
Читайте в матеріалі:
- Південний міст у Києві перекрили після трьох ударів дронів
- Обмеження діють також на мостах Патона та "Метро"
- Кияни з лівого берега скаржаться на тотальний колапс
Після серії ударів російських дронів по Південному мосту в Києві 2 жовтня обмежили рух одразу на кількох переправах через Дніпро. Мешканці лівого берега фактично опинилися відрізаними від центру. Про перекриття мостів Патона та Південного і про те, що дістатися до лівого берега тепер майже неможливо, пишуть користувачі в Threads.
У Київській міській адміністрації повідомили, що Південний міст перекрито в обох напрямках, міст Патона також закрито в обидва боки, а міст "Метро" - лише у напрямку правого берега.
Пізніше міський голова уточнив ці дані. За словами Віталія Кличка, Південний міст повністю закритий для транспорту, а на мосту Патона заблоковано лише рух з правого на лівий берег. Також частково обмежено рух однією смугою по мосту "Метро" з лівого на правий берег.
Станом на 09:18 автобуси №№ 51, 55, 115, 118-Д відновили рух мостом Патона у напрямку правого берега.
"Транспорт курсує за власними схемами з відхиленням від графіка. Рух на лівий берег організовано через Дарницький міст", - повідомили у КМДА.
Затори від Позняків і плутанина з метро
Ранок на лівому березі перетворився на випробування для водіїв і пасажирів. Блогерка Лера Дідковська, яка веде акаунт lerony_17, радить землякам взагалі залишитися вдома.
"Лівий берег, нам кінець. Краще вже не виїжджайте сьогодні. Кількість машин жахлива, і так завжди нас багато в районах... А тут тотальний колапс", - пише Дідковська.
Вона сумнівається, що єдина відкрита переправа витримає такий потік людей. Дістатися до правого берега, за її словами, зараз неможливо ні на метро, ні на власному авто.

Багато користувачів не розуміють, чи курсує метро. Одна з коментаторок запитує, чи працює зелена гілка між берегами, адже затор починається вже з Позняків. Інша скаржиться, що новини суперечать одна одній: в одних йдеться про повне перекриття, в інших - про відновлення руху.

Частина киян покладає відповідальність на міську владу.
"Знову весь Київ обмежений, бо наш чудовий мер не придумав альтернативи, як людям дістатися до центру, якщо мости будуть перекриті. У будь-який транспорт потрапити неможливо, затори по всьому місту", - йдеться у дописі sky882_1_12.

Інші реагують на ситуацію з чорним гумором. Користувачка lyu.photo_ ще напередодні запитала мешканців Лівобережжя, як їм останні новини.
"Тепер ми точно будемо як окреме місто...", - іронізує вона.


Коментатори одразу підхопили цю ідею. Пропонують назву "Лівобережжя" і жартують, що лівий берег - "це не Київ", тому його не бомбитимуть.
Згадують і про можливість обрати власного мера. Водночас лунають і тривожні голоси: хтось нагадує, що з лівобережного боку проходять лише кордони з Росією та Білоруссю, а продукти везуть з іншого берега. Якщо всі мости будуть зруйновані, залишаться пороми й понтони, відповідають інші.



Чи витримає міст удари
Зруйнувати Південний міст за допомогою дронів навряд чи вдасться, переконані аналітики. Колишній керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що шахіди не здатні зруйнувати конструкцію, однак можуть блокувати її роботу та створювати "картинку" для поширення паніки.
"Загроза для київських мостів існувала з самого початку широкомасштабної війни, так само, як і для мостів в інших великих містах, по яких Росія завдавала ударів. Зараз відбуваються удари по Південному мосту в Києві, який є конструкцією, яку важко зруйнувати. Реактивні шахеди - не та зброя, яка на це здатна, але пошкодити міст вони можуть, як і блокувати його нормальну роботу. Саме це блокування створить проблему, а також "картинку" для поширення паніки", - написав Коваленко в Telegram.

Схожої думки дотримується й інженер БПЛА Андрій Волошко (andrey__voloshko_). На його переконання, Росія цілеспрямовано взялася за переправу, а нещодавні атаки пов’язані з появою на "Геранях" кумулятивних ріжучих боєголовок, здатних серйозно пошкоджувати мостові конструкції навіть невеликим зарядом.
"Знищити або зруйнувати його не вийде, але пошкодити так, щоб певний час люди не могли по ньому пересуватися, думаю, можливо. І це, ймовірно, відбуватиметься з певною періодичністю. Поки не зросте кількість реактивних перехоплювачів", - прогнозує Волошко.
За його словами, такі удари мають сенс лише тоді, коли міст вражають багато разів. Якщо більшість дронів збиватимуть, одне або кілька влучfнь можуть взагалі не завдати шкоди. Балістику він також вважає слабкою зброєю проти подібних споруд, адже для руйнування знадобилися б десятки влучень у одну точку. Втім, поки що він закликає не ризикувати.
"Але, на жаль, під час тривоги зараз перебувати на тому мосту небезпечно", - попереджає він.


Удари РФ по Південному мосту - що відомо
Як писав Главред, перший удар Південний міст отримав вдень 1 жовтня, коли два дрони влучили поблизу його опори. Рух метро та наземного транспорту зупинили, але фахівці "Київавтодормосту" критичних пошкоджень не виявили.
Моніторинговий канал "єРадар" повідомив, що окупанти здійснили атаку реактивним БПЛА безпосередньо по конструкції Південного мосту в Києві.
Того ж вечора росіяни повторно атакували міст, і цього разу наслідки виявилися серйознішими. За попередніми даними, дрон пошкодив опору мосту, відбійник, дорожнє полотно та захисну бетонну огорожу метрополітену. Рух транспорту по мосту знову зупинили, а фахівці метро знеструмили колію.
Вночі 2 жовтня російська окупаційна армія атакувала Київ. Під удар знову потрапив Південний міст.
У зв’язку з нічними атаками в Києві тимчасово обмежено рух громадського транспорту по окремих мостах, а саме по Південному мосту, мосту "Метро" та мосту Патона.
Чому сили ППО не встигли захистити Південний міст
Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" заявив, що за нинішньої інтенсивності обстрілів столиці захист таких об’єктів, як Південний міст, просто не встигають посилити.
"З такою частотою ударів по столиці часу критично мало для нормального реагування, налагодження посиленої протиповітряної оборони цих об’єктів. Не буду розводити "зраду" з приводу балістики, але, очевидно, подібні цілі є пріоритетними для атак дронів", – написав Алекс у своєму Telegram-каналі "Офіцер".
Окремо військовий дорікнув відповідальним структурам. На його думку, вони діють із запізненням і не планують заходів заздалегідь.
Удари по мостах самі по собі не є новою тактикою, підкреслює офіцер. Раніше протиповітряна оборона неодноразово зривала подібні спроби росіян, тож міст вдавалося вберегти.
"Але вперше противнику вдалося завдати удару завдяки великій кількості задіяних БПЛА", – підкреслив Алекс.
Інші новини:
- Росія розпочала серію масованих ударів по Києву: у Newsweek назвали мету
- Удар по Волгограду та Самарі: у РФ спалахнув НПЗ та підприємство ВПК
- Побоюються удару по Кримському мосту: РФ терміново посилює захист у морі
Про персону: Андрій Коваленко
Андрій Коваленко є лейтенантом Сил оборони України, у грудні 2023 року відряджений на посаду заступника керівника ЦПД. У січні 2024 року був призначений керівником Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України.
За його словами, Центр займатиме проактивну позицію щодо захисту інтересів держави, зокрема в інформаційному просторі. ЦПД протистоятиме потугам росіян, ФСБ, ГРУ і СЗР РФ, які намагаються впливати на настрої українського суспільства та поширювати фейки про Україну за кордоном.
"Ми хочемо сформувати навколо Центру потужне ком’юніті, яке зацікавлене в захисті нашої країни, і закликаємо лідерів думок працювати разом для того, щоб протидіяти російським ІПсО", – наголосив Коваленко.
28 вересня 2026 року стало відомо, що Андрій Коваленко залишає посаду керівника Центру протидії дезінформації.
За його словами, він залишиться у сферах національної безпеки та когнітивного протистояння з Росією.
"Для мене настав час рухатися далі. Радий цьому. ЦПД РНБО - лише успіхів. Чудова команда, яка точно зробить ще багато чого для держави. Продовжуємо рух", - підсумував Коваленко.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
