
Що сказав Гончар:
- Росія використовує загрозу розміщення ядерної зброї в космосі як інструмент тиску на Захід
- Москва вважає адміністрацію Трампа більш сприятливою до російських вимог та вразливою до залякувань
В Росії неодноразово заявляли, що Володимир Путін розглядає можливість розміщення ядерної зброї в космосі. Як заявив президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар під час чату на Главреді, Путін вже вперше вдається до ядерно-космічного шантажу.
"Росія вже це робила, наприклад, знищувала на орбіті свій же супутник іншим супутником-винищувачем. Тоді уламки розліталися і створювали загрозу для супутників різних країн, передусім американських, яких найбільше на орбіті, була небезпека їх ураження. А потім зазначали, що можна вчинити й інакше: розмістити ядерний заряд у космосі, хоча є відповідна конвенція, яка забороняє розміщувати ядерну зброю в космосі", - каже Гончар.
Однак, щоб там не було, росіяни можуть піти на такий крок, адже є спеціальна конструкція ядерного пристрою, яка дає потужний електромагнітний імпульс.
Експерт Гончар перелічує п’ять уражаючих ефектів застосування ядерної зброї, які можуть мати серйозні наслідки:
- ударна хвиля;
- радіація;
- радіоактивні матеріали;
- світловий імпульс;
- електромагнітний імпульс.

Втім, як зазначає Гончар, на орбіті є різні супутники, не тільки американські. Китайських – чимало, російських так само там крутиться багато. А ядерна зброя у космосі – це зброя невибіркового використання.
"Той факт, що росіяни знову звернулися до цієї теми, свідчить про продовження експлуатації погроз ядерною зброєю, аби здійснити додатковий тиск на Захід, передусім на Сполучені Штати. У Москві бачать, що адміністрація Трампа дуже податлива до російських забаганок і реагує на різні російські залякування. Тому вони вирішили знову витягнути "ядерну карту" і подивитися, що буде", - резюмує Гончар.
Дивіться відео, в якому Михайло Гончар розповів, як зниження цін на нафту вдарить по Росії:
Путін погрожує ядерною зброєю - що відомо
Як повідомляв Главред, російський президент Володимир Путін знову дістав "ядерну карту". Однак, на думку аналітиків, попри гучні наміри Кремля, застосування тактичної ядерної зброї дасть тактичний ефект, а не стратегічний.
Також нещодавно і у Франції зробили тривожну заяву про ядерну війну. У разі провалу дипломатичних зусиль, ядерний конфлікт видається "майже неминучим".
Що цікаво, Україна може повернути ядерний статус за чотири роки. Хоча в Києва зараз немає потрібного реактора для виробництва плутонію, його будівництво є технічно простішим, ніж створення уранозбагачувальної інфраструктури.
Більше думок експерта Гончара:
- Росія почне "згортати" війну проти України, якщо виконати єдину умову - Гончар
- Чи може Україна відмовитись від угоди Трампа і Путіна - Гончар розкрив сценарій
- "На це потрібно 2-3 роки": Гончар сказав, що може розвалити економіку РФ
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред