Всупереч погрозам Трампа США не вийдуть із НАТО, але Альянс штормитиме – Золотарьов

НАТО обіцяли непрості часи ще до виборів у США в разі перемоги Дональда Трампа. Трамп виграв вибори і підтверджує своїми заявами тривожні прогнози, що лунали раніше. Зокрема, він повторив свою звичну погрозу вивести США з НАТО, якщо союзники по Альянсу вкладатимуть недостатньо коштів в оборону.

Політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов розповів Главреду, чому вихід США з НАТО всупереч погрозам Трампа малоймовірний, як Трамп може паралізувати Альянс, що чекає на НАТО в разі втрати Сполучених Штатів, а також чи світить Україні членство в НАТО.

Погрози Трампа щодо можливого виходу США з НАТО не нові, він уже не раз про це говорив. На ваш погляд, зараз ці погрози – суто риторика, слова чи цілком вірогідна перспектива за президентства Трампа?

Я думаю, що до цього не дійде. Оскільки в американській системі вбудовано безліч запобіжників від волюнтаризму і просто від самодурів. У 2023 році Конгрес ухвалив закон, який не дозволяє президенту одноосібно ухвалювати рішення щодо виходу США з НАТО – це рішення має затвердити Конгрес.

Утім, у Трампа є монобільшість і в Сенаті, і в Конгресі. Однак слід пам'ятати, що, крім трампістів, є й традиційні представники Великої старої партії (Great Old Party), які вважають, що Сполучені Штати повинні зберегти своє лідерство і бути ключовим елементом євроатлантичної структури, і до виходу з НАТО вони ставляться досить скептично.

Бажання Трампа змусити європейців більше платити за безпеку давно не є секретом. З цією ідеєю він виступав ще під час першої президентської каденції.

Інша річ, що президент США, в принципі, може створити ситуацію паралічу НАТО. Навряд чи справа дійде до виходу Штатів із НАТО, але життя Альянсу він точно здатний ускладнити.

Наприклад, зараз у Європі близько 100 тисяч американських військовослужбовців – під приводом боротьби з нелегальною міграцією Трамп може вивести їх кудись в Азію, Тихоокеанський регіон або на мексиканський кордон, а це, безумовно, викличе нервозність у європейських столицях.

Брюссель реагує нервово. У Європі вже почалися розмови про необхідність створення європейської армії, тобто, там гарячково намагаються знайти альтернативу. Однак створювати альтернативну НАТО структуру на рівні Євросоюзу буде надзвичайно накладно. Але ж практично в усіх країнах Європи зараз бюджетна криза. Навіть у Німеччині, де на чолі кута розвалу "світлофорної коаліції" і наближення дострокових виборів лежить якраз економіка.

Усе це може скластися в дуже несприятливу для майбутнього НАТО ситуацію.

НАТО – військово-політичний союз, який безпрецедентно довго живе: 75 років як ніяк, а це вже похилий вік, коли треба думати або про модернізацію цієї структури, або про створення альтернативних проєктів.

Але і з AUKUS теж далеко не все так просто. Причина в тому, що Трамп – ізоляціоніст.

Це вже було в американській історії: досить згадати 1940 рік – за день до входження німецьких військ до Парижа прем'єр Франції слізно просив президента США про допомогу, апелюючи до демократичних цінностей вільного світу тощо, але почув у відповідь крижане мовчання. Але вже за півроку Сполучені Штати ухвалили закон про ленд-ліз, надаючи широку допомогу як товарами військового призначення, так і матеріально-технічною складовою ведення війни Великій Британії. А ще через рік стався Перл-Гарбор, і США вступили у війну безпосередньо. Але тоді, 1940 року, ізоляціоністські настрої були дуже сильні. Тоді вважали, що та війна була суто європейською справою, а США не повинні, як у Першу світову, встрявати у війну, а повинні триматися подалі. Але все дуже швидко змінювалося: Рузвельт зумів зламати ізоляціоністські настрої, що домінували на той момент в американському політикумі.

У Трампа зараз дещо інша ситуація. Адже американці, і це ми побачили за результатами виборів, вважають, що президент США має менше думати про геополітичні амбіції та зосередитися на вирішенні внутрішніх американських проблем: нелегальна міграція, охорона здоров'я, створення нових робочих місць. До речі, у Трампа це непогано виходило, наприклад, його економічну політику оцінювали добре.

Загалом, на НАТО чекають непрості часи. Я не думаю, що дійде до виходу Сполучених Штатів з Альянсу. Але те, що НАТО буде постійно штормити, – це факт. А тиск Трампа на європейські країни-члени НАТО може призвести до далекосяжних політичних наслідків, оскільки збільшення військових витрат в умовах жалюгідної економічної ситуації неминуче позначиться на рейтингах політиків, і як би тут не дійшло до "орбанізації" Європи.

Тому зрозумілий резонанс, який отримали заяви Трампа про можливість виходу США з НАТО. Це крайній варіант, малоймовірний. Але Трамп, як бізнесмен, уміє створити "вилку": якщо не будете платити, США залишать НАТО. Усі чудово розуміють, що військова міць НАТО – це насамперед військова міць США та їхні економічні можливості. Звідси й така нервозність, оскільки за десятиліття перебування під американською ядерною парасолькою, будучи прикритою американською військовою міццю, Європа могла зосередитися на інших речах і більше грошей виділяти на масло замість гармат. Зараз ситуація змінюється.

Рекомендуємо:

Від України не відмажуться черговим Будапештським меморандумом: Огризко – про членство в НАТО

До чого ця заява Трампа підштовхне європейські країни-члени НАТО? До перегляду своїх бюджетів на оборону?

Частина вже зайнялася цим. Припустимо, Польща першою почала широкомасштабну програму модернізації та збільшення збройних сил. Тільки у Південної Кореї вона закупила близько тисячі танків. "Чорна пантера" – це єдиний серійний танк IV покоління, досить дорога іграшка, але Польща вже поставила 65 машин на озброєння, а решту 800 збираються виробляти на своїй території. Крім того, Польща першою отримала за програмою F-35 Lightning II, американські винищувачі.

Також порушується питання про необхідність відроджувати Бундесвер, який за Меркель прийшов у жалюгідний стан. У Великій Британії заговорили про те, що армія і флот у жалюгідному стані. Я не торкаюся Туреччини, а її армія друга за чисельністю після США армія НАТО, це окрема тема, і Туреччина стоїть осібно. Але європейські країни-члени НАТО вже зрозуміли, звідки вітер дме.

Повертаючись до ваших слів про альтернативні НАТО проєкти, хочу уточнити, наскільки Європа близька до створення своєї армії?

Поки що це розмови. Поки всерйоз говорити про європейську армію в умовах нинішнього економічного провалу не доводиться. Припустимо, в Німеччині ми зараз бачимо тотальну деіндустріалізацію. Коли Меркель йшла, там був 100-мільярдний профіцит бюджету. А сьогодні діаметрально протилежна ситуація - звичайно, не на 100 мільярдів, але бюджет дефіцитний. А модернізація збройних сил, збільшення їхньої чисельності – це дуже витратне задоволення.

А наскільки ця ідея взагалі популярна в європейських країнах?

Поки що вона більше походить від євробюрократії, з Брюсселя, а треба дивитися, що робитимуть національні уряди, наприклад, Польщі та інших європейських країн. Поки що, як на мене, більш вірогідним є сценарій, за якого в найбільш знакових країнах-членах НАТО (у Польщі, яка на сьогодні є найсильнішою країною Східного флангу НАТО, у Німеччині та Великій Британії) підуть шляхом збільшення військових видатків до 2%. Хоча, судячи з усього, Трамп може ще підняти планку.

Ну що взяти, припустимо, зі Словенії, дуже маленької країни, або Хорватії, де немає серйозного військово-промислового комплексу, і чиї економічні можливості дуже обмежені?

А ось провідні європейські країни зможуть домовитися з Трампом. Припустимо, з Польщі залишки озброєння часів Варшавського договору пішли в Україну. Те ж саме з Румунії та Болгарії. А яку зброю вони будуть закуповувати? Американську. Тут із Трампом вони можуть знайти спільну мову.

А що в цьому контексті чекає на Україну? Що станеться скоріше – її приймуть до НАТО або вже до європейської армії, коли її буде створено? При цьому що одне, що інше – вельми далека перспектива.

Тут із серії "чи то шах помре, чи то віслюк здохне". Поки що – в коротко- і середньостроковій перспективах – про НАТО можна забути. На жаль, але це так.

Зеленський, звісно, намагається з останніх сил роздобути запрошення в НАТО, щоб не опинитися "біля розбитого корита", тобто абсолютно порожнім перед перспективою виборів. Але, мені здається, це вже порожнє.

Відповідь абсолютно очевидна: у НАТО Україну не беруть, принаймні в коротко- і середньостроковій перспективах. На мій погляд, це спочатку був авантюрний підхід. Треба було все-таки домагатися від Сполучених Штатів статусу стратегічного союзника поза НАТО, подібно до Ізраїлю. У 2022 році такий статус отримали такі ризикові країни, як Кенія і Колумбія, але не Україна. І це за Байдена. Це рішення може бути ухвалене американським президентом без оглядки на Конгрес і Сенат. Це могло б створити хоча б базис для гарантій безпеки.

Ну, а поки що ми змушені задовольнятися двосторонніми договорами про безпеку. Проте все виглядає смішно: спочатку у нас півроку влаштовували "танці з бубном" навколо двосторонніх безпекових договорів, а потім наше МЗС заявляє, що все це порожнє, і тільки членство в НАТО може бути гарантією безпеки.

Загалом, Україні членство в НАТО, на жаль, не світить. За таких умов нам треба насамперед думати про те, як вибудувати відносини з адміністрацією Трампа, оскільки ми стоїмо перед дуже нерадісною перспективою – військова і фінансова підтримка може бути радикально скорочена. А без цього буде, м'яко кажучи, складно, адже війна – справа дорога. Війна – це гроші, гроші і ще раз гроші.

Крім того, потрібно пам'ятати, що у нас немає економіки. І ми щорічно потребуємо підживлення на 40-50 мільярдів доларів. Якщо США відійдуть убік, буде дуже сумно. Тут уже точно не до НАТО буде.

А що за таких умов доцільніше робити Україні? Чи варто тоді, наприклад, просувати ідею створення військово-політичних або суто військових, або суто політичних союзів з окремими країнами Європи, наприклад, країнами Балтії? Адже такі ідеї вже озвучували.

Так, про це говорилося. Але все добре у свій час. А зараз справа навряд чи дійде до скільки-небудь серйозного обговорення. Поки що, судячи з усього, у 2025 році ми залишаємося наодинці зі своїми проблемами і перед обличчям незменшуваних апетитів агресора.

Рекомендуємо:

Україна підвищує ставки: як Захід відреагує на ультиматум МЗС по НАТО

Давайте все-таки повернемося до погрози Трампа вивести США з Альянсу. Якщо гіпотетично припустити, що США наважаться залишити НАТО, то якими в такому разі будуть наслідки для НАТО і для самих Штатів, і для Європи?

Якщо відбудеться вихід Сполучених Штатів, це призведе до розпаду НАТО. Оскільки є ціла низка країн, які дивитимуться на поведінку США і враховуватимуть її: якщо в НАТО не буде Штатів, то за ними на вихід з Альянсу може піти ще ціла низка країн.

Це призведе не тільки до розпаду НАТО, а й до глобальних геополітичних потрясінь. Тому що світ фрагментується. Якби Трамп на це дійсно пішов, йому б аплодували і в Пекіні, і в Москві.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред