Підпишіться 
Про що сказав Гліб Вишлінський:
- Багатогодинні тривоги пропонують розділити на кілька рівнів
- Це зменшить втрати бізнесу під час потенційної загрози
- Основною перешкодою для змін є слабка координація органів
Багатогодинні повітряні тривоги пропонують розділити на кілька рівнів, щоб обмеження для населення та бізнесу відповідали реальному ступеню небезпеки. Такий підхід, на думку економіста, допоміг би зменшити втрати для економічної активності міст. Про це повідомив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі Главреду.
Йдеться насамперед про відмінність між ситуацією, коли загроза є потенційною, та моментом, коли небезпека вже наближається до конкретної території. За такого підходу бізнес міг би оперативніше визначати, чи потрібно зупиняти роботу та змінювати режим роботи персоналу.
"Має бути кілька рівнів тривоги, більш локалізоване оголошення тривоги. Наприклад, умовно червоний рівень, коли є безпосередня загроза. А якщо один БПЛА кружляє над Київським водосховищем і півгодини в Києві триває тривога - це очевидна ситуація умовно жовтого рівня, коли має бути сигнал: увага, стежте за повідомленнями", - пояснює економіст.
У разі зміни маршруту безпілотника система, за задумом економіста, мала б оперативно посилювати попередження для конкретної місцевості. Це дало б людям більше часу на реакцію без необхідності тримати весь населений пункт у режимі максимальних обмежень.
"Щоб ви могли вчасно сховатися, якщо він рухається в напрямку місця, де ви перебуваєте, має бути вже, відповідно, червоний рівень тривоги", - зазначає Вишлінський.
Окремий виклик - взаємодія структур, які відповідають за безпеку та функціонування міст. За словами економіста, різні державні й муніципальні органи можуть діяти без достатньої узгодженості, що ускладнює запровадження гнучкішого механізму.
"Я думаю, що, найімовірніше, як це часто буває в подібних випадках, ДСНС перебуває десь в одному місці, Генштаб - в іншому, Мінекономіки - в третьому, а в четвертому місці - муніципалітет. І проблема насамперед - це проблема координації", - каже експерт.
Економічний ефект від зміни системи полягає у зменшенні масштабів зупинки роботи міста через обмежену загрозу. Водночас запропонований підхід не передбачає скасування сигналів цивільного захисту.
"Я не закликаю просто скасувати оголошення тривог. Але мають бути вжиті всі заходи для того, щоб між військовими та цивільними адміністраціями визначити, які є можливості запровадити кілька рівнів тривог, зробити їх оголошення більш локалізованим", - підсумував він.
Удари по Україні - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, радник президента з технологічних питань Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив про можливість ударів по великих торговельних центрах. Він зазначив, що ризик ударів по ТЦ може торкатися як Києва, так і прифронтових територій. За його словами, після оголошення тривоги на евакуацію може залишатися 1–2 хвилини.
Економіст Андрій Новак підкреслив, що економічні збитки від повітряних тривог залежать від географії. Він пояснив, що різний економічний ефект має тривога в Києві та тривога в іншому регіоні. Новак також зауважив, що реакція підприємств варіюється і впливає на обсяги перевезень та продажів.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила про підготовку двох режимів оголошення тривоги для Києва. Вона уточнила, що жовтий і червоний режими відрізнятимуться за наслідками для роботи закладів. За її словами, під час жовтого режиму роботу закладів можуть залишити або зупинити на розсуд керівництва, а під час червоного режиму робота зупиняється.
Читайте також:
- Поспред РФ при ООН висунув Україні ультиматум і пригрозив продовжити війну
- Україна закриває повітряний простір над РФ – Зеленський виставив ультиматум Кремлю
- Удар по Києву 1 вересня не був випадковий: у Зеленського відповіли, як зупинити РФ
Про персону: Гліб Вишлінський
Гліб Вишлінський - економіст, виконавчий директор Центру економічної стратегії, який очолює з моменту його створення у травні 2015 року. Має понад 25 років досвіду у сфері економічного аналізу та досліджень.
У 2003–2015 роках працював у GfK Ukraine, з 2010 року обіймав посаду заступника директора компанії. Раніше був головним економістом, директором з публікацій та заступником директора Міжнародного центру перспективних досліджень. Кар’єру розпочинав як економічний журналіст і редактор.
У 2021–2026 роках очолював правління "Громадського телебачення". Також входить до Ради розвитку "Мистецького арсеналу", Наглядової ради Фундації DEJURE та правління StateWatch.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
