Неминуче сталося. США і ЄС викотили проти Росії санкції за переслідування Олексія Навального. Вашингтон готує нові санкції за кібератаки проти державних установ, в яких звинувачує Росію.
Глухий кут очевидний. Захід не може не реагувати на порушення Кремлем правових і гуманітарних принципів. Кремль не може відступити, роблячи західну відповідь невблаганною.
Тим часом, Заходу важко поєднати непоєднуване: стримування, ізоляцію і діалог. Тому обмежувальні заходи в кінцевому рахунку стають стрільбою по горобцях. Або несуть біль не тим, хто повинен стати об'єктом удару, або викликають наслідки, протилежні очікуваним.
Західні демократії намагаються втриматися в рамках вегетаріанства. Ніхто не збирається обвалювати російську владу або підривати російську економіку.
Санкційний режим включає звернення західних урядів до своєї аудиторії ("Ми реагуємо"); проведення перед Москвою "червоної лінії" з попередженням - заплатите ціну, якщо переступите. Але одночасно Захід намагається, щоб "цінник" не заважав діалогу з Росією.
читайте такожЧим страшні нові санкції Заходу проти РосіїСанкції зробили Росії боляче. Дослідження американськими економістами 500 російських кампаній, порушених санкціями, говорить, що їх втрати склали близько $95 млрд, або 4.2% досанкційного російського ВВП. Якщо до цього додати вартість "щита", яким Кремль захистив від санкцій кампанії у сфері фінансів, оборони, енергетики, а також наближені до Кремля групи, то російські втрати досягнуть $180 млрд або 8% досанкційного ВВП. Відчутно постраждала російська еліта, яка інтегрувала себе в західну систему (скажімо, у Вексельберга в західних банках заморожено більше $1.5 млрд).
Санкції зробили Кремль обережнішим. Але вони не змінили політику Росії щодо України - першопричини санкцій. Санкції не змусили Москву відмовитися від своєї геополітичної гри. Санкції не призвели до розколу російської еліти. Вони не запобігли репресіям влади щодо суспільства.
Санкційний процес виявився витратним. Заходу доводиться забезпечувати подвійну єдність. ЄС повинен отримати схвалення санкцій всіх 27 членів, що закінчується розмиванням їх жорсткості. Ще складніше домовитися США і Європі. Американці готові до більшого тиску, що викликає опір європейців (суперечки навколо санкцій по Північному потоку-2).
Ще одна проблема для Заходу - мінімізація шкоди від санкцій для себе. Там зробили висновок з "кейса Дерипаски", коли санкції проти Русала вдарили по європейській промисловості.
читайте такожНові санкції змусять росіян жити за долар в деньРосія адаптувалася до обмежень і знаходить дірки в санкційному решеті (приклад: поставка труб Siemens Gas Turbines Technology в Крим). Деякі західні інститути вважають, що санкції не заважають їм працювати в Росії. Так, JP Morgan вважає, що їхні клієнти готові інвестувати в російські бонди.
Найголовніше, однак, не поточний економічний ефект, а стратегічні наслідки санкцій.
Західний тиск - це підрив статусу Росії на світовій сцені, включаючи можливість мати свої сфери впливу. Обмежувальні заходи б'ють по надіях на модернізацію Росії, позбавляючи її інвестицій і технологій. Санкції посилюють ізоляцію Росії.
Тим часом, держава з глобальним апетитом, опинившись під пресингом, зазвичай відчуває прагнення до відплати. Отже, санкції замість умиротворення посилюють агресивність.
Тягар санкцій лягає не на тих, кому він призначається. Пересічні росіяни платять за "удар по Воронежу" - за контр-санкції, якими відповів заходу Кремль. Росіяни платять і за втрати російських олігархів, і за виживання державних кампаній. Вони платять не тільки зниженням життєвого рівня, а й обмеженням свобод в результаті антизахідної кампанії Кремля.
Розгуленість Заходу зрозуміла. Не реагувати на російські "гамбіти" не можна. Але як реагувати, щоб не виглядати наївно, без шкоди для себе, незрозуміло. Ясно, що загроза штрафних заходів проти російських силовиків - це символізм. Можна лякати відключенням Росії від Swift - але це поки нереалізована міра.
Крах надій на швидкі зміни в Росії і на можливість впливати на Кремль породив у західних політичних колах песимізм: "Росію не змінити. Путін надовго". Отже, потрібно шукати грунт для діалогу.
читайте такожСанкції США через навальне-тільки початок проблем КремляАле сьогодні на Заході посилюється і інший підхід, який полягає в "подвійному треку". Ось його суть: по-перше, потрібно інвентаризувати санкційний пакет щодо Росії і вирішити, що працює і що ні; по-друге, пора прочистити власні судини. Йдеться про те, щоб Заходу ввести "санкції проти себе".
Це означає переформатування зовнішньої і внутрішньої політики ліберальних демократій через транспарентність фінансових потоків. Відмивання грошей і фінансові трансакції з корумпованих держав повинні стати для ліберальних демократій загрозою національній безпеці. Ця загроза повинна бути переведена зі сфери зовнішньої політики в область внутрішньої політики.
Першою спробу самоочищення почала Європа, коли Брюссель схвалив у 2018 році 5-ту Директиву (the 5th AntiMoney Laundering Directive). Це сталося після того, як обрушилися репутації провідних банків Європи, які відмили сотні мільярдів доларів російських брудних грошей.
5-я Директива ліквідує анонімність банківських рахунків. Під дією Директиви всі, хто працює з грошима підозрілих осіб. особлива увага європейських фінансових регуляторів прикута до "політично значущих осіб " (PEP) — політиків, чиновників, їх родичів і наближених.
Очищення йде дуже важко. Однак діватися нікуди - Євросоюз до 20 вересня 2021 року повинен створити єдині реєстри всіх власників поточних і ощадних рахунків; відкрити інформацію про всіх бенефіціарів і створити загальну систему фінансової розвідки, яка буде стежити за процесом транспаретності.
Америка залишається полем для відмивання корупційних капіталів. Витоки з The FinCEN (агентство всередині міністерства фінансів) говорять, що американські відомства отримали інформацію про підозрілі трансакції на суму близько 2 трильйонів доларів, але не можуть впоратися з їх аналізом. Росія в цих витоках стоїть на другому місці за масштабністю трансакцій.
Нещодавно в структурах Європарламенту обговорювалася Доповідь американської Атлантичної Ради - "як захистити США від брудних російських грошей", яка говорить про те, як йде самоочищення в Америці.
Коли оформиться Нова Західна стратегія? Чи змусить вона російську еліту переглянути свій життєвий формат? Неясно. Ясно те, що західні демократії відмовляються бути для Росії зовнішнім ресурсом і намагаються дистанціюватися від Росії так, щоб не викликати відплати. Росія ризикує залишитися на узбіччі без шансів наздогнати поїзд.
Російська правляча еліта опиняється перед викликом - час, коли можна виживати, зберігаючи лояльність Кремлю і "золотий парашут" на Заході, закінчується.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
