Ситуацією з коронавірусом намагаються скористатись усі, хто прагне збільшити свій вплив - від великих корпорацій до окремих держав. Бо будь-яка структура, незалежно від того, чи є вона демократичною, як тільки-но вона виходить на ринок, то одразу тяжіє до посилення повноважень і посилює їх доти, поки не стикається з протидією.
Так, у наступ пішли компанії Google та Apple, які розробляють технологію відстеження контактів власників смартфонів, яка, на їхню думку, допоможе уникнути розповсюдження коронавірусу.
Відповідь на запитання, для чого це потрібно великим корпораціям, очевидна. По-перше, вони будуть операторами, які будуть надавати державним структурам ті чи інші дані щодо позицій користувачів. А по-друге, вони створюють можливості для того, щоб сформувати для себе розуміння поведінки користувача, аби нав’язувати йому різні інформаційні продукти, які вони можуть надати у майбутньому. До цього часу їх сильно обмежували закони, які не дозволяють втручатися у приватне життя людей. Пандемія ж дає можливість ці закони обходити.
Ще один вигодонабувач від історії з коронавірусом - влада.
Пандемія створює панічні настрої у суспільстві, люди намагаються знайти відповідь на питання "Що робити далі?". І, зрозуміло, що у цих панічних пошуках одним із виходів може стати формування "сильного плеча", тобто сильної поліцейської держави, яка створює ілюзію контролю і впливу. І подібні обмеження значною мірою можуть заспокоїти суспільство. І саме за таких обставин існують запити на посилення поліцейських функцій.
До речі, якщо провести паралель із 2001 роком, то після терактів 11 вересня такі запити також сформувалися і в західному світі, який до цього фактично захищав демократичні цінності і права людини. І тоді для них поява конкуренції між правами людини і їх обмеженням заради безпеки стала певним викликом, бо відбулося значне посилення наступу на права людини, яке до цього часу не мало відкату назад.
Ми маємо розуміти, що в Україні зараз відбувається те саме – якщо ми візьмемо до уваги нещодавні соціологічні дослідження, то побачимо, що вони відображають запити українців на посилення поліцейських функцій, які в принципі не дуже пов’язані з коронавірусом, але, ймовірно, саме вони формують у суспільства почуття безпеки.
Зокрема, ці опитування демонструють, що люди дають згоду на обмеження мітингів, демонстрацій, масових заходів і на те, щоб влада перевіряла авто і обмежувала рух між містами і областями. І саме цей дозвіл людей став в Україні причиною того, що сформувався відповідний законопроект, який надає Нацгвардії право перевіряти речі чи авто людей.
читайте такожКарантинну дурість влади українці компенсували своїм пофігізмомАле є і ще один важливий контекст, на який також варто зважати. З одного боку, у нас є світова тенденція, яка формує посилення наступу на права людини, а з іншого – в Україні рейтингозалежна влада, яка орієнтується у своїй стратегії на підтримку суспільством тих чи інших дій. І якщо такі дії знаходять відображення у громадській думці, то, відповідно, їх будуть реалізовувати.
Для прикладу – більше 50 відсотків людей підтримали запровадження комендантської години, хоча вона так само не має прямого відношення до боротьби із коронавірусом, як і перевірка речей. Але, тим не менше, люди самі створюють запит на "закручування гайок" і влада радо намагається усе це реалізувати. І якщо у нас відбудеться ще якийсь різкий спалах епідемії, то комендантську годину можуть запровадити на території усієї країні.
Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
