Чому Україна досі не в НАТО: як Захід гальмує процедуру і чим він ризикує

17 квітня 2024, 19:30оновлено 18 квітня, 16:47
409
Західний світ сьогодні не наважується прийняти Україну до НАТО, але вже за декілька років може відчути наслідки такої політики на фронтах війни в Європі.
Чому Україна досі не в НАТО: як Захід гальмує процедуру і чим він ризикує
Україна могла б посилити НАТО, але Захід не готовий піти на головний крок / Главред

"Чому ми досі не в НАТО?" - сказав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Axios, адресуючи свої слова новообраному президенту США Джо Байдену. Інтерв'ю показали публіці 31 січня 2021 року, за 11 днів після інавгурації Байдена. У вересні того ж року, у межах особистої зустрічі, Зеленський повторив своє запитання і почув у відповідь, що сам Байден "за" євроатлантичну інтеграцію України, але це "не лише його рішення". Вочевидь, Зеленський недарма ставив запитання саме Байдену, адже питання вступу Києва до блоку напряму залежить від політичної позиції США, які поки що залишаються лідером західного світу.

Доки на Заході роздумували над конкретикою, агресорка Росія почала концентрувати свої війська біля українських кордонів, поставила абсолютно неприйнятний ультиматум НАТО і в підсумку здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну.

НАТО засудило напад Росії, проте рішуче відмовилося від військової допомоги Україні. Своє рішення Альянс мотивував категоричним небажанням ставати прямим учасником війни з Росією. Серйозну військову підтримку українська держава почала отримувати лише навесні, коли Сили оборони звільнили північні області і з'явився формат Рамштайн. Причому НАТО, як організація, як і раніше, не допомагає зброєю - Україна отримує озброєння безпосередньо від країн-союзників.

відео дня

У 2023 році на саміті у Вільнюсі НАТО ухвалило рішення про те, що Україна стане членом Альянсу. Генеральний секретар блоку Єнс Столтенберг говорив, що Україна вступить до НАТО за умови проведення всіх реформ і після завершення війни з Росією. Точка зору Альянсу збігається і з позицією адміністрації Байдена, де умовою інтеграції також називають закінчення війни.

Україна вимагає чітких умов щодо вступу до НАТО, проте Захід відмовляється надавати навіть План дій щодо вступу до блоку. Наступний саміт Альянсу відбудеться 9-11 липня. Україна очікує, що саме тоді колективний безпековий блок Заходу запросить країну до Альянсу.

Які критерії вступу країни до НАТО, чому Україну поки що не запрошують до Альянсу і що кажуть влада та західні топ-політики і чиновники - розбирався Главред.

Що потрібно країнам для вступу до НАТО?

До НАТО входять 32 країни. Протягом останніх 70 років Альянс поступово розширювався. У 2023 і 2024 році на тлі великої війни РФ проти України до блоку вступили Швеція і Фінляндія. Країни десятки років дотримувалися нейтралітету, але вирішили відмовитися від позаблокової політики у зв'язку з потенційною небезпекою російської агресії.

Щоб вступити до НАТО, країни повинні дотримуватися демократичних цінностей і робити свій внесок у безпеку всього блоку. Країни, які запросили до Альянсу, отримують План дій щодо членства (ПДЧ), у якому прописано рекомендації щодо інтеграції, після чого починаються перемовини. Усі країни НАТО повинні дати свою згоду для приєднання до організації нових учасників.

Вважається, що країни-кандидати до НАТО повинні гарантувати вирішення міжнародних суперечок за їхньою участю мирними засобами, розв'язувати етнічні, територіальні та політичні конфлікти за принципами ОБСЄ, брати участь у місіях Альянсу, дотримуватися верховенства права і прав людини та мати прозору економіку і бюджет країни.

Втім, на практиці держави можуть проводити політику, яка не завжди відповідає всім критеріям блоку. Країни йшли до НАТО різним шляхом, а тривалий період критерії для євроатлантичної інтеграції взагалі були розмиті.

Сьогодні для того, щоб країну прийняли до НАТО, потрібне політичне рішення, яке включатиме згоду решти держав, що входять до блоку. Також організація під час інтеграції нових країн-учасниць керується питанням власної безпеки.

Чому Україну не запрошують до НАТО

Україні потрібно чітко розуміти, чи буде вона в НАТО. Тому в Києві наполягають на отриманні чіткої "дорожньої карти" євроатлантичної інтеграції. Питання безпеки в умовах війни з Росією залишається ключовим.

Рішення про вступ України до Альянсу поки що не ухвалено. Запевнення - не юридична гарантія, адже подібні промови вже були прописані в декларації Бухарестського саміту 2008 року, зазначила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.

"Я не сприймаю заяви про те, що союзники вже ухвалили рішення, що Україна буде в НАТО. Так, це написано, дійсно, в декларації Вільнюського саміту. Також написано, що Україна буде запрошена до НАТО. Але те ж саме написано і в декларації Бухарестського саміту 2008 року. Тому рішення не ухвалено, які б запевнення ми не отримували. Саме тому Україна і пропонує проміжну юридичну гарантію, яка полягає у формулюванні запрошення до НАТО", - пояснила ситуацію віце-прем'єрка.

Головна проблема - війна з Росією. Захід не готовий приймати Україну до Альянсу, поки тривають бойові дії.

Речник Державного департаменту США Меттью Міллер заявив, що Захід поки що не готовий обговорювати терміни євроатлантичної інтеграції Києва.

"Нічого не змінилося з приводу схвалення графіка. Це все ще залежить від завершення війни... Ми чітко дали зрозуміти, що, врешті-решт, це процес, який просувається", - каже чиновник.

"Усі члени Альянсу згодні з тим, що Україна стане членом НАТО. Усі члени Альянсу погоджуються з тим, що нам потрібно продовжувати наближати Україну до членства в НАТО" - з такою заявою нещодавно виступив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.

Він стверджує, що Україна лише після закінчення війни з РФ отримає гарантії безпеки від НАТО.

"Вона (війна Росії та України, - ред.) зупиняється тут. І тому ми повинні допомогти Україні побудувати власну оборону, щоб стримати будь-яку подальшу російську агресію, але буде потреба в гарантіях безпеки, і, звісно, остаточною гарантією безпеки агресії, але буде потреба в гарантіях безпеки, і, звісно, остаточною гарантією безпеки буде членство в НАТО за статтею 5", - наголосив Столтенберг.

США та Німеччина проти України в НАТО?

Україна прагне отримати офіційне запрошення щодо вступу до НАТО, однак Захід не піде на такий крок на саміті Альянсу у Вашингтоні, що має відбутися в липні, пише The New York Times.

Причина - небажання бути втягнутими до "найбільшої сухопутної війни в Європі з 1945 року".

Причому, як стверджують журналісти, проти запрошення України на вашингтонський саміт у липні виступають головні союзники Києва - США і Німеччина.

"Сполучені Штати і Німеччина, як і раніше, виступають проти пропозиції Україні почати перемовини про членство у Вашингтоні, як вони це зробили на торішньому саміті у Вільнюсі, і хочуть, щоб це питання було знято з порядку денного в липні, незважаючи на аналогічний процес у Європейському Союзі, який був схвалений минулого літа", - написали в матеріалі.

У Держдепі США спростували інформацію про те, що Штати проти вступу України до НАТО.

"Ці повідомлення хибні", - сказав Меттью Міллер і додав, що глава Держдепу Блінкен і президент Байден уже підтверджували вступ України до Альянсу в майбутньому.

Проте США та Німеччина справді виступили проти запрошення України до НАТО на липневому саміті у Вашингтоні, розповіла Ольга Стефанишина. Причому, як стверджує прем'єрка, американці та німці виступають проти навіть попри те, що рішення підтримують інші союзники України.

"Формат запрошення запропонувала сама Україна як юридичну гарантію вступу до НАТО. Воно є в порядку денному. Абсолютно всі союзники підтримують це рішення крім двох.

Оскільки ця інформація стала публічною, США і Німеччина намагаються звертати увагу на інших скептичних союзників, таких як Угорщина і Словаччина. Але ключова позиція саме цих двох країн", - уточнила віцепрем'єрка.

Стефанишина додала, що Вашингтон і Берлін проти, оскільки запрошення - це вже реальне рішення про євроатлантичну інтеграцію України.

Чи буде в підсумку Україна в НАТО?

На це запитання може відповісти лише Захід. Світова спільнота наразі не готова до вступу України до Альянсу, оскільки це означатиме пряму війну західного світу з РФ. Поки на Заході сподіваються, що зможуть пропетляти і не зіткнутися з російськими окупантами, інтеграція України затягуватиметься.

Проте тут західному світу варто було б серйозно замислитися. Там, схоже, дотримуються такого підходу: Україна в НАТО - перманентна загроза війни з Росією і ризики. Але забувають один момент. Коли союзники вирішили надати військову допомогу Україні, вони вже мали зрозуміти, що вступили ще не у війну, але вже у конфлікт із Росією. І дороги назад уже немає - рано чи пізно Москва може відповісти на такий крок військовими діями. Можливо, локальними або гібридними, але відповіді навряд чи вдасться уникнути. Уже не можна буде залишити так, як є, і сподіватися, що війна не торкнеться Європи. Загроза з боку Росії тепер стане постійною. Наївно вважати, що Росія забуде Заходу військову підтримку України. І особливо не забуде нерішучість, яку зараз демонструють союзники.

Україна сьогодні має найбоєздатнішу армію в Європі, яка могла б серйозно посилити Альянс. Особливо, коли боєздатність лідерів Європи, таких як Німеччина і Франція, викликає сумніви.

Приймати Україну до НАТО чи не приймати - рішення за Заходом і, насамперед, за США. Але не варто думати, що вдасться повернутися до "правил гри", які діяли раніше.

Сценарії вступу України до НАТО - думка експертів:

На Україну чекає довгий шлях до НАТО, є багато недоброзичливців, які проти потрібного Києву сценарію, вважає політтехнолог Борис Тизенгаузен.

"По-перше, колегіальне голосування. Тобто всі члени НАТО мають сказати "Так". Фінляндія, Швеція, які все, що потрібно, витрачають і в них усе добре... Вони подали заявку до НАТО тому, що Путін напав на нас, і вони дуже довго йшли. І там була Угорщина і Туреччина, які противилися", припустив експерт.

Шлях Києва до НАТО може прискоритися лише у тому разі, якщо будуть переглянуті правила заявки.

"Для України, яка вже має купу недоброзичливців, будуть дуже довго зволікати в ухваленні заявки. Якщо переглянуть правила заявки - не колегіально, а більшістю, можливо, все буде швидше", - наголосив Борис Тизенгаузен.

Україну навряд чи запросять до Альянсу в липні 2024 року, оскільки в блоці не знають, як забезпечити гарантії безпеки країні після завершення війни. При цьому західний світ має сформувати гарантії, які зупинять Путіна - це гібрид масового переозброєння України та поширення на неї 5-ї статті НАТО.

"Насправді тоді виникає питання про те, як можна забезпечити безпеку України після майбутньої мирної угоди. Які гарантії безпеки не дозволять Росії знову напасти на Україну? Це ключове питання. На мою думку, це може бути досягнуто лише поєднанням масового переозброєння України і статті 5. Стаття 5 договору НАТО говорить, що напад на одну країну-члена вважається нападом на всі країни НАТО. Так і є. Це єдине, що може зупинити Росію.

Нам потрібен цей жорсткий стримувальний ефект за допомогою вступу України до НАТО, навіть якщо немає реальних перспектив, що це станеться. Країни НАТО повинні терміново розробити і впровадити життєздатні стратегії. З одного боку, Росію необхідно утримати від подальшої агресії в довгостроковій перспективі за допомогою стримування. До цього закликають усіх членів НАТО. З іншого боку, європейські країни НАТО терміново потребують стратегії на випадок перемоги на виборах Дональда Трампа. Було б краще добре підготуватися до такого розвитку подій", - каже німецький політолог Карло Масала.

Певні сили на Заході намагаються проштовхнути сценарій "НАТО в обмін на території", за яким Україна нібито має поступитися окупантами захопленими землями в обмін на інтеграцію до Альянсу, сказав військовий експерт Олег Жданов.

Однак Росії такий план не потрібен, і поступки не призведуть до завершення війни.

"Путіну сьогодні потрібна оперативна пауза. Для чого? Для того, щоб відновити боєздатність військ, щоб набрати чисельність півтора мільйона, як він написав в указі, нагромадити техніку і озброєння. У РФ уже пристосувалися в умовах санкцій, вони можуть частково виробляти і новітню техніку. Перші прогнози, які писали військові експерти в Європі, що найближча перспектива, три роки - це мінімум, скільки потрібно Путіну для того, щоб відновити чисельність і укомплектованість Збройних сил, і за три роки він уже буде готовий диктувати свої вимоги", - підкреслив Жданов.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти