Підпишіться 
Жовтень принесе українцям низку важливих змін, які стосуватимуться комунальних платежів, субсидій, пенсій і соціальної допомоги, правил для ВПО та стягнення боргів. Водночас на тлі початку опалювального сезону та зростання витрат виробників можуть змінитися й ціни на продукти. Що саме зміниться в Україні з 1 жовтня 2026 року, кого торкнуться нововведення та до чого варто підготуватися українцям - у матеріалі Главреду.
Тарифи на електроенергію – що зміниться з 1 жовтня
З 1 жовтня 2026 року для більшості українців тариф на електроенергію не зміниться. Побутові споживачі продовжать платити 4,32 грн за кВт-год незалежно від обсягу споживання. Чинну фіксовану ціну уряд продовжив до 31 жовтня 2026 року включно. Водночас із 1 жовтня починає діяти сезонний пільговий тариф для частини домогосподарств, для яких електроенергія є основним джерелом опалення, а також багатоквартирні будинки, які не газифіковані та не мають централізованого чи автономного теплопостачання.
Для таких споживачів з 1 жовтня до 30 квітня діятиме тариф 2,64 грн за кВт-год, якщо місячне споживання не перевищує 2000 кВт-год та 4,32 грн за кВт-год, якщо використано понад 2000 кВт-год.
Субсидії з 1 жовтня – що зміниться
З жовтня в Україні починається розрахунок житлових субсидій на новий опалювальний сезон. Для більшості громадян, які вже отримували субсидію, Пенсійний фонд проводить розрахунок автоматично, однак у низці випадків необхідно звернутися до ПФУ із заявою та декларацією. Зокрема, нову заяву у ПФУ потрібно написати:
- тим, хто оформляє субсидію вперше;
- кому відмовили у призначенні субсидії на неопалювальний сезон;
- у кого змінився склад домогосподарства або соціальний статус його членів;
- у кого виникли інші обставини, що впливають на право на отримання субсидії.
Якщо подати документи з 1 жовтня до 30 листопада (включно), субсидію нарахують з початку опалювального сезону, але не раніше моменту, коли з’явилося право на неї, інакше виплати призначать, починаючи з місяця подання документів.
Подати заяву на субсидію та необхідні документи до Пенсійного фонду України можна кількома способами:
- особисто в сервісному центрі ПФУ;
- поштою;
- онлайн через електронні сервіси Пенсійного фонду;
- через уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Важливо, що отримувачі субсидії зобов’язані повідомляти Пенсійний фонд про зміни у складі домогосподарства, доходах або про інші обставини, що можуть вплинути на право на субсидію, впродовж 30 днів від настання таких змін.
Пенсії та соцвиплати з 1 жовтня – кому доведеться змінювати банк
З 1 жовтня 2026 року Укрексімбанк припиняє співпрацю з Пенсійним фондом України в частині обслуговування банківських рахунків одержувачів таких виплат. Тому громадянам, які отримували через цей банк пенсію, житлову субсидію, пільги чи інші виплати ПФУ, необхідно обрати іншу фінустанову для майбутніх виплат. Пенсійний фонд рекомендував зробити це до 15 вересня та повідомити ПФУ нові реквізити рахунку.
Що зміниться для ВПО
22 жовтня 2026 року набуде чинності новий закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", одним з головних нововведень якого стосується підтвердження статусу ВПО. Замість звичної довідки про взяття на облік підтвердженням нового взяття на облік буде документ, сформований на основі даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
При цьому українцям, які вже мають довідку ВПО, терміново її змінювати не потрібно. Раніше видані довідки залишаються чинними. За бажанням людина зможе замінити її на витяг з Єдиної інформаційної бази.
Новий закон також змінює та деталізує низку правил щодо обліку переселенців, зміни місця проживання та припинення статусу ВПО. Зокрема, ВПО повинні повідомляти про зміну фактичного місця проживання або добровільне повернення до залишеного місця проживання у встановлений законом строк.
Окремо закон закріплює, що для пенсіонерів зі статусом ВПО не повинні встановлюватися додаткові процедури отримання та перерахунку пенсій лише через їхній статус переселенця. Також допомога на проживання ВПО прямо включається до переліку виплат, на які не може бути звернено стягнення під час виконавчого провадження.
Водночас розмір допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб з 1 жовтня не зміниться – ВПО, які мають право на виплати, й надалі отримуватимуть 2000 грн на місяць для дорослих та 3000 грн - для дітей і людей з інвалідністю.
У вересні Мінсоцполітики продовжило виплату допомоги ще на шість місяців, але право на неї зберігається лише за умови відповідності встановленим критеріям. Для дітей, які вже отримують таку допомогу та мають на неї право, виплати продовжуватимуть автоматично на наступний період.
Стягнення боргів у жовтні – що зміниться
З 23 жовтня 2026 року в Україні почне діяти основна частина закону №4833-IX, який змінює порядок виконання судових рішень та цифровізує окремі етапи виконавчого провадження. Згідно з документом, в Україні запрацюють нові правила виконання судових рішень. Значну частину процедур стягнення боргів переведуть в електронний формат.
Відповідно, виконавці зможуть швидше отримувати інформацію від банків та інших фінансових установ про рахунки боржників. Це має спростити пошук коштів, їх арешт і списання для погашення боргу.
У виконавчих документах також зможуть зазначати відомі банківські рахунки та реквізити електронних гаманців боржника. Водночас під час воєнного стану та протягом року після його завершення у військовослужбовців, які належать до визначених законом категорій, не зможуть примусово стягнути єдине житло за борги (за винятком житла, яке перебуває у заставі чи в іпотеці). Для цього військовий або його представник має подати відповідну заяву виконавцю та підтвердити право на такий захист.
"Зимова підтримка" - хто отримає кошти
До 30 жовтня 2026 року українці з окремих прифронтових громад можуть подати заяву на одноразову "Зимову підтримку" у розмірі 19 400 грн. Сума виплачується на все домогосподарство незалежно від кількості його членів.
Як уточнили у ПФУ, допомога доступна жителям визначених громад Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Харківської, Сумської, Миколаївської та Чернігівської областей. На тимчасово окупованих територіях програма не діє.
Отримати виплату можуть, зокрема, одержувачі житлових субсидій, пенсій по інвалідності, допомоги ВПО та деяких видів державної допомоги сім’ям із дітьми.
Перед поданням заяви варто перевірити, чи входить ваша громада до переліку учасників програми. Звернутися за виплатою можна через сервісний центр Пенсійного фонду, ЦНАП або місцеву владу. Якщо допомогу фінансують гуманітарні організації, заяву подають через місцеву раду.
Маркування продуктів в Україні – що зміниться
З 1 жовтня 2026 року в Україні повертаються повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів. Тимчасові спрощення, які діяли з початку повномасштабного вторгнення, скасовуються.
Як повідомили в уряді, виробники та імпортери знову будуть зобов’язані зазначати на упаковці всю необхідну інформацію українською мовою. Дані на етикетці мають точно відповідати фактичному складу продукту, зокрема його рецептурі, харчовій цінності та інформації про алергени.
Крім того, з 1 жовтня не дозволятиметься продаж імпортованих продуктів і кормів, якщо їхнє маркування не відповідає українському законодавству. Зокрема, продукцію не можна буде продавати з інформацією на упаковці виключно іноземною мовою.
Такі послаблення запровадили навесні 2022 року через проблеми з логістикою та дефіцит сировини. Наприклад, виробникам дозволяли змінювати рецептуру без негайної заміни упаковки, а імпортерам - завозити товари з маркуванням іноземною мовою.
Водночас продукцію, яку вже промаркували за спрощеними правилами, вилучати з продажу не будуть. Харчові продукти можна буде реалізовувати до закінчення їхнього терміну придатності, а корми - до завершення мінімального строку зберігання.
День захисників і захисниць України 2026 – чи буде вихідний 1 жовтня
У четвер, 1 жовтня, в Україні відзначатимуть День захисників і захисниць України. Однак додаткового вихідного цього дня не буде.
Під час дії воєнного стану норми Кодексу законів про працю щодо святкових і неробочих днів не застосовуються. Тому для українців, які працюють за стандартним п’ятиденним графіком, 1 жовтня буде звичайним робочим днем.
Водночас роботодавець може самостійно встановити інший режим роботи або надати працівникам вихідний, якщо це передбачено внутрішніми документами підприємства.
Якими будуть ціни на овочі і фрукти у жовтні
У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання частини овочів. За прогнозом головної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Інни Сало, овочі борщового набору можуть зрости в ціні до 7%, а салатні овочі - до 20% через сезонне скорочення пропозиції.
Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку.
"У жовтні очікується поступове здорожчання проти нинішніх цін овочів борщового набору - до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевшання зерняткових, з розширенням обсягів їх продажу - яблук до 10%. Ціни на салатні овочі у жовтні 2026 року, зі зменшенням їх пропозиції, зростуть проти нинішніх цін до 20%", - зазначила Сало.
За словами експертки, восени ціна овочів і фруктів значною мірою залежатиме від того, скільки коштуватимуть їх зберігання та доставка до магазинів.
"На формування цін на плодоовочеві істотно впливають оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на пальне", - пояснила експертка.
Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас наразі вони не призвели до нестачі овочів і фруктів.
"Наразі дефіциту плодів та овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. […] Товарна пропозиція плодоовочевих є цілком достатньою", - наголосила Сало.
Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%.
"За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса - яловичину, свинину та курятину - можливе підвищення роздрібних цін до 3%", - розповіла вона Главреду.
При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не було: одні види продукції дорожчали, інші - ставали дешевшими. Одним із головних факторів, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копитець, саме корми формують близько 70% собівартості м’яса.
"Восени визначальним чинником, який впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їх фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% складають саме корми", - пояснила експертка.
Молоко і молочні продукти зростуть у ціні - скільки коштуватимуть у жовтні
Як пояснив Главреду провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, восени молочна продукція традиційно дорожчає через скорочення надоїв. Цього року до сезонного фактора додається зростання виробничих витрат.
"Осіннє підвищення цін на молоко та молочну продукцію зумовлюється сезонним скороченням надоїв, подорожчанням кормів, енергоносіїв, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів і логістичних послуг", - пояснив Свиноус.
За прогнозом експертів, у жовтні помітне подорожчання прогнозують і для молочної продукції. Пастеризоване молоко може зрости в ціні більш ніж на 6%, кефір - майже на 6%, а сметана - на 6,5%.
Ще одним фактором, який тисне на ціни, є скорочення поголів’я корів. Станом на 1 серпня у господарствах населення їхня кількість зменшилася на 29% - до 539,8 тис. голів. Загалом в Україні поголів’я скоротилося на 18% - до 932,6 тис.
"Звуження виробничої бази обмежує пропозицію молока-сировини та створює передумови для подальшого підвищення цін", - зазначив Свиноус.
Водночас стримувати подорожчання може імпорт. За словами експерта, збільшення поставок сирів із Польщі та інших країн ЄС посилює конкуренцію на внутрішньому ринку. Однак у разі валютних коливань імпортна продукція сама може зрости в ціні.
Подальша ситуація залежатиме від вартості кормів та енергоносіїв, курсу валют, безпекової ситуації та купівельної спроможності населення. За прогнозом Свиноуса, найбільш імовірним сценарієм залишається поступове подорожчання молочної продукції.
На ціни також тисне скорочення поголів’я корів. Станом на 1 серпня їхня кількість у господарствах населення зменшилася на 29% - до 539,8 тис. голів, а загалом в Україні - на 18%, до 932,6 тис. голів.
Водночас збільшення імпорту молочної продукції, зокрема сирів із Польщі та інших країн ЄС, частково стримуватиме подорожчання. Подальша динаміка залежатиме від вартості кормів та енергоносіїв, валютного курсу, безпекової ситуації та купівельної спроможності населення.
Про джерело: Інститут аграрної економіки
Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"- це провідна державна наукова установа України, яка вже понад століття формує стратегію розвитку сільського господарства країни.
Саме тут розробляються проєкти законів, програми реформування АПК та стратегії продовольчої безпеки, які потім розглядаються Верховною Радою та Кабінетом міністрів.
Багато років установу очолює академік Юрій Лупенко. Його прогнози щодо розвитку агросектору вважаються одними з найбільш авторитетних в Україні. Науковці центру (наприклад, Олександр Захарчук, Микола Пугачов) постійно публікують аналітику щодо експортних можливостей України на ринках ЄС та Азії.
Зараз інститут активно працює над адаптацією до вимог ЄС - підготовкою українського фермерства до вступу в Євросоюз та інтеграцією в Спільну сільськогосподарську політику (CAP).
Курс валют у жовтні - скільки коштуватимуть долар та євро
До кінця 2026 року курс долара в Україні навряд чи перевищить 46 грн, якщо безпекова та енергетична ситуація суттєво не погіршиться. Водночас євро може перебувати в діапазоні 52,5–54 грн. Такий прогноз озвучив віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов.
"Якщо не стануться найбільш негативні воєнні та енергетичні події, наприкінці року курс долара навряд чи перевищить 46 грн. Тож замість валютного стрибка нас може очікувати поступовий, контрольований рух із періодами як послаблення, так і зміцнення гривні", - зазначив Мамедов.
Ключову роль у стримуванні різких коливань, за прогнозом банкіра, продовжить відігравати Національний банк. У межах режиму керованої гнучкості гривня може як слабшати, так і зміцнюватися, а НБУ за необхідності виходитиме на ринок із валютними інтервенціями.
Мамедов припускає, що у жовтні-грудні 2026 року обсяг таких інтервенцій може становити близько 10–11 млрд доларів. Для порівняння, у четвертому кварталі 2024 року чистий продаж валюти Нацбанком становив близько 11,4 млрд доларів, а за аналогічний період 2025-го - близько 10,3 млрд.
Наприкінці року попит на валюту традиційно може посилитися через збільшення бюджетних видатків, активізацію імпорту, завершення річних контрактів бізнесом та сезонний попит населення.
Водночас банкір не бачить передумов для різкого валютного стрибка.
"Курс не буде статичним, але так само немає підстав очікувати, що долар раптом "відірветься від землі" й сягне захмарних значень", - наголосив він.
Євро до кінця року, за прогнозом Мамедова, може перебувати в межах 52,5–54 грн за умови, що долар коштуватиме близько 45–46 грн.
При цьому коливання європейської валюти можуть бути помітнішими, оскільки її вартість в Україні залежить не лише від курсу гривні, а й від співвідношення євро та долара на світовому валютному ринку.
На курс євро також впливатимуть рішення Європейського центрального банку та Федеральної резервної системи США, інфляція й економічна ситуація в Європі та США, а також геополітичні події.
"Не варто очікувати ані статичного курсу, ані валютної катастрофи. Курс змінюватиметься - це нормально для режиму "керованої гнучкості". Набагато важливіше, щоб ці зміни були контрольованими, а валютний ринок залишався збалансованим", - підсумував Мамедов.
Про персону: Сергій Мамедов
Сергій Мамедов - український банкір, фінансист, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління Глобус Банк.
Має багаторічний досвід роботи у банківському секторі України. Спеціалізується на питаннях розвитку фінансового ринку, банківського регулювання, кредитування та макроекономічних процесів. Бере участь у формуванні позиції банківської спільноти щодо ключових економічних рішень, зокрема у сфері валютної політики та стабільності фінансової системи. Регулярно виступає як експерт у медіа з питань банківської діяльності, валютного ринку та економічної ситуації в Україні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
