Нью-Йорк, Манхеттен. У старий закопчений особняк в'їжджає сімейство. ТАТО (Скотт Макнейрі) ‒ розсіяний, як і годиться, професор математики, мама (Констанс Ву) ‒ домогосподарка і автор кулінарних книг, і син (Уінслоу фіглі) ‒ клопіткий синок-ботанік. Досить скоро з'ясовується той факт, що на горищі живе, ні багато, ні мало, а цілий крокодил (Шон Мендес, українська озвучка – Тарас Тополя). Рептилія нема, але може співати. У зв'язку з чим її намагався використовувати колишній власник будинку ‒ шахраюватий фокусник-невдаха Ектор Валентайн (Хав'єр Бардем). Загалом, пригода починається.
Сімейні комедії, в яких головна дійова особа ‒ то або або інша тварина, свій золотий час переживали десь на початку 90-х (згадати хоча б дилогію про сенбернара "Бетховен"). А в останні роки такого роду фільми можна було рідко побачити ‒ особливо на великому екрані.
Але "Мій домашній крокодил" скроєний, таке відчуття, строго за лекалами тих років (хіба що, зі зрозумілих причин, головний герой тут намальований на комп'ютерах). Є миле сімейство. Є простенький сюжет-він тут ще й покликаний бути сполучною ланкою між музичними номерами (які то вдаряються в сучасну попсу, то кивають у бік бродвейських мюзиклів). Є харизматичний і досвідчений актор, який розважається в легкому жанрі (причому видно, що Бардему відмінно це вдається). І, звичайно ж, все закінчується хеппі-ендом.
В цьому плані кіно вдалося і воно практично як з Палати мір і ваг. Підсумовуючи, можна сказати, що "мій домашній крокодил" строго рекомендується до перегляду всім дітям і їх сентиментальним батькам, які люблять провести з ними пару годин в затишку і темряві кінозалу.
- Не ходіть в ліс одні: рецензія на молодіжний фільм жахів "Тіло, тіло, тіло"
- Рок-н-рол мертвий, а він ще - ні: рецензія на фільм "Мрія місячної доби"
- Полювання сміливих чорних жінок: рецензія на фільм "Королева-воїн"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
