Підпишіться 
Коротко:
- Що передбачав таємний мирний план
- Чому Київ відхилив запропоновані умови
За даними Financial Times, восени 2022 року неофіційна група посередників намагалася організувати переговори між Росією та Україною. Розроблений ними план нібито передбачав відведення російських військ з більшої частини окупованих територій в обмін на визнання Україною російського контролю над Кримом. Також документ нібито передбачав надання Києву гарантій безпеки за участю країн НАТО. Про це повідомляє видання FT з посиланням на учасників переговорного процесу.
За даними видання, спроби знайти дипломатичне рішення робилися на тлі зростаючих побоювань, що Росія може застосувати ядерну зброю. 11 жовтня 2022 року лідери країн "Групи семи" попередили російського диктатора Володимира Путіна про серйозні наслідки такого кроку.
Тривогу посилювали невдачі російської армії на фронті. Українські війська змушували супротивника відступати в Херсонській та Запорізькій областях, частини яких Путін незадовго до цього оголосив територією Росії.
Додаткова напруга виникла після того, як міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров несподівано зв’язався зі своїми колегами зі США, Великої Британії та Франції. Він стверджував, що Україна нібито готує застосування "брудної бомби". Як зазначає FT, ці заяви посилили побоювання щодо можливого використання Москвою ядерної зброї.
У той самий період колишній офіцер східнонімецької розвідки Маттіас Варніг повідомив американському бізнесмену Стівену Конну, що провів вечір наодинці з Путіним. За словами Варніга, російський президент стверджував, що змушений продовжувати військові дії, але водночас висловлював готовність обговорювати мирне врегулювання.
Варніг, як пише видання, зачитав співрозмовнику слова Путіна зі свого блокнота: "У мене немає іншого вибору, окрім як проводити військові операції". При цьому російський президент нібито додав: "Я повністю відкритий для переговорів. Я хочу обговорити шляхи вирішення. Я прагну миру для України".
Що передбачав таємний мирний план
За даними FT, відправною точкою для розробки пропозиції мали стати домовленості, досягнуті під час переговорів у Стамбулі навесні 2022 року, які згодом не вдалося реалізувати.
До групи посередників увійшли Маттіас Варніг, який раніше працював із Путіним у Dresdner Bank, та український кінопродюсер Олександр Роднянський, який брав участь в організації переговорів між Києвом і Москвою в Стамбулі.
Згідно з проєктом, Росія мала вивести війська з більшої частини територій регіонів, які Путін оголосив анексованими. Запропоновану лінію розмежування планували визначити з урахуванням територій, що перебували під російським контролем у Криму та на частині Донбасу до початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, стверджує FT.
Натомість Україна мала визнати російський контроль над Кримом і погодитися на безперешкодний сухопутний коридор Росії до півострова.
Документ також передбачав гарантії безпеки для України за участю країн НАТО, які мали забезпечити дотримання режиму припинення вогню. Росія, у свою чергу, мала розпочати переговори зі США щодо угоди про гарантії безпеки.
Путін нібито погодився із запропонованою лінією розмежування
За інформацією FT, Роднянський погодився передати проект документа до Москви та Києва, щоб представники обох сторін могли ознайомитися з пропозиціями та висловити зауваження.
1 лютого 2023 року учасники ініціативи знову зустрілися. Під час цієї зустрічі Варніг розповів, що Путін уважно вивчив документ: переглянув його положення, обвів окремі фрагменти та залишив примітки на полях.
За словами колишнього розвідника, російський президент погодився з пропозицією щодо лінії розмежування. При цьому Путін нібито заявив, що не допустить вступу України до НАТО, але готовий розглядати її членство в Європейському Союзі та альтернативну модель забезпечення безпеки.
"Якщо ми зможемо домовитися про кордони та НАТО, тоді можна буде обговорити все інше", - цитує FT слова Путіна, передані Варнігом.
Таким чином, за даними FT, згідно з викладеною учасниками ініціативи версією подій, Москва була готова обговорювати варіант врегулювання, який передбачав виведення російських військ з більшої частини територій, захоплених після лютого 2022 року. При цьому питання Криму та майбутнього членства України в НАТО залишалося ключовою перешкодою.
Чому Київ відхилив запропоновані умови
За даними видання, Роднянському ледве вдалося домогтися того, щоб президент України Володимир Зеленський і тодішній глава Офісу президента Андрій Єрмак хоча б ознайомилися з документами на його телефоні.
Українська сторона заявила, що не погодиться на територіальні поступки Росії. При цьому в Києві вважали, що зможуть домогтися виконання значної частини інших пропозицій посередників, не відмовляючись від українських територій.
Роднянський, який вважав, що США мали б чинити тиск на Україну заради укладення угоди, згодом критикував позицію українського керівництва. За його словами, учасники переговорів у Києві поводилися так, ніби російська армія мала раптово розвалитися, як військо Саурона у фіналі "Володаря перснів".
Надалі неофіційний переговорний канал поступово втратив імпульс. Як зазначає FT, ініціатива не отримала необхідної офіційної підтримки США, на яку розраховував Путін.
Український контрнаступ, підтриманий Сполученими Штатами, у 2023 році не дозволив повернути всі окуповані території. Згодом вимоги російського президента до України суттєво посилилися.
Трамп знайшов слабке місце Путіна: думка експерта
Оперна співачка, громадська діячка та екс-депутатка Держдуми РФ Марія Максакова вважає, що Дональд Трамп знайшов дієві важелі тиску на Володимира Путіна, які можуть змусити російське керівництво погодитися на переговори з Україною. Йдеться про санкції, які почали завдавати безпосередньої шкоди оточенню російського президента. Про це вона заявила під час чату на "Главред".
Одним із ключових інструментів тиску Максакова назвала обмеження щодо платіжної мережі А7, яку Росія та Іран використовували для обходу фінансових санкцій як альтернативу SWIFT. На її думку, саме ці заходи зачепили фінансові інтереси оточення Путіна.
"Мені здається, що саме санкції проти А7 (А7 - це глобальна платіжна мережа, яку використовували Росія та Іран для обходу фінансових обмежень, вона працювала як альтернатива SWIFT, - ред.) стали тим, що безпосередньо зачепило активи путінського угруповання. Лише зараз вони почали зазнавати прямих збитків", - зазначила Максакова.
Мирні переговори - новини
Як писав Главред, новий мирний план США щодо припинення війни в Україні передбачає відмову Києва від вступу до НАТО, створення демілітаризованої зони на Донбасі та послаблення санкцій проти Росії. Натомість Україні пропонують інвестиційний пакет і членство в Європейському Союзі, повідомляє The Economist.
Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав би мирну угоду про завершення війни вже сьогодні і готовий зупинити бойові дії за нинішньою лінією зіткнення. При цьому Київ не погодиться визнати окуповані території російськими.
20 жовтня в Осло відбулися переговори щодо врегулювання російсько-української війни. Україна та її партнери обговорили гарантії безпеки, територіальні питання, санкції проти Росії та план відновлення країни після війни.
21 жовтня спеціальний посланник США Стів Віткофф прибув до Росії, щоб представити Кремлю оновлену пропозицію щодо припинення війни.
Перша технічна зустріч у відновленому тристоронньому форматі "Україна - США - Росія" може відбутися в першій половині листопада в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. Проведення переговорів на рівні лідерів країн стане можливим пізніше.
Інші новини:
- Путін зробив Трампу "подарунок": чого очікувати від нового етапу мирних переговорів
- Чи є шанс завершити війну: Венс зробив несподівану заяву щодо переговорів
- РФ не потрібний кінець війни: в ISW назвали мету Кремля в переговорах
Про джерело: Financial Times
Financial Times - британська щоденна газета, що виходить у друкованому та цифровому форматі й присвячена актуальним подіям у сфері бізнесу та економіки. Редакція базується в Лондоні, Англія, і належить японській холдинговій компанії Nikkei, головні редакційні офіси якої розташовані у Великій Британії, Сполучених Штатах та континентальній Європі. Газета приділяє значну увагу діловій журналістиці та економічному аналізу, а не загальним подіям, що викликає як критику, так і схвальні відгуки, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
