Вже протягом певного періоду ми спостерігаємо протистояння між Сполученими Штатами і Китаєм – економічне, політичне, інформаційне, яке набуває усе більшого розмаху. Зокрема, це також і заклики політиків ввести біль жорсткі обмеження для китайських компаній, ввести санкції і обмеження для навчання китайських студентів. Наприклад, сенатор від республіканців штату Арканзас Том Коттон запропонував заборонити навчати китайських студентів природничим наукам в університетах США. Усе частіше в США піднімається тема стримування наступу китайців і запровадити санкції проти компаній HUAWEI і ZTE, та будівництва 5G-мереж.
Також у США зараз обговорюють відновлення роботи так званого координаційного комітету з експортного контролю. Такий комітет існував з 1949 року, до входили 18 країн-членів НАТО і це була структура, яка контролювала експорт технологій у СССР та східний блок. Зараз це знову хочуть відтворити для обмеження експорту, особливо технологій до Китаю.
Ці ідеї стають усе більше популярними, але я не думаю, що США будуть вдаватися до таких речей і будуть намагатися відв’язати власну економіку від китайської, перенести виробництво в США або інші країни. І якщо цього не вдасться, то вони можуть вдатися до запровадження досить жорстких обмежень, що спровокує чергові хвилі економічного протистояння, так звану Холодну війну між Китаєм і США.
Зокрема, це вже проявляється у політиці і в зменшенні дипломатичних контактів і конфліктах на інших територіях. Крім того, у США досягли консенсусу на рівні республіканців-демократів і опитування, які проводилися у США, показують, що критично негативне ставлення до Китаю присутнє в обох політичних таборах. Це визнають і самі китайці – нещодавно опублікована стаття професора Академії національної оборони Китаю Тай Сюя, який говорить про те, що не варто очікувати від якоїсь партії миру з Китаєм в американському істеблішменті, бо навіть після виборів ставлення до Китаю не зміниться.
читайте такожЧи відповість Китай за коронавірусне пеклоІ, власне кажучи, Китай діятиме симетрично – вони вже говорять про необхідність відмови від інформаційного обміну у сфері технологій, вони розуміють, що втрачають американські ринки і це вдарить по економіці, але вони шукають підтримку у Європейському Союзі, Австралії та третіх країнах. Фактично зараз Китай виставив ультиматум уряду Австралії з вимогою надати участь у розслідуванні поширення пандемії і відмовитися від підігрування Трампу. І, варто зазначити, що незважаючи на те, що прем’єр-міністр Австралії підігрує США, частина істеблішменту у великому бізнесі Австралії виступає проти ворожнечі з Китаєм і готові йти на поступки. Те ж саме відбувається і у ЄС, де проект "один пояс – один шлях" усе більше набуває підтримку з боку великого європейського бізнесу. Крім того, це посилення військово-політичної присутності у третіх країнах, чого раніше не було – тобто військові базі, які зараз формуються і переобладнуються для короткотермінового перебування китайських військових вже існують в Африці, Бірмі та інших країнах південно-східної Азії. Враховуючи те, що США закриваються у власну ізоляцію, у ті пустоти які через це виникають, Китай намагатиметься потрапити.
З іншого боку, Китай і США надто взаємопов’язані. Ми бачили це на прикладі дефіциту товарів першої необхідності під час пандемії – наприклад, коли Китай зменшив експорт масок, у США почався дефіцит і налагодити власне виробництво їм вдалося лише через місяць. Економіка США залежна від товарів, які виробляються у Китаї, бо їм дешевше купувати китайське, аніж виробляти своє. І зараз після санкцій, можливої Холодної війни і експортно-імпортної війни, економіка США буде підірваною і це означатиме для неї дефіцити і проблеми з логістикою. Крім того, Китай є утримувачем боргу США і деякі політики у США кажуть про те, що треба відмовитися від виплати відсотків по боргам Китаю як компенсацію за збитки США від коронавірусу.
Тому до гарячої фази це навряд чи дійде, як і до формування якихось антикитайських блоків, тому що це буде матиме ознаки гібридності. І оскільки партнери Китаю намагаються вести багатовекторну політику, Китай не робитиме інтервенцій для утримання країн у своїй сфері – він діє економічними заходами, а не політичними.
Тим не менш, будь-які кроки Китаю позначатимуться на всіх навколо – буде конкуренція американців і китайців на українських ринках і може постати питання надання кредитів з боку Китаю в обмін на політичну та геоекономічну лояльність. І по-іншому вони не можуть.
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
