Чуже прізвище замість свого: чому українські чоловіки ставали приймаками

Про що ви дізнаєтесь:

• Хто такі приймаки і чому чоловіки йшли у прийми
• Як змінювалися прізвища після шлюбу
• Чому це ускладнює пошук предків

У минулих століттях в Україні існувала поширена практика "йти у прийми", коли чоловік після шлюбу переходив жити до родини своєї дружини. Це явище не лише відобразилося у фольклорі, а й стало серйозним викликом для сучасних дослідників генеалогії через масову зміну прізвищ. - детальніше розповість Главред.

Про особливості життя приймаків та труднощі пошуку предків розповів дослідник Ярослав Сумишин на YouTube-каналі "Хроніки генеалога".

Хто і чому ставав приймаком в Україні

Слово "приймак" походить від дієслова "приймати" - тобто той, кого взяли в сім’ю. Зазвичай в українській традиції дружина йшла до чоловіка, але були й винятки із ситуацій:

• у родині нареченої не було синів, і хтось мав опікуватися господарством;
• дівчина мала значний посаг або власну землю;
• хлопець був сиротою або не мав майна;
• особисті почуття були важливішими за матеріальний статус, незважаючи на осуд громади.

Рекомендуємо:

Секретна зброя радянського солдата: навіщо насправді заточували пряжку ременя

Як приймаки втрачали своє справжнє походження

Найбільшою проблемою для сучасних українців, які досліджують свій родовід, є те, що приймаки часто втрачали своє родове прізвище. Потрапляючи в сім’ю дружини, чоловік отримував нове прізвисько від громади. Наприклад, Петро, який одружився з донькою Мельника, міг стати "Петром Мельниковим" або просто "Мельником".

Як зазначає автор відео Ярослав Сумишин:

Приймаки, потрапляючи в сім’ю дружини, тривалий час перебували в затінку нової, зазвичай шанованої в селі родини. Часто слово "зять" випадало, і молодий чоловік фактично отримував прізвище дружини.

Для дослідника історії роду це стає складною загадкою, оскільки в документах (метричних книгах чи сповідальних розписах) людина може фігурувати під різними прізвищами впродовж життя.

Відео про те, хто такий приймак, можна переглянути тут:

Реальні історії українських приймаків

У відео наводяться конкретні випадки з життя українських селян XVIII–XIX століть. Один із предків автора, Семен, спочатку згадувався як "Шумів зять", потім як "Зенц Шумов", а наприкінці життя став "Паламарем", оскільки почав служити при церкві.

Інший приклад стосується Лаврентія Качуровського, який наприкінці XVIII століття був звичайним наймитом, а після шлюбу повністю перейняв прізвище родини тестя:

У документах XIX століття Лаврентій фігурує винятково як Качуровський, повністю перейнявши прізвище дружини. Наприкінці XVIII століття він був наймитом, а в 1827 році записаний як батько великого сімейства і заможний господар, - розповідає Сумишин.

Як знайти правду - поради для тих, хто шукає своїх предків

Щоб встановити справжнє походження предка-приймака, потрібно проаналізувати всі метричні книги населеного пункту за кілька десятиліть. Лише порівняння записів про шлюб, народження дітей та смерть дозволяє знайти справжнє прізвище, яке людина мала до того, як "пішла в прийми".

Автор відео підсумовує:

Приймак - це без перебільшення соціокультурний феномен, який є частиною родового укладу українців, символізує традиції наших предків і збагачує родинну історію.

Вас може зацікавити:

• Цусіма - символ російської ганьби: як найбільша морська поразка імперії пов’язана з Україною
• Колір успіху чи несмаку: навіщо найбагатші люди 90-х одягали малинові піджаки
• Львів - не столиця кави: місто в Україні, де відкрилася перша кав’ярня

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред