить" у 2022 році на чверть – до 25%. Це, дійсно, буде дуже вагомим показником.
"У 2022 році ми очікуємо на подорожчання овочів борщового набору. Зрозуміло, що йдеться про моркву, капусту, буряки. Їхня вартість збільшиться на 10%. А от далі все залежатиме від обсягів виробництва цих продуктів наступного року. Це впливатиме на цінову політику", – зазначив експерт Главреду.
За прогнозами НААН, ціни на овочі до кінця першого півріччя 2022 року повинні також зрости порівняно із кінцем осені 2021 року на 15-20%. Як там зазначають, не мине подорожчання і картоплі. Так, на сьогодні вона залишається дуже дешевою – утричі дешевшою, ніж торік. Але, на думку фахівців, така картина не буде тривалою і вже у першому-другому кварталах 2022 року картопля зросте в ціні приблизно до 35%.
Зростуть в ціні і улюблені для багатьох банани. Правда, за всіма підрахунками на початку року, вони повинні збільшитися на 2 гривні за кілограм. Але, як ціни себе поводитимуть надалі, поки що невідомо.
М’ясо і "молочка"
Зрозуміло, що не стануть сталими ціни на м’ясо-молочні продукти. Так, на думку Івана Томича, найбільше подорожчає м’ясо: воно збільшиться в ціні протягом року на 20%. М’ясо птиці повинно зрости на 7-8%.
На думку експерта Асоціації виробників молока Володимира Андрійця, через зростання вартості енергоносіїв (у структурі собівартості молочної продукції вона становить 15%), виробники молока, а з ними і виробники кисломолочної продукції вимушені будуть також підняти ціни.
Деякі експерти кажуть, що у першій половині 2022 року і без того дуже дорогі йогурти, кефір, ряжанка та сметана можуть піднятися в ціні ще на 10-12%.
Чи вдасться зупинити інфляцію державним регулюванням?
Враховуючи такі негативні тренди, пов’язані із повзучим підвищенням цін на продукти харчування, низка народних депутатів розробили законопроєкт щодо державного регулювання цін на продукти, що мають істотну соціальну значущість. Таке регулювання, згідно з документом, повинно здійснюватися шляхом встановлення граничної торговельної надбавки (націнки), що не може бути меншою від 5% і не більшою 15% від відпускної ціни виробника.
Слід додати, що державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування в Україні відбувалося впродовж досить тривалого проміжку часу до 2017 року.
Однак деякі фахівці, приміром, колишній міністр соціальної політики Павло Розенко зазначає Главреду, що такі кроки є суто популістськими і ні до чого не призведуть. "Уряд може вливати на цю негативну ситуацію іншими і більш ефективними чинниками. Так, він може контролювати цінову ситуацію через відповідні органи, проводити серйозну роботу щодо стабілізації вартості продуктів безпосередньо із виробниками. Своє не останнє слово тут повинен сказати Антимонопольний комітет України. А державне регулювання призведе до того, що на соціально значущі товари виникне певний дефіцит", - каже він.
А глава правління громадської організації "Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва" Максим Тютюннников зазначає Главреду, щоб допомогти соціально незахищеним громадянам, держава може використати досвід держав, які практикують програми соціальної продовольчої допомоги.
"Яскравим прикладом є США, де уряд випускає спеціальні картки, на зразок нашої "Картки киянина", яка дає змогу певним верствам населення при зростанні цін на харчові продукти купувати у магазинах продукцію першої необхідності за пільговими цінами. Також у багатьох країнах світу незалежно від рівня їхнього економічного розвитку (Бразилія, Великобританія) існують програми допомоги, які передбачають надання адресних грошових виплат на придбання продовольства", - інформує він.
Інші фахівці впевнені, що у тому випадку, коли буде ухвалено законопроєкт про державне регулювання цін на соціально значущі продукти, то торговельні мережі, водночас зі зменшенням цін на такі товари задля збереження своєї рентабельності вдаватимуться до значного збільшення цін на інші продукти. І таке лише підштовхне інфляцію до більших показників.
Олег Громов, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
