Результати другого туру виборів мерів є в більшості найвпливовіших міст України передбачуваними. Втім, лишається кілька міст, де фінальна битва за крісло міського голови може здивувати.
Київ. Розрив між кандидатами Віталієм Кличком та Олександром Поповим надто великий, а дехто стверджує, що другого туру в столиці взагалі не буде, тому що перемагає чинний мер.
Втім, навіть у випадку другого туру Попову нема де взяти додаткові голоси. Для нього отримана підтримка і друге місце на виборах мера – це і так суттєвий втішний приз і серйозна заявка на майбутнє.
Тож у нього немає жодних шансів у випадку другого туру здобути перемогу над Кличком.
Варто зазначити, що результат Олександра Попова став сюрпризом київських виборів. І цей результат був обумовлений двома факторами. По-перше, Попов був хорошим господарником і свого часу залишив помітний слід у господарстві Києва, зокрема, створив чимало інфраструктурних об'єктів, при ньому був порядок. По-друге, голосування за Попова було, по суті, викликом постмайданівській владі та проявом розчарування результатами Майдану: чим більше набирає Попов, тим більше підстав говорити про те, що кияни втомилися від наслідків революції.
Дніпро. У другий тур в цьому місті виходять Борис Філатов і Загід Краснов. Розрив між кількістю набраних ними голосів – доволі суттєвий: у Філатова – 44%, у Краснова – 14%, як показують екзитполи. Отже, об'єктивно більшість голосів – за Філатова. Краснов довгий час – близько 15 років – у політиці, і він постійно претендує стати мером Дніпра, у нього є своя політична ніша. Тому, можливо, він свого доб'ється колись, але точно – не на цьогорічних виборах.
Одеса. У другому турі за крісло мера Одеси позмагаються Геннадій Труханов (34%) і Микола Скорик (17%). Але ситуація доволі передбачувана: переможе Труханов, бо аж надто великий розрив між його результатом та результатом Скорика. Скорику буде дуже важко добрати голоси, щоб здолати Труханова. Тим більше, враховуючи, що вся виборча машина в Одесі заточена на Труханова, й адміністративний ресурс теж у руках чинного мера.
Львів. А от у Львові складається доволі цікава ситуація, де у другому турі змагатимуться Андрій Садовий і Олег Синютка. Садовий показав нібито непоганий результат у першому турі, але водночас він зупинився перед необхідністю пошуку додаткових голосів. А Синютку цілком може підтримати і Свобода, і Голос, і ціла низка інших політичних сил. Не тому що Садовий – добрий чи поганий. У випадку з Садовим працює той самий фактор, що і з Лукашенком у Білорусі: Лукашенко може бути ти скільки завгодно геніальним, але народ виходить на протест не проти його конкретних злочинів, а тому що Лукашенко надто довго сидить у президентському кріслі. Так само і у Львові: багато хто вважає, що Садовий надто довго сидить у кріслі мера.
Тому цілком можливо, що другий тур може завершитися на користь Синютки.
Але знов-таки адміністративний ресурс – у руках Садового. До того ж, владі більш вигідно зараз підтримати Садового, ніж Синютка, аби не дати, таким чином, козир опозиційний силі – це не в інтересах Києва.
Харків. Із Харковом усе зрозуміло: Кернес здобув впевнену перемогу у першому турі. Рецепт успіху Кернеса – простий: він працює. Коли я приїжджаю до Харкова, завжди кажу, що мені соромно за Київ. Бо коли мої харківські друзі показують нові парки, нові вулиці, новобудови, я вибачаюся і кажу: "Перепрошую, та коли ви приїдете до Києва, я не знаю, що вам показати у відповідь".
Втім, сьогодні в Україні найбільш впливовими є сім міст, тому до вище названих п’яти слід додати ще Маріуполь і Кривий Ріг.
Маріуполь. Значущість Маріуполя визначається тим, що він наразі є головним містом на Донбасі, містом-форпостом. У Маріуполі немає несподіванок: там перемагає чинний мер Вадим Бойченко, який вже в першому турі набрав близько 68%.
Кривий Ріг. Це – місто-батьківщина президента Зеленського. І там точиться дуже серйозна боротьба між чинним мером Юрієм Вілкулом і представником Слуги народу Дмитром Шевчиком. У Кривому розі в другому турі можуть розгортатися цікаві події, тим більше, це місто було рекордсменом із брудного піару та "чорних" технологій на цих виборах.
Отже, ситуація і з другим туром в основних містах доволі передбачувана. Сюрпризи можна очікувати лише в кількох містах, і саме до них буде прикута увага 15 листопада.
Крім того, не варто говорити про те, що партія влади "пролетіла" по всіх містах і всіх параметрах. Так, було прогнозовано, що Слуга народу навряд чи буде на першому місці. Але на місцевих виборах завжди рахується командний залік, тобто скільки всього місць взято політичною силою на виборах в усі ради всіх рівнів. Вже можна прогнозувати, що на першому місці у нас будуть регіональні проекти: у кожному регіоні – свій проект. Але на другому місці все-таки буде Слуга народу. Інші політичні сили вестимуть боротьбу за третє місце: на сході це буде ОПЗЖ, на заході – Європейська солідарність.
"Слугам народу" слід віддати належне: вони збережуть за собою за підсумками цих виборів статус загальноукраїнської політичної сили і будуть представлені в усіх обласних радах. На відміну від тієї ж Європейської солідарності, яка робить акцент на Галичину і західну Україну, та ОПЗЖ, яка робить ставку на південь і схід.
Костянтин Бондаренко, керівник Фонду "Українська політика", політолог, історик, спеціально для Гларведу
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
