Про що попереджає економіст Гліб Вишлінський:
Повітряні тривоги, що зривають навчальний процес у школах, здатні водночас скорочувати робочий час батьків - насамперед матерів школярів.
Про це повідомив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, пише Главред.
Якщо тривалі тривоги збережуться й після 1 вересня, за словами економіста, це стане додатковим економічним ефектом, що виходить за межі самої освіти. Коли навчальний день не починається вчасно через сигнал тривоги, або значну його частину діти проводять у укритті, батькам доводиться підлаштовувати під це власний робочий графік.
На думку Вишлинського, найбільше навантаження лягає саме на матерів школярів - один і той самий сигнал тривоги одночасно зриває навчання дітей і забирає робочий час у їхніх батьків.
У довгостроковій перспективі економіст не виключає, що постійні перебої в роботі та занепокоєння щодо якості освіти дітей можуть стати додатковим аргументом для переїзду частини сімей у безпечніші регіони України. Йдеться про ситуації, коли батьки фізично не можуть повноцінно працювати через регулярні зриви графіку, а якість навчання дітей викликає дедалі більше побоювань.
Схожу логіку Вишлинський застосовує й до бізнесу. Якщо рівень ризику між регіонами суттєво відрізняється, нові інвестиції та розширення компаній поступово зміщуватимуться туди, де працювати безпечніше.
Росія суттєво збільшила використання швидкісних реактивних безпілотників під час атак на Україну. Київ залишається одним із головних напрямків таких ударів. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Помітне зростання кількості таких цілей почалося ще в липні. Тоді росіяни застосували приблизно в п’ять разів більше реактивних дронів, ніж місяцем раніше.
За словами Ігната, проблема для ППО полягає насамперед у швидкості та висоті польоту. Окремі реактивні апарати можуть розганятися приблизно до 600 км/год і летіти на висоті близько 5 км. Через це їх не завжди можуть збити мобільні вогневі групи та ПЗРК, а частина дронів-перехоплювачів просто не має достатньої швидкості для переслідування таких цілей.
Як писав Главред, у ніч на 1 вересня російська окупаційна армія атакувала Київ та область ракетами й ударними дронами. У результаті атаки є загиблі та постраждалі.
За останніми даними ДСНС, у Києві вісім осіб загинули та ще п’ятеро постраждали, зокрема троє дітей. Під удар потрапила цивільна інфраструктура та житлова забудова столиці.
У Дарницькому районі внаслідок влучання виникла пожежа на двох локаціях, на жаль, 7 осіб загинули, а 1 особа у важкому стані перебуває в лікарні. Пожежу ліквідовано. Також за іншою адресою внаслідок вибухової хвилі постраждали 2 особи, з яких 1 дитина.
Голосіївський район: влучення в нежитлову будівлю. Пожежу ліквідовано на площі 40 кв. м, 1 людина загинула.
Солом’янський район: внаслідок влучання БПЛА у житловий будинок сталося часткове руйнування. Пожежники врятували чоловіка та витягли жінку з-під завалів. Постраждалих передано до карети швидкої допомоги.
У Київській області кількість загиблих внаслідок ворожого удару по Борисполю зросла до 4. Ще 13 осіб отримали поранення. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.
Інші новини:
Гліб Вишлінський - економіст, виконавчий директор Центру економічної стратегії, який очолює з моменту його створення у травні 2015 року. Має понад 25 років досвіду у сфері економічного аналізу та досліджень.
У 2003–2015 роках працював у GfK Ukraine, з 2010 року обіймав посаду заступника директора компанії. Раніше був головним економістом, директором з публікацій та заступником директора Міжнародного центру перспективних досліджень. Кар’єру розпочинав як економічний журналіст і редактор.
У 2021–2026 роках очолював правління «Громадського телебачення». Також входить до Ради розвитку «Мистецького арсеналу», Наглядової ради Фундації DEJURE та правління StateWatch.