Навіщо Зеленський віддав Венедиктовій крісло генпрокурора

Призначення Ірини Венедиктової на посаду генпрокурора з точки зору Зеленського - вимушене. Тому що в нього було декілька серйозних, реальних зобов'язань перед суспільством, які, до речі, впливають на стабільність його безпосередньої влади. І зокрема, це наведення елементарної справедливості – тобто покарання тих, хто дуже яскраво засвітився у корупціонерах тощо. І на цьому фронті абсолютно нічого не відбувається, тому він змушений посилювати ситуацію у цьому напрямі.

Наша генеральна прокуратура фактично позбавлена процесуальних прав, наприклад, таких, як вести слідство, але ГПУ в змозі (вона має таке право і можливість) організувати співпрацю і спрямувати зусилля силовиків із різних відомств на досягнення результату – доказової бази. І тому Зеленський обрав ту людину, яку він, по-перше, знає, бо робити ставку на тих, із ким йому комфортно – це найбліьш потужна на його точку зору умова, яка змушена давати результат.

читайте також"Порошенко навряд чи сяде": експерт розповів, чого чекати від нового генпрокурораЯк підлеглі генерального прокурора роблять його недієздатним? Вони обіцяють все зробити, і далі виникає безліч таких ситуацій, де хочуть щось зробити, але не можуть – то в СБУ не дали документи, то ще десь затримують експертизи, і в той же час генеральний прокурор забезпечує масу всілякої діяльності – зустрітися з послами, з представниками громадськості і т.д. І тому, через таку зайнятість, на контроль за безпосереднім проходженням кримінальних справ у нього просто не вистачає часу.

І Венедиктова буде змушена зосередитись саме на результаті – вона це прекрасно розуміє. Бо якщо вона стане ще одним генеральним прокурором за останні сім років, який, як і її попередники не продемонстрував відповідних результатів – вона вигребе від суспільства більше за інших. І тому вона вимагатиме від підлеглих забезпечити результат – принаймні доведення резонансних справ до суду.

Для Зеленського наразі принциповими є результати у кількох напрямках. На першому місці для нього - Порошенко і припинення його антизеленської діяльності. Але саджати Порошенка йому не радять закордонні партнери, бо у цьому разі він сам може стати наступним, але, з іншого боку, це посуне Порошенка з протестного поля.

По-друге, йому якимось чином треба скинути Віктора Медведчука з позиції головного перемовника у російському питанні, аби він перестав робити різноманітні заяви та проявляти ініціативу, бо це так само заважає Зеленському керувати країною. І є ще з десяток менш відомих осіб з числа колишніх міністрів і можновладців, щодо яких були б доречні обвинувальні вироки через їх колишню діяльність і які Зеленський обіцяв раніше.

читайте такожЧому втеча Порошенко є логічною і передбачуваноюЩо стосується Майдану, то перспектив розслідування цих справ, на жаль, практично нема, бо слідство розпорошене, свідки зникли, тобто їх просування фактично неможливе. А от інші резонансні справи, як, наприклад, вбивство Павла Шеремета чи Катерини Гандзюк, Венедиктовій доведеться зрушити з місця і дати суспільству чітки відповіді про винних та їх засудження. Бо суспільству потрібні наочна справедливість, розслідування злочинів і покарання винних. І у цьому напрямку їй доведеться йти дужйе швидко, бажано із публічними щотижневими звітами. І не обов'язково у цьому конвеєрі усі будуть засуджені, але затримання матимуить резонанс і острах у недоброчесних чиновників. І як раз цього очікує від неї Зеленський. Та на це у неї є часу максимум до кінця цього року, або, за умови парламентської кризи, до осені, а тому їй доведеться діяти рішуче. І саме результативність у неї буде на першому місці, ніж усі інші деталі, включаючи навіть дотримання букви закону.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред