На тлі повідомлення Генштабу ЗСУ про те, що від початку повномасштабної війни в Україні вбито більше 50 тисяч російських військовослужбовців, особливо цинічною виглядала заява президента РФ Володимира Путіна про те, що Росія від 24 лютого нічого не втратила. Ба навіть більше, російський керманич вважає, що його країна не тільки нічого не втратила, а навіть здобула – зміцнення суверенітету.
Також, говорячи про відсутність втрат, Путін не згадує ані про різноманітні санкції, ані про тотальну ізоляцію російської держави, ані про втрату репутації тими ж збройними силами РФ, які до 24 лютого, вважалися "другою армією світу".
Політичний аналітик та колишній народний депутат України Тарас Чорновіл в інтерв’ю Главреду розповів, що насправді втратила Росія, розпочавши масштабну війну проти України, якими будуть наслідки цього фатального рішення російської влади для російської держави та Путіна особисто, а також чому російсько-українська війна не закінчиться ніколи.
Що, по-вашому, втратила Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну? Чи все так безхмарно насправді для неї, як наполягає Путін?
Насправді втрати Російської Федерації – колосальні. Та головне – війна ще триває, а, значить, Росія продовжує втрачати.
Основне, що ризикує втратити Росія через розв’язану нею війну – саме своє існування як цілісної та єдиної держави. Втім, для кількох поколінь людства це буде найбільшим досягненням і щастям.
Путін, як одержимий, тисне і тисне, не може відступити. У нього просто не працює задня передача. Воно пре, воно вкидає в цю війну всі ресурси. Більше того, деякі дії Путіна настільки самовбивчі для Рашеландії, що їх неможливо ані зрозуміти, ані логічно пояснити.
Путін бачить, що його війська не можуть просунутися в Україні далі, але все одно намагається тероризувати весь світ. Саме він розширив цю війну на весь світ, тільки економічними методами.
Зокрема, він намагається тиснути російськими газом і нафтою європейські та інші держави. У відповідь на це йому пояснюють, що, так, буде важко, але це буде подолано. От і єврокомісар кілька днів тому сказав, що Європа цю зиму може пережити при нульових поставках російського газу. Та Путін і далі не поступається та погрожує усім показати "кузькіну мать". А закінчиться це тим, що основне для Москви джерело прибутків – експорт нафти і газу – наступного року може не дати росіянам узагалі нічого. Тобто економічну потугу, яка давала можливість утримувати російську державу, Путін руйнує просто на очах.
Крім того, для Росії тепер перекрита можливість застосовувати нові технології, і ця можливість навряд чи хоч якимсь чином відкриється. А це означає, що РФ втратила можливість зміцнювати, поновлювати свою армію або хоча б у якомусь вигляді її зберегти, аби бути в змозі хоч якось комусь нею погрожувати. Все це неможливо, тому що, по-перше, Росія потерпає від санкцій, а, по-друге, позначається технологічна відсталість самої РФ.
А Путін вперто кидає у війну все, що тільки може відшукати в державі. От, наприклад, зараз він відкопав якісь нові танки, яких раніше не було в номенклатурі. Виявилося, що Росія кинула на фронт танки для танкового біатлону! І зараз наші палять ці танки.
Таким чином, Росія зараз витягує все, що тільки можливо, що було її гордістю та напрацюваннями – все вкидається у війну. Але у війні з Україною та протистоянні з Заходом Путін і Росія вже програють, вони не можуть виграти на жодному напрямку. Але продовжують вперто викидати все…
Відтак, триває процес повної втрати цілісності і внутрішньої єдності Російської Федерації. А також – Росії як світового гравця у будь-якій сфері.
У сфері міжнародної політики Путін зумів досягнути того, що став нерукоподаваним майже для всіх країн. Навіть ті країни, які ще спілкуються з російською верхівкою, вже намагаються від Путіна дистанціюватися. Його вже всі відверто принижують, як, наприклад, президент Казахстану. Але Путін утирається, терпить і пре далі в тому ж напрямку, б’є в ті самі точки.
Після 24 лютого Путін втратив економічну потугу Росії, повагу, суб’єктність російської держави. І зараз втрачає головне – цілісність і суверенітет цієї країни-смітника.
Для нас бажано, щоб це відбулося якомога швидше, тому що допоки це не станеться, у нас триватиме війна, будуть гинути люди і продовжуватимуться руйнування.
Оскільки Путін не збирається відступати, війна триватиме до розпаду російської держави, до заколоту в ній. Та цілком можливо, що цей розпад не відбудеться миттєво, а розтягнеться на роки. Хай там як, але Путін втрачає сам факт існування Росії в її нинішньому вигляді.
Це все дуже нагадує Радянський Союз з Афганістаном. Тоді Брежнєв вводив війська в Афганістан, сподіваючись, що це буде легка прогулянка, тож заразом вони прихоплять і Україну, яка нібито була їхньою. Паралельно з цим почалося традиційне перетягування канату в економіці та нафтогазовій сфері з Заходом, а також намагання конкурувати з Заходом у зброї. Абсолютно чітка аналогія…
Єдине, що лякає – ми знаємо, що сталося з Афганістаном – він став плацдармом, на якому Захід зруйнував Радянський Союз. Але тоді Заходу не вистачило розуму довести його до повного розпаду, і він почав підгодовувати росіян "ніжками Буша", підтримувати населення РФ. А з самим Афганістаном сталася велика біда.
З Україною цього не буде, бо інші часи, і наше місце Європі інше.
Тож, на мій погляд, зараз усе йде за афганським сценарієм – все рухається до того, що зникне з карти світу ця велетенська держава – Російська Федерація, яка несе загрозу всьому світу.
А що може втратити особисто Путін? Чи втримається він при владі або в житті? От нещодавно муніципальні депутати у Петербурзі висунули вимогу Держдумі РФ звинуватити Путіна у державній зраді через розв’язану війну – чи може ця історія отримати продовження?
Поки що ні. Подібні вимоги поки що висувають окремі групи росіян, тобто це не масове явище. Втім, раніше подібні вимоги взагалі були неможливими, а зараз процес зрушив із мертвої точки і потроху набирає обертів.
До того ж, Путін зараз здебільшого отримує удари зсередини Росії не через те, що вторгся в Україну та скоїв злочин, а навпаки. Сьогодні в Російській Федерації виникло те, чого він точно не очікував – спалах "яструбів". Там лунає багато заяв від Гіркіна та інших "яструбів", які обурені діями Путіна, зазначають, що він нікчема, лох, та вже відверто кажуть про те, що Акела промахнувся.
Щоправда, у Петербурзі дещо інша історія: ініціатива тамтешніх депутатів була виголошена тільки тому, що вони відчули – ситуація змінилася, і тепер можна про це заявляти.
В принципі, багато хто в Росії почав тиснути на Путіна через недостатню рішучість у війні з Україною. Навіть ті, хто виходили на протести з гаслами "Нет войне!", зараз робляться досить неприємними для нас.
Саме тому російських лібералів можна порахувати на пальцях двох рук. В Росії лібералів немає – життя засвідчило, що всі вони такі самі сталіністи та "яструби", як і решта. І всі вони кричатимуть Путіну продовжувати війну, особливо коли Україна почне повертати Крим. Це стосується і Собчак, і Навального, і решти. Всі вони зараз перетворюються на "яструбів" і звинувачують Путіна.
У Росії будь-кого, хто кричить або пише "Нет войне!", одразу саджають за розповсюдження фейків про російську армію. При цьому інші кричать Путіну: "Чому ти програєш?". Той самий Гіркін "розмазує" Путіна по стінці, як тільки хоче, і хазяїн Кремля не знає, що з цим зробити.
Іншими словами, у Путіна зараз немає відповіді на радикальне крило, яке розростається в російському суспільстві. Для нього стало несподіванкою те, що в тилу, за його спиною виникла група "яструбів". Більше того, раптом виявилося, що всі ці "патрушеви", "шойгу" та інші – це не просто фанерні маршали, а за їхніми спинами виникають ті, проти кого Путін не має протидії і хто може його просто знести. За ними стоїть купа спецслужб, силових структур – велетенська підтримка. Тож Путіна в разі чого просто попруть.
Другий момент. У Російській Федерації знову з'являється певний регіональний націоналізм. Він починає діяти та потроху працювати.
Третій момент. Починається дезінтеграція російської держави, коли центр неспроможний приборкати регіони ні політично, ні безпеково, ні примусом чи тиском.
Зараз розвалюється навіть система контактування. Наприклад, Росзалізниця переходить у режим максимальної економії, тобто поїзди ходитимуть все рідше, а Транссиб, напевно, скоро розбиратимуть на дрова, а рейки здавати на металобрухт. Адже в певний момент її не буде кому ремонтувати. Так само і російська авіація за два роки припинить своє існування. У Росії вже зараз віддають свої останні резерви, аби їхні літаки хоч якось могли літати.
Тому, починаючи від Далекого Сходу (спочатку Сибір, а потім і Урал), почнеться дезінтеграція РФ, коли центр не матиме ні важелів, ні механізмів, якими можна було б тиснути і впливати на місцеві еліти. Тож Росія просто почне розвалюватися. Людям із тих регіонів до Китаю простіше добратися, ніж до Москви.
Така сама історія чекає і на деякі інші території РФ. Зокрема, через те, що на Росію сьогодні здійснюються дуже серйозні тюркські впливи. Ердоган заграє з Путіним, але у нього така сама ціль, що й у Сі Цзіньпіна – забрати під свій контроль, не напряму, великі тюркомовні території.
На Росію чекає дезінтеграція по багатьох напрямках одночасно. І ті російські ліберали, які намагаються в чомусь звинуватити Путіна, не грають значної ролі. Тим більше, вони не будуть довго поводитися як ліберали – у Росії є запит на "яструбине" крило, і воно буде розвиватися.
Втім, для нас у цьому є певний позитив – жорстка конкуренція серед "яструбів". Путін якось їх стримував, і, якщо його усунуть, ці "яструби" не зможуть залишатися єдиним-цілим, тож це крило почне сипатися.
Судячи з ваших слів, Росія за ці півроку насправді втратила не щось, а все, в тому числі перспективу збереження і розвитку як єдиної держави…
Не зовсім так. Росія ще не втратила все – вона в процесі, а процес може тривати ще певний час. Для нас це біда, тому що у нас гинуть люди в результаті цієї війни. Але іншого варіанту просто немає. Як колись казав один ізраїльтянин: "Господи, я розумію, що ми є обраним народом, але обери собі хоча б на пару десятиліть якийсь інший народ".
Звісно, ми могли у попередні роки серйозно готуватися до війни, озброюватися та продемонструвати повну готовність. Напевно, тоді б Путін не напав, але це висіло б як загроза, і ми б мали певний стримуючий чинник. Загроза зберігалася б десятиліттями, аж допоки всі ці механізми вже після смерті Путіна не почали б діяти автономно, самі. Але Росія розвалилася б усе одно, бо імперські механізми діють не вічно.
Однак оскільки ми не готувалися, і Путін таки напав на Україну, всі процеси прискорилися. Тобто цим нападом на нашу країну Путін власноруч прискорив розпад Росії.
Раніше був лише шанс, була ймовірність, що Російська Федерація розпадеться після смерті Путіна, але так само була ймовірність, що цього не станеться. Це було 50/50. А зараз процес пішов, і навіть те, що Путін досі живий, уже не стримує РФ від цього розпаду.
Таким чином, дезінтеграція РФ вже почалася, і вона вже проривається назовні та стає помітною.
Ви відзначаєте, що в Росії міцнішає крило "яструбів". Якщо Путіна не стане, і вони прийдуть до влади в РФ, виходить, тоді війна не закінчиться навіть після повернення України до кордонів 1991 року та відновлення контролю над Кримом? Виходить, війна триватиме довго, навіть коли Путіна не буде?
Ізраїль пережив Війну Судного дня і переміг, потім пережив Шестиденну війну і переміг… Але якщо ви спитаєте в будь-якого ізраїльтянина, він скаже, що і досі з 1949 року триває безперервна війна. Та навіть під час цієї війни Ізраїль розвивається, там немає воєнного стану, чоловіки можуть виїжджати за кордон. Там регулярно відбуваються теракти, Ізраїль регулярно обстрілюють ракетами, регулярно ізраїльтяни дають здачі і нормально тримаються. Таким чином, Ізраїль постійно у стані війни, але при цьому він живе і розвивається.
На нас після звільнення всіх окупованих Росією територій чекає два етапи.
Перший – ми опинимося на межі, коли для того, щоб забезпечити для себе якийсь мир, нам потрібно буде вторгнутися на територію Росії, нищити російські аеродроми та всю її воєнну інфраструктуру на відстані до 500 км від нашого кордону. Якщо подивитися на карту, ви побачите, що йдеться про величезну територію – майже всю європейську територію колишнього РРФСР. Але оскільки в Росії є ядерна зброя, скоріше за все, в такій ситуації вона її задіє. Тому ми не зможемо забезпечити собі стовідсоткову гарантію безпеки навіть після повернення всіх своїх територій.
А ми їх повернемо, в тому числі й Крим. Як бачимо, Крим уже "розпечатаний". Відбуваються атаки на військові об’єкти півострова, і Путіну довелося це проковтнути. А скільки було розмов про Судний день! Втім, нічого подібного не відбулося. Росіяни заткнулися і мовчать.
Тож зрозуміло, що наступати на Ростов, Воронеж чи Москву ми не будемо. І не зможемо, і не будемо, і світ нам цього не дасть зробити.
Тому другий етап передбачатиме постійні провокації на території України. Росія намагатиметься наростити свою армію. Втім, ця армія вже буде низькотехнологічною, натомість в Україні армія розвиватиметься та посилюватиметься військова техніка. Через це до нас росіяни знову вторгнутися не ризикнуть, але ми матимемо постійні провокації з боку РФ, і нам доведеться відбиватися. Тобто ми повинні будемо постійно бути в очікуванні нового нападу, мусимо бути напоготові.
На нас чекає приблизно те, що зараз мають прикордонні райони Сумської та Чернігівської областей, причому інколи з зальотом ракет далі, вглиб території України.
Потім, після смерті Путіна, коли почнеться певна деструкція в Росії, те, що залишиться від РФ, її уламки все одно будуть радикально ра**истські налаштовані щодо нас. Це будуть виродки, орки, які маритимуть відновленням своєї величі. Це буде щось типу Німеччини на момент приходу Гітлера до влади, але вони будуть розрізнені, гризтимуться та воюватимуть між собою, а тому будуть слабшими за нас.
Тільки тоді у нас почнеться нормальний розвиток і життя, як в Ізраїлі. Але житимемо ми, скажімо так, у ворожому оточенні. Можливо, трошки в легших формах, бо Ізраїль оточений ворогами з усіх боків, а у нас все-таки більш позитивні географічні фактори.
Отже, коли Росія посипиться, на Україну чекає доля сучасного Ізраїлю.
А війна все одно триватиме, навіть якщо між нами і Москвою буде ще дві незалежні держави, наприклад, Бєлгородська народна республіка і Воронезька народна республіка, ми все одно матимемо проблеми на своєму кордоні, як у Ізраїлю.
Щоб із мо**алів зробити людей, має змінитися декілька поколінь. Ви можете навчити собаку виконувати команду "служити", приносити паличку, але не зробите з собаки людину. Вона буде хорошою, буде вашим другом, але людиною не стане. Так і з мо**алями – вони майже тисячу років поводяться тільки так, як ми бачимо зараз. Згадайте хоча б, як Боголюбський захоплював Київ, Псков і Новгород – усіх вирізали, вбивали і ґвалтували. Росіяни звикли так жити, так було 600-800 років, інакше вони просто не можуть.
Виходить, ця війна з Росією буде нескінченною? Вона не на роки, вона – назавжди?
Війна з Росією у нас завжди була – ми були або окуповані, або воювали з російською державою. Але раніше було гірше, бо тоді ми ще й з поляками та турками воювали, а зараз ми з ними дружимо.
А гаряча фаза коли закінчиться?
Гаряча фаза закінчиться, я думаю… Ні, не буду говорити про терміни. Як сказав Залужний, у 2023 році війна ще триватиме. Але всі нинішні події та зимовий період дадуть певну фору українській армії, тож до весни ми матимемо шанс звільнити всі наші території, включно з Кримом.
А далі ми житимемо так, як живе Ізраїль, по якому постійно летять ракети. Знаю багато ізраїльтян – вони, не дивлячись ні на що, радіють життю і почувають себе нормально. А от погано себе почувають замкнуті в собі з ненавистю, люттю та бажанням стерти Ізраїль із лиця землі ті, хто по них ці ракети запускає. Єдине, що для них погано – тероризм, регулярно проявляються смертники.
Для нас тема смертників не така страшна, тому що ра**исти уміють бути смертниками тільки язиками. Вони можуть хіба що погнати армію, за якою йтимуть чеченці, що стрілятимуть у спину російським воякам. А йти і здійснювати терактами на території України вони не зможуть.
Тобто у нас уже буде ліпше, ніж в Ізраїлі, бо в нас ворог більш трусливий, на відміну від арабів. Росіянин такого не полізе робити, він боїться.
Чи може в Росії прийти до влади адекватна людина, яка буде робити все, аби домогтися більш-менш нормального розвитку Росії, добиватиметься зняття санкцій і буде готова йти на діалог із Заходом? Ви допускаєте взагалі такий варіант розвитку подій у Росії?
Теоретично це можливо. Адже і після розвалу Радянського Союзу був єльцинський період, хоча Єльцина назвати великим демократом важко. Я знав Собчака, Попова, мера Москви, багатьох інших... У Росії ніби був певний демократичний період, але він швидко виродився, коли Москва показала свої зуби у Чечні: і лють, і людиноненависництво, і фальш.
Тому період відносно ліберального правління у Росії можливий, але для нас це буде ще більша загроза, тому що жоден російський ліберал ніколи не погодиться і не змириться з тим, щоб самостійно жила і нормально розвивалася незалежна Україна. Жоден.
Путін теж у 2007 році розказував, що Росія визнає і визнаватиме незалежність України, що у Москви ніколи не буде жодної претензії, що РФ визнає кордони української держави. Поговорив, а потім почав тиснути на Україну, а потім і напав.
Тому я не вірю в російську ліберальну демократію – вона все одно дуже швидко виродиться. Пам’ятаю, як ми захоплювалися Чубайсом, Явлінським тощо, і що? Вони всі пішли служити тій самій імперській ідеї.
І зараз через агресію в Україні на Путіна намагається подавати в суд маленька купка людей, а всі інші хочуть його вбити за те, що він не впорався з Україною. Це саме з лібералів, вони його в цьому звинувачують. Не тільки Гіркін.
Нормальне ліберальне крило надовго в Росії прижитися не зможе.
Єдине, що може врятувати Росію – це Захід, який у момент, коли РФ почне сипатися, спробує її склеїти, влити велетенські гроші, нагодувати росіян, а натомість попросить обрати собі ліберального царя. Тоді росіяни ще можуть послухатися, обрати, умовно кажучи, Навального, який, втім, дуже скоро стане новим Путіним.
Україні потрібно з усіх сил тиснути, щоб із Росії до завершення війни не знімали санкції. Бо наше завдання – довести Росію до розпаду і до денуклеаризації. Коли вона розпадеться, назад вона вже не з’єднається. Плюс у Росії якось потрібно витиснути, викупити, забрати ядерну зброю. Адже й зараз, якби у Росії не було такої зброї, вона не напала б на Україну. А якби й напала, то ми б вліпили по центрах ухвалення рішень і командних пунктах. А так, усі бояться, що розпочнеться третя світова або ядерна війна, повне знищення.
Якщо вдасться позбавити Росію ядерної зброї та не дати їй зберегти територіальну цілісність, кого б там не обрали лідером, нам уже буде глибоко наплювати. Так само більшість мешканців Ізраїлю навіть не знають, хто там зараз є головою Палестинської автономії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
