
Ключові тези:
- РФ намагається зруйнувати українську логістику
- Пункти пропуску є важливими цілями для ударів
Країна-агресорка Росія намагається вивести з ладу українські пункти пропуску, щоб ускладнити логістику та постачання через західний кордон. Удари по таких об'єктах також створюють ризик інцидентів поблизу Румунії та інших країн НАТО. Про це повідомив радник президента України з технологічних питань Сергій "Флеш" Бескрестнов в ефірі Liga.net.
Він відзначає, що окремою проблемою залишається реакція західних держав на випадки, коли російські безпілотники опиняються поблизу або на території країн НАТО. За словами Бескрестнова, такі ситуації складно однозначно трактувати через відсутність доказів щодо навмисності порушення кордону.
"Ну, про це важко сказати. Ми всі розуміємо, що Захід не хоче мати конфлікту з Росією. Захід також розуміє, що ці атаки - вони там випадкові", - зазначив Бескрестнов.
Водночас російські удари по прикордонній інфраструктурі України мають іншу логіку. Йдеться про об'єкти, через які проходять транспортні потоки та забезпечується зв'язок України з європейськими державами.
"Тобто це не можна довести, немає доказів, щоб сказати, як це дійсно відбувалося. Але вони дійсно намагаються атакувати різні пункти пропуску, намагаються атакувати нашу територію. Ми розуміємо, що пункти пропуску дуже поруч знаходяться, і можуть бути різні варіанти", - сказав радник президента.
Повне відео заяви "Флеша" дивіться у Telegram за посиланням.
Особливе значення такі об'єкти мають для забезпечення стабільного постачання товарів з Європи. Потенційні перебої можуть вплинути не лише на військові перевезення, а й на цивільну логістику.
"Ми розуміємо, чому це відбувається: вони намагаються зруйнувати нашу логістику. Логістика також дуже важлива, тому що коли у нас, наприклад, буде якесь обмеження зі свіжими продуктами, то я багато разів казав, що Захід нам може допомогти, Європа, що це взагалі не проблема", - наголосив Бескрестнов.
Він також звернув увагу на економічну роль прикордонних переходів: через них Україна підтримує торговельні зв'язки з державами Євросоюзу, зокрема Польщею та Румунією.
"І також це стосується і Румунії, тому росіяни намагаються руйнувати оці пункти пропуску, митні пункти. Це також очікувано, ми взагалі розуміємо їхню тактику: що вони роблять і для чого вони це роблять", - зазначив радник президента.

Чому РФ робить ставку на дешевші ракети - коментар експерта
Росія може використовувати дешевші ракети для виснаження української протиповітряної оборони, змушуючи її витрачати дорогі перехоплювачі. Йдеться насамперед про ситуації, коли характер загрози складно визначити до моменту застосування засобів ППО. Про це повідомив авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі Київ24.
"Такі ракети мають набагато нижчий ефект, ніж звичайні балістичні ракети. При цьому, враховуючи велику кількість ракет, які може виробляти та застосовувати ворог, на жаль, вони призводитимуть до більшого розходу ракет-перехоплювачів типу Patriot. Визначити конкретно, чи це РМ-48У, чи це "Іскандер", часто буває складно або неможливо", - пояснив Долінце.
Окремою перевагою для РФ стає різниця у вартості між засобом нападу та перехоплення. За задумом такої тактики, відносно недорогий боєприпас може змусити Україну застосувати значно дорожчий ресурс.
Саме тому Москва може робити акцент на кількості запусків, а не лише на потужності окремої ракети. Масоване застосування дешевших боєприпасів дозволяє створювати додаткове навантаження на українську ППО та її запаси перехоплювачів.

Удари по Україні - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський пояснив зміни в організації шкільного навчання через постійні атаки РФ. Мондриївський акцентував, що перший тиждень очно-дистанційно буде адаптований залежно від безпекової ситуації і заклади мають бути готові до різних сценаріїв. За його словами, опрацьовано варіанти від занять в укриттях до повного переходу на дистанційне навчання і вказано, що рішення змінюватимуться залежно від загрози в небі над столицею.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про масштабну атаку дронів по Україні. За даними військових, 99 ударних безпілотників було запущено протягом дня, частина з них рухалася в напрямку Києва та Борисполя. Вони відзвітували, що 82 дрони знищено або подавлено, атака тривала з 6:30 до 18:00 і серед запущених 72 були реактивними.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк оголосила про роботу над новими режимами оповіщення у Києві. Вона повідомила, що місто готує два нові режими повітряної тривоги для розмежування загроз дронів і ракет та регулювання роботи закладів. У пропозиціях зазначено, що під час "жовтого" режиму робота закладів може продовжуватися або зупинятися за розсудом закладу, а під час "червоного" - зупиняється все.
Читайте також:
- Україна закриває повітряний простір над РФ – Зеленський виставив ультиматум Кремлю
- Удар по Києву 1 вересня не був випадковий: у Зеленського відповіли, як зупинити РФ
- У Ленінградській області РФ - масштабна пожежа: ГУР уразило "Новатек-Усть-Луга"
Про персону: Бескрестнов Сергій "Флеш"
Бескрестнов Сергій Олександрович з позивним "Флеш" - український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку за спеціальністю "Радіо, радіорелейний, тропосферний та космічний зв'язок". Також навчався у різних європейських технічних центрах за напрямками радіорелейного та мобільного зв'язку стандарту GSM. Він займав керівні посади у компаніях "Українські радіосистеми", "Український мобільний зв'язок", став головою ГО "Центр радіотехнологій".
З перших днів війни він брав активну участь в обороні Київської області з 3-м полком сил спеціальних операцій. Він організував систему військового радіозв'язку півночі Київської області разом з 136 батальйоном ТРО. З квітня 2022 року консультував та навчав різні військові підрозділи й силові структури України. Він організував службу технічної підтримки та обмін досвідом для кількох тисяч військових зв'язківців ЗСУ та НГУ. Нині він розробляє засоби малого РЕБ та вивчає на фронтах радіосигнали російських БПЛА всіх типів, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
