Незрячі "вороги народу" - чому радянська влада полювала на кобзарів

Ви дізнаєтеся:

• Хто такі кобзарі
• Чому радянська влада знищувала кобзарі
• Що відомо про "З’їзд кобзарів" у Харкові

Кобзарі були живими носіями української історії, культури та національної пам’яті. Їхні пісні, думи та перекази відтворювали героїчне минуле козацтва, боротьбу за волю та гідність. В умовах колоніального гніту, зокрема під час царської та радянської влади, кобзарі стали символом опору. Їхні виступи на ярмарках, вулицях та селах надихали народ на боротьбу, зберігаючи живу мову та традиції.

Главред дізнався, чому кобзарі були небезпечні для радянської влади.

Чому знищували кобзарів

З початком радянської влади кобзарі стали об'єктом переслідувань. Було введено обов'язкову реєстрацію музичних інструментів у міліції та затвердження репертуару. За найменше порушення - арешт, конфіскація інструментів, а іноді й розстріл.

За однією з версій, у 1934-1935 році в Харкові, тодішній столиці УСРР, відбувся так званий "З’їзд народних співців міста й села", який був організований у Харківському оперному театрі, розповіла журналістка та авторка YouTube-каналу про історію, традиції та культуру України Ольга Сидоренко. Його офіційно пов'язали з Республіканською олімпіадою. Але за цією подією ховалась цинічна каральна операція.

За наказом органів ДПУ (попередник НКВС) та міліції, до Харкова примусово звозили кобзарів, лірників і народних співців з усієї України. Їм обіцяли участь у великому зібранні, де обговорюватимуть "нові радянські ідеологічні пріоритети" та роль народного мистецтва в соціалістичному будівництві. Насправді ж метою заходу було знищення носіїв української національної культурної традиції, які не вписувалися у рамки радянської пропаганди.

Рекомендуємо:

Розкрито секрет прапора України: чому він синьо-жовтий та коли з'явився вперше

Після зібрання кобзарів нібито мали відправити на ще один з’їзд - до Москви. Замість цього їх завантажили у вагони та вивезли на станцію Козача Лопань поблизу Харкова. У лісосмузі на околицях станції, вночі, всіх співців разом з їхніми малолітніми поводирями було розстріляно силами особливого відділу НКВС УСРР. Музичні інструменти - кобзи, ліри - спалили на місці.

За різними джерелами, жертвами цієї трагедії стали від 200 до 1234 українських кобзарів. Цей злочин залишаєтьсяя таємницею впродовж десятиліть, адже жодного офіційного документа, який би прямо підтверджував організацію масового розстрілу, не оприлюднено.

Дивіться відео про те, чому СРСР полював на незрячих українських співців:

Як зникли кобзарі

Знищення кобзарів стало частиною більш широкої кампанії з ліквідації української національної ідентичності. Після репресій 1934 року, коли багато кобзарів були вбиті або ув'язнені, традиція кобзарства зазнала значного занепаду. Радянська влада активно заохочувала використання ідеологічно "правильних" інструментів, таких як гармошки та балалайки, замість традиційних бандур та кобз.

Чому кобзарі були сліпими

Історично кобзарями ставали переважно сліпі чоловіки. Це було пов’язано з тим, що сліпота обмежувала їх у фізичній праці і вони шукали можливості заробітку через мистецтво. Вони навчалися грати на кобзі або бандурі, співати думи й пісні, мандруючи від села до села. Сліпота також надавала кобзареві особливого статусу — часто їх сприймали як носіїв мудрості, духовних провідників, адже вважалося, що через втрату зору у них загострювалися інші почуття, зокрема музичний слух і пам’ять. Такий образ сліпого кобзаря став символом української культури і непохитності духу.

Що робили кобзарі

Кобзарі виконували багатофункціональну роль у житті українського народу. Вони були музикантами, співаками, істориками і літописцями, що зберігали і передавали усну історію через думи, пісні і легенди. Кобзарі співали про героїчні подвиги козаків, події народної боротьби, про соціальну несправедливість і надії людей. Вони виступали на ярмарках, святах, весіллях, а також на громадських зборах. Їхня творчість не лише розважала, а й виховувала патріотичний дух, формувала національну ідентичність, підтримувала моральні цінності і пам’ять поколінь.

Вас також може зацікавити:

• Який рік був найгіршим в історії людства: що було і як ми вижили
• Хто та коли насправді заснував Одесу: одна знахідка під час розкопок змінює все
• Що приховують легенди про Ольгу: письменник розказав про несподівану сторону княгині

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред