На кордоні з Росією зафіксували сліди радіації: чи є небезпека для людей

На другому тижні вересня Управління радіаційної та ядерної безпеки Норвегії зафіксувало сліди радіоактивного цезію-137 на кордоні з країною-агресоркою Росією. Про це повідомляє The Barents Observer.

Повідомляється, що радіоактивність була виміряна у повітряних фільтрах у Віксйоф'єллі та Сванховді. Її походження досі невідоме. Управління радіаційної та ядерної безпеки Норвегії стверджує, що кількість цезію є "дуже низькою".

Видання додає, що згадані фільтри аналізуються у підрозділі готовності до надзвичайних ситуацій раз на тиждень. Радіоактивний цезій-137 з'явився десь між 9 і 12 вересня. Однак, Бредо Мьоллер з відділу готовності до надзвичайних ситуацій у Сванховді каже, що хвилюватися не варто.

"Рівні явно вищі за норму, але не становлять небезпеки для людей або довкілля. Ми виявили 5 мкБк/м3 на фільтрувальній станції у Сванховді на 37-му тижні (9-16 вересня), і ми виміряли таку саму концентрацію (5 мкБк/м3) на фільтрувальній станції у Віксйоф'єллі на 36-37 тижні (5-12 вересня)", – розповів Мьоллер.

За його словами, Управління радіаційної та ядерної безпеки проведе додаткові аналізи протягом наступних кількох днів. У відомстві кажуть, що під час дослідження фільтрів не було виявлено інших радіоактивних ізотопів. Також невідомо, чи мають якісь вимірювання на російському боці кордону подібні результати.

Зазначається, що цезій-137 утворюється як продукт розпаду в результаті роботи ядерного реактора. На борту російських підводних човнів і криголамів, які працюють у Баренцевому морі з баз уздовж узбережжя Кольського півострова, є численні морські реактори. Масштабні стратегічні навчання "Океан-2024" завершилися 16 вересня, але малоймовірно, що такі викиди відбуваються з морського реактора. Невеликі витоки цезію-137 частіше виникають під час запуску чи обслуговування реактора або під час поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Мьоллер каже, що цезій також може походити від лісових пожеж. Опади після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та навіть ядерні випробування в атмосфері до 1962 року досі можна виміряти у природі. Цезій-137 має період напіврозпаду близько 30 років. Коли старі дерева горять, радіоактивність може бути винесена в повітря та рознесена вітром.

Рекомендуємо:

Вибух на Рівненській АЕС й викид радіації: в "Енергоатомі" відреагували на чутки

Також повідомляється, що ціле літо та на початку осені російські конструктори зброї з "Росатома" працювали на полігоні Панково на Новій Землі. Майданчик присвячений випробуванням крилатої ракети з ядерним двигуном "Буревісник", яка передбачає більш-менш відкрите охолодження мініреактора. Однак робота на полігоні суворо секретна, і дуже мало інформації оприлюднюється. Офіційних повідомлень про те, що "Буревісник" був випробуваний, немає, але ці ознаки можна побачити, вивчаючи щоденні супутникові знімки з Арктичного архіпелагу.

Протягом літа автори публікації бачили кілька вантажних кораблів і суден спеціального призначення у водах за Панково. А протягом останніх кількох тижнів два великих транспортних літаки "Росатома" Іл-76 періодично стояли в аеропорту "Рогачево" на Новій Землі. Вважається, що літаки синього кольору проводять операції, пов'язані з випробуваннями "Буревісника".

Ядерна зброя РФ - що відомо

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Росія може застосувати ядерну зброю на своїй території в рамках навчальних випробувань, якщо Захід зніме заборону для України на удари зброєю дальнього радіусу дії.

Директор ЦРУ Вільям Бернс переконаний, що восени 2022 року був реальний ризик застосування ядерної зброї російським диктатором Володимиром Путіним проти України.

Також повідомлялось, що американські дослідники за допомогою супутникових знімків виявили можливе місце розгортання російської крилатої ракети "Буревісник" із ядерним двигуном.

Читайте також:

• ЗМІ розкрили головний нюанс ядерної "вундерваффе" Росії
• РФ нарветься на найпотужнішу відповідь: топгенерал зі США про загрозу ядерного удару РФ
• "У Заходу є свої червоні лінії": глава МЗС жорстко розніс ядерні погрози Путіна

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред