Ірина Бекешкіна

Если бы не была сохранена мажоритарка, то ВР не допустила бы проведения досрочных выборов. Сейчас очевидно, что Порошенко не сможет единолично принимать решения, в том числе касающиеся его непосредственной компетенции. Ядро будущей коалиции – очевидно: БПП и НФ. Но будет ли их сотрудничество конструктивно – зависит от того, насколько их лидеры смогут усмирить свои политические амбиции и работать на результат.
Что касается "вооруженного народа", то это очень незначительная часть народа, а правом решения в демократическом обществе обладают все граждане страны, которые реализовывают это право это на выборах. А вот если избранные народом политики не будут руководствоваться в своих действиях интересами народа, тогда, возможно, решающей силой выступит этот самый вооруженный народ. Но лучше этого не допускать.

Вы представляете, сколько будут платить за такие тесты?

Последние социсследования показівают, что рефрендум по НАТО біл бі віигран (по нашему опросу со счетом 44/36, остальніе - трудно сказать). Более того, можно предположить, что противники НАТО на выборы не пойдут, и результат референдума будет однозначно положительным. Вместе с тем, вопрос о членстве в НАТО делит страну: членство поддерживается абсолютным большинством в западном регионе, значительным большинством в центре, и не поддерживается на востоке и юге, не говоря уже о Донбассе. Поэтому стоит ли сейчас, когдла стоит задача объединять страну, разъединять ее таким референдумом? Тем более, чсто в НАТО нас пока никто не зовет. Вместо референдума надо активно сотрудничать с НАТО и разъяснять людям, прежде всего, на востоке и юге, безальтернативнсоть для Украины вступления в НАТО. И когда хотя бы относительное большинство населения востока и юга будет положительно воспринимать НАТО, можно проводить рефрендум.

Виборець істотно змінився – фактично він відмовив у підтримці частині політиків, яких він підтримував ще два роки тому. Виборець дуже хоче бачити нових політиків і нову політику. Яскраве свідчення того – результат "Самопомочі", яка фактично повністю складається з громадських активістів. У Донецькій області протягом багатьох років монополію тримала Партія регіонів, дещо "розбавлена" комуністами. І коли ця партія просто рухнула, виборець довго не бачив заміни. На жаль, наші демократичні партії не вміють працювати з російськомовним і російськоорієнтованим населенням. Їх "підібрав" Опозиційний блок. Але все ж значна частина цього населення на вибори просто не пішла.

Я все ж думаю, що більше на користь цієї політичної сили зіграло те, що люди хотіли бачити Яценюка прем’єром. А високий соціологічний рейтинг БПП справді зіграв свою роль, оскільки люди вирішили, що у БПП і так результат високий, значить, можна проголосувати і за «Народний фронт».

Поки що ми не знаємо результатів виборів по мажоритарці, але можна передбачити, що "папередников" буде багато. Річ у тім, що більшість виборців по-різному розглядає депутатів у партійних списках і по мажоритарному округу. Більше 50% вважають, що депутат в окрузі повинен в першу чергу вирішувати проблеми свого округу. Власне, така певна "обслуга". І якщо "папередник" справді працював на окрузі або довів, що у нього є фінансові можливості вирішувати ці фінансові проблеми, то за нього проголосують, незважаючи на всю попередню історію.

Якщо порівнювати з явкою на президентских виборах (яка теж не була надто високою), то це, звичайно, розчарування у політиках і політиці. Значна частина населення не побачила тих політичних сил, для яких варто у свій вихідний піти на виборчу дільницю.

Не думаю, що у зниженні рейтингу Ляшка вирішальним чинником був канал "1+1". Суспільство вже у нас звикло до обливання брудом на виборах і майже на це не реагує. Просто люди стали думати, аналізувати – побачили (під впливом постійної критики), що Ляшко не пропонує реальних шляхів вирішення соціальних проблем, а фактично розмовляє гаслами і закликами. Для певної частини виборців і цього досить, але, як виявляється, ця частина виборців не така вже й велика.

Після останнього опитування, яке показало, що «Самопоміч» є прохідною, соціологи вже передбачували значне зростання результату «Самопомочі», оскільки значна частина їхніх прихильників не була готова проголосувати за них, поки вони в опитуваннях не набирали 5%. А коли вони побачили, що ця партія прохідна, вони змінили свою думку, і таких прихильників виявилося багато.

Всупереч прогнозам Народний фронт справді здобув значно більший результат - майже такий, як БПП. З одного боку, це добре, що у майбутній ВР не буде домінуючої політичної сили. З іншого боку, є велика небезпека, що ці дві політичі сили почнуть з'ясовувати, хто з них "головний". Принаймні вже зараз і Порошенко, і Турчинов заявили, що майбутня більшість формуватиметься навколо їхньої політичної сили. У цьому, можливо, найбільша небезпека майбутнього парламенту.

Силою не вирішииться точно – здається, це всі вже зрозуміли. На жаль, виключно мирним шляхом теж не вийде. Очевидно, потрібні переговори, але переговори з позиції сили, тиску і погроз.

Найбільше здивував результат «Народного фронту». Будемо чесними, такий результат не прогнозував ніхто.
Основний висновок – на демократичних виборах, зрештою, можливі будь-які несподіванки.

Нова Рада відрізнятиметься принципово: там уже не буде приблизно рівного поділу на поілітиків проєвропейської та проросійської орієнтації, проросійський вектор буде представлений слабо. По-друге, буде багато нових облич – людей, які ніколи раніше взагалі не займалися політикою. Крім того, в цій ВР, в принципі, можлива не просто більшість, а конституційна більшість. Ну, і, нарешті, вперше за всю історію парламентів незалежної України в цій Раді не буде комуністів.

Велика підтримка Ляшка серед населення ппояснюється тим, що він великий популіст і дає відповіді, які хоче чути населення, принаймні не дуже освічене. Але, як показало життя, люди все ж починають думати, якщо зважати на те, що ще у липні рейтинг Ляшка був 17%, а зараз він різко впав.

Думаю, у новому скликанні є принамйні одна політична сила, яка буде влаштовувати різноманітні шоу, хоча б для того, щоб про неї не забували.

Не може стати все інакше за один день, щоб одразу змінилися на краще і люди, і політики. Якщо за голоси виборців кандидати борються неправдами, то, очевидно, люди за них не повинні голосувати. І, справді, ми бачимо, що "пролітає" чимало таких кандидатів. Але, з іншого боку, і проходять теж. І порядність чи непорядність наших політиків залежить від того добору, який робить суспільство.

З міфами російської пропаганди треба боротися правдою, не створюючи власні міфи, тому що коли людина переконується, що їй збрехали, вона перестає вірити взагалі. Що з міфами російської пропаганди можна боротися, доводить, зокрема, те, що громадська думка на територіях, звільнених від терористів, істотно відрізняється від громадської думки населення, яке перебуває на територіях так званих ДНР та ЛНР.

Вы правы, проблема не в Путине – проблема в российском обществе, а Путин лишь воплощает желания, стремления большинства российского общества. Но, с другой стороны, эти ценности, цели и стремления целенаправленно формируются всеми СМИ в России. Достаточно сказать, что они сильно изменились, начиная со времени президентства Путина. Поэтому сейчас надеяться, что на смену Путину придет принципиально отличный от него президент, не стоит.

Я думаю, що причини були все ж у формальних підставах, а не в якихось розрахунках. Окрім того, 25 тисяч учасників АТО таки змогли проголосувати, а 15 тисяч (не ручаюся за точність цифри) – ні. З одного боку, це справді несправделиво, а з іншого – погодьтеся, не можуть проголосувати в день виборів ті, хто перебуває, скажімо, на цілодобовому чергуванні чи ще з якихось об’єктивних причин. Наскільки я розумію, не змогли проголосувати ті військові, які не мали змоги прийти на виборчі дільниці. Цілком можливо, що треба було зробити виключення і прийти до них зі скриньками, як це зрештою робиться по відношенню тих, хто фізично не може прийти на виборчі дільниці. Але, очевидно, не стали заморочуватися.

Не виключаю, що вони будуть влаштовувати баталії і там.

Да, действительно, выборы на Донбассе могут стать фактической легитимацией сепаратистов и террористов в качестве местной власти. Именно поэтому и Украина, и Европа, и цивилизованный мир в целом уже заявили, что не признают этих выборов.

Будет ли третий Майдан? Зависит от того, насколько конструктивно будет работать власть. Если власть будет успешной, то Майдана не будет. Если же власть вместо конструктивной работы займется выяснением отношений между собой (как это было во времена Ющенко и Тимошенко после Оранжевой революции), или же начнет использовать власть для собственного обогащения (как это было во времена Януковича), третий Майдан может стать реальностью.

Цілком природно, що основу майбутньої коаліції створять дві політичні сили, які заявляли, що об’єднаються – БПП і «Народний фронт». Також природно – до них має доєднатися «Самопоміч», оскільки в цій політичнй силі є експерти, які раніше співпрацювали з Кабміном та АП. Вже ці три політичні сили можуть скласти просту більшість. Але дуже хотілося б, щоб майбутня ВР мала конституційну більшість, і туди логічно було б увійти всім політичним силам, які проголошують європейський вектор розвитку. Об’єднавчою ідеєю цієї коаліції мало б стати просування України до вступу до ЄС.
Опозиційний блок природно буде в опозиції. Навряд чи хтось об’єднається з ним, але цілком можливий перехід в опозицію ще якоїсь політичної сили, яка прийшла до ВР.

Думаю, що українці вже зробили належні висновки. Хоча й не всі.

Раніше країна досить чітко ділилася на прихильників проєвропейської і проросійської орієнтації. Зараз кількість прихильників союзу з Росією різко поменшала, але вони не зникли зовсім – зараз їх приблизно 20%. Другий профіль поділу більш складний, умовно можна поділити на тих, хто дивиться в минуле (прихильники комуністів, їх стає все менше), тих, хто очікує, що хтось забезпечить їм добре життя (це прихильники патерналізму, на жаль, їх більшість), і та частина суспільства, яка вважає, що саме вона своєю активністю може змінити і своє життя, і майбутнє країни (це активна меншість, але все-таки, на мою думку, їх стає все більше). Наскільки ця група активних набере критичної маси, і залежить майбутнє України.

Очевидно, эти люди считают, что именно действующий премьер в состоянии вывести страну из этого краха.

Очевидно, тому що екзит-поли робляться якісно і професійно. До того ж, подивіться, вони співпадають не лише з реальними результатами, але й між собою.

Так, я згодна.

Перш за все, слід зрозуміти, що всі опитування є замовними, бо хтось їх замовляє, і хтось за це платить. Я так розумію, що насправді Ви питаєте про замовні результаті. Серйозні професійні фірми на це не йдуть, тому й доводиться виставляти з такими результатами невідомо кого від імені начебто відомих соціологічних фірм.
Опитування телефоном дуже переважають у західній соціології. У нас опитування можна робити там, де майже суцільна мережа телефонізації, тобто у великих містах. Але робити це повинні професіонали. У соціологічних фірмах є відповідна апартура, яка добирає телефонні номери випадковим чином, і це дає випадкову вибірку, причому такі опитування повинні робитися насамперед у вихидні дні та увечері.
А що стосується фальсифікацій, то сфальсифікувати можна будь-які опитування, а ще можна їх взагалі не проводити і оголосити результат.

Мені дуже подобається моя робота. Саме тому я нею займаюся. Випадки, коли намагалися замовити потрібні результати опитування, були, але дуже давно. Як я реагувала – цілком зрозумло, оскільки вже давно ніхто нічого подібного не пропонував.

Я не спеціаліст з прикордонної служби, але можу сказати, що реформування силових відомств – це питання незалежності України. На жаль, це доводиться робити в умовах фактичної війни. Але цілком можливо, саме це й стимулює перетворення наших силових відомств – армії, прикордонної служби – на справді сильні дієздатні структури.

Чесно кажучи, я користуюся тими самим відомостями, що й Ви, тому нічого з цього приводу сказати не можу.

Я не думаю, що навіть якби Турчинов був Господом Богом, він би щось міг одразу зробити з нашим Міноборони і армією, оскільки це структури, які деградували протягом багатьох років, і знаскоку навряд чи хтось зміг би щось радикально змінити.

Жириновський для Росії надзвичайно корисний для того, щоб показати, що опозиція – це клоуни. Думаю, зайве казати, що Жириновський фактично є призначеною опозицією.

Думаю, в Украине это совершенно не актуально, поскольку я вообще не видела никакой символики, связанной с РОА. И я не думаю, что Украина должна симметрично отвечать на каждый "чих" российской Госдумы.

Украинское общество действительно сильно выросло после Майдана, и большинство уже не выберет "Януковича". С "гречкой" тоже уже фактически покончено – избиратель предпочитает брать деньгами. Но надо сказать, что, по нашим данным, значительно уменьшилось количество готовых за деньги продать свой голос (притом и цена возросла, и, главное, значительно возросло общественное осуждение таких действий).

Відбір політиків роблять громадяни на виборах. І якщо вони декларують в опитуваннях, що хотіли б бачити у ВР юристів і економістів, а реально обирають спортсменів та співаків, то хто ж у цьому винний. А Ви хочете фактично "відбирати" людей в політику без усіляких виборів. То де гарантія, що цих людей, які "навчалися на політиків", оберуть? Очевидно, просто слід виховувати освіченого виборця, щоб він розумів, що політик – це професія.

Я б оцінила цей вплив хоч і не вирішальним (вирішальний вплив все ж має сім’я), але як значний. Саме серіали формують уявлення, що таке добре, а що таке погано. Інша річ – хто саме буде вирішувати, які серіали і як впливають на моральні якості людини. Тут може бути багато зловживань, корупції, та, по суті, це поврнення цензури у ЗМІ. Таке ми вже проходили за радянських часів. Треба робити власні серіали, медіа-програми, розраховані на українського глядача.

В Україні існують справді професійні соціологічні фірми, які давно працюють на ринку і до того ж конкурують між собою. Нечесна або непрофесійна робота одразу різко знижує їхні шанси на отримання замовлень. Тому таким соціологічним фірмам варто довіряти. Достатньо подивитися, наскільки схожі результати екзит-полів у ніч виборів. І
нша річ, що завжди є або просто "любителі", або ще гірше - "говорящі голови", які щось кажуть про результати соціологічних досліджень. До речі, поява саме таких "говорящіх голів", які себе називають соціологами, але про яких ніхто нічого не знає, і свідчить про чесність роботи соціологічних фірм, які не погоджуються на фальсифікацію своїх результатів. За методикою роботи українські соціологічні фірми мало відрізняються від опитувань у західних країнах. Оскільки емпірична соціологія не існувала в Радянському Союзі і виникла, використовуючи вже наявні методи світової соціології. Єдина відмінність у методах – на Заході більше використовють телефонні опитування. Але й зараз там із цим проблеми, оскільки у часи мобільних телефонів вже не можна казати про суцільну мережу стаціонарних телефонів.

Деякі з цих артистів, до речі, і справді не цікавляться політикою. А деякі у ситуації політичних розколів хотіли б мати добрі відносини з усіма замовниками, споживачами мистецтва, незалежно від їхньої політичної орієнтації.

Соціальні мережі справді довели свою боєздатність. Достатньо нагадати, яку мобілізуючу роль відігравали соціальні мережі під час Майдану. Чому керівництву треба воювати на цьому фронті – мені не зовсім зрозуміло. Мені здається, керівники держави повинні більш активно виходити у соціальні мережі, оскільки це чудова нагода спілкуватися насамперед з більш активною частиною суспільства.

Електорат ПР в більшості своїй не дістався нікому, оскільки більша частина просто не пішла на вибори (звичайно, йдеться про ті території, які контролює Україна). Ті ж, хто пішов на вибори, забезпечили перемогу Опозиційному блоку, віддавши йому перевагу, а не «Сильній Україні» Тігіпка.