У вівторок, 1 червня, Верховна Рада ухвалила закон "Про обмеження обороту пластикових пакетів на території України " (№2501-1), яким в Україні практично повністю забороняється розповсюдження пластикових (поліетиленових) пакетів. У повному обсязі закон повинен запрацювати вже за півроку.
Експерти, опитані Главредом, зазначили, що на етапі запровадження новий закон може принести українцям безліч незручностей і вдарити по їх кишені.
"Кульки" під забороною
Згідно з текстом закону, під заборону використання та продажу потрапили водразу три види пакетів, які довго розкладаються:
- тонкі (зі стінками від 15 до 50 мікрометрів);
- надтонкі (зі стінками товщиною менше 15 мікрометрів);
- оксорозкладні (пакети, які виготовляють з поліетилену і оксоразлагаемих домішок).
Перші два види пакетів зараз використовують поруч з прилавками для товарів на вагу - фруктами, овочами, сипучими і кондитерськими виробами.
Законом же пропонується до 1 січня 2023 року залишити у використанні пакети певної величини (225х345х450 мм) в обмеженій кількості - тільки у відділах м'яса, риби, для упаковки льоду і у відділах, де пакети є первинною упаковкою продуктів (наприклад, у відділах кулінарії).
Оксорозкладні в українських торгових мережах називають "біопакетами" - вони, як правило, використовуються для упаковки покупок на касі. Ці пакети на 99% складаються зі звичайного поліетилену і на 1% - з оксорозкладної домішки (з її допомогою пакет під дією ультрафіолету і кисню розкладається на дрібні фрагменти протягом певного часу). В ЄС від таких пакетів відмовляються, бо під при потраплянні на звалища з ним або взагалі нічого не відбувається, або ж він під час розкладання розпадається на мікрочастинки пластику, які залишаються в грунтах, воді, після чого разом з водою і їжею потрапляють до організму людини.
читайте такожШтраф до 8500 гривень за пластиковий пакет: в Україні підтримали законЗгідно з текстом закону, відтепер пропонується також виправити правову колізію і заборонити виробникам використовувати в маркуванні пакетів терміни "біо", "біопакет" або "біорозкладний", якщо пакети такими не є, щоб не вводити користувачів в оману.
Контролювати виконання закону можуть почати вже через 9 місяців після того, як його підпише президент – відразу після цього перехідного періоду порушників вже збираються штрафувати.
Відповідати за виконання закону буде Держпродспоживслужба. Вона перевірятиме магазини і після складання акта про порушення, магазину або торговельної мережі загрожуватиме штраф у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000-34 000 грн.).
За безкоштовне поширення заборонених пластикових пакетів також накладається штраф - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів (1700-3400 грн.), а за повторне порушення протягом трьох років – від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів (3400-8500 грн.).
Заміну пакету включать у вартість продуктів і товарів
Після заборони використання "целофанових" пакетів без обмежень буде дозволено використовувати багаторазові пакети ("мішечки"), еко-сумки, паперові пакети і компостовані (органічні) пакети – тобто усі ті, які згодом можна переробити з мінімальною шкодою для навколишнього середовища.
Однак найближчим часом, як розповіли Главреду експерти, новий законопроект може принести незручності як виробникам, так і споживачам. Як розповів голова Української пакувально-екологічної коаліції Володимир Слабий, прийняття цього законопроекту на даному етапі більше виглядає піаром влади.
"З екологічної точки зору пластикові пакети мало впливають - у нас є безліч інших відходів, які завдають значно більшої шкоди. Однак він порушує циклічну економіку - у нас системи для їх правильного збору і переробки, а держава замість того, щоб прийняти закон "Про відходи" і зобов'язати до збору, вирішила просто зовсім заборонити ці пакети. Україна пішла шляхом бідних африканських країн, яким простіше було заборонити пластикові пакети, тоді як директива ЄС обмежує споживання до 90 пакетів на рік на людину до 2025 року, а до 2030 – до 40 пакетів. Тобто в Європі цей процес проходить поступово, щоб у ринку була можливість підготувати альтернативи, а у нас такої можливості немає", - пояснює Слабий, і додає, що в цьому випадку виробники пакетів можуть бути винахідливими і почати випускати пакети в 52 мікрона, щоб не потрапити під заборону, адже "на око" цієї відмінності не видно – пакет буде просто трохи цупкішим.
читайте такожНове зростання цін: експерт попередив про подорожчання популярних продуктів"Тому нічого глобально зміниться - більшість людей як купували ці пакети, так і будуть їх купувати, адже паперові пакети підходять не для всього, не кажучи про те, що ці пакети у 4-5 разів дорожчі", - додає експерт.
Водночас, за словами голови аналітичного центру "Ресторани України" Ольги Насонової, від нового проекту може постраждати ресторанний бізнес, а також ті українці, які звикли користуватися послугами доставки.
"Пластикові пакети активно використовуються при самовивозі і доставці, хоча для упаковці самої продукції завжди використовується або харчовий картон, або пластик. Цей закон здебільшого торкнеться великих замовлень, які зазвичай упаковують у пластиковий пакет. Тут потрібно буде замовляти картонні пакети, що буде призводити до незначного подорожчання вартості замовлення", - говорить Насонова.
За її словами, в порівнянні з європейськими країнами, в Україні доставка досить дешева, хоча вартість упаковки велика. Наприклад, вартість паперового пакету формату А4 в Україні становить 3-4 гривні, тоді як пакет більшого формату – мінімум 15-20 гривень.
"Тобто якщо страва коштує 100-120 гривень, а кілька страв – 200 гривень, то ціна паперового пакету – це фактично 10% від невеликого замовлення. Тому відмова від пластикових пакетів збільшить вартість доставки – очевидно, що і оператори, і ресторанні мережі будуть вказувати або більший мінімальний обсяг замовлення, або більшу вартість доставки - не 40-50 гривень як зараз, а мінімум 60-70, бо вартість упаковки покладатимуть на споживача", - додала Насонова.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
